Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 522/5436/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 522/5436/20 Категорія: 109010000 Головуючий в 1 інстанції: Бондар В. Я Час і місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Лук`янчук О.В. суддів - Бітова А. І. - Ступакової І. Г. при секретарі - Черкасовій Є.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 червня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення , В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення №747/19 від 17.10.2019 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 5 ст.96 КУпАП. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.10.2018 року вона придбала у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . Позивачка виявила бажання провести реконструкцію квартири, шляхом збільшення загальної площі квартири за рахунок проведення внутрішніх робіт, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та / або інженерні системи загального користування. Після здійснення необхідних робіт був виготовлений технічний паспорт на вказану квартиру. Позивачці випадково стало відомо про наявність оскаржуваної постанови в березні 2020 року. У оскаржуваній постанові вказано, що позивачка самочинно виконує будівельні роботи з реконструкції квартири, без отримання права на виконання таких робіт, чим порушила ч.1 ст.34 та абз. 1 ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Позивач вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 червня 2020 року позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення №747/19 від 17.10.2019 року - задоволено. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що згідно п. 7 Порядку № 553, позапланова перевірка не передбачає завчасного попередження суб`єкта містобудування про її проведення. Водночас управлінням було направлено листи про намір проведення перевірки. При цьому вказано, що дозвільну документацію на проведення будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 за весь термін проведення перевірки не надано, а звернень від позивача стосовно отримання дозвільних документів до управління не надходило. Також позивачем не надано виконавчу документацію, а отже не забезпечено здійснення технічного нагляду за будівництвом. Крім того апелянтом вказано, що всі документи (акт, протокол, припис) направлялися позивачу за місцем знаходження перевіряємого об`єкту, однак з незалежних від відповідача обставин не були отримані позивачем. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 30.10.2018 року ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу з ОСОБА_2 , на підставі якого придбала квартиру АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 звернувся до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з заявою, якою повідомив про руйнування несущих стін та встановлення незаконного входу в квартиру, просив вжити заходів (а.с.86). Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради направленням №001714 від 16.09.2019 року направило заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисого Сергія Олександровича для проведення позапланової перевірки на виконанні будівельних робіт з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_2 щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Строк дії направлення з 16.09 до 19.09.2019 роеку. За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності заступником начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисим С.О. 19.09.2019 року складено акт №001714. В акті вказано, що ОСОБА_1 від підпису акту та отримання його копії відмовилася. 19.09.2019 року в результаті виявлених порушень у відношенні ОСОБА_1 за самочинне виконання будівельних робіт з реконструкції квартири без отримання права на виконання таких робіт складено протокол про адміністративне правопорушення, який підписувати та отримувати ОСОБА_1 також відмовилася. Заступником начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисим С.О. видано 19.09.2019 року припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за якими вимагали у ОСОБА_1 оформити виконавчу документацію у відповідності до вимог законодавства та державних будівельних норм в термін до 03.10.2019 року; набути право на виконання будівельних робіт за даною адресою або привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідність до правовстановлюючих документів в термін до 19.11.2019 року; зупинити виконання будівельних робіт з 19.09.2019 року. 17 жовтня 2019 року заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим Вячеславом Юрійовичем було ухвалено Постанову №741/19 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої визнано ОСОБА_1 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. Не погодившись з даною постановою, позивач оскаржила її до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доказано наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та встановлені порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. Колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Частиною 1 статті 41 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва. За приписами п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено позапланову перевірку за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до заяви ОСОБА_3 за результатами якої відносно позивача за виконання будівельних робіт з реконструкції квартири без отримання права на виконання таких робіт, прийнято постанову №747/19 від 17.10.2019 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу відповідно до ч. 5 ст. 96 КУпАП, за порушення ч.1 ст. 34 та абз.1 ч. 2 ст. 36 ЗУ « Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п. 5 порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ № 466 від 13.04.2011 року. Згідно зі ст.1 Закон України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України. Відповідно ст. 96 ч. 5 КУпАП, виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ст. 34 ч. 1 п. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У відповідності до абз.1 ч.2 ст.36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Обов`язковість подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, встановлена п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ №466 від 13.05.2011 року (редакції постанови КМУ №747 від 26.08.2015 року З наведених вище правових положень вбачається, що виконувати будівельні роботи замовник має право після направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДАБК або її територіальному органу за місцезнаходженням об`єкта будівництва, а у разі невиконання вимог закону правопорушник притягається до адміністративної відповідальності. Як встановлено, направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДАБК позивач не здійснив. Твердження позивача, що проведені нею роботи з реконструкції квартири не потребують подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне. Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконані будівельні роботи, що підтверджують улаштування фасадної вхідної групи в новозбудованій прибудові, закладення дверного прорізу, влаштування капітальної прибудови, пониження рівня підлоги квартири, при цьому загальна площа квартири АДРЕСА_1 збільшена у цілому на 16,3 кв.м. Аналізуючи вищевказане, апеляційний суд вважає, що позивачкою виконано будівельні роботи з реконструкції квартири з втручанням у несучі конструкції житлового будинку без отримання відповідного дозволу на проведення таких робіт. Під час проведення перевірки позивачкою не було надано відповідних документів, які дають їй право на виконання будівельних робіт та узгоджений проект реконструкції квартири за адресою АДРЕСА_2 . Окрім того, у відповідності до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою. Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» погодження проекту - процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідним даним на проектування. Статтею 1 ЗУ «Про будівельні норми» будівельні норми - затверджений суб`єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов`язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури. З 01.10.2014 року є чинним ДБН А.2.2-3-2014 «СКЛАД ТА ЗМІСТ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО», відповідно до п. 1 якого ці норми встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Так, розділом 3 Державних будівельних норм України А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, поліпшення умов експлуатації відноситься до реконструкції. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності). Згідно з п. 3.17 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва. Згідно з п. 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво. За таких обставин виконані позивачем будівельні роботи є реконструкцією в розумінні норм ДБН та повинні відповідати вищезазначеним нормам. Разом з цим, судом першої інстанції помилково взято до уваги довідку ТОВ «АБТІ» №1402 від 24.10.2019 року, яка містить відомості, щодо збільшення загальної площі квартири за рахунок проведення внутрішніх робіт (зокрема, улаштування антресолі) виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та / або інженерні системи загального користування (а.с.21), оскільки довідка з БТІ має головне призначення - документально підтвердити факт невідповідності площ і пояснити, що стало його причиною, водночас не є тим документом, який підтверджує втручання або не втручання в несучі конструкції. Посилання суду першої інстанції що матеріали справи не містять відомостей про здійснення втручання в несучі конструкції саме при здійсненні будівельних робіт ОСОБА_1 , колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивачкою така реконструкція не заперечується, а лише зазначається про те, що вона не зобов`язана отримувати дозвільні документи. За таких обставин, в даному випадку будівельні роботи, з реконструкції квартири за адресою АДРЕСА_2 , шляхом влаштування капітальної прибудови із піноблоків на прибудинковій території габаритними розмірами 2,0 х 2,0 м., чим збільшено загальну площу квартири; влаштування фасадної вхідної групи в новозбудованій прибудові через закладення дверного прорізу збоку під`їзду даного будинку; влаштування дверного прорізу в капітальній несучій зовнішній стіні будинку для забезпечення проходу між приміщенням квартири та влаштованої прибудови; посилення металевими двутаврами, кутами та пластинами існуючих віконних прорізів, посилення існуючих та новоутворених дверних прорізів; збільшення внутрішньої висоти приміщення квартири за рахунок демонтажу ґрунту та підсипки та пониження рівня підлоги виконувались без отримання дозволу на виконання таких робіт, хоча потребували документів, що дають право на їх виконання. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем порушено ч. І ст. 34 та абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п. 5 порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13 квітня 2011 року, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена на підставі норм законодавства є законною та обґрунтованою, що помилково не встановлено судом першої інстанції. Водночас, щодо встановлення судом першої інстанції порушення процедури притягнення позивача до відповідальності то колегія суддів зазначає, що при дослідженні матеріалів справи судом порушення процедури не встановлено. Так, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок №553 та Закон №3038-VI Водночас, ані приписи Закону №3038-VI, ані Порядку №533 не визначають обов`язок органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства вимагалось лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 Порядку №533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб`єктом містобудування норм чинного законодавства. В свою чергу, порядок накладення адміністративного стягнення, в тому числі, за виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання щодо притягнення до відповідальності фізичних осіб, визначений КУпАП. Частиною 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач від отримання акту перевірки, протоколу, припису відмовилася, що підтверджується відмоткою про відмову від підпису та отримання. Водночас, відповідачем, на виконання вимог законодавства, вищезазначені документи було направлено на адресу за якою проведено перевірку на ім`я позивачки, що зокрема підтверджено списками згрупованих поштових відправлень. Так, матеріали перевірки надіслано супровідним листом № 01-10/443/ЗГ від 20.09.2019 року за адресою місцезнаходження об`єкта, за номером поштового відправлення 6506503555002, що підтверджено списком згрупованих відправлень № 3068 від 20.09.2019 року. Надалі, у зв`язку з відсутністю доказів отримання позивачкою документів перевірки з зазначенням дати, місця та часу розгляду справи про притягнення до адміністративного відповідальності, відповідачем було перенесено розгляд справи на 17.10.2019 року, про що позивачці направлено лист від 03.10.2019 року. Отже відповідачем вжито заходів з метою повідомлення позивача про дату час та місце розгляду справи, водночас з урахуванням вищевикладеного, позивачка своїми правами щодо отримання, оскарження матеріалів перевірки не скористалася, що можливо кваліфікувати як свідоме невикористання своїх права та неналежне виконання обов`язків.. В такому випадку це не може бути підставою для скасування спірної постанови. Посилання суду першої інстанції на порушення відповідачем Порядку 244, щодо сповіщення позивача за місцем знаходження об`єкта, а не місцем реєстрації або проживання суб`єкта містобудування, колегія суддів вважає помилковим, оскільки такий порядок згідно ч.3 загальних положень не розповсюджується на позивача. Натомість Порядком №553 передбачено, що у разі відмови від отримання копій документів у них робиться відповідна відмітка та вони надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням, та не містить вказівки щодо адреси на яку надсилаються матеріали перевірки, а саме за місцезнаходженням об`єкта або реєстрації суб`єкта містобудування, а отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про порушення процедури притягнення позивача до відповідальності з підстав викладених вище. Крім того, колегія суддів зазначає, що, у відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 8.05.2018р. по справ №815/1540/14, у разі не використання суб`єктом містобудування комплексу прав під час здійснення контролю суб`єкта містобудування (бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки), не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу контролю, прийнятого за наслідками проведених заходів, оскільки ці недоліки не можуть нівелювати факт встановлених правопорушень у сфері містобудування, які виявлені під час перевірки, та вплинути на результат встановленого правопорушення. При цьому, суб`єкт містобудування не позбавлений права подавати в суді свої пояснення, зауваження або заперечення до актів перевірки, протоколів, складених інспекцією за результатами перевірки, під час розгляду спору про скасування постанов щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в ході апеляційного розгляду справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 272, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задовольнити. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 червня 2020 року скасувати. Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ч .3 ст. 272 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено та підписано 30 вересня 2020 року . Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова