Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/7090/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/7090/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мудраченко Віктора Михайловича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року (головуючий суддя Верба І.О.) в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - ВСТАНОВИВ: Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 63866,01 грн. В обґрунтування позову зазначено про те, що в інтегрованих картках ОСОБА_1 обліковується податковий борг в загальній сумі 63866,01 грн. У зв`язку із не сплатою до бюджету вказаної суми податкового боргу Позивачем направлено поштовим відправленням з повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_1 податкову вимогу, яка повернулась на адресу відправника за закінченням терміну зберігання. Вказане зумовило звернення Позивача до суду із позовом у даній справі на підставі п. 87.11 ст. 87 ПК України про стягнення податкового боргу. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року по справі №160/7090/20 адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено (а.с.48-50). Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (а.с.65-71). В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, постановлення висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що суд першої інстанції не дослідив належним чином актам перевірки та податковим повідомленням-рішенням на підставі яких здійснюється стягнення. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області. В інтегрованих картках платника обліковується податковий борг у розмірі всього 63866,01 грн, утому числі: по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 59353,36 грн та по військовому збору в сумі 4512,65 грн. Заявлена контролюючим органом до стягнення сума боргу виникла на підставі: 1) по податку на доходи фізичних осіб в сумі 59353,36 грн: - податкового повідомлення-рішення від 14.06.2018 № 0233891304, яким збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 45724,79 грн (за податковими зобов`язаннями 36579,83 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 9144,96 грн). Строк сплати 24.07.2018; - податкового повідомлення-рішення від 14.06.2018 № 0233901304 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 170 грн. Строк сплати 24.07.2018; - у зв`язку із встановленням порушення актом перевірки від 20.04.2018 № 19892/04-36-13-04/ НОМЕР_1 на підставі підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України контролюючим органом нараховано пеню у розмірі 13458,57 грн за 722 календарних дні (з 31.07.2016 по 22.07.2018) заниження податкового зобов`язання у розмірі 36579,83 грн за 2015 рік за обліковою ставкою НБУ 15,5%; 2) по військовому збору в сумі 4512,65 грн: - податкового повідомлення-рішення від 14.06.2018 № 0233911304, яким збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 3486,45 грн (за податковими зобов`язаннями 2789,16 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 697,29 грн). Строк сплати 24.07.2018; - у зв`язку із встановленням порушення актом перевірки від 20.04.2018 № 19892/04-36-13-04/ НОМЕР_1 на підставі підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України контролюючим органом нараховано пені у розмірі 1026,20 грн за 722 календарних дні (з 31.07.2016 по 22.07.2018) заниження податкового зобов`язання у розмірі 2789,16 грн за 2015 рік за обліковою ставкою НБУ 15,5%. Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі акта від 20.04.2018 № 19892/04-36-13-04/ НОМЕР_1 , та були направлені на адресу платника податків за зареєстрованим місцезнаходженням ( АДРЕСА_1 ), однак поштовий конверт повернуто до контролюючого органу без вручення адресату. У зв`язку із наявністю у відповідача податкового боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовано Надольній В.В. податкову вимогу від 01.08.2018 № 74939-17/81, згідно якої сума податкового боргу станом на 31.07.2018 становить 63866,01 грн, у тому числі: основні платежі 39368,99 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 10012,25 грн, пеня 14484,77 грн. Податкову вимогу направлено на адресу платника податків поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим місцезнаходженням (вул. Димитрова, 84/39, м. Кривий Ріг, 50103), проте відправлення повернуто на адресу контролюючого органу у зв`язку із неврученням. У зв`язку з несплатою Відповідачем суми узгодженого податкового боргу Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області звернулось до суду із позовом у даній справі. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновків, зокрема про те, що заявлені до стягнення нараховані суми грошових зобов`язань є узгодженими та несплаченими, що є порушенням Відповідачем обов`язку платника податків. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання набуває статусу податкового боргу. Згідно положень пункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян). Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 58.3 статті 58 ПК України). Так, відповідно до пункту 58.3 цієї статті податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Згідно статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. З матеріалів справи встановлено, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога Позивачем направлялись Відповідачу за зареєстрованим місцезнаходженням останнього (вул. Димитрова, 84/39, м. Кривий Ріг, 50103). При цьому, матеріали даної справи не містять доказів повідомлення Відповідачем контролюючого органу про зміну місця проживання та/або податкової адреси. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога вважаються врученими Відповідачу. Суд апеляційної інстанції також погоджується з тим, що несплачена Відповідачем сума, визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання, набула статусу податкового боргу. Якщо рішення контролюючого органу, за яким стягується податковий борг не було скасовано і є чинним, грошові зобов`язання вважаються узгодженими. Разом з цим, колегія суддів вважає безпідставними доводи Відповідача про необхідність дослідження акту перевірки та підстав виникнення грошових зобов`язань, з огляду на те, що у справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини не стосовно законності податкового повідомлення-рішення на підставі якого здійснюється стягнення, а які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. Отже, з урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність законних підстав для стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 63866,01 грн. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін. Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мудраченко Віктора Михайловича залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року по справі №160/7090/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов