Постанова 4851 № 520/2931/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2021 р. Справа № 520/2931/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мінаєвої О.М. суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Підприємство державної кримінально - виконавчої служби України (№18)" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 23.02.21 року у справі № 520/2931/19 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально - виконавчої служби України (№18)" про стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: 03.02.2021 р. від Державного підприємства Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№18) до суду першої інстанції надійшла заява про відстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 р. у справі №520/2931/19, в якій з урахуванням уточнень, просив суд відстрочити платежі за лютий - травень 2021 року, на загальну суму 2661729,08 грн., згідно графіку розстрочення суми боргу, встановленого ухвалою суду від 02.06.2020 р., про спосіб виконання судового рішення у справі № 520/2931/19 від 30.05.2019 р., строком на 12 місяців. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 року у справі № 520/2931/19 відмовлено в задоволенні заяви Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№18)" про відстрочку виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року у справі №520/2931/19 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№18)" про стягнення податкового боргу. Відповідач, Державне підприємство "Підприємство державної кримінально - виконавчої служби України (№18)", не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про відстрочення виконання судового рішення від 30.05.2019 року у справі №520/2931/19. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що відповідачем було частково сплачено суму податкового боргу, яка була стягнута судовим рішенням у справі №520/2931/19. Ухвалою суду від 02.06.2020 року у справі №520/2931/19 залишок суми боргу у розмірі 3661729,08 грн. було розстрочено до травня (включно) 2021 року згідно графіку погашення заборгованості. Відповідачем зазначене судове рішення виконується своєчасно та у повному обсязі. Однак у зв`язку з запровадженням на території України карантину для запобігання пандемії з розповсюдження короновірусу SARS-CoV-2, що викликає хворобу COVID 19, який вплинув на значне зниження ділової активності, що в деяких випадках призвело до тимчасової зупинки виробництва і торгівлі на багатьох підприємствах та організаціях різних форм власності країни, відбулось зниження показників фінансового плану. Також, представником заявника вказано, що з огляду на зменшення кількості запланованих замовлень на виготовлення продукції, відсутність замовлень, підприємство було вимушено внести зміни до фінансового плану підприємства на 2020 рік та зменшити обсяги чистого доходу від реалізації продукції на 2753,0 тис. грн. Водночас, відповідачем окрім суми податкового боргу також здійснюється сплата щомісячних поточних податків. У зв`язку з розстроченням судом податкового боргу за період з червня 2020 року по січень 2021 року включно було сплачено 1000000,00 грн. Крім того, на фінансовий стан підприємства вплинуло надання послуг Державній установі "Холодногірська виправна колонія (№18)". Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги. Фіксування судового засідання у справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснюється. Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Приймаючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення від 30.05.2019 року у справі №520/2931/19, суд першої інстанції виходив з того, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливості повторного відстрочення розстроченого виконання судового рішення. Крім того, заявника не надано до суду доказів можливості своєчасної та повної сплати підприємством податкового боргу частинами за розробленим графіком погашення заборгованості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. У відповідності до ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Отже, з аналізу вищевикладених норм встановлено, що зазначена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд має враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (як то, зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів); загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі; недостатність майна заявника - фізичної особи для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі або відсутність у нього такого майна; сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником; виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду). Вказані положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять застережень щодо можливості визначення у інших правових актах відповідних обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення та необхідності їх врахування судом при вирішенні цього питання. Водночас, інститут розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків, що регулюється статтею 100 Податкового кодексу України, є елементом процедури погашення податкового боргу платників податків в межах адміністрування податків та зборів як сукупності рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом (підпункт 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), що узгоджується з визначеною у статті 1 сферою дії Податкового кодексу України. Розстрочення/відстрочення виконання судового рішення, що передбачено нормами Кодексу адміністративного судочинства України за своєю суттю відрізняється від розстрочення/відстрочення, передбаченого статтею 100 Податкового кодексу України; вказані процедури реалізуються різними суб`єктами (відповідно судами та контролюючими органами) й за ініціативою різних осіб (розстрочення/відстрочення виконання судового рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання відстрочення/розстрочення податкового боргу може бути порушено виключно платником податків), а також різняться їх нормативним регулюванням (положення Кодексу адміністративного судочинства України та Податкового кодексу України). З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що інститути розстрочення/відстрочення податкового боргу платника податків та розстрочення/відстрочення виконання судового рішення не можуть ототожнюватись, а відтак, розглядаючи питання відстрочення виконання судового рішення, необхідним є застосування положень Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.03.2019 року у справі №2а-25767/10/0570. З матеріалів справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 р. у справі №520/2931/19 адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№18) про стягнення податкового боргу задоволено, стягнуто до бюджету України кошти у розмірі 4937886,19 грн. в рахунок погашення податкового боргу з Державного підприємства Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№18) з усіх відкритих розрахункових рахунків. 17.03.2020 року відповідач звертався до суду першої інстанції з заявою про встановлення способу виконання рішення, в якій спросив розстрочити виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 р. у справі №520/2931/19, починаючи з квітня 2020 року на 12 місяців, шляхом здійснення щомісячних платежів за графиком (т. 3, а.с. 15-23). 26.05.2020 року відповідач подав до суду першої інстанції уточнюючу заяву про становлення способу виконання судового рішення, в якій просив суд розстрочити виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 р. у справі №520/2931/19, починаючи з моменту ухвалення судового рішення на 12 місяців, шляхом здійснення щомісячних платежів за графиком (т. 3, а.с. 110-112). Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 року заяву Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№18)» про встановлення способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року шляхом розстрочення його виконання по справі №520/2931/19 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№18) про стягнення податкового боргу задоволено. Розстрочено виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року у справі № 520/2931/19, починаючи з моменту ухвалення судового рішення на 12 (дванадцять) місяців шляхом здійснення щомісячних платежів за наступним графіком: червень 2020 року - 75000,00 грн., липень 2020 року - 75000,00 грн., серпень 2020 року - 100000,00 грн., вересень 2020 року - 100000,00 грн., жовтень 2020 року - 150000,00 грн., листопад 2020 року - 150000,00 грн., грудень 2020 року - 150000,00 грн., січень 2021 року - 200000,00 грн., лютий 2021 року - 300000,00 грн., березень 2021 року - 700000,00 грн., квітень 2021 року - 700000,00 грн., травень 2021 року - 961729,08 грн. Зі змісту поданої заяви від 03.02.2021 року про відстрочення виконання рішення суду встановлено, що заявником вказано на обставини відсутності державного замовлення на виготовлення продукції, неможливості виготовлення на підприємстві конкурентноспроможньої продукції, відсутність попиту на продукцію і не продажу її в обсягах, достатніх для сплати боргів. Крім того, вказано, що з огляду на запровадження на території України карантинних заходів підприємство було вимушено зменшити обсяги чистого оподатковуваного доходу від реалізації продукції. При цьому, заявником вказано, що на виконання рішення суду від 30.05.2019 року та ухвали суду від 02.06.2020 року у справі № 520/2931/19 підприємством в рахунок погашення податкового боргу, самостійно було сплачено частину заборгованості, що зменшило розмір податкового боргу за період з червня 2020 року по січень 2021 року додатково на 1000000,00 грн., на підтвердження чого додатково надано довідку підприємства від 01.02.2021 року №3/9П/56. Також, з метою підтвердження власної правової позиції, заявник до матеріалів справи було долучено довідки банківських установ відповідно до яких на рахунках підприємства відсутні грошові кошти. Колегія суддів зазначає, що під час ухвалення судового рішення від 02.06.2020 року у справі №520/2931/19 судом першої інстанції було враховано доводи заявника стосовно наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та погашення заборгованості та було здійснено розстрочення виконання рішення суду з урахуванням наведеного заявником графіку. Однак, у даному випадку заявник звернувся до суду з вимогою про відстрочення вже розстроченої судовим рішенням сплати суми податкового боргу із посиланням на фактично ті самі обставини. Колегія суддів зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливості повторного розстрочення виконання судового рішення. Також заявником не було надано до суду першої інстанції доказів можливості своєчасної та повної сплати підприємством податкового боргу частинами за розробленим графіком погашення заборгованості. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 року у справі № 520/2931/19 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства "Підприємство державної кримінально - виконавчої служби України (№18)" залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 року у справі № 520/2931/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко Постанова складена в повному обсязі 29.04.21 р.