Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/16942/2020
від 29.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2021 р.Справа № 520/16942/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С представника відповідача Лук`янцева С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2021, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 01.02.21 року по справі № 520/16942/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд: - визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 06.11.2020 № Ф- 141538-17 на суму 35 5587,99 гривень, винесену ГУ ДПС у Харківській області. - зобов`язати Головне управлінні ДПС у Харківській області скасувати нарахування з єдиного соціального внеску з інтегрованої картки платника податків за 2017, 2018, 2019. 2020 роки та привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника податків, з урахуванням вищенаведеного. В обґрунтування позову, позивач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в відповідача як самозайнята особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат). Також позивачем вказано, що він є інвалідом 2 групи (інвалід війни) і має пільги, встановлені законодавством України, та відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 йому призначена пенсія по інвалідності 2 групи з 01.04.2008 року. При цьому, позивачем вказано, що у зв`язку з наявністю у нього статусу інваліда війни 2 групи він має право на пільги, що передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто звільнений від сплати будь-яких податків та обов`язкових платежів. В той же час, позивачем вказано, що звітність подана ним з нульовими показниками, адвокатською діяльністю не займався і не займається, що свідчить про неотримання доходу та, як наслідок, відсутності обов`язку щодо сплати єдиного соціального внеску відповідно до чинного законодавства України. Позивач, посилаючись на приписи статті 26 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вказав про безпідставність нарахування оскаржуваною вимогою єдиного внеску як особі, що провадить незалежну професійну діяльність, оскільки він не є особою, яка отримує дохід від здійснення незалежної професійної адвокатської діяльності. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною і скасовано вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 06.11.2020 № Ф- 141538-17 на суму 35 5587,99 гривень. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в частині відмовлених позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС (ДПС) у Харківській області, як самозайнята особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат) з 17.10.1995 року, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 544 від 05.01.1995 року. Позивач наголошує, що відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 Серія НОМЕР_2 (термін дії - довічний) йому призначена пенсія по інвалідності 2 групи з 01.04.2008 року, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військовослужбовця, при виконанні інтернаціонального обов`язку, що свідчить про те, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи (інвалід війни). Також позивач є учасником бойових дій. Відповідно до статусу інваліда 2 групи, позивач має право на пільги, що передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто є звільненим від сплати будь - яких податків, зборів та обов`язкових платежів. У 2015 році позивач звернувся із заявою до начальника податкової служби Київського району з проханням не нараховувати йому єдиний соціальний внесок за 2013 та наступні роки і додав копію посвідчення (інваліда 2 групи), проте враховано не було, що є порушенням моїх конституційних прав і свобод, як громадянина України, посадовими особами відповідальними за формування такої вимоги. Позивач наголошує, що зважаючи на наведене, та оскільки ним подана звітність з нульовими показниками, отже наявні підстави зобов`язати відповідача скасувати нарахування з єдиного соціального внеску з інтегрованої картки платника податків за 2017, 2018, 2019, 2020 роки та привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника податків, з урахуванням вищенаведеного Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представник позивача, не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 05.01.1995 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №
544. При цьому, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 позивач є інвалідом 2 групи (інвалід війни) і має право на пільги, встановлені законодавством України. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 позивачу призначена пенсія по інвалідності 2 групи з 01.04.2008 року, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військовослужбовця, при виконанні інтернаціонального обов`язку. У позовній заяві позивачем вказано, що він в 2015 році звернувся із заявою до начальника податкової служби Київського району з проханням не нараховувати єдиний соціальний внесок за 2013 та наступні роки і додав копію посвідчення (інваліда 2 групи), проте зазначене враховано не було, що свідчить про порушення його конституційних прав і свобод як громадянина України. Також позивачем вказано, що звітність подана ним з нульовими показниками, адвокатською діяльністю він не займався, і не займається, дохід не отримує, а тому і єдиний соціальний внесок сплачувати не повинен, згідно чинного законодавства України. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 05.11.2019 № Ф-141538- 17 на суму 26 538,51 гривень. Не погоджуючись із вказаною вище вимогою, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою, рішенням від 26 грудня 2019 року №14665/6/99-00-08-06-01 було відмовлено у скасуванні вимоги, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 у справі № 520/570/20 за адміністративним позовом адвоката ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування від 05.11.2019 № Ф -141538-17 на суму 26 538.51 грн. визнано протиправною та скасовано вищезазначену вимогу. 28.10.2020 позивач направив заяву до канцелярії ГУ ДПС у Харківській області (вх. від 28.10.2020 №115598/ФОП/АДВ/Г) з проханням повідомити позивача письмово про виконання рішення суду щодо скасування вимоги на суму 26 538.51 грн. та приведення облікових карток платника податку у відповідність. Проте що позивач отримав нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 06.11.2020 №Ф-141538-17 на суму 35 587.99 грн. Отже, позивач, не погодившись із отриманою вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 №Ф-141538-17 на суму 35 587.,9 грн., звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку у контролюючого органу були відсутні підстави для нарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, отже вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 № Ф-141538-17 на суму 35 587,99 грн. була винесена протиправно. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника податків. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 був затверджений Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Порядок), який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). За визначеннями, наведеними у пункті 2 розділу І Порядку, інтегрована картка платника (далі - ІКП) це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; достовірність показників інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів; коректність даних інформаційної системи відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю; перекручення (викривлення) показників неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок. Відповідно до пункту 1 розділу 2 Порядку № 422 з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки платник відсутній в реєстрі; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом Платежі до з`ясування; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов`язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від`ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП. Пунктом 2 розділу 2 Порядку № 422 встановлено, що розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом Платежі до з`ясування. Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом Платежі до з`ясування здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку. Згідно з пунктами 3-6 розділу І Порядку оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо. Підпунктом 1 глави 1 розділу ІІ Порядку передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Порядку для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями. Колегія суддів аналізуючи наведені норми права, дійшла висновку про наявність у платника податків правового інтересу, щоб дані його інтегрованої картки відповідали показникам його податкової звітності та відображали реальний стан розрахунків з бюджетом. Вище наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постановах від 14.07.2020 № 826/4423/17 та від 05.03.2021 № 805/1079/17-а. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача скасувати нарахування з єдиного соціального внеску з інтегрованої картки платника податків за 2017, 2018, 2019. 2020 роки та привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника податків, з урахуванням висновків суду, зробив помилкові висновки. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 року по справі № 520/16942/2020 в частині зобов`язання відповідача привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника податків, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 по справі № 520/16942/2020 скасувати в частині відмовлених позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області скасувати нарахування з єдиного соціального внеску з інтегрованої картки платника податків за 2017, 2018, 2019, 2020 роки та привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника податків. Прийняти в цій частині постанову, якою позов задовольнити. Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області скасувати нарахування з єдиного соціального внеску з інтегрованої картки платника податків за 2017, 2018, 2019, 2020 роки та привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника податків. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 року по справі № 520/16942/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 29.04.2021 року