Постанова 4814 № 554/46/16-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/46/16-ц Номер провадження 22-ц/814/893/21Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А. М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О., при секретарі Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 червня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину та утримання дружини, В С Т А Н О В И В: ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст заяви У квітня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Октябрською районного суду м. Полтави із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дитину та утримання дружини. Заява обґрунтована тим, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2016 року вищевказаний позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини певного віку, починаючи з 05 січня 2016 року та до досягнення повноліття дитиною. Разом з тим, рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2019 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Шевченківського районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про оспорювання батьківства і виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини, даний позов було задоволено частково. Виключено з актового запису №1529 від 30 грудня 2015 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На думку заявника, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2016 року про стягнення аліментів на дитину та утримання дружини підлягає перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, оскільки істотні для справи обставини, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Посилаючись на вказані обставини, заявник просив скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2016 року по справі № 554/46/16-ц про стягнення аліментів на дитину та утримання дружини у зв`язку з нововиявленими обставинами та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені заявником судові витрати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 11 червня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2016 року задоволено. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2016 року у справі №2/554/86/2016 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів скасовано за нововиявленими обставинами та ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , сплачений судовий збір в сумі 826,80 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 6650,00 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального і процесуального права, прохає скасувати вказане рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо припинення сплати аліментів на дитину ОСОБА_6 . Ухвалити нове рішення про поновлення ОСОБА_2 сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 в розмірі, передбаченому ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 06 жовтня 2016 року. Зобов`язати ОСОБА_2 одноразово провести виплату всієї заборгованості за аліментами на утримання дитини ОСОБА_6 , починаючи з липня 2019 року. Зобов`язати ОСОБА_2 сплатити пеню на всю суму заборгованості по аліментам на утримання дитини ОСОБА_6 починаючи з липня 2019 року. Покласти на ОСОБА_2 усі судові витрати. Аргументи учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що ОСОБА_2 в короткий термін часу звернувся до суду з позовними заявами, котрі були задоволені судом про виключення відомостей про батька у свідоцтві про народження дитини, про скасування сплати аліментів та про повернення раніше сплачених аліментів. Так, першочергово позивачем було оскаржено рішення, яким задоволено позовну вимогу про виключення з актового запису відомостей про батька у справі №554/7183/17. При розгляді даної апеляційної скарги ухвалою Полтавського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року була призначена експертиза, проведення якої відбулось 20 січня 2020 року. За результатами судово-генетичної експертизи батьківство ОСОБА_2 по відношенню до дитини ОСОБА_5 встановлено з вірогідністю не менше 99,9999 %. Скаржник зазначає, що Октябрський районний суд м. Полтави, прийнявши заяву від ОСОБА_2 про перегляд справи №554/46/16-ц порушив підсудність розгляду справи, оскільки дана справа за скаргою відповідача ОСОБА_2 переглядалася Апеляційним судом Полтавської області, судовим рішенням якого, апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Також на думку позивача, суддя Октябрського районного суду м. Полтави Чуванова А.М. при розгляді заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мала заявити самовідвід, адже вона неодноразово ухвалювала судові рішення де стороною був ОСОБА_2 на його користь. Також в апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги. Дане клопотання обґрунтовано тим, що позивач не приймала участі у перегляді судової справи, а оголошення судового рішення відбулось за її відсутності. Також скаржником зазначено, що копію оскаржуваного рішення нею отримано було лише 20 лютого 2020 року. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу від ОСОБА_3 зазначено, що вона проти апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечень не має та просить судові засідання проводити за її відсутності. ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення ОСОБА_1 не є вмотивованим та не узгоджується із матеріалами цивільної справи, адже доводи скаржника щодо поновлення строку на апеляційне оскарження не є обґрунтованими. Так, відповідачем зазначено, що в матеріалах справи відсутня заява скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, а суд першої інстанції вжив всі дії щодо повідомлення сторін належним чином, а саме: вручення позивачу судової повістки від 02 травня 2019 року, що свідчить про обізнаність позивача про розгляд справи; копія рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 червня 2019 року була направлена позивачу, однак повернулась неврученою до суду з відміткою «за терміном зберігання». Що ж стосується обставин, на які наголошує скаржник в апеляційній скарзі, то вони є необґрунтованими та надуманими. Короткий зміст судових рішень, які ухвалювались по даній справі Постанова Полтавського апеляційного суду Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 червня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дитину та утримання дружини задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (одна четверта) частини його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини певного віку, починаючи з 05 січня 2016 року та до досягнення повноліття дитиною. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в межах місячного строку. Стягнуто із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 964,60 грн. Постанова Верховного Суду Постановою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Полтавського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Судове рішення Верховного Суду мотивовано тим, що в ухвалі про призначення розгляду справи Полтавський апеляційний суд вказав, що предметом оскарження є рішення суду першої інстанції у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не визначивши при цьому ціну позову з урахуванням, що заявлено вимоги про стягнення аліментів у розмірі ј частки всіх видів заробітку (доходу). Сторонам не надсилалися повістки повідомлення про виклик до суду на 14 квітня 2020 року, що свідчить про те, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом апеляційної інстанції 14 квітня 2020 року. Позиція учасників справи у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити у повному обсязі. У судове засідання з`явився представник ОСОБА_2 - адвокат Омелай Н.М., яка у суді апеляційної інстанції заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. ОСОБА_3 у відзиві поданому до суду зазначила, що вона проти апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечень не має та просить судові засідання проводити за її відсутності. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, в судове засідання не з`явились. Під час судового засідання ОСОБА_1 подала письмову заяву про приєднання до матеріалів справи нових доказів, а саме листа виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 12 лютого 2021 року №021-25/245 щодо вимоги ОСОБА_2 призначити графік спілкування та зустрічей зі ОСОБА_7 . Також у судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Омелай Н.М. подала клопотання про витребування доказів, а саме завірену належним чином електрофореграму ОСОБА_2 із експертної установи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Щодо заяв та клопотань Під час судового засідання ОСОБА_1 подала письмову заяву про приєднання до матеріалів справи нових доказів, а саме листа виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 12 лютого 2021 року №021-25/245 щодо вимоги ОСОБА_2 призначити графік спілкування та зустрічей зі ОСОБА_7 . Проте колегія суддів позбавлена можливості взяти даний доказ до уваги тому, що відсутні докази завчасного правлення його іншій стороні (частина дев`ята статті 83 ЦПК України). Також у судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Омелай Н.М. подала клопотання про витребування доказів, а саме завірену належним чином електрофореграму ОСОБА_2 із експертної установи. Однак, вказане клопотання виходить за межі даного спору тому, що на даний час факт батьківства не спростовано. Також слід зазначити, що докази, про які йдеться у вищезазначених процесуальних заявах, не стосуються предмета даного спору, адже вони стосуються питання батьківства, що було предметом розгляду іншої цивільної справи. Встановлені обставини справи Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2016 року, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 06 жовтня 2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини певного віку, починаючи з 05 січня 2016 року та до досягнення повноліття дитиною. В іншій частині позовних вимог відмовлено (т.1, а.с.80-81). 18 лютого 2019 року Октябрський районний суд м. Полтави прийняв рішення по справі № 554/7183/17, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Шевченківського районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про оспорювання батьківства і виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини, - задоволено частково. Виключено з актового запису №1529 від 30 грудня 2015 року про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В задоволенні позову ОСОБА_2 до Шевченківського районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відмовлено. Рішення по даній справі набуло законної сили 21 березня 2019 року (т.1, а.с. 191-195). У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до місцевого суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2016 року у даній справі (т.1, а.с. 183- 186). Як вказувалося вище, рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 11 червня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2016 року задоволено. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2016 року у справі №2/554/86/2016 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів скасовано за нововиявленими обставинами та ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 826,80 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 6650,00 грн (т.1, а.с. 227-228). Як убачається з матеріалів справи, постановою Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2020 року, яка є чинною, задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2019 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Шевченківського районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про оспорювання батьківства і виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини - скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. У іншій частині рішення суду залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн та витрати на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи 6599,64 грн. Вказаною постановою встановлено, що за результатами проведеної експертизи вірогідність батьківства ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_6 становить 99,9999%. Тому колегія суддів при розгляді вказаної справи дійшла висновку про те, що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2, а.с. 46-51). Позиція суду апеляційної інстанції У ЦПК України в розділі V «Перегляд судових рішень» у главі 3 «Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами» містяться положення, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб`єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об`єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Згідно з частинами першою-третьою статті 429 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. Перегляд судових рішень, що набрали законної сили за нововиявленими обставинами, є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. При вирішенні заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами суд, з урахуванням змісту статті 423 ЦПК України, має перевірити наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Лише при перегляді рішення у випадку його скасування за нововиявленими обставинами, суд зобов`язаний дати оцінку цим обставинам на наявність чи відсутність підстав для задоволення позову. Тому повноважень скасовувати рішення суду першої інстанції, ухвалене за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, і ухвалювати процесуальне рішення з приводу розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами, відмовляти у її задоволенні, тобто розглядати по суті, апеляційний суд немає, так як це є компетенцією суду, судове рішення якого переглядається. Аналогічний по суті висновок міститься у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 755/21917/14-ц (провадження № 61-24916св18), від 27 березня 2019 року у справі № 761/22804/15-ц (провадження № 61-2584св18), від 03 липня 2019 року у справі № 200/9663/16-ц (провадження № 61-40582св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 2610/12441/2012 (провадження № 17970св18), від 18 грудня 2019 року у справі № 359/4291/16-ц (провадження № 61-5761св19). Як вже зазначалося, постановою Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2020 року, яка є чинною, задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а саме: рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2019 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Шевченківського районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про оспорювання батьківства і виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини - скасовано та ухвалено у цій частині нове про відмову у задоволенні позову. Вищевказане судове рішення ґрунтується на висновку експерта №239 від 29 січня 2020 року, зробленого на підставі ухвали колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року по цивільній справі № 554/7183/17, у підсумку якого зазначено, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вірогідність того, що ОСОБА_2 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак осіб, що не мають родинних зав`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9999 % (т.2, а.с. 18-21). Тому колегія суддів при розгляді вказаної справи дійшла висновку про те, що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 2 а.с. 46-51). Відповідно до частини четвертої статті 81 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, матеріалами справи достовірно підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2015 року шлюб, зареєстрований 26 червня 2015 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 706, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (т. 1, а.с. 5). Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку №789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батьків і (або) у твердій грошовій сумі. Згідно із статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Так, з матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні в Октябрському відділі державної виконавчої служби по м. Полтава Полтавського міськрайонного управління юстиції Полтавської області з 28 січня 2016 року перебуває виконавче провадження № 49962341 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1154/11, виданого 09 березня 2011 року Октябрським районним судом м. Полтави про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку на утримання дитини (т.1, а.с. 34). Також на примусовому виконанні в Октябрському відділі державної виконавчої служби по м. Полтава Полтавського міськрайонного управління юстиції Полтавської області з 09 вересня 2002 року перебуває виконавче провадження № 23460655 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2912, виданого 30 липня 2002 року Київським районним судом м. Полтави про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 у розмірі ј частини всіх видів заробітку (т.1, а.с.34). Аліментні зобов`язання ОСОБА_2 перед ОСОБА_8 відсутні, оскільки дитина досягла повноліття, що не заперечувалося сторонам. 30 березня 2016 року рішенням Полтавського районного суду Полтавської області у справі № 545/1508/16-ц стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання в розмірі 2000,00 грн, щомісячно, починаючи із 16 березня 2016 року, довічно, або до зміни матеріального становища чи сімейного стану сторін (т. 1, а.с.45). З матеріалів справи вбачається, що вказане рішення місцевого суду змінено рішенням апеляційного суду Полтавської області від 15 червня 2016 року, згідно якого зменшено розмір аліментів з 2 000,00 грн до 400,00 грн щомісячно (т.1, а.с. 147-148). ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 30 листопада 2020 року Полтавським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), серії НОМЕР_1 (т.2, а.с. 236). За інформацією, зазначеною ОСОБА_2 у декларації від 16 січня 2020 року як кандидата на посаду голови Козельщинської районної державної адміністрації Полтавської області, за 2019 рік останній отримав заробітну плату за основним місцем роботи у приватній фірмі «КМ» у розмірі 23864,00 грн; працював директором ТОВ «РОДИНА-АГРО 2017» та отримав дохід у розмірі 2386,00 грн; також ним отримано дохід від надання майна в оренду на загальну суму 9117,00 грн, а також від відчуження рухомого майна у розмірі 5000,00 грн. Крім цього, на ім`я ОСОБА_2 у банківських установах відкрито декілька рахунків, на яких перебувають його власні кошти у розмірі 3200,00 доларів США, 2000,00 євро, 127000,00 грн. Розмір його пенсії за 2019 рік складає 90626,00 грн (т. 2, а.с. 30-37). Частиною третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. Разом з тим, частиною другою статті 182 СК України закріплено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. За вказаних обставин, враховуючи матеріальний стан відповідача ОСОБА_2 , який працює та отримує стабільний дохід, в тому числі пенсію, має рахунки у банківських установах; приймаючи до уваги вік дитини сторін ОСОБА_6 та її потреби, а також наявність у відповідача інших зобов`язань зі сплати аліментів, з урахуванням стану здоров`я малолітньої дитини сторін та платника аліментів, який є задовільним, виходячи з принципу рівності дітей на отримання ними матеріального забезпечення зі сторони батька колегія суддів приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивачки на утримання дитини сторін ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини певного віку. Таким чином, сумарний вираз аліментів, які становлять 50 % (1/4 + 1/4=1/2) усіх видів заробітку відповідача не суперечить діючому законодавству. Аліменти підлягають стягненню з часу надходження позову до суду, а саме із 05 січня 2016 року, що відповідає вимогам частини першої статті 191 СК України. Щодо інших доводів апеляційної скарги Щодо підсудності розгляду заяви В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилалася на те, що заява про перегляд рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2016 року у зв`язку з нововиявленими обставинами повинна розглядатися апеляційним судом, який здійснював апеляційний перегляд вказаного рішення та залишив рішення без змін ухвалою 06 жовтня 2016 року. З цього приводу колегія суддів зазначає, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами має здійснюватися із дотриманням вимог статтей 423-429 ЦПК України, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб`єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об`єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. За змістом статті 425 ЦПК України, заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення. Враховуючи те, що рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2016 року було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 06 жовтня 2016 року, заява про перегляд вказаного рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами обґрунтовано подана ОСОБА_2 до місцевого суду, який ухвалив зазначене рішення. Щодо самовідводу судді Строганова А.С. в апеляційній скарзі зазначає, що суддя Октябрського районного суду м. Полтави Чуванова А.М. згідно вимог статтей 36, 37 ЦПК України мала заявити самовідвід щодо перегляду даної судової справи за нововиявленими обставинами, адже вона без проведення судово-генетичної експертизи ухвалила судове рішення на користь ОСОБА_2 по справі №554/7183/17, а потім переглянула судову справу №554/46/16-ц на підставі свого ж судового рішення по справі №554/7183/17. Так, відповідно до частини п`ятої статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. З матеріалів справи вбачається, що рішення Октябрського районного суду м. Полтави по справі №554/7183/17 було ухвалено 18 лютого 2019 року. Дане рішення було скасовано постановою Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2020 року, яка була залишена без змін постановою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року. Заява про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами була подана до суду першої інстанції ОСОБА_2 05 квітня 2019 року. Отже, із зазначено вбачається, що на момент перегляду рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2019 року не було скасованим, а отже були відсутні підстави для самовідводу судді. Разом з тим, колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до норм цивільного процесуального законодавства ОСОБА_1 мала право з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 ЦПК України, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу заявити відвід, ознайомившись з копією ухвали про відкриття провадження за нововиявленими обставинами та копією заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами, які були отримані ОСОБА_1 02 травня 2019 року (т.1, а.с. 211). Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження Відповідно до статті 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин. Твердження відповідача ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу щодо необґрунтованості доводів заявника стосовно поважності пропуску строку на апеляційне оскарження до уваги колегії суддів не приймаються, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач не приймала участь у розгляді судової справи 11 червня 2019 року та проголошенні рішення, копію якого отримано нею у районному суді згідно поданої заяви 20 лютого 2020 року (т. 1, а.с. 226, 231-232, 236). Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 в лютому 2020 року (т. 2, а.с. 2-37). Клопотання про поновлення строку заявлено позивачем безпосередньо в апеляційній скарзі. Приписи статтей 354, 357 ЦПК України не містять положень щодо подачі окремої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. Встановивши вказані обставини, апеляційний суд прийшов до правильного висновку про задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Октябрського районного суду від 11 червня 2019 року, що підтверджується ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2020 року. Щодо стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 . Згідно частин другої та четвертої статті 84 СК Українидружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка, батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становище, за умови, що чоловік може надавати таку матеріальну допомогу. Таким чином, передбачене вказаною статтею право дружини не є безумовним, тобто його виникнення можливе лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка та стосується конкретних часових рамок. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як вказувалося вище, за інформацією, зазначеною ОСОБА_2 у декларації від 16 січня 2020 року кандидата на посаду голови Козельщинської районної державної адміністрації Полтавської області, за 2019 рік останній отримав заробітну плату за основним місцем роботи у приватній фірмі «КМ» у розмірі 23864,00 грн.; працював директором ТОВ «РОДИНА-АГРО 2017» та отримав дохід у розмірі 2386 ,00 грн. Також ним отримано дохід від надання майна в оренду на загальну суму 9117,00 грн, від відчуження рухомого майна у розмірі 5000,00 грн. Крім цього, на ім`я ОСОБА_2 у банківських установах відкрито декілька рахунків, на яких перебувають його власні кошти у розмірі 3200 доларів США, 2000 євро, 127000,00 грн. Розмір його пенсії за 2019 рік складає 90626,00 грн (т. 2, а.с. 30-37). Між тим, інформація про розмір доходу позивачки в матеріалах справи відсутня та до апеляційної скарги нею не додана. До того ж, на теперішній час дитина сторін ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має повних 5 років. Тоді як за змістом статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка, батька дитини до досягнення дитиною трьох років. За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів із відповідача на її утримання, а також утримання під час вагітності за минулий час в розмірі 1/4 частини заробітку. Щодо інших вимог апеляційної скарги Частиною шостою статті 367 ЦПК України передбачено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині зобов`язання ОСОБА_2 одноразово провести виплату всієї заборгованості за аліментами та пеню на всю суму заборгованості по аліментам на утримання дитини ОСОБА_6 починаючи з липня 2019 року задоволенню не підлягають, оскільки це є окремими вимогами, які не були предметом позову, пред`явленого 05 січня 2016 року, та, відповідно, предметом судового розгляду. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту другого частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 червня 2019 року скасуванню, з ухваленням нового судового рішення, яким позов ОСОБА_9 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та утримання дружини підлягає частковому задоволенню та стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини певного віку, починаючи з 05 січня 2016 року та до досягнення повноліття дитиною. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити. Щодо судових витрат За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За правилами пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оскільки позивача звільнена від сплати судового збору за подання позову, який задоволено частково, то з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551,20 грн. Враховуючи те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задовольняється також частково та позивач звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 413,40 грн. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 11 червня 2019 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину та утримання дружини - задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (одна четверта) частини його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини певного віку, починаючи з 05 січня 2016 року та до досягнення повноліття дитиною. В іншій частині позовних вимог відмовити. Допустити негайне виконання рішення суду в межах місячного строку. Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 964,60 гривень. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 28 квітня 2021 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді Т.В. Одринська О.О. Панченко