Постанова 4814 № 524/6692/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/6692/19 Номер провадження 22-ц/814/1210/20Головуючий у 1-й інстанції Сьоря С. І. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді: Бутенко С.Б. Суддів: Обідіної О.І., Прядкіної О.В. за участю секретаря: Кальник А.М. розглянув в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 лютого 2020 року у складі судді Сьорі С.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, в с т а н о в и в: У вересні 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 із залученням третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів. Позов мотивовано тим, що за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 квітня 2016 року, зміненого рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 02 серпня 2016 року, з нього було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_6 та 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів) на утримання ОСОБА_1 , як дружини, щомісячно. На даний час його сімейний стан змінився. З 2016 року він проживає однією сім`єю з ОСОБА_3 , від якої у них є спільні діти - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, на його утриманні знаходяться його діти від попередніх шлюбів - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (від першого шлюбу із ОСОБА_10 ) та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (від другого шлюбу із ОСОБА_5 ). Таким чином, на його утриманні знаходиться п`ятеро неповнолітніх дітей, враховуючи і ОСОБА_6 , й те, що на її утримання він сплачує 1/4 частину заробітку не відповідає рівності між дітьми та його матеріальному становищу, оскільки він втратив бізнес і зараз офіційно не працевлаштований, постійного та стабільного доходу не має, працює водієм на транспортних засобах, що належать його матері, однак така робота не носить постійного характеру. Він не має у своїй власності рухомого чи нерухомого майна, в тому числі автомобіля, квартири, будинку чи земельної ділянки, а лише засоби для щоденного проживання. Враховуючи те, що сімейний та матеріальний стан його суттєво змінився, оскільки він не отримує доходу та позбавлений можливості сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на неповнолітню дитину ОСОБА_11 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів), просив на підставі статті 192 СК України зменшити розмір аліментів з 1/4 частини на 1/8 частину з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 лютого 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено. Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 квітня 2016 року по цивільній справі № 524/429/16-ц на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду мотивовано наявністю правових та фактичних підстав для зменшення розміру аліментів, оскільки з часу присудження судом аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінився сімейний та матеріальний стан платника аліментів - позивача по справі ОСОБА_2 . Не погодившись з даним рішенням суду, відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на підстави, передбачені статтею 376 ЦПК України, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач є працездатною особою, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_12 у розмірі, визначеному рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 квітня 2016 року. Також зазначила, що позивач постійно допускає виникнення заборгованості зі сплати аліментів, з народження доньки ОСОБА_12 аліменти не платив взагалі і тільки після обмеження його у праві керування транспортними засобами, погасив заборгованість, однак потім вона утворилась знов. Дитина періодично хворіє, потребує додаткового розвитку, відвідує секцію танців, що потребує додаткових витрат. Вважає, що оскаржуване рішення суду порушує матеріальні права її дитини на утримання від батька, які вона змушена захищати у судовому порядку. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін. Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив ОСОБА_2 , в якій підтримала доводи та вимоги своєї апеляційної скарги. Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (пункт 1 частини першої статті 374, стаття 375 ЦПК України). По справі встановлено, що позивач ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 від 09 липня 2015 року. Також, позивач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , народжених у шлюбі з ОСОБА_10 , батьком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від шлюбу з ОСОБА_5 , та батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , і ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , матір`ю яких є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей та сторонами по справі не заперечується. За рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області у справі № 2-4395, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку, починаючи з 09.09.2008 року. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 квітня 2016 року у цивільній справі № 524/429/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 26 січня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що з часу присудження аліментів за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 квітня 2016 року, змінився сімейний стан платника аліментів ОСОБА_2 , у нього народились діти - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яких він утримує, а відповідачкою суду не доведено, що на даний час позивач має можливість сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_12 саме у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу). Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з наведених в апеляційній скарзі мотивів. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частиною третьою статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Суд визначає розмір аліментів з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини та платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інших обставин, що мають істотне значення (частина перша статті 182 СК України). Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частина друга статті 182 СК України). Згідно частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Разом з тим, статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося її матеріальне становище, сімейний стан чи стан її здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. Як вірно встановлено судом першої інстанції, народження у платника аліментів ОСОБА_2 двох малолітніх дітей ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після ухвалення 15 квітня 2016 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області рішення у цивільній справі № 524/429/16-ц є істотними обставинами, які впливають на визначення розміру аліментів, оскільки у нього виник обов`язок утримувати ще двох малолітніх дітей та відповідно розмір частки заробітку (доходу), яка припадає на кожну дитину, становить 1/8 частку, що її обґрунтовано визначено судом до стягнення на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_12 . Доводи та обставини, на які посилається в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , висновків суду першої інстанції не спростовують. Доказів достатності заробітку (доходу) ОСОБА_2 на сплату аліментів на утримання дочки ОСОБА_12 у розмірі 1/4 частки відповідачкою по справі не надано і суду таких обставин не доведено. Доводи апелянта про наявність у позивача заборгованості по сплаті аліментів не є підставою для відмови у задоволенні позову про зменшення раніше визначеного судом розміру аліментів у зв`язку зі зміною сімейного стану платника. Обов`язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину не пов`язаний зі стягненням аліментів та у разі спору розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину визначається за рішенням суду, що не є предметом розгляду у даній справі, тому доводи апеляційної скарги в цій частині до уваги колегією суддів не беруться. Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях і на висновки суду першої інстанції не впливають. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи («Проніна проти України», № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Апеляційним судом встановлено, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, як законне та обґрунтоване. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: С.Б. Бутенко Судді: О.І. Обідіна О.В. Прядкіна