Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/199/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/199/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В. Суддя-доповідач - Моніч Б.С. 28 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Моніча Б.С. суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У січні 2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області полковника поліції Чайковського Андрія Едуардовича від 01 грудня 2020 року №1786 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції відділів, відділень Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області" в частині застосування до ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у виді догани. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що працюючи на посаді начальника ЗВП ХВП ГУНП в Хмельницькій області 26 листопада 2020 року наказом ГУНП в Хмельницькій області № 371 о/с його в період з 27 листопада 2020 року по 01 грудня 2020 року призначено виконувати обов`язки начальника ХВП ГУНП в Хмельницькій поліції. При цьому, наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції Чайковського А.Е. від 01 грудня 2020 року №1786 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції відділів, відділень ГУНП в Хмельницькій області" до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани у зв`язку із порушенням службової дисципліни, що виразилось у відсутності дієвого контролю за підлеглим особовим складом, наслідком чого стало порушення карантинних обмежень, визначених постановою КМУ від 22 липня 2020 року №641 окремими суб`єктами господарювання на території Хмельницької області, з яким останній не погоджується та вважає незаконним. ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області полковника поліції Чайковського Андрія Едуардовича від 01 грудня 2020 року №1786 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції відділів, відділень Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області" в частині застосування до ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у виді догани. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області. ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Як встановлено із матеріалів справи, відповідно до наказу ГУНП в Хмельницькій області №371 о/с від 26 листопада 2020 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 69 Закону України "Про Національну поліцію" тимчасове виконання обов`язків начальника Хмельницького відділу поліції на період відпустки полковника поліції ОСОБА_2 у період з 28 листопада 2020 року по 01 грудня 2020 року покладено на підполковника поліції ОСОБА_1 . 30 листопада 2020 року відбулась нарада, згідно протоколу №37 наради керівництва Національної поліції відповідно до порядку денного розглядалось питання забезпечення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання карантинних обмежень під час "карантину вихідного дня", встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 року №1100. Під час наради Головою Національної поліції доведено інформацію, що мобільними групами Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України в період з 28 по 30 листопада 2020 року виявлено ряд фактів неналежного реагування територіальними (відокремленими) підрозділами на порушення карантинних обмежень під час "карантину вихідного дня". Зокрема, по Хмельницькій області виявлено 20 суб`єктів господарювання, 14 з яких безпосередньо в місті Хмельницькому, які в "карантин вихідного дня" попри заборону продовжували свою діяльність. За результатами наради прийнято рішення про необхідність начальникам Головних управлінь Національної поліції по областях за фактами неналежного реагування підрозділами на порушення карантинних обмежень провести службові розслідування, про результати та вжиті заходи реагування до 18:00 год. 01 грудня 2020 року доповісти в ДОАЗОР Національної поліції України. Згодом, наказом ГУНП в Хмельницькій області від 01 грудня 2020 року №1784 "Про призначення службового розслідування за фактами можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками поліції відділів, відділень ГУНП в Хмельницькій області, що призвело до порушення вимог карантинних обмежень окремими суб`єктами підприємницької діяльності на території Хмельницької області" призначено службове розслідування. Результати проведеної перевірки викласти у висновку службового розслідування, який подати на затвердження у встановленому порядку. В разі наявності фактів порушення законності вжити відповідних заходів дисциплінарного впливу. В ході службового розслідування встановлено, що відповідно до пункту 15 Постанови №641 в період з 00:00 год. суботи до 00:00 год. понеділка на території України з 14 листопада 2020 року до 30 листопада 2020 року забороняється: 1) приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос; 2) приймання відвідувачів у торговельно-розважальних центрах; 3) приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності; 4) приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім: - торгівлі продуктами харчування на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами; - провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв`язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів; - торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень; 5) діяльність закладів культури і проведення культурних масових заходів, крім роботи суб`єктів господарювання, пов`язаної з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно- та відеозйомки, за умови обмеження доступу до місця зйомки (знімального майданчика) сторонніх осіб та використання персоналом (крім акторів під час знімального процесу), залученим до виробництва аудіовізуального твору, респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно. Діяльність суб`єктів господарювання, пов`язана з виробництвом аудіовізуальних творів, не є масовим заходом; 6) приймання відвідувачів спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів. З метою забезпечення виконання поліцейськими Хмельницьких відділів та відділень поліції превентивної та профілактичної діяльність, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень та не допущення порушень положень Постанови №641, Управлінням превентивної діяльності ГУНП в Хмельницькій області начальникам територіальних відділів та відділень 17 листопада 2020 року надіслано вказівку №3642/121/20- 2020, якою у них, зокрема, вимагалось: - забезпечити безумовне виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 року №1100 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2020 року №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у частині забезпечення загальних карантинних обмежень, насамперед щодо закриття розважальних закладів (нічних клубів, дискотек), закладів громадського харчування із організацією дозвілля (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдальнь, кафетеріїв, буфетів тощо), обмеження діяльності культурних закладів (кінотеатрів, театрів, музеїв) та суб`єктів господарювання з надання послуг громадського харчування без організації дозвілля (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдальнь, кафетеріїв, буфетів тощо), спортзалів (фітнес-центрів, басейнів), хостелів тощо, а також додаткових карантинних обмежень у діяльності зачинених закладів ("карантин вихідного дня" з 00 годин суботи до 00 годин понеділка); - збільшити кількість рейдових груп та із залученням працівників органів охорони здоров`я, Державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпродспоживслужби, посадових осіб, уповноважених виконавчими комітетами місцевих рад, відпрацювати заклади, діяльність яких обмежена або заборонена відповідно до постанови Уряду, з метою здійснення контролю щодо дотримання ними карантинних обмежень; - забезпечити патрулювання поліцейських біля великих закладів торгівлі та дозвілля, з використанням засобів фото та відеофіксації правопорушень, з метою запобігання спробам порушення карантинних обмежень та вживати невідкладних заходів щодо їх припинення; - провести зустрічі з головами районних державних адміністрацій, міських та районних рад з метою налагодження ефективної роботи, спрямованої на організацію виконання та здійснення контролю за дотриманням карантинних обмежень, установлених Кабінетом Міністрів України та Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, насамперед щодо запровадження "карантину вихідного дня"; - провести з використанням засобів масової інформації роз`яснювальну роботу з суб`єктами господарювання, керівниками підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності про необхідність дотримання карантинних заборон та обмежень, установлених рішеннями Кабінету Міністрів України. З метою перевірки належного виконання поліцейськими відділів та відділень поліції превентивної та профілактичної діяльність, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень працівниками Хмельницького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України 28 листопада 2020 року здійснено перевірку дотримання суб`єктами господарювання положень Постанови №641, за результатами якої, зокрема в місті Хмельницькому виявлено 14 підприємств які в "карантин вихідного дня" продовжували працювати. Під час проведення службового розслідування у підполковника поліції ОСОБА_1 членами дисциплінарної комісії 01 грудня 2020 року відібрано письмові пояснення, у яких позивач пояснив, що вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 йому відомі. Щодо виявлених недоліків пояснив, що в період з 28 по 29 листопада 2020 року до чергової частини Хмельницького відділу поліції надійшло 10 повідомлень громадян, які вказували на можливі порушення карантинних обмежень окремими суб`єктами господарювання. Такі повідомлення зареєстровано в журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події. За результатами розгляду таких повідомлень у 5 випадках було складено адміністративні матеріали за частиною 1 статті 44-3 КУпАП, а в інших 5 випадках повідомлені порушення не знайшли свого підтвердження. Разом із тим, позивач зазначив, що у вказаний період на території м. Хмельницького проводилися профілактичні відпрацювання працівниками поліції. На основі зібраних матеріалів та проведеного службового розслідування згідно висновку т.в.о. начальника ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції Чайковського А.Е. №3844/121/20/2020 від 01 грудня 2020 року дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 та ще ряд керівників територіальних відділів (відділень) поліції вчинили порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності дієвого контролю за підлеглим особовим складом, наслідком чого стало порушення карантинних обмежень, визначених Постановою №641. Наказом т.в.о. начальника ГУНП у Хмельницькій області від 01 грудня 2020 року №1786 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції відділів, відділень ГУНП в Хмельницькій області", за порушення службової дисципліни, що виразилося у відсутності дієвого контролю за підлеглим особовим складом, наслідком чого стало порушення карантинних обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 серед інших, до начальника ЗВП ХВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 , який на момент дисциплінарного проступку тимчасово виконував обов`язки начальника ХВП ГУНП в Хмельницькій області застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Позивач, вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів. IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції зазначив, що у висновку №3844/121/20/2020 службового розслідування від 01 грудня 2020 року відсутні посилання на обставини справи, а саме: обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку. Зокрема відсутня вказівка на подію дисциплінарного проступку, що ставиться позивачу у вину та відсутні жодні посилання на обставини вчинення дисциплінарного проступку. Суд зазначає, що не може ставитись у вину працівнику поліції факт вчинення суб`єктами господарювання адміністративних порушень за порушення карантинних обмежень. Обов`язком позивача, як працівника поліції, було своєчасне виявлення таких порушень та реагування на них, що й було своєчасно та повною мірою зроблено позивачем, що підтверджується наявними матеріалами справи. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність доказів, які б свідчили про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та відповідно суд вважає необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області полковника поліції Чайковського А.Е. від 01 грудня 2020 року №1786 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції відділів, відділень Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області" в частині застосування до позивача, дисциплінарного стягнення у виді догани. V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач посилаючись на норми матеріального та процесуального права оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу представник відповідача мотивує тим, що на основі зібраних матеріалів та проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що своїми діями позивач та ще ряд керівників територіальних відділів (відділень) поліції вчинили порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності дієвого контролю за підлеглим особовим складом, наслідком чого стало порушення карантинних обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641. Окрім того, зауважує, що під час проведеного розслідування у позивача відібрано письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що під час проведення службового розслідування позивач погодився з тим, що порушення які були виявлені у його службовій діяльності мали місце. Однак в рішенні суд першої інстанції про такі обставини не зазначив. Позивач правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався. VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Основні обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону №580-VIII. Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Згідно частини 1 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Положеннями частини 1 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статус Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог. Згідно частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком згідно статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до частин 1 та 3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Змістовний аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає змогу зробити висновок, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності, бездоганному та неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, та належному виконанні обов`язків поліцейського, визначених законом. Водночас порушення поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення. Апеляційний суд зазначає, що для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення необхідно встановити факт вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарний проступок полягає у конкретних діях чи бездіяльності, які вчинені поліцейським протиправно та умисно, в тому числі невиконання поліцейським конкретних службових обов`язків, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також вчинення дій, які підривають авторитет поліції. Водночас, для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, факт вчинення ним дисциплінарного проступку повинен бути встановлений у передбаченому законодавством порядку. Відповідно до частини 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Частинами 1, 2 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет. Відповідно до частини 1 статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Разом з тим, згідно із частиною 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Відповідно до частини 2 статті 19 Дисциплінарного статуту висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Отже, службове розслідування в органах поліції це комплекс заходів, що здійснюються в межах відомчої компетенції з метою збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, встановлення обставин (часу, місця, способу) його вчинення, уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила, а також визначення виду стягнення, що пропонується до застосування керівником. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України (надалі - Порядок № 893). Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Згідно пункту 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Отже, мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки поліцейського і його ставлення до вчиненого. Відповідно до положень пункту 1-2 розділу VIІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п.2 розділу VI Порядку №893). Висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції. Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в цьому випадку - щодо накладення дисциплінарного стягнення, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права. Суд зазначає, що висновок №3844/121/20/2020 від 01 грудня 2020 року службового розслідування за фактами можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками поліції відділів, відділень ГУНП в Хмельницькій області, що призвело до порушення вимог карантинних обмежень складений без дотримання вимог законодавства. Як вірно вказав суд першої інстанції у висновку №3844/121/20/2020 службового розслідування від 01 грудня 2020 відсутні посилання на обставини справи, а саме обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку. Зокрема відсутня вказівка на подію дисциплінарного проступку, що ставиться у вину та відсутні жодні посилання на обставини вчинення дисциплінарного проступку. Крім того встановлено, що матеріали службового розслідування не містять доказів, які підтверджують факт порушення позивачем службової дисципліни або посадових обов`язків, зокрема доводять вину позивача у вчиненні дисциплінарного проступку його підлеглими. У висновку також відсутні пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи, що в свою чергу ставить під сумнів об`єктивність накладення на позивача дисциплінарного стягнення та всебічність проведеного службового розслідування. Більше того, матеріали службового розслідування не містять доказів, які підтверджують факт порушення позивачем службової дисципліни, зокрема які доводять вину позивача у вчиненні дисциплінарного проступку. Адже у висновку відсутнє посилання на документи та матеріали, що підтверджують вчинення дисциплінарного проступку, у зв`язку із чим також неможливо стверджувати про обґрунтованість накладеного дисциплінарного стягнення, а посилання на документ під назвою "Інформація про виявлені працівниками територіальних управлінь ДВБ НП України факти порушень постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" станом на 06:00 год. 30 листопада 2020 року", суд не вважає належним доказом вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Колегія суддів звертає увагу на такі обставини, що на посаді виконувача обов`язків начальника ХВП ГУНП в Хмельницькій поліції позивач перебував з 27 листопада 2020 року по 01 грудня 2020 року, що підтверджується наказом ГУНП в Хмельницькій області від 26 листопада 2020 року, № 371 о/с. При цьому, при притягненні позивача до дисциплінарного стягнення у вигляді догани, у вину позивачу ставиться те, що в період з 28 по 29 листопада 2020 року виявлено факти порушень карантинних обмежень окремими суб`єктами господарювання на території міста Хмельницького, що свідчить про неналежне виконання своїх функціональних обов`язків окремими керівниками відділів, відділень ГУНП в Хмельницькій області та особами, які виконують їхні обов`язки. Разом із тим, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що не може ставитись у вину працівнику поліції факт вчинення суб`єктами господарювання адміністративних порушень за порушення карантинних обмежень. Адже, обов`язком позивача, як працівника поліції, було своєчасне виявлення таких порушень та реагування на них, що й було своєчасно та повною мірою зроблено, тому що в період з 28 по 29 листопада 2020 року повідомлення громадян які надходили до чергової частини Хмельницького відділу поліції, які вказували на можливі порушення карантинних обмежень окремими суб`єктами господарювання були зареєстровані в журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події. За результатами розгляду таких повідомлень у 5 випадках було складено адміністративні матеріали за частиною 1 статті 44-3 КУпАП, а в інших 5 випадках повідомлені порушення не знайшли свого підтвердження, чим підтверджується, що здійснювалось своєчасне реагування та розгляд таких питань, що спростовує доводи про порушенням службової дисципліни позивачем. Відтак, колегія суддів доходить висновку про відсутність доказів, які б свідчили про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та відповідно суд вважає необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області полковника поліції Чайковського А.Е. від 01 грудня 2020 року №1786 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції відділів, відділень Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області" в частині застосування до ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у виді догани. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судове рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному судовому рішенні, у зв`язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає. VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Відповідно до вимог статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено. Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 28 квітня 2021 року. Головуючий Моніч Б.С. Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.