Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/43354/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/43354/24 Головуючий у І інстанції - Лапій С.М. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 грудня 2025 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П., суддів: Бужак Н.П., Коротких А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, - ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив суд: - визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ № 327 Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про застосування дисциплінарного стягнення від 13.06.2024, згідно з яким до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ по особовому складу від 03.07.2024 № 1250 о/с, що прийнятий у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення та згідно з яким Позивача звільнено зі служби в поліції; - поновити Позивача на службі в поліції на посаді Інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві Департаменту патрульної поліції та допустити негайне виконання рішення суду в цій частині; - стягнути з Відповідача на користь Позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 03.07.2024 по день поновлення на службі в поліції. В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що його неправомірно звільнено зі служби в поліції, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, а службове розслідування проведено поверхнево, без врахування всіх обставин. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Наказом Департаменту патрульної поліції № 327 від 13 червня 2024 року Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом Департаменту патрульної поліції № 1250 о/с від 03 липня 2024 року, на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 13 червня 2024 року № 327 підполковника поліції ОСОБА_1 , Інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції звільнено зі служби в поліції. Позивач, вважаючи, що вищевказані накази є протиправними та такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що під час прийняття оскаржуваних наказів про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію». Обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до вимог якої останній зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Статтею 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента країни і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як, зокрема, звільнення з посади. Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Статтею 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є, зокрема, вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно з ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністра внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893). Пунктом 1 розділу 2 Порядку № 893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за на5гвмості достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Приписами п.п. 2 та 3 розділу 4 Порядку № 893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Позивачем в позовній заяві було зазначено, що Відповідачем в порушення норм Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», під час проведення службового розслідування уповноваженою особою йому не було запропоновано надати пояснення. Виклику поштовим зв`язком рекомендованим листом на адресу місця проживання, що зазначена в його особовій справі, уповноваженою особою не здійснювалося. У зв`язку з вищевикладеним, він не мав можливості з`ясувати підстави за яких було проведено службове розслідування уповноваженою особою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та за наслідком чого видано наказ про застосування до нього дисциплінарного стягнення. Колегія суддів звертає увагу, що статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Згідно з частиною 1 статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. За змістом статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації. За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контрактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою. Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його направлення. Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт. Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень. Колегія суддів звертає увагу, що з метою ознайомлення з наказом Департаменту патрульної поліції від 19.04.2024 № 816 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» членом дисциплінарної комісії ОСОБА_2 23.04.2024 о 10:00 був здійснений виїзд за адресою проживання ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_1 . Під час спілкування ОСОБА_4 відмовився від ознайомлення з відповідним наказом під особистий підпис, про що складено Акт про відмову від ознайомлення з наказом «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» від 23.04.2024 № 3221вн/41/11/2-2024 та відмовився від надання письмових пояснень, про що складено Акт фіксації відмови від надання пояснень від 23.04.2024 № 3222вн/41/11/2-204. Крім того, на підставі статті 27 Дисциплінарного статуту за вих. від 25.04.2024 № 14629/41/11/2/01-2024 на адресу, яка зазначена в особовій справі Позивача ( АДРЕСА_1 ) було направлено лист з інформацією, що стосовно нього наказом Департаменту патрульної поліції від 19.04.2024 № 816 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» призначено службове розслідування, роз`яснено підстави його призначення, та запропоновано прибути 29.04.2024 о 10:00 до кабінету № 206 адміністративної будівлі УПП у місті Києві ДПІ за адресою: місто Київ, вулиця Святослава Хороброго,

9. Також, відповідне запрошення за № 3305вн/41/11/2/01-2024 від 25.04.2024 було продубльовано шляхом електронного зв`язку за допомогою месенджера «Telegram» на номер НОМЕР_1 . Позивач 29 квітня 2024 року о 10:00 прибув за адресою м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9 та ознайомився з наказом про призначення службового розслідування під особистий підпис, проте відмовився від надання письмових пояснень, внаслідок чого було складено акт відмови від надання пояснень по службовому розслідуванні, призначеного наказом Департаменту патрульної поліції від 19.04.2024 №

816. Таким чином, доводи Позивача щодо порушення його права у наданні пояснення спростовуються вищевикладеним. Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Згідно з п. 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. На підставі п.1 Розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Відповідно до п. 4 розділу 6 Порядку № 893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних», відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. Із аналізу вказаних норм вбачається, що службове розслідування обов`язково повинно передувати звільненню, якщо особу рядового чи начальницького складу звільняють за порушення нею службової дисципліни. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП 16.04.2024 за № 3066вн/41/11/2-2024 надійшов рапорт Старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП майора поліції Руслана Тесленка про порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП у місті Києві ДПП. На підставі вищенаведеного та рапорту Старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП майора поліції Руслана Тесленка, з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_5 , Командиром роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, та підполковником поліції ОСОБА_1, Інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, що виразилося у не оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення після проведення 15.04.2024 о 10.49 огляду на стан алкогольного сп`яніння № 3133 за допомогою «Drager Alcotest 6820» № ARJL-0258, результат якого - 0,35 проміле, Відповідачем прийнято наказ про призначення службового розслідування. За результатами службового розслідування складено висновок від 17 травня 2024 року, затверджений Начальником Департаменту патрульної поліції генералом поліції третього рангу Є.О. Жуковим. Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що під час звірки кількості позитивних тестів, виконаних на приладах «Drager Alcotest 6820», з кількістю відповідних адміністративних матеріалів було виявлено, що тест № 3133 виконаний на приладі «Drager Alcotest 6820» № ARJL-0258, не був зареєстрований в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП). Дата проведення тесту: 15.04.2024 о 10 год. 49 хв. Результат тесту: 0,35 проміле. За допомогою відеозаписів комплексної системи відеоспостереження «Безпечне місто» було встановлено, що екіпаж патрульної служби о 10 год. 43 хв. зупинив транспортний засіб «BMW 5201», номерний знак НОМЕР_2 , що перебуває у власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При перевірці за допомогою функції «пошук аналітичний адмінпрактика» в ІПНП адміністративних матеріалів за даним автомобілем за 15.04.2024 не виявлено. Відповідно до відомостей відділу зв`язку та телекомунікацій УПП у місті Києві ДПП 15.04.2024 наряд отримав на зміну службові портативні відеореєстратори Motorola VB-400 № 473541 та 472246. Відеозаписи з зазначених пристроїв у проміжку час з 10 год. 00 хв. по 12 год. 00 хв. відсутні. ОСОБА_1 зі своїм напарником ОСОБА_7 15.04.2024 на денну зміну отримали портативні відеореєстратори №№ 473541 та 472246 відповідно, про що поставили відповідні особисті підписи. ОСОБА_1 у той же день на денну зміну отримав спеціальний прилад «Drager alcotest» № ARJL-0258, про що поставив відповідний підпис. При цьому згідно вказаного журналу при отриманні вказаного спеціального приладу останній тест на стан алкогольного сп`яніння був № 3123, а після здачі вказаного приладу до групи зв`язку та комунікацій полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП останній тест був під № 3134, тобто за час денної зміни 15.04.2024 нарядом «Рубін-0251» було проведено 11 тестів за допомогою вказаного спеціального приладу. Дисциплінарною комісією було вивчено відеозаписи з камер відеоспостереження інформаційно-комунікаційної системи «Безпечне місто», які були долучені до рапорту на диску DVD-R. При цьому на жодному відеозаписі пішоходів, стосовно яких можливо був би проведений огляд на стан сп`яніння, не зафіксовано, а підстави щодо проведення огляду пасажирів транспортних засобів в нормативно-правових актах, що регламентують діяльність патрульної поліції, відсутні. Отже, огляд на стан сп`яніння був проведений стосовно одного з водіїв (в час проведення огляду на стан сп`яніння біля службового автомобіля перебувало два транспортні засоби, один з яких BMW 520і, номерний знак НОМЕР_2 , який перебував на місці зупинки автомобіля близько 50 хвилин). Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 15.04.2024 несумлінно, некомпетентно та безвідповідально виконував службові повноваження і професійні обов`язки. У Висновку службового розслідування зазначено, що дисциплінарний проступок підполковника поліції ОСОБА_3 виразився у вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України, несприянні проведенню службового розслідування, нездійсненні оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння впродовж денної зміни 15.04.2024. Враховуючи викладене, дисциплінарна комісія дійшла висновку про застосування до Позивача найбільш суворого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції. Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Відповідно до частини першої Розділу ІІ Правил передбачено, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Як зазначено у Висновку службового розслідування, всупереч вимогам пункту 4 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 10 листопада 2015 року № 1408/2783, після проведення огляду Позивач не склав акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager», що призвело до можливих подальших неправомірних дій корупційного характеру. Вказана бездіяльність підтверджуються довідкою відділу адміністративної практики УШІ у місті Києві ДПП, відповідно до якої будь-які матеріали справи стосовно громадянина ОСОБА_6 до відділу адміністративної практики не надходили. Колегія суддів звертає увагу, що згідно з пункту 4 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 10 листопада 2015 року № 1408/2783, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп`яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп`яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності). Відповідно до доводів Позивача, викладених в апеляційній скарзі, він категорично заперечує факт зупинення 15 квітня 2024 року о 10 год. 43 хв. автомобіля BMW 520і, номерний знак НОМЕР_2 . Крім того, ним не проводилося документування водія вказаного автомобіля на предмет перебування його за кермом з ознаками алкогольного сп`яніння та застосування приладу «Drager Alcotest 6820» № ARJL - 0258. Більше того, на даному чергуванні водіїв, які б мали ознаки алкогольного сп`яніння, він не виявляв і не документував. Також, Позивачем повідомлено, що в зазначений час патрульний наряд у складі командира роти ОСОБА_8 та його на службовому автомобілі перебував у вказаному в матеріалах перевірки місці, проте в цей же період часу там знаходився й інший наряд патрульної поліції на службовому автомобілі, працівники якого могли застосувати вказаний «Драгер», що підтверджується Висновком службового розслідування, в якому зокрема зазначено, що огляд на стан сп`яніння був проведений стосовно одного з водіїв (в час проведення огляду на стан сп`яніння біля службового автомобіля перебувало два транспортні засоби, один з яких BMW 520і, номерний знак НОМЕР_2 , який перебував на місці зупинки автомобіля близько 50 хвилин). Колегія суддів зазначає, що матеріалами службового розслідування не встановлено ні транспортний засіб, ні прізвище, ні анкетні дані другого автомобіля. Більш того, навіть після встановлення водія автомобіля BMW 520і, номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_6 , останнього не було опитано під час проведення службового розслідування. Таким чином, без пояснень (показів) водія автомобіля BMW 520і, номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_6 , Відповідач безпідставно дійшов висновку про достатність доказів щодо вчинення Позивачем дисциплінарного проступку. Стосовно використання приладу «Драгер» пояснив, що він дійсно під розпис отримав його о 07:00 годині ранку 15.04.2024 за вказівкою командира роти ОСОБА_8 , про що зазначено у журналі, та поклав до службового автомобіля. В подальшому у цей день вищезгаданий «Драгер» Позивач не застосовував. Для перевірки водіїв на предмет керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння цей прилад використовували інші патрулі їхнього підрозділу. Також, Позивачем в апеляційній скарзі наголошено, що під час ознайомлення його представником з матеріалами даної адміністративної справи в суді першої інстанції, у присутності секретаря судового засідання було встановлено, що долучений до відзиву на адміністративний позов диск DVD-R не містить жодних записів, які б підтверджували скоєння Позивачем дисциплінарного проступку, що підтверджується записом на клопотанні про ознайомлення із матеріалами адміністративної справи від 13 травня 2025 року (а.с. 163). Колегія суддів, дослідивши наявний в матеріалах даної адміністративної справи диск DVD-R (а.с. 141), встановила, що він дійсно не містить будь-яких записів. Таким чином, ані матеріали службового розслідування, ані матеріали даної адміністративної справи, не містять доказів щодо причетності Позивача до застосування ним приладу «Drager Alcotest 6820» № ARJL - 0258 при перевірці водія автомобіля BMW 520і, номерний знак НОМЕР_2 , - ОСОБА_9 на предмет перебування його за кермом у стані алкогольного сп`яніння, та щодо особистого спілкування із водієм вказаного транспортного засобу. Також, у висновку службового розслідування міститься посилання на Закон України «Про корупцію», проте будь-які докази порушення законодавства про корупційні правопорушення Відповідачем надано не було та такі відсутні в матеріалах даної адміністративної справи. У постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2021 року у справі № 160/6819/19 зазначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення. Проте, Відповідач жодним чином не обґрунтував застосування до Позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення та безпідставно застосував до Позивача, на думку колегії суддів, крайній захід - звільнення зі служби в поліції. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 327 від 13 червня 2024 року в частині притягнення Інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, та наказ Департаменту патрульної поліції № 1250 о/с від 03 липня 2024 року в частині звільнення зі служби в поліції Інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , є протиправними та підлягають скасуванню. Разом з тим, Законом № 580-VIII не визначено процедури поновлення протиправно звільненого поліцейського на посаді, відповідно, застосуванню підлягають норми трудового законодавства. За приписами частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Таким чином, задоволенню також підлягає вимога про поновлення Позивача на посаді Інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції. Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100). Пунктом 5 Порядку № 10 передбачено, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника. Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку № 100). Відповідно до абзацу третього пункту 8 Порядку № 100 середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства. Виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988). Пунктом 2 Постанови № 988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29.04.2016 № 669/28799 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260). Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення. Згідно з пунктом 9 розділу І Порядку № 260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата. Зі змісту Порядку № 260, який є спеціальним для вирішення спірних правовідносин встановлено, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 липня 2018 року у справі № 805/1110/17-а. Колегія суддів звертає увагу, що тривалість вимушеного прогулу Позивача, який утворився внаслідок протиправного його звільнення згідно з наказом Відповідача № 1250 о/с від 03.07.2024 з 03 липня 2024 року необхідно обраховувати з 04 липня 2024 року (перший робочий день після звільнення Позивача) по 18.12.2025 (дата прийняття судом апеляційної інстанції рішення про поновлення Позивача на посаді), що становить 533 календарних днів. Оскільки Позивача звільнено з 03.07.2024 (останній робочий день), відповідно сума виплат за два календарні місяці роботи, для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу повинна обчислюватись виходячи з виплат за травень, червень 2024 року. Відповідно до довідки Департаменту патрульної поліції про доходи від 22 серпня 2025 року № 1346, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 729,45 грн. На підставі вищевикладеного, грошове забезпечення Позивача за час вимушеного прогулу становить 388 796,85 грн (729,45 грн х 533 календарних дні). Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Відповідно до довідки Департаменту патрульної поліції про доходи від 22 серпня 2025 року № 1346, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складає 22 248,26 грн. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, щодо негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції та стягнення на його користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць - 22 248,26 грн. Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги спростовують правомірність висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи. Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено за неповного з`ясування обставин справи та порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове судове рішення, яким адміністративний позов Позивача задовольнити повністю. Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року - скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 327 від 13 червня 2024 року в частині притягнення Інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1250 о/с від 03 липня 2024 року в частині звільнення зі служби в поліції Інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції підполковника поліції ОСОБА_1 . Поновити ОСОБА_1 на посаді Інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції. Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 388 796 (триста вісімдесят вісім тисяч сімсот дев`яносто шість) грн 85 коп. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на посаді Інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції з 04 липня 2024 року. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 22248,26 грн (двадцять дві тисячі двісті сорок вісім гривень 26 копійок) без урахування обов`язкових податків та зборів. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: Н.П. Бужак А.Ю. Коротких