Постанова 4855 № 320/45879/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/45879/23 Головуючий у І інстанції - Білоноженко М.А. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2025 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П., суддів: Бужак Н.П, Собківа Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового зобов`язання, - ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 15.11.2023 № 623 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції Інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві майора поліції ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 29 листопада 2023 року № 1628 о/с; - поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді Інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві з 30 листопада 2023 року; - стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення інспектора за період вимушеного прогулу з 30 листопада 2023 року по день фактичного поновлення на службі. В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що його неправомірно звільнено зі служби в поліції, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, а службове розслідування проведено поверхнево, без врахування всіх обставин. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 03 серпня 2021 року проходив службу в Національній поліції України на посаді Інспектора полку № 1 (з обслуговування правого берега), батальйону № 3, роти № 5, взводу № 1 управління патрульної поліції у м. Києві. Відповідно до наказу Начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень» від 15 листопада 2023 року № 623, зокрема за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в недотриманні вимог частини 4 статті 258, частини 1 статті 283 КУпАП та в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 6, 11, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 4, 5 розділу II, підпункту 2 пункту 1 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, пункту 4 розділу І, пункту 1 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, абзаців другого та третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, пунктів 1, 10, 13 посадової інструкції інспектора взводу № 1 роти № 5 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП, затвердженої наказом ДПП від 16.08.2021 № 1784, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до Інспектора взводу № 1 роти № 5 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП майора поліції ОСОБА_1 (0039534) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. На підставі, зокрема наказу Департаменту патрульної поліції від 15 листопада 2023 року № 623, наказом Начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «По особовому складу» від 29 листопада 2023 року № 1628 о/с, за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» Позивача з 29 листопада 2023 року звільнено зі служби в поліції. Позивач, вважаючи накази від 15 листопада 2023 року № 623, від 29 листопада 2023 року № 1628 о/с протиправними та такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені накази про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та про звільнення Позивача зі служби в поліції є правомірними та підтверджені наявними матеріалами службового розслідування зі встановленням конкретних фактів порушень, вчинених Позивачем. На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції вважав, що в даному випадку при прийнятті рішення про накладення на Позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, Відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. Оскільки судом першої інстанції встановлено правомірність прийняття Відповідачем оскаржуваних наказів від 15.11.2023 № 623 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до Інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві майора поліції ОСОБА_1 та від 29.11.2023 року № 1628 о/с про звільнення Позивача зі служби в поліції, також не підлягають задоволенню похідні вимоги Позивача в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію». Обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до вимог якої останній зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Статтею 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента країни і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як, зокрема, звільнення з посади. Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є, зокрема, вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Із аналізу вказаних норм вбачається, що службове розслідування обов`язково повинно передувати звільненню, якщо особу рядового чи начальницького складу звільняють за порушення нею службової дисципліни. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.09.2023 надійшов рапорт Старшого інспектора Відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Левадського Д. № 5952вн/41/11/2-23 про можливе порушення службової дисципліни Поліцейськими у складі поліцейського взводу № 2 роти № 5 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капралом поліції ОСОБА_2 та Інспектором взводу № 1 роти № 5 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП майором поліції ОСОБА_3 15.07.2023. Наказом Т.в.о. заступника начальника Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» від 19 вересня 2023 року № 1908, з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни Поліцейським взводу 2 роти № 5 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП сержантом поліції ОСОБА_4 (0176576) та Інспектором взводу № 1 роти № 5 батальйону № 3 полку 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП майором поліції ОСОБА_5 (0039534) 15.07.2023, що виразилось у нескладані адміністративних матеріалів стосовно водіїв, які порушили Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та можливому отриманні неправомірної вигоди, про що стало відомо з рапорту Старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Левадського Д. від 18.09.2023 № 5952вн/41/11/2-23, відповідно до частини 1 статті 70 Закону України «Про Національну поліцію», частин 1-4 статті 14, частин 1, 2 статті 15, частин 1, 2 статті 17, статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УПІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут), пунктів 1, 2 та пункту 4 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, пунктів 2, 3 розділу І, пункту 1 розділу ІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, вирішено зокрема призначити службове розслідування у формі письмового провадження, та утворено дисциплінарну комісію. За результатами службового розслідування складено висновок від 18 жовтня 2023 року, затверджений Начальником Департаменту патрульної поліції генералом поліції третього рангу Євгенієм Жуковим. Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що до Відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП 18.09.2023 № 5952вн/41/11/2-23 надійшов рапорт Старшого інспектора ВМАЗ УШІ у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Левадського Д., у якому зазначено, що під час моніторингу відеозаписів з портативних відеореєстраторів поліцейських було виявлено, що 15.07.2023 о 14.19 поліцейськими наряду у складі поліцейського взводу № 2 роти № 5 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капралом поліції ОСОБА_2 та інспектором взводу № 1 роти № 5 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП майором поліції ОСОБА_3 зупинено транспортний засіб (далі - ТЗ) AUDI, водій якого порушив ПДР, а саме не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія). На відеозаписі з відеореєстратора зафіксовано, що водій запропонувала працівникам УПП у м. Києві ДПП вирішити питання самостійно, на що останні погодились. О 14.24 зафіксовано факт ймовірної передачі ОСОБА_6 грошових коштів. Проте, відповідно до відомостей, які містяться в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» на ОСОБА_7 (власника вказаного ТЗ), адміністративні матеріали 15.07.2023 не складались (довідка з відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП від 11.10.2023 № 6552вн/41/11/4-2023). Відповідно до відомостей видачі портативних відеореєстраторів, 15.07.2023 ОСОБА_8 отримав відеореєстратор № 472110, а ОСОБА_2 - 470777. На відеозаписі з портативного відеореєстратора № 472110, який розташований в салоні службового ТЗ та направлений в бік переднього пасажирського сидіння, о 14.26 зафіксовано, що ОСОБА_8 разом із жінкою підійшли до службового ТЗ. Потім жінка витягнула щось із сумки та передала ОСОБА_6 в руки. Після цього, він поклав це до лівої кишені формених штанів, а жінка пішла в невідомому напрямку. Відеозаписом з портативного відеореєстратора № 470777, який отримувала ОСОБА_2 встановлено, що о 14.25 ОСОБА_2 підійшла до ОСОБА_9 , який розмовляв з вказаною жінкою (водієм AUDI). У розмові ОСОБА_2 запитала: «Що штраф хоче?» Це запитання повторив ОСОБА_10 відповіла: «Та не хочу. Давайте так якось». У відповідь ОСОБА_12 повідомила: « Давайте ». На іншому відеозаписі з портативного відеореєтратора поліцейського № 470777 зафіксовано, що ОСОБА_2 зупинила водія ТЗ ТОYОТА та відразу запитала чому він порушує. Водій відповів, що вона його зрозуміє, адже на нього дружина свариться, оскільки він невчасно її забирає і вона на нього очікує. Потім водій запитав у ОСОБА_2 , що він має їй надати, на що вона перерахувала документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР. У цей час ОСОБА_2 також зауважила водієві, що він не користується паском безпеки, та що той не заперечив свого порушення. Поліцейська додала, що це вже друге порушення водієм, а перше було перетин суцільної смуги руху. Далі водій показав документи та ОСОБА_2 повідомила, що стосовно нього буде винесено постанову. Водій запитав у неї чи можна без цього, на що отримав відповідь, що можна. Потім він передав їй реєстраційний документ на ТЗ, коли до них підійшов ОСОБА_8 та передав ОСОБА_2 планшетний пристрій. Після цього, ОСОБА_2 , ознайомившись із документом, засунула праву руку до салону ТЗ, віддала документ водієві. На відео видно, що витягуючи руку із салону, ОСОБА_2 щось тримала в ній та поспіхом переклала у ліву руку під планшетний пристрій. Водій сказав їй «дякую», на що вона відповіла «щасливо» та пішла з ОСОБА_3 не склавши адміністративні матеріали. Опитаний під час проведення службового розслідування за вказаними фактами Інспектор взводу № 1 роти № 5 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП майор поліції ОСОБА_1 у поясненні зазначив, що заперечує у звинуваченні його в порушенні службової дисципліни. Він вважає ці звинувачення безпідставними, необ`єктивними та такими, що не відповідають реальним обставинам справи. Щодо описаних відеозаписів, ОСОБА_8 зазначив, що водій зупиненого ним ТЗ не притягався до адміністративної відповідальності в зв`язку з тим, що ТЗ мав ознаки технічних несправностей (рухався ривками), тому він зупинив його. У ході спілкування ним було встановлено, що водій під час руху випадково натиснула важіль КПП, тому ввімкнувся інший режим руху. Після перевірки документів водій поїхала далі. Опитуваний зазначив, що його відеореєстратор у той час був відсутній на його форменому одязі та він не здійснював відеофіксацію спілкування з водієм у зв`язку з тим, що перед цим у нього була потреба сходити в туалет, тому вій залишив пристрій в службовому ТЗ. Після цього його покликала колега з метою перевірки та огляду ТЗ, тому він не встиг взяти портативний відеореєстратор. В подальшому був опитаний командир роти № 3 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капітан поліції ОСОБА_13 , який пояснив, що 15.07.2023, як і перед кожною зміною, підпорядкованому особовому складу проведено інструктаж, на якому додатково було доведено інформацію про необхідність неухильного дотримання під час несення служби вимог Дисциплінарного статуту, наказів та доручень Національної поліції України, які регламентують діяльність поліцейських, а також Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 27 квітня 2020 року № 357, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179 (далі - Правила), Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція № 1026), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395). Крім того, опитуваний додав, що до виконання своїх посадових обов`язків він приступив 05.07.2023. Про події 15.07.2023, які стали підставою для призначення службового розслідування, він дізнався безпосередньо після його призначення стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_14 додав, що раніше ним було помічено незначні порушення службової дисципліни вказаних поліцейських, а саме запізнення на шикування, погане знання чинного законодавства. Він особисто з ними проводив профілактичні бесіди щодо зміцнення службової дисципліни. Відповідно до довідки із групи зв`язку та телекомунікацій УПП у м Києві ДПП від 11.10.2023 № 6554вн/41/11/14-2023, ураховуючи аналіз лог-файлів з портативних відеореєстраторів поліцейських № 472110 та № 470777 за 15.07.2023, доданих до цієї довідки, установлено, що безперервну відеофіксацію на ці прилади ОСОБА_8 та ОСОБА_2 не здійснювали. Останні періодично вмикали та вимикали пристрої, а відеофайли мають тривалість декілька хвилин. На підставі вищевикладеного, в ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що сержант поліції ОСОБА_2 та майор поліції ОСОБА_8 , маючи прямий обов`язок щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та контролю за дотриманням його учасників ПДР, не виносили постанови про адміністративні правопорушення стосовно водіїв, які порушили ПДР. Дисциплінарна комісія критично розцінювала надані поліцейськими пояснення, оскільки на відеозаписах зафіксовано, що під час спілкування з водіями вони стверджували про вчинення ними правопорушення чи роз`яснювали причину зупинки, а саме порушення вимог ПДР. Також, під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_2 не здійснювали повну та безперервну відеофіксацію спілкування з громадянами, що унеможливило об`єктивне встановлення всіх обставин невинесення ними постанови стосовно окремих водіїв 15.07.2023. Також вони не вжили жодних заходів щодо отримання напарника від учинення правопорушень. Указані дії поліцейських свідчать про їхню особисту недисциплінованість, умисне невиконання норм законодавства України, порушення Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського. Обставин, які пом`якшували чи обтяжували б відповідальність поліцейських дисциплінарною комісією не встановлено. Причинами та умовами, що призвели до вчинення виявлених проступків дисциплінарна комісія вважає нехтування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 особистою відповідальністю та неналежне виконання своїх службових обов`язків. На підставі вищевикладеного Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в недотриманні вимог частини 4 статті 258, частини 1 статті 283 КУпАП та в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 6, 11, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 4, 5 розділу II, підпункту 2 пункту 1 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, пункту 4 розділу І, пункту 1 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, абзаців другого та третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, пунктів 1, 10, 13 посадової інструкції інспектора взводу № 1 роти № 5 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП, затвердженої наказом ДПП від 16.08.2021 № 1784, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до Інспектора взводу № 1 роти № 5 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП майора поліції ОСОБА_1 (0039534) слід застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. У постановах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року (справа № 21-1288а15) та від 20 жовтня 2015 року (справа № 21-2103а15) зазначено, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. При цьому в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Дотримання вищезазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов`язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції України. Працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов`язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов`язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби. Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999 (далі - Інструкція № 1026) під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор в руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції № 1026 передбачено включення портативного відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов?язків та/або спеціальної поліцейської операції, та проведення відеозйомки безперервно до її завершення, крім випадків, пов?язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Керуючись абзацом першим пункту 6 розділу ІІ Інструкції № 1026 під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відореєстратора та не допускає його розрядження. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу VII Інструкції № 1026 під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняється примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб. Згідно з пунктом 2 розділу VII Інструкції № 1026 поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції. Пунктом 4 розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція № 1395) визначено, що в разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п?ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128-129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев?ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП. Згідно з пунктом 9 розділу ІІ Інструкції № 1395 розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз?яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов?язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції № 1395 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Згідно з пунктами 3 та 4 розділу IV Інструкції № 1395 по справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП. Відповідно до абз. 3 пункту 5 розділу IV Інструкції № 1395 постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Згідно з пунктом 4 розділу XV Інструкції № 1395 матеріали про адміністративні правопорушення, оформлені поліцейськими, у тому числі тимчасово вилучене посвідчення водія (у разі його вилучення), протягом однієї доби надсилаються до підрозділів адміністративної практики для подальшої їх реєстрації, опрацювання, внесення інформації до автоматизованого обліку, зберігання або надсилання до органів (посадових осіб), яким надано право накладати адміністративне стягнення. Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Відповідно до частини першої Розділу ІІ Правил передбачено, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Згідно з підпунктами 1, 7, 8, 10, 13 пункту 3.1 посадової інструкції поліцейського/інспектора взводу № 1/2 роти № 5 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП, затвердженої наказом ДПП від 16.08.2021 № 1784, інспектор/поліцейський під час несення служби зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського; під час спілкування з громадянами дотримуватися правил поведінки професійної етики; звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук; професійно виконувати свої службові обов`язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції; виконувати інші обов`язки поліцейського відповідно до законодавства, нормативно-правових актів МВС та організаційно-розпорядчих документів Національної поліції України. Отже, в ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що зокрема Позивач, маючи прямий обов`язок щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та контролю за дотриманням його учасників ПДР, не виносив постанови про адміністративні правопорушення стосовно водіїв, які порушили ПДР. Комісією також встановлено, що на відеозаписах зафіксовано, що під час спілкування з водіями Позивач стверджував про вчинення ними правопорушення і роз`яснював причину зупинки, а саме порушення вимог ПДР. Крім того, дисциплінарною комісією встановлено, що зокрема Позивач не здійснював повну та безперервну відеофіксацію спілкування з громадянами, що унеможливило об`єктивне встановлення всіх обставин невинесення ним постанови стосовно окремих водіїв 15.07.2023. Вказані дії Позивача свідчать про його особисту недисциплінованість, умисне невиконання норм законодавства України, порушення Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського. Обставин, які пом`якшували чи обтяжували б відповідальність поліцейських дисциплінарною комісією не встановлено. Стосовно доводів Позивача, що під час проведення службового розслідування дисциплінарна комісія критично оцінила пояснення ОСОБА_7 (водій транспортного засобу AUDI), колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 5 розділу 5 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування. Голова дисциплінарної комісії впродовж п`яти робочих днів з моменту отримання такого письмового клопотання вивчає його обґрунтованість, за результатами вивчення в межах строку проведення службового розслідування приймає рішення про його задоволення або про відмову в задоволенні, про що інформує поліцейського, який подав таке клопотання. Як зазначено у висновку службового розслідування, дисциплінарна комісія, опрацювавши ці пояснення, дійшла до висновку, що на суть скоєного Позивачем вони не впливають. Крім того, ці пояснення оцінюються критично, оскільки жодних підтверджувальних матеріалів, що їх надавала саме вказана особа, адвокатом не надано. Також, в ході службового розслідування були досліджені відеозаписи з портативних відеореєстраторів поліцейських та встановлено, що відомості, зазначені в поясненнях, фактично спростовані. Таким чином, дисциплінарна комісія дійшла до висновку про відсутність необхідності та об`єктивності у врахуванні цих пояснень під час надання оцінки діям Позивача. Щодо доводів Позивача, що вид дисциплінарного стягнення застосований за результатами розслідування є неспівмірним, надмірним та непослідовним у порядку застосування, колегія суддів зазначає наступне. Поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв`язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до поліцейського, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого типу стягнення - звільнення зі служби. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 815/3636/15, від 29 вересня 2020 року у справі № 0340/1334/18, від 06 лютого 2025 року у справі № 420/17186/22. Суд зауважує, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи, з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07.03.2019 року в справі №819/736/18, від 19.05.2022 року в справі №480/4079/18. Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Згідно зі ст. 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії Позивача, встановлені за результатами проведеного службового розслідування є вчинком, який дискредитує систему органів поліції та поліцейських в очах громадськості, відтак, є підставою для звільнення та зазначає, що дотримання вимог Дисциплінарного статуту та Правил повинно здійснюватися працівниками поліції, як в робочий, так і в позаробочий час. Таким чином, Позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час прийняття оскаржуваних наказів про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, та про звільнення останнього зі служби в поліції, Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а тому позовні вимоги щодо визнання їх протиправними та скасування задоволенню не підлягають. Також, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови у поновленні Позивача на посаді та стягненні на його користь середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, оскільки вказані позовні вимоги є похідними від вимог про скасування наказів про звільнення, з чим погоджується і колегія суддів. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що долучені Відповідачем до матеріалів справи докази є належними та допустимими в розумінні КАС України, такими що підтверджують правомірність дій Відповідача. Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції, які є обґрунтованими і правильними. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: Н.П. Бужак Я.М. Собків