LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС450/2421/18

від 28.04.2021 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» у цивільній справі № 450/2421/18 залишити без руху.

Ухвала 28 квітня 2021 року м. Київ справа № 450/2421/18 провадження № 61-6513ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Українська залізниця» у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від імені якого діє Регіональна філія «Львівська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 , Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про скасування рішення сільської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, ВСТАНОВИВ: 16 квітня 2021 року засобами поштового зв`язку акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») подало касаційну скаргу у справі № 450/2421/18. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав. I. Щодо зазначення судових рішень, які оскаржуються Відповідно до пунктe 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується, а також клопотання особи, яка подає скаргу. Визначення судового рішення, яке є предметом касаційного оскарження має істотне значення при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Касаційна скарга містить суперечливі відомості, щодо судових рішень, які оскаржуються. Так, заявник зазначає про подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного суду від 26 січня 2021 року вказуючи в тексті касаційної скарги, що вказаною постановою скасовано рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 серпня 2021 року. Однак за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Львівського апеляційного суду від 26 січня 2021 року не скасовано, а залишено без змін рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 серпня 2019 року. Вказані суперечності мають бути усунені та, у разі, якщо предметом касаційного оскарження є також рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 серпня 2019 року про це має бути чітко зазначено у касаційній скарзі. ІI. Щодо строку на касаційне оскарження Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Касаційна скарга на постанову апеляційного суду від 26 січня 2021 року подана 16 квітня 2021 року, тобто із пропуском строку, передбаченого статтею 390 ЦПК України. В касаційній скарзі викладене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, з посиланням на те, що копію оскаржуваної постанови заявник отримав 17 березня 2021 року, підтвердженням чого, на думку особи, яка подала скаргу, є штамп вхідної кореспонденції Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на листі Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року про направлення копії оскаржуваної постанови апеляційного суду. Разом із тим штамп реєстрації вхідної кореспонденції Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на вказаному супровідному листі Львівського апеляційного суду, свідчить лише про дату внутрішньої реєстрації документа філією, що саме по собі не є належним доказом підтвердження дати отримання судового рішення. На час вирішення питання про відкриття касаційного провадження матеріали справи № 450/2421/18 в розпорядженні Верховного Суду відсутні. За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду. За таких обставин наведені у касаційній скарзі підстави для поновлення строку касаційного оскарження недоведені, а отже на даний час не можуть бути визнані поважними. Підтвердженням дати отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема довідка суду; поштові документи, що дають можливість ідентифікувати поштове відправлення або інші документи, в яких зазначена дата вручення копії оскарженої постанови апеляційного суду. Крім того, оскільки в листі Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2021 рокувказано про направлення копії постанови від 26 січня 2021 року також і на адресу АТ «Укрзалізниця» в м. Києві, заявник має повідомити дату отримання вказаного судового рішення не тільки Регіональною філією «Львівська залізниця», а і позивачем - АТ «Укрзалізниця». Відповідно до частин другої-третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. ІІI. Щодо підстав касаційного оскарження Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Таким чином в касаційній скарзі заявник повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України). Касаційна скарга містить посилання на окремі постанови Верховного Суду та Верховного Суду України, однак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником чітко не визначено передбачених статтею 389 цього Кодексу підстав касаційного оскарження. Вказані недоліки необхідно усунути шляхом: 1) надання доказів, які підтверджують дату отримання АТ «Укрзалізниця» (безпосередньо та в особі представника) копії оскарженої постанови апеляційного суду; 2) надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній: - всіх судових рішень, які оскаржують та викладенням клопотання (процесуальної вимоги) щодо кожного із оскаржених судових рішень; - підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України. Копії уточненої касаційної скарги мають бути надані відповідно до числа учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» у цивільній справі № 450/2421/18 залишити без руху. Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення АТ «Укрзалізниця» копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала, а в разі, якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Шипович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»