LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Одеський апеляційний суд947/29017/20

від 05.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити частково. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 19.11.2020 року, якою ОСОБА_1 мирівна визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 К…

Номер провадження: 33/813/439/21 Номер справи місцевого суду: 947/29017/20 Головуючий у першій інстанції Пучкова І.М. Доповідач Грідіна Н. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.04.2021 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Грідіна Н.В., за участю секретаря судового засідання Гасанової Л.Я.к., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника Гончарова В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 19.11.2020 року, - ВСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваного судового рішення. Зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., стягнуто судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. В постанові суду встановлено, що 03.09.2020 року, близько 12:42 год., продавець ОСОБА_1 знаходячись на робочому місці у торговому центрі «Таврія», під час реалізації ювелірних прикрас, знаходилась без засобів індивідуального захисту (маски), чим порушила ч. 1 п.10 постанови КМУ № 641, скоїла адміністративне правопорушення за ст. 44-3КУпАП. Зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із зазначеною постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду скасувати та провадження по справі закрити посилаючись на те, що постанова суду не відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи. Судом першої інстанції були порушені її права, передбачені приписами ст. 268 КУпАП, оскільки справа була розглянута без її участі, вона не була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, про існування судового рішення їй стало відомо після накладення арешту на її рахунок вже на його виконання. Також в апеляційній скарзі зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки працівники поліції склали його у порушення порядку, передбаченому, а також з порушенням строку для складання таких протоколів, передбаченого ч.2 ст. 254 КУпАП, з огляду на те, що їй інкримінується вчинення правопорушення 03.09.2020 року, однак працівники поліції склали протокол лише 14.09.2020 року. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначено, що, в порушення вимог ч.2 ст. 254 КУпАП, в протоколі не вказано відомостей про суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ст. 44-3 КУпАП, за якою складено протокол. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які вимоги постанови №641 від 22.07.2020 року були порушені, та не зазначено частину і пункт цієї постанови, а також не вказано, який рівень епідемічної небезпеки діяв під час і за місцем вчинення даного правопорушення. На думку апелянта, обставини, викладені в протоколі, не відповідають дійсності, оскільки з фото вбачається, що вона знаходилась в масці, яка була на підборідді лише в зв`язку з тим, що був період перерви та вона їла під прилавком. До протоколу не надано доказів на підтвердження того, що вона вживала їжу під час реалізації товарів. Також не спростовані її доводи про те, що вона обідала під час перерви на робочому місці, за специфікою та умовами праці вона не мала для цього окремого помешкання та не могла покинути робоче місце. В протоколі не зазначено жодного свідка, який би підтверджував факт вчинення нею інкримінованого адміністративного правопорушення незважаючи на те, що в той час, як до неї підійшли працівники поліції та вона останнім надала пояснення, що вживає їжу під час обідньої перерви, в приміщенні магазину було багато людей. Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції порушені вимоги ст. 33 КУпАП, оскільки суд не дослідив та не врахував при обранні виду адміністративного стягнення особу порушника, майновий стан, пом`якшуючі обставини та інше. Позиції учасників апеляційного розгляду. Заслухавши ОСОБА_1 та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Мотиви суду апеляційної інстанції. Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до приписів ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до приписів ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Розглядаючи справу, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, оскільки ухвалена з недотриманням вимог діючого КУпАП, за результатами неповного дослідження доказів, та без врахування положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до приписів ст. 277-2 КУпАП, яка передбачає порядок повідомлення про розгляд справи, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк. З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №652340 від 14.09.2020 року вбачається, що розгляд адміністративної справи відбудеться у вересні 2020 року, о 10.00 год. у Київському районному суді м. Одеси. Таким чином, точна дата судового засідання в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначена, відповідно, про таку дату ОСОБА_1 не повідомлена. Разом з тим, судове засідання, в якому була розглянута справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відбулося 19.11.2020 року за відсутності ОСОБА_1 . Однак, в матеріалах справи відсутні жодні письмові докази або інформація про те, що судом першої інстанції ОСОБА_1 взагалі направлялися повістки в судове засідання, у порядку, визначеному ст. 277-2 КУпАП, або остання повідомлялась у будь-який інший спосіб. При розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 пояснила, що про розгляд справи в суді першої інстанції не була повідомлена, судові повістки вона не отримувала, у поштових повідомленнях про вручення їй судових повісток не розписувалась. Таким чином, з досліджених апеляційним судом матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 не була повідомлена про час та місце судового розгляду справи про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог, передбачених ст. 277-2 КУпАП, в зв`язку з чим доводи апеляційної скарги щодо порушення права на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності, які передбачені ст. 268 КУпАП, знайшли підтвердження, що є безумовною підставою для скасування постанови суду. Відповідно до приписів ст. 280 КУпАП, для встановлення обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, для повного та всебічного розгляду справи та перевірки доводів апеляційної скарги в частині необґрунтованого встановлення в постанові суду вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, апеляційним судом були в повному обсязі досліджені докази, які містяться в матеріалах справи та були покладені в обґрунтування постанови суду першої інстанції. Апеляційний суд при розгляді апеляційної скарги в повному обсязі дослідив всі докази по справі, які складаються з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №652340 від 14.09.2020 року, фотографія до нього, а також письмові пояснення ОСОБА_1 від 14.09.2020 року. Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №652340 від 14.09.2020 року встановлено, що 03.09.2020 року, о 12:42 год., ОСОБА_1 знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 9А ТЦ «Таврія В», у громадській будівлі, на робочому місці перебувала без маски чи респіраторів, чим порушила умови карантину щодо людей, за що передбачене відповідальність ст. 44-3 КУпАП. В тексті протоколу містяться зауваження ОСОБА_1 про те, що вона з протоколом не згодна. В своїх письмових власноручних поясненнях від 14.09.2020 року ОСОБА_1 зазначає и обставини, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі . До протоколу наданий фотознімок ОСОБА_1 без належним чином вдягнутого засобу індивідуального захисту на місці події правопорушення за прилавком в магазині. Між тим, апеляційний суд приймає до уваги зазначені в апеляційній скарзі порушення вимог закону щодо порядку та строків складання протоколу. Так, відповідно до приписів ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до приписів частин 1, 2 ст. 256 КУпАП, яка передбачає зміст протоколу про адміністративне правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Таким чином, посилання ОСОБА_1 на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з незрозумілих причин з порушенням приписів ч. 2 ст. 254 КУпАП, так як інкримінована подія мала місце 03.09.2020 року, а протокол був складений лише 14.09.2020 року, знаходять підтвердження. Протокол про адміністративне правопорушення це документ, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є джерелом доказів та підставою подальшого провадження у справі, відповідно до приписів ст. 256 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що в апеляційній скарзі обґрунтовано зазначено, що працівники поліції склали цей протокол в порушення приписів частин 1 та 2 ст. 256 КУпАП, яка прямо передбачає, що в протоколі про адміністративне правопорушення обов`язково зазначаються прізвища та адреси свідків, при їх наявності на місці вчинення правопорушення, які цей протокол підписують для належного посвідчення фактів та обставин, які в протоколі зафіксовані та яким вони були очевидцями. В даному випадку, вчинення правопорушення ОСОБА_1 інкримінується у громадській будівлі, у приміщенні магазину, в якому перебувало багато людей, тобто працівники поліції, з урахуванням незгоди ОСОБА_1 , повинні були залучити в якості свідків-очевидців події осіб, які перебували поряд з останньою. Разом з тим, зазначені вимоги ст. 256 КУпАП працівниками поліції виконані не були, протокол не був складений на місці виявлення правопорушення та особи, яка, на думку працівників поліції, його вчинила, свідки-очевидці події встановлені на місці, а також залучені до складання протоколу не були, однак суд першої інстанції не звернув уваги на ці обставини, що свідчать про безумовне порушення вимог закону, визнав протокол допустимим доказом та на його підставі притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надавши останній можливості здійснити своє право на захист та належним чином з`ясувати наведені обставини. Апеляційний суд, з урахуванням положень ст. ст. 251-252, 254, 256 КУпАП, визнає протокол про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №652340 від 14.09.2020 року не допустимим доказом по справі, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. На підставі наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та при її розгляді на те, що на підставі складених працівниками поліції доказів не доведена наявність в її діях складу правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, знайшли підтвердження. На підставі наведеного, згідно вимог ст. 294 КУпАП, прихожу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції має бути скасована з наведених підстав. Відповідно до приписів п.7ч.1ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. За таких обставин, провадження по справі має бути закрито на підставі приписів п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити частково. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 19.11.2020 року, якою ОСОБА_1 мирівна визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., - скасувати. Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, закрити, на підставі п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП, в зв`язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду: Н.В. Грідіна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»