Постанова 4813 № 522/4897/13-ц

Номер провадження: 22-ц/813/3686/21 Номер справи місцевого суду: 522/4897/13-ц Головуючий у першій інстанції Науменко А.В. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.04.2021 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. за участю секретаря: Дубрянської Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Науменка А.В. 03 квітня 2020 року у м. Одеса, встановила: У лютому 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2013 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА_2 , з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № 014/0027/82/58282 від 29 червня 2006 року в розмірі 74 208,12 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складало 593 145,50 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом 18 715,58 доларів США, що складало 149 593,63 грн.; заборгованість за відсотками 9 156,94 доларів США, що складало 73 191,42 грн.; пеня за прострочення тілу та відсотків по кредиту 46 335,60 доларів США, що складало 370 360,45 грн. В рахунок погашення зазначеного боргу за кредитним договором № 014/0027/82/58282 від 26 вересня 2006 року в розмірі 74 208,12 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ склало 593 145,50 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладений від 29.06.2006 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , а саме: загальною площею 42,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною, що підлягає визначенню суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» суму судового збору в розмірі 860,25 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» суму судового збору в розмірі 860,25 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» суму судового збору в розмірі 860,25 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» суму судового збору в розмірі 860,25 грн. 25 березня 2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, шляхом заміни ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступником Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп». Заява обґрунтована тим, що 30 січня 2020 року первісним кредитором ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги як кредитора та іпотекодержателя були передані за договором відступлення права вимоги та договором про відступлення прав за договором іпотеки, до нового кредитора АТ «ОКСІ БАНК». Цього ж дня, 30 січня 2020 року, між АТ «ОКСІ БАНК» як кредитором та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» (новим кредитором) було укладено Договір про відступлення права вимоги, та Договір про відступлення прав за договором іпотеки, відповідно до умов яких новим кредитором та іпотекодержателем є ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» (заявник). Відповідно до вказаних договорів до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» перейшли всі права кредитора та іпотекодержателя. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2020 року заяву ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» про заміну сторони виконавчого провадження було задоволено. Змінено сторону виконавчого провадження стягувача по цивільній справі №522/4897/13-ц за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором №014/0027/82/58282 від 29 червня 2009 року в розмірі 74 208,12 доларів США та в рахунок погашення зазначеного боргу за кредитним договором №014/0027/82/58282 від 29 червня 2006 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладений 29 червня 2006 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , а саме - квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 42,5 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 08 жовтня 1997 року, шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною, що підлягає визначенню суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та стягнуто з відповідачів на користь позивача судових збір в рівних частинах по 860,25 грн., з кожного з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника, нового кредитора ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» (т. 2 а.с. 50-51). В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» про заміну сторони виконавчого провадження відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Так, на думку апелянта, судом першої інстанції не було враховано, що такий доказ, як платіжне доручення про сплату за договорами купівлі-продажу майнових прав від 30 січня 2020 року у матеріалах справи відсутній, що свідчить про відсутність оплати Банку та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» за Договорами відступлення прав вимоги (т. 2 а.с. 54-57). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2013 року по справі №522/4897/13-ц було задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором №014/0027/82/58282 від 29 червня 2006 року, у розмірі 74 208,12 доларів США, та, в рахунок погашення зазначеного боргу за кредитним договором №014/0027/82/58282 від 29.06.2006 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним 29 червня 2006 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , а саме - квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 42,5кв.м, яка належить ОСОБА_1 на праві власності підставі договору купівлі-продажу від 08 жовтня 1997 року, шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною, що підлягає визначенню суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір в рівних частинах по 860,25грн. з кожного. На виконання рішення суду банком отримано виконавчі листи №522/4897/13-ц, які направлялися на виконання до відділів державної виконавчої служби за місцем реєстрації боржників. 30 січня 2020 року первісним кредитором ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги як кредитора та іпотекодержателя були передані за договором відступлення права вимоги та договором про відступлення прав за договором іпотеки, до нового кредитора, АТ «ОКСІ БАНК». Цього ж дня, 30 січня 2020 року, між АТ «ОКСІ БАНК», як кредитором, та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» (новим кредитором) було укладено Договір про відступлення права вимоги, та Договір про відступлення прав за договором іпотеки, відповідно до умов яких новим кредитором та іпотекодержателем є ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп». Відповідно до вказаних договорів, до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» перейшли всі права кредитора та іпотекодержателя. Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18). Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18). Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність заміни стягувача по цивільній справі №522/4897/13-ц з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», на його правонаступника, нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп». Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про те, що такий доказ, як платіжне доручення про сплату за договорами купівлі-продажу майнових прав від 30 січня 2020 року у матеріалах справи відсутній, що свідчить про відсутність оплати Банку та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» за Договорами відступлення прав вимоги. Колегія суддів зауважує, що вказані Договори про відступлення прав вимоги по кредитному та іпотечному договорам позичальника є дійсними відповідно до положень ст. 204 ЦК України, дані договори не були оскаржені у судовому порядку, та не були визнані недійсними, а тому посилання апелянта на факт відсутність оплати Банку та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» за Договорами відступлення прав вимоги не має правового значення для вирішення даної справи. Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2020 року постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування немає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 23 квітня 2021 року. Головуючий С.О. Погорєлова Судді А.П. Заїкін О.М. Таварткіладзе