Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/28253/20

Справа № 127/28253/20 Провадження № 33/801/342/2021 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Шлапак Д. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2021 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Войтко Ю. Б., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, встановив: Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, а також стягнуто з нього судовий збір в розмірі 454 грн. Відповідно до обставин, встановлених судовим рішенням, 05.12.2020 о 07 год. 13 хв. в м. Вінниці по вул. Айвозовського 4А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Освідування проводилося у встановленому законом порядку в медичному закладі КП «ВОНД «Соціотерапія». Висновок № 3799 результат позитивний. Алкотест 6820 0,37%о. Тобто, водій ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України. Не погодившись з постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2021 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною, просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про закриття провадження у справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що як вбачається з оскаржуваної постанови та висновку медичного огляду, огляд лікарем наркологом проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810» в спеціалізованому закладі охорони здоров`я КП «ВОНД Соціотерапія» без присутності двох свідків. Вважає, що в даному випадку мало місце порушення вимог статті 266 КУпАП та п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735), без дотримання яких огляд на стан алкогольного сп`яніння водія, є недійсним. Так, огляд проведено за відсутності двох свідків; результати огляду у закладі охорони здоров`я було встановлено не за допомогою лабораторних досліджень біологічного середовища водія, а за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», що є компетенцією поліцейського, та, як наслідок, повністю невілює участь закладу охорони здоров`я у цьому процесі. Щодо строків оскарження, то зазначає, що оскаржувану постанову він засобами поштового відправлення не отримував, у судовому засіданні присутнім не був. Адже судом на 29.01.2021 не викликався. Про вказану постанову йому стало відомо шляхом огляд сайту «Судова влада України» 30.03.2021, про що свідчать відповідні роздруківки (а. с. 31 - 33). Окремо наголошує на тому, що на даний час спливли строки притягнення його до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 38 КУпАП, що є окремою підставою для закриття провадження у справі. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, не отримує повістки суду, які направлялися на вказану ним адресу проживання, вказав номер телефону, на який не отримує повідомлення, а тому суд вважає, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КУпАП його неявка не перешкоджає розгляду справи. При цьому слід зазначити, що ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу, міг дізнатися про розгляд своєї справи апеляційним судом шляхом огляду сайту «Судова влада України», про що він зазначив у своїй апеляційній скарзі. Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання. Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник (зацікавлена особа) зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП в разі заявлення клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, останнє вирішується суддею апеляційного суду. При цьому слід взяти до уваги обставини, які об`єктивно вплинули чи могли вплинути на можливість оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення. Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи в суді першої інстанції, в матеріалах справи відсутні відомості про вручення йому копії постанови суду першої інстанції від 29.01.2021. Відповідно до довідки від 04.01.2021, виданої начальником відділу виконання та документального забезпечення ОСОБА_2 , Вінницький міський суд Вінницької області позбавлений можливості з 04.01.2021 надсилати судові повістки про виклик в суд, оскільки відсутні марки поштової кореспонденції (а. с. 21). Зазначені обставин вважаю поважними та такими, що дають право на поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення судді суду першої інстанції. Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи апеляції, приходжу до висновку, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КпАП України). Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частини 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Частиною 3 цієї статті передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція). Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). З матеріалів справи встановлено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився з використанням спеціальних технічних засобів - алкотестера «Драгер Alcotest 6820». Відповідно до переліку технічних засобів, до спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння належать газоаналізатори Драгер Alcotest. Всі види газоаналізаторів Drager Alcotest зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529, що свідчить про правомірність використання приладу «Драгер Алкотест 6820». Законом України «Про метрологію, метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. Оскільки всі види газоаналізаторів "Drager Alcotest" зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року N 1529, зазначене свідчить про правомірність використання приладу "Drager Alcotest 6820" при проходженні огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 .. Відповідно до цифрових показників спеціального технічного засобу для визначення вмісту алкоголю у видихуваному повітрі "Drager Alcotes 6820", після проведення зазначеного тесту, показники алкоголю в крові ОСОБА_1 становили 0,37 проміле, тобто перевищували дозволений рівень 0,2 проміле. Висновок № 3799 від 05.12.2020 складений на відповідному номерному бланку, засвідчений підписом лікаря, який проводив огляд з прикладанням його печатки та печатки медичної установи, а тому суд не вбачає законних підстав ставити під сумнів висновки медичного обстеження, який свідчить, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем під впливом алкогольного сп`яніння, що заборонено Правилами дорожнього руху. Доводів на спростування його правильності ОСОБА_1 суду не надав. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що спливли строки притягнення його до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП, оскільки постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2021 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення, і підстави для скасування такого рішення відсутні. Суд відхиляє доводи апелянта про порушення порядку проходження огляду в закладі охорони здоров`я з підстав проведення його за відсутності двох свідків, оскільки зазначеним порядком і положеннями ст. 266 КУпАП не передбачено його проведення в закладі охорони здоров`я в присутності двох свідків. В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлені обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. З таким висновком погоджується і апеляційний суд, оскільки такий висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, яким судом першої інстанції було надано належну оцінку. Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 09 липня 1997 року). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20 травня 2010 року). Таким чином, суд апеляційної інстанції не знайшов підтвердження доводів апелянта щодо порушення його процесуальних прав при розгляді справи судом першої інстанції, а порушення вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості апелянта у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, відсутні. За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2021 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- постановив: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя апеляційного суду Ю. Б. Войтко