Постанова 4850 № 200/8351/20-а
від 26.04.2021 ·ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2021 року справа №200/8351/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д., Сіваченка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі № 200/8351/20-а (головуючий суддя І інстанції Аканов О.О., складене у повному обсязі 15 січня 2021 року у м. Слов`янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов`язання провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року у розмірі 86% суддівської винагороди, зазначеної у довідці територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області №04-328 від 02 березня 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувлась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов`язання провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року у розмірі 86% суддівської винагороди, зазначеної у довідці територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області №04-328 від 02 березня 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року визнано протиправним та скасовано рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16 березня 2020 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно із заявою від 12 березня 2020 року. Зобов`язано Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 04-328 від 02 березня 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року. Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме у розмірі 86% суддівської винагороди ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись із додатковим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу та просила суд зобов`язати провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року у розмірі саме у розмірі 86% суддівської винагороди, зазначеної у довідці територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області №04-328 від 02 березня 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум. Зазначила, що у рішенні суду першої інстанції не йдеться мова про часткове задоволення позовних вимог. При цьому, вказала, що в матеріалах справи відсутня заява про перерахунок пенсії, відтак суд не мав права надавати оцінку ставки відсотку при перерахунку пенсії. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне залишити додаткове рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Суд не вбачає необхідності вирішувати питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. З позовної заяви слідує, що позивач просить провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме у розмірі 86% суддівської винагороди, зазначеної у довідці територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області №04-328 від 02 березня 2020 року. Однак, із заяви про перерахунок пенсії від 12 березня 2020 року (а.с. 61), не вбачається, що заявником вказано розмір відсоткової ставки, який має бути врахований при перерахунку довічного утримання судді у відставці, відтак, управління не надавало оцінку цієї вимоги позивача. В рішенні відповідача про відмову в перерахунку пенсії позивачу від 16 березня 2020 року міститься посилання на ч.4 ст.142 Закону України №1402-VІІІ, якою визначено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Відмовлено позивачу у перерахунку довічного грошового утримання суддям у відставці до визначення Міністерством соціальної політики України механізму перерахунку раніше призначеного довічного грошового утримання суддям у відставці. Питання щодо зміни відсоткового розміру 86% суддівської винагороди позивача вищевказаним рішенням відповідача не вирішувалось. За таких обставин, вимога позивача про здійснення перерахунку довічного суддівського утримання у відповідному відсотковому розмірі від суддівської винагороди є передчасною. Вирішення цього питання можливо (при порушенні права позивача) після проведення відповідного перерахунку Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 04-328 від 02 березня 2020 року, наданої позивачем разом з позовом, станом на 18 лютого 2020 суддівська винагорода яка враховується при призначені/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 97743 грн., довідка видана на підставі рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020. Відомості щодо відсоткового розміру 86% суддівської винагороди в наданій довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відсутні. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції виправив (шляхом прийняття додаткового рішення) недолік рішення від 17 грудня 2020 року в частині зазначення повного задоволення позовних вимог, відмовивши у задоволені вимог про перерахунок довічного утримання судді у відставці. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі № 200/8351/20-а - залишити без задоволення. Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року у справі № 200/8351/20-а - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 26 квітня 2021 року. Судді А.В. Гайдар І.Д. Компанієць І.В. Сіваченко