Постанова 4855 № 320/35062/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/35062/25 Суддя першої інстанції: Сас Є.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2026 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Файдюка В.В., суддів - Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У липні 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у подальшому заміненого на належного відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач, ГУ ПФ в Донецькій області), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у непроведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданих Територіальним управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 08 травня 2025 року № 04-532 від 08 травня 2025 року, для здійснення перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці, починаючи з 01 січня 2021 року; № 04-533 від 08 травня 2025 року, для здійснення перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці починаючи з 01 січня 2022 року; № 04-534 від 08 травня 2025 року, для здійснення перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці починаючи з 01 січня 2023 року; № 04-535 від 08 травня 2025 року, для здійснення перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці, починаючи з 01 січня 2024 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданих Територіальним управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 04-532 від 08 травня 2025 року, для здійснення перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці, починаючи з 01 січня 2021 року; № 04-533 від 08 травня 2025 року, для здійснення перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці починаючи з 01 січня 2022 року; № 04-534 від 08 травня 2025 року, для здійснення перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці починаючи з 01 січня 2023 року; № 04-535 від 08 травня 2025 року, для здійснення перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці, починаючи з 01 січня 2024 року, з урахуванням раніше проведених виплат. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/247/25 констатовано наявність у позивача права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, а відповідач, отримавши довідки про розмір суддівської винагороди працюючого судді, за відсутності заперечень щодо їх невідповідності вимогам чинного законодавства, був зобов`язаний провести перерахунок належних позивачу виплат. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що, по-перше, надіслане позивачу звернення від 01 вересня 2025 року не відповідало вимогам чинного законодавства, а відтак не могло бути підставою для перерахунку пенсії, по-друге, у спірні періоди підвищення суддівської винагороди не відбувалося, адже відповідні норми Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік є чинними та неконституційними не визнавалися, по-третє, відповідача не було повідомлено про розгляд цієї справи взагалі. Після усунення визначених в ухвалі від 12.12.2025 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2026 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Свою позицію обґрунтовує тим, що всупереч доводів апелянта позивач реалізував своє право на звернення із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці засобами поштового зв`язку, як це передбачено нормами чинного законодавства, а з огляду на зміст рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №200/247/25 відповідач не був вправі відмовляти позивачу у спірному перерахунку. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2026 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 02.06.2026. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з такого. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Донецькій області з 15 серпня 2008 року та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. На підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №200/247/25 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області видані ОСОБА_1 довідки від 08 травня 2025 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №04-532 станом на 01 січня 2021 року, №04-533 станом на 01 січня 2022 року, №04-534 станом на 01 січня 2023 року та №04-535 станом на 01 січня 2024 року. ОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв`язку до ГУ ПФ в Донецькій області із заявою щодо здійснення з 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року та з 01 січня 2024 року перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі оновлених довідок. Водночас листом від 30 вересня 2025 року №40124-35769/П-02/8-0500/25 відповідач повідомив про недотримання позивачем порядку звернення із заявою про перерахунок пенсії, зазначивши, що рішення щодо проведення перерахунку буде прийнято після розгляду документів, доданих до заяви. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за згаданими вище довідками, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав. На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів статті 130 Конституції України, статтей 135, 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон), а також ряду інших законів України, підзаконних актів, рішень Конституційного Суду України та правових позицій Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на підтвердження матеріалами справи наявності у позивача права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке. Частиною першою статті 8 Конституції України гарантовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. У преамбулі Закону зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд. Статтею 4 Закону унормовано, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону, частиною четвертою якої передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Відповідно до частини першої статті 135 Закону суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативними актами. Так, згідно із частиною третьою статті 135 Закону базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Частиною третьою статті 4 Закону України від 15 липня 1999 року №966-XIV «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. Статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2270 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні. Статтею 7 Закону України від 02 грудня 2021 року № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2481 гривня; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 гривні. Статтею 7 Закону України від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні. Статтею 7 Закону України від 09 листопада 2023 року №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні. У свою чергу, у питанні застосування наведених норм права у правовідносинах, подібних до тих, що склалися у цій справі, Верховний Суд послідовно підтримує висновки, висловлені у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25, згідно з якими для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік, тому в разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (постанови Верховного Суду від 11 березня 2026 року у справі №440/559/25, 16 березня 2026 року у справі №380/19912/24, від 25 березня 2026 року у справі №340/519/25, від 08 квітня 2026 року у справі №340/1792/25, від 30 квітня 2026 року у справі №440/12533/24, від 19 травня 2026 року у справі №300/1726/25). Крім того, у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначив про нерелевантність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі №240/9028/24, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у якій суд апеляційної інстанції посилався на підтвердження своєї позиції щодо застосування положень статті 135 Закону та статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Так, у справі №240/9028/24 спірні правовідносини стосувались проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема обрахунку розміру суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою судді. Натомість у справі №200/2309/25, як і у справі №320/35062/25, предмет спору стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді місцевого суду у відставці, а саме наявності підстав для здійснення такого перерахунку з огляду на зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного року. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок, виданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Щодо посилання апелянта на недотримання позивачем вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок №22-1), при зверненні із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці колегія суддів зазначає таке. Указаний Порядок №22-1 регулює питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас, питання подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України регламентовано Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (далі Порядок №3-1). Приписами пункту 6 розділу IV Порядку №3-1 передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України. Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою. Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку. Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України. У разі надсилання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і документів для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання поштою днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення цієї заяви (у разі подання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації цієї заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія разом із сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення тексту документа та його реквізитів). Отже, положеннями Порядку №3-1 прямо передбачено право особи звертатися до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці засобами поштового зв`язку. І таке право, як свідчать матеріали справи, було реалізовано ОСОБА_1 шляхом направлення на адресу ГУ ПФ в Донецькій області заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (встановленого зразка) разом з оригіналами довідок від 08 травня 2025 року №04-532, №04-533, №04-534 та №04-535. За таких обставин відмова ГУ ПФ в Донецькій області у розгляді поданих ОСОБА_1 заяви і документів з підстав невідповідності способу їх подання положеннями Порядку №22-1 є протиправною, позаяк, по-перше, приписи Порядку №22-1 не регулюють спірні правовідносини, по-друге, отримавши довідки про суддівську винагороду, які відповідають вимогам чинного законодавства та щодо яких відсутні заперечення відповідача про їх невідповідність такому, та звернення судді у відставці, ГУ ПФ в Донецькій області не мало альтернативних варіантів поведінки окрім проведення спірного перерахунку. З приводу аргументів апелянта про розгляд справи судом першої інстанції без залучення ГУ ПФ в Донецькій області та належного повідомлення колегія суддів зазначає таке. Як свідчать матеріали справи, Київським окружним адміністративним судом 14 жовтня 2025 року постановлено ухвалу, якою, зокрема: - замінено неналежного відповідача з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на належного Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області; - запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії позовної заяви подати до суду відзив на позовну заяву з долученням усіх наявних документів та матеріалів (доказів), оформлений відповідно до положень частин другої-четвертої статті 162 КАС; - зобов`язано відповідача одночасно направити копії відзиву та письмових доказів позивачу. Разом з відзивом подати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу; - роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС); - постановлено копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї матеріалів. Матеріали справи свідчать, що копія позовної заяви в електронному вигляді, а також копія ухвали від 14 жовтня 2025 року доставлені до електронного кабінету ГУ ПФ в Донецькій області 16 жовтня 2025 року о 21:50 та о 21:54 відповідно. Відтак, оскільки відзиву на позов на адресу Київського окружного адміністративного суду не надійшло, а рішення у цій справі ухвалено судом першої інстанції 10 листопада 2025 року, тобто після завершення п`ятнадцятиденного строку для подання відзиву на позов, то твердження апелянта про розгляд судом першої інстанції цієї справи без залучення ГУ ПФ в Донецькій області є безпідставним. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення. Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені статтями 328-331 КАС України. Суддя-доповідач В.В. Файдюк Судді О.В. Карпушова Є.І. Мєзєнцев Повне судове рішення складено 02 червня 2026 року.