Постанова 4856 № 806/1093/17

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 806/1093/17 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черноліхов С.В. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 26 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Шидловського В.Б. Франовської К.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про зобов`язання внести зміни до наказу та вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Так, із матеріалів справи встановлено, що 11 січня 2018 року об`єднано справу №806/1093/17, яка перебувала в провадженні судді Черняхович І.Е., та справу №806/1093/17, яка перебувала в провадженні судді Черноліхова С.В. , в одне провадження, та разом з цим провадження у справі було зупинено до повернення матеріалів об`єднаної справи №806/1093/17 (суддя Черняхович І.Е.) з Касаційного адміністративного суду Верховного Суду. 30 листопада 2020 року провадження у даній справі було поновлено і призначено судове засідання на 17 грудня 2020 року. 17 грудня 2020 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з надходженням клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із його зайнятістю у якості представника в інших судових засіданнях в іншому суді. Розгляд справи відкладено на 12 січня 2021 року. 12 січня 2021 року засідання відкладено на 04 лютого 2021 року у зв`язку з неявкою представника відповідача. 04 лютого 2021 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з надходженням клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із його зайнятістю у якості представника в інших судових засіданнях. Розгляд справи відкладено на 18 лютого 2021 року. 18 лютого 2021 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з надходженням клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із його зайнятістю у якості представника в інших судових засіданнях. Розгляд справи відкладено на 25 лютого 2021 року. У судове засідання 25 лютого 2021 року позивач не з`явився, подав клопотання в якому просив відкласти розгляд справи у зв`язку із його зайнятістю у якості представника в інших судових засіданнях. За таких обставин, судом першої інстанції прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України. При цьому, клопотання позивача про відкладення судових засідань 17.12.2020, 04.02.2021, 18.02.2021 та 25.02.2021 суд розцінив як зловживання процесуальними правами та визнав не поважними причини неявки позивача у судові засідання. Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: 1)позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду; 6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява; 7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; 8) з підстав, визначених ч.ч. 3 та 4 ст. 123 цього Кодексу; 9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; 10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. Вказаною нормою безпосередньо не встановлено такої підстави для залишення позовної заяви без розгляду, як зловживання процесуальними правами. Разом з тим, за правилами ч. 3 ст. 45 КАС якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Частиною 2 ст. 45 КАС України визначено, що з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1)подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. При цьому, необхідно зазначити про те, що за змістом абз. 1 цієї статті такий перелік не є вичерпним. Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС). Згідно зі ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Частиною 1 ст. 45 КАС України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Згідно ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. Так, загальнообов`язкові процесуальні правила ст. 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Тобто, ч. 5 ст. 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Законодавче формулювання ч. 5 ст. 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19. Із матеріалів справи встановлено, що судові засідання 17.12.2020, 04.02.2021, 18.02.2021 були відкладені за клопотаннями позивача у зв`язку із його зайнятістю у якості представника в інших судових засіданнях. При цьому, у вказаних клопотаннях позивач не зазначав дати на які суд може призначити судове засідання на яке він зможе прибути, а тому суд першої інстанції відкладаючи неодноразово за клопотаннями позивача судові засідання виходив із графіку вже призначених до розгляду справ та дотримання строків розгляду справи. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем його процесуальних прав залежить від його власного волевиявлення і застосування судом процесуальних наслідків у вигляді залишення без розгляду позовної заяви через повторну неявку позивача, повідомленого належним чином, є заходом реагування на зловживання ним своїми процесуальними правами та затягування судового розгляду. При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 по справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 44, 45, 205, 240, 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Шидловський В.Б. Франовська К.С.