Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/839/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2021 р.Справа № 520/839/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Макаренко Я.М. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, по справі № 520/839/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/839/2020 на підставі якого видано виконавчий лист від 26.05.2020 шляхом його зміни у частині із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 89% грошового забезпечення з 01.01.2018, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018, з урахуванням проведених платежів та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019, із врахуванням раніше виплачених сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 перерахованих коштів (заборгованість). Заява мотивована тим, що листом від 26.06.2020 №2000-0303-6/37761 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило державного виконавця про те, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії у розмірі 89% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення з 05.03.2019, визначеного станом на 01.03.2018. Сума до сплати 61 183,82 грн. Доплату за період з 30.03.2020 по 30.06.2020 у розмірі 7022,03 грн. включено до виплатної відомості, яку буде профінансовано у липня поточного року. З 01.07.2020 пенсія буде виплачуватися з урахуванням рішення суду. Доплату за період з 01.01.2018 по 29.03.2020 у розмірі 51161,79 грн. буде проведено у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України "Про питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду" від 22.08.2018 №649. На переконання позивача, зазначені обставини роблять неможливим виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/839/2020, на підставі якого видано виконавчий лист від 26.05.2020 у визначений рішенням суду спосіб. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №520/839/2020 - відмовлено повністю. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне встановлення судом першої інстанції обставин по справі, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року та прийняти нову, згідно якої змінити спосіб виконання рішення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у відповідності до ч. 3 ст. 378 підставою для зміни способу виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення. На підтвердження обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення, заявник посилається на лист Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.10.2020 року № 8153-12668/Р-02/8-200/20, згідно якого боржник самостійно вказує суму заборгованості у розмірі 54161 грн. та підтверджує факт тривалого невиконання рішення у зв`язку із відсутністю коштів. Заявник вважає, що згідно рішення від 26.02.2020 року, спосіб реалізації захисту права (спосіб виконання рішення) у вигляді зобов`язання виплати не досяг своєї мети у зв`язку із істотними обставинами про які не було відомо на час прийняття рішення. Відповідач, не скористався своїм правом, передбаченим ст. 304 КАС України, на подачу відзиву на апеляційну скаргу. Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст.229 КАС України. Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у здійснені перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 89% грошового забезпечення з 01.01.2018, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018, з урахуванням проведених платежів. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019, із врахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Судове рішення у цій справі набрало законної сили 30.03.2020 року. 26.05.2020 року Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 520/839/20. Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.06.2020 №2000-0303-6/37761 вбачається, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №520/839/2020 останнім здійснено перерахунок пенсії позивача у розмірі 89% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення з 05.03.2019, визначеного станом на 01.03.2018. Сума до сплати 61183,82 грн. Доплату за період з 30.03.2020 по 30.06.2020 у розмірі 7022,03 грн. включено до виплатної відомості, яку буде профінансовано у липні поточного року. З 01.07.2020 пенсія буде виплачуватися з урахуванням рішення суду. Доплату за період з 01.01.2018 по 29.03.2020 у розмірі 51 161,79 грн. буде проведено у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України "Про питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду" від 22.08.2018 №649. Не погоджуючись з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виконання рішення суду, заявник звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/839/2020. Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заміна способу захисту права особи у формі зобов`язання вчинити певні дії на спосіб захисту права особи у формі стягнення коштів означає зміну предмету позову, що є неможливим після завершення розгляду справи по суті. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Так, відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган; державні підприємство, установа, організація. Відповідно до ч. 1 ст.7 вказаного Закону, виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Однак, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення. Так, положеннями Закону України "Про виконавче провадження" визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно з ч.3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Таким чином, із системного аналізу вказаних законодавчих норм слідує, що у випадку наявності обставин, які ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення, сторона або державний виконавець можуть звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст.2 КАС України). Вказана мета узгоджується із положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64). Також, засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), п. 95). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення. Колегія суддів звертає увагу на те, що під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту. При цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписи ст. 378 КАС України передбачають зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, яке ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини постанови, яка містить висновки суду по суті позовних вимог. Отже, суд здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи. Таким чином, наведена норма пов`язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк. Суд зазначає, що наведені норми не дають чітких роз`яснень щодо цих підстав, підкреслюючи роль судового розсуду в оцінці заявлених обставин. Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду боржником, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами. При цьому, порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Як свідчать матеріали справи рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у здійснені перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 89% грошового забезпечення з 01.01.2018, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018, з урахуванням проведених платежів. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019, із врахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Приймаючи зазначене рішення, суд не встановлював конкретний розмір виплат, а встановив лише обов`язок Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію. Вимога про стягнення коштів у даній справі не заявлялася, а тому така вимога не розглядалась і не вирішувалась судом. Відповідно, стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 перерахованих коштів (заборгованості) не було предметом розгляду даної справи. Станом на час розгляду справи було встановлено, що відповідачем не було здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з чим і не визначено суму заборгованості пенсії. ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/839/2020 на підставі якого видано виконавчий лист від 26.05.2020 шляхом його зміни у частині із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 89% грошового забезпечення з 01.01.2018, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018, з урахуванням проведених платежів та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019, із врахуванням раніше виплачених сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 перерахованих коштів (заборгованість). Судова колегія зазначає, що зміна способу захисту права особи у формі зобов`язання вчинити певні дії на спосіб захисту права особи у формі стягнення коштів означає зміну предмету позову, що є неможливим після завершення розгляду справи по суті. Оцінивши докази у їх сукупності відповідно до положень статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що зазначені заявником обставини, які обумовили подання вказаної заяви не є винятковими, які б вказували про ускладнення або неможливість виконання судового рішення. З огляду на наведене, встановлені судом обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 378 КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні заяви, оскільки зміна на підставі ст. 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.02.2018 у справі № 279/7584/15. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що при постановленні ухвали суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 по справі № 520/839/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді Я.М. Макаренко З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 26.04.2021 року