Постанова 4855 № 640/21392/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21392/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 квітня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Контракт» Білої Ірини Володимирівни, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИЛА : У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Контракт» Білої І.В., в якому просила: - визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у виплаті гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ Банк «Контракт» за договором банківського вкладу від 09 вересня 2015 року № 1273/2015; - стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану суму відшкодування за вкладом у розмірі 190000 грн 00 коп. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у розмірі 190000 грн 00 коп. за договором банківського вкладу від 09 вересня 2015 року № 1273/2015; - зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом, розміщеним за договором від 09 вересня 2015 року № 1273/2015 у розмірі 190000 грн 00 коп.; - у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та здійснені порушення процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволених судом першої інстанції позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в даному випадку не вчиняв жодних дій, які б суперечили вимогам чинного законодавства. Апелянт наголошує на тому, що причиною невиплати позивачу спірної суми вкладу за її заявою від 12 вересня 2019 року була наявність постанови слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві від 10 травня 2018 року про визнання об`єктів речовими доказами у кримінальному провадженні № 420181010800000080 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України, яка у відповідності до вимог ст. 40 КПК України є обов`язковою для виконання. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що з огляду на те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не довів наявність жодної з обставин із якими Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пов`язує невиплату гарантованої суми відшкодування за вкладом за її заявою від 12 вересня 2019 року, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо протиправності відмови у виплаті позивачу гарантованої суми відшкодування. Позивач зауважила, що виплата спірної суми відшкодування 01 вересня 2020 року таких висновків суду не спростовує. Також 24 березня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду подано клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про прийняття та приєднання до матеріалів справи доказів - витягу з переліку виплачених відшкодувань вкладникам ПАТ «Банк «Контракт» з якого вбачається, що спірну суму грошового відшкодування ОСОБА_1 було виплачено 01 вересня 2020 року. Неможливість подання вказаного доказу до суду першої інстанції до моменту постановлення рішення у справі обґрунтована запровадженням з 12 березня 2020 року карантину та посилених протиепідемічних заходів на усій території України, які продовжують тривати. Розглянувши подане апелянтом клопотання щодо долучення до матеріалів справи доказів, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Враховуючи, що у клопотанні про приєднання до матеріалів справи доказів вказано об`єктивні причини з яких відповідач був позбавлений можливості надати їх до суду першої інстанції та підтвердження у відзиві на апеляційну скаргу факту здійснення 01 вересня 2020 року виплати позивачу спірної суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, колегія суддів вважає за необхідне прийняти наданий відповідачем доказ та надати йому правову оцінку у вказаному судовому рішенні. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Контракт» укладено договір від 09 вересня 2015 року № 1273/2015 банківського вкладу на вимогу «Зручний Контракт» на суму вкладу 190000 грн 00 коп. Згідно з квитанцією від 09 вересня 2015 року № TR.88820.144.550 позивачем внесено на рахунок у банку грошові кошти у розмірі 190000 грн 00 коп. з призначенням платежу: поповнення суми депозиту згідно депозитного договору від 09 вересня 2015 року № 1273/2015. Постановою Правління Національного банку України від 10 грудня 2015 року № 876 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 10 грудня 2015 року № 220 «Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк «Контракт» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ Банк «Контракт», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ Банк «Контракт», визначені, зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 27 листопада 2017 року № 5173 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ Банк «Контракт» строком на один рік до 10 грудня 2018 року включно. На офіційному сайті Фонду розміщено оголошення, що з 04 жовтня 2018 року Фонд здійснює відшкодування коштів вкладникам ПАТ Банк «Контракт» за договорами банківського вкладу незалежно від дати їх закінчення та за договорами банківського рахунку (включаючи карткові рахунки) в межах 200000,00 гривень засобами Автоматизованої системи виплат Фонду. Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 08 жовтня 2018 року № 2739 про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ Банк «Контракт» на ОСОБА_2 з 11 жовтня 2018 року. На підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 35, ч. 5 ст. 44, ч. 3 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03 грудня 2018 року № 3235 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ Банк «Контракт» строком на один рік з 11 грудня 2018 року до 10 грудня 2019 року включно. Відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Контракт», визначені Законом, зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Коваленку О.В. строком на один рік з 11 грудня 2018 року до 10 грудня 2019 року включно. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 січня 2016 року справа №11сс/796/402/2016 накладено арешт на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в банківській установі ПАТ «Банк «Контракт», на який позивачем внесено кошти в сумі 190000 грн 00 коп., відповідно до квитанції від 09 вересня 2015 року №TR.88820.144.550. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 11 травня 2018 року № 758/5695/18 скасовано арешт на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , накладений ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 січня 2016 року справа №11сс/796/402/2016. Позивачем подано відповідачу заяву від 31 травня 2018 року про виплату гарантованої суми за вкладом посилаючись на зняття арешту, накладеного на рахунок № НОМЕР_1 . Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листом від 16 серпня 2018 року № 30-036-16722/18 повідомив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420181010800000080 триває, а тому рішення про виплату гарантованої суми вкладів буде прийнято після прийняття остаточного процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні. Заявою від 12 вересня 2019 року позивач повторно просила відповідача про виплату гарантованої суми вкладу, посилаючись на те, що наявність вищезазначеного кримінального провадження не може бути підставою для невиплати коштів за вкладом. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листом від 23 вересня 2019 року № 46-036-16477/19 повторно повідомив, що розслідування у кримінальному провадженні № 420181010800000080 триває, а тому рішення про виплату гарантованої суми вкладів буде прийнято після прийняття остаточного процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні. Вважаючи зазначену відмову у виплаті гарантованої суми відшкодування протиправною, позивач звернулась з позовом до суду. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наявність у межах спірних правовідносин обставин, які б перешкоджали виплаті на користь позивача гарантованої суми відшкодування за вкладом у ПАТ «Банк «Контракт». Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 4452-VI цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Пунктом 4 ч. 1 ст.2 названого Закону визначено, що вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Частиною 1 ст. 4 Закону № 4452-VI, визначено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом. Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Частина 4 ст. 26 Закону № 4452-VI визначено вичерпний перелік підстав, коли Фонд не відшкодовує кошти, а саме: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов`язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду. Таким чином, після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Закон № 4452-VI гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у тому за договором про банківського рахунку, у межах 200000,00 грн. Відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». За правилами ч.ч. 1 - 3 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п. 4 - 6 ч. 4 ст. 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Відповідно до приписів розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення) Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом. Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру. Під час дії тимчасової адміністрації до чергових частин Загального реєстру включаються ГСР (Гарантована сума за рахунком) тільки за тими договорами банківського вкладу, що не були включені до першої частини Загального реєстру, щодо яких знято обмеження здійснення неплатоспроможним банком операцій та строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування. Як вбачається з матеріалів справи, листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Контракт» Коваленко О.В. від 27 вересня 2019 № 01/11-472 позивача повідомлено, що до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб направлено зміни до Переліку вкладників ПАТ «Банк «Контракт», до складу яких включено інформацію про вклад ОСОБА_1 із зазначенням суми вкладу, що підлягає відшкодуванню. У апеляційній скарзі відповідач також не заперечує того, що позивача включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Разом із тим, стверджуючи про правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу гарантованої суми за вкладом за заявою від 12 вересня 2019 року відповідач посилається на наявність постанови Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві від 10 травня 2019 року про визнання об`єктів речовими доказами, відповідно до якої визнано грошові кошти ОСОБА_1 , які розміщені на рахунку № НОМЕР_2 , речовим доказом у кримінальному провадженні №4201810108000008. Як раніше зазначалось вичерпний перелік підстав, коли Фонд не відшкодовує кошти за вкладом передбачений ч. 4 ст. 26 Закону № 4452-VI. Серед таких підстав відсутні посилання на можливість відмови у виплаті гарантованої суми відшкодування з причин, що були зазначені відповідачем у листі від 23 вересня 2019 року № 46-036-16477/19. Крім того, як вбачається з матеріалів справи ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 11 травня 2018 року № 758/5695/18 скасовано арешт на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , накладений ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 січня 2016 року справа № 11сс/796/402/2016. З огляду на те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не довів наявність підстав, із якими Закон № 4452-VI пов`язує невиплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського вкладу від 09 вересня 2015 року № 1273/2015 у розмірі 190000 грн 00 коп. є протиправними. Разом з тим, з матеріалів справи встановлено та не заперечується позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, що гарантована сума відшкодування вкладу була виплачена ОСОБА_1 01 вересня 2020 року, тобто до моменту постановлення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року, що підтверджується витягом з Переліку виплачених відшкодувань вкладникам ПАТ «КБ «Контракт». З огляду на зазначені обставини, колегія суддів вважає, що станом на час прийняття рішення суду першої інстанції були відсутні правові підстави для зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виплатити на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом, розміщеним за договором від 09 вересня 2015 року № 1273/2015 у розмірі 190000 грн 00 коп. Оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає частковому задоволенню, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року - скасуванню в частині задоволених судом першої інстанції вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виплатити на її користь гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом, розміщеним за договором від 09 вересня 2015 року № 1273/2015 у розмірі 190000 грн 00 коп. з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні такої вимоги. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 242 - 244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року скасувати в частині задоволених судом позовних вимог ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Контракт» Білої Ірини Володимирівни, про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виплатити на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом, розміщеним за договором від 09 вересня 2015 року № 1273/2015 у розмірі 190000 грн 00 коп. У скасованій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді Є.О. Сорочко І.В. Федотов