Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/12824/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12824/20 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Файдюка В.В. суддів: Єгорової Н.М. Собківа Я.М. При секретарі: Шепель О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та стягнення коштів, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач, Фонд), в якому просив: - визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним ОСОБА_1 у ПАТ Банк «Контракт» за Договором банківського вкладу на вимогу «Зручний Контракт» №1293/2015 від 10 вересня 2015 року, у розмірі 190 000,00грн., - за заявою ОСОБА_1 від 06 лютого 2020 року; - стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних oсіб на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним ОСОБА_1 у ПАТ Банк «Контракт» за Договором банківського вкладу на вимогу «Зручний Контракт» №1293/2015 від 10 вересня 2015 року, у розмірі 190 000.00 грн. В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідачем протиправно не виплачено гарантовану суму відшкодування за вкладом позивача, право на отримання якого визначено рішенням суду, яке набрало законної сили. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2022 року даний позов задоволено повністю. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції посилався на те, що положеннями статті 26 Закону № 4452-VI передбачено обмеження у виплаті відшкодування виключно у разі накладення арешту на рахунок. Проте, доказів накладення арешту на кошти, розміщені на рахунках позивача у ПАТ Банк "Контракт", матеріали справи не містять. У матеріалах справи наявна інформація щодо накладення арешту коштів позивача, але ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року у справі № 758/9689/19 арешт було скасовано, про що було відомо відповідачу. Таким чином, відповідно до вказаних норм законодавства позивач має всі законні підстави для отримання гарантованої суми за його вкладом. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що причиною невиплати позивачу спірної суми вкладу за його заявою була наявність постанови слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві від 10 травня 2018 року про визнання об`єктів речовими доказами у кримінальному провадженні № 420181010800000080 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 190 Кримінального кодексу України, яка у відповідності до вимог статті 40 КПК України є обов`язковою для виконання, а станом на дату ухвалення рішення судом першої інстнації, кошти позивачу вже були виплачені. Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 2 статті 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу. Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022 та від 12 серпня 2022 року № 573 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Враховуючи те, що розгляд апеляційної скарги здійснюється в умовах воєнного стану, що суттєво обмежує можливість вирішення справи у строк, встановлений статтею 309 КАС України, колегія суддів з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу в умовах діючого воєнного стану, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як встановлено судом першої інстанції, між Публічним акціонерним товариством Банк «Контракт» та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу на вимогу «Зручний Контракт» № 1293/2015 від 10 вересня 2015 року, умовами якого передбачено відкриття клієнту поточного рахунку № НОМЕР_1 . На вказаний поточний рахунок ОСОБА_1 зараховано грошові кошти у загальному розмірі 190000,00 грн. Зазначені обставини встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року у справі № 826/10040/16. На підставі постанови Правління Національного банку України № 671 від 06 жовтня 2015 року «Про віднесення ПАТ Банк «Контракт» до категорії неплатоспроможних» рішенням виконавчої дирекції Фонду №183 від 06 жовтня 2015 року запроваджено у ПАТ Банк «Контракт» тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 07 жовтня 2015 року по 06 січня 2016 року та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації. Постановою Правління Національного банку України № 876 від 10 грудня 2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк «Контракт» та рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк «Контракт» та делегування повноважень ліквідатора банку» №220 від 10 грудня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ Банк «Контракт» та призначено Уповноважену особу Фонду Шкурка Віктора Михайловича та делеговано йому строком на два роки з 11 грудня 2015 року по 10 грудня 2017 року (включно) всі повноваження ліквідатора ПАТ Банк «Контракт», визначені статтями 37, 38, 47-52, 52(1), 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 27 листопада 2017 року №5173 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ Банк «Контракт» строком на один рік до 10 грудня 2018 року включно. Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 08 жовтня 2018 року №2739 про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ Банк «Контракт» на ОСОБА_2 з 11 жовтня 2018 року. Судовим рішенням в адміністративний справі № 826/10040/16 також встановлено, що Уповноваженою особою на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб направлено зміни до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт», до складу яких включено інформацію про ОСОБА_1 із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню у розмірі 190744,23 грн. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28 січня 2016 року у справі № 11-сс/796/402/2016 задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 м. Києва Єфімова А.А. про накладення арешту на рахунки фізичних осіб, відкритих у ПАТ Банк «Контракт» та накладено арешт на рахунки фізичних осіб, відкритих у ПАТ Банк «Контракт», зокрема, на рахунок, відкритий ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . У зв`язку з цим виплату гарантованого відшкодування було призупинено на підставі пункту 11 частини 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Надалі ухвалою Подільського районного суду м. Києві від 27 серпня 2019 року по справі № 758/9689/19 скасовано арешт, накладений ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 січня 2016 року у кримінальному провадженні № 12015100070007282 від 03 жовтня 2015 року, із забороною проведення видаткових операцій по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в банківській установі ПАТ Банк «Контракт» на ім`я ОСОБА_1 . ОСОБА_1 звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявою від 24 жовтня 2019 року про виплату гарантованого відшкодування у зв`язку із зняттям арешту. Листом від 11 грудня 2019 року № 46-036-20981/19 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивача, що зазначене питання прийнято до опрацювання та буде передано до відповідних структурних підрозділів Фонду. Проте, листом від 05 травня 2020 року № 02-036-6008/20 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що розміщені позивачем кошти визнані речовим доказом постановою слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві від 10 травня 2018 року у кримінальному провадженні № 42018101080000080, яке було приєднано до кримінального провадження № 12015100070007282, а тому виплата призупинена до прийняття відповідного процесуального рішення. Вважаючи дії відповідача щодо відмови у виплаті гарантованої суми відшкодування за вкладом протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого. Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону № 4452-VI цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Згідно п. 3 ч. 1 статті 2 Закону № 4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Пунктом 4 ч. 1 статті 2 названого Закону визначено, що вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Частиною 1 статті 4 Закону № 4452-VI, визначено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Відповідно до ч. 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом. Згідно ч. 2 статті 26 Закону № 4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Частина 4 статті 26 Закону № 4452-VI визначено вичерпний перелік підстав, коли Фонд не відшкодовує кошти, а саме: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов`язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду. Таким чином, після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Закон № 4452-VI гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у тому за договором про банківського рахунку, у межах 200000,00 грн. Відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». За правилами ч.ч. 1 - 3 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п. 4 - 6 ч. 4 ст. 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Відповідно до приписів розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення) Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом. Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру. Під час дії тимчасової адміністрації до чергових частин Загального реєстру включаються ГСР (Гарантована сума за рахунком) тільки за тими договорами банківського вкладу, що не були включені до першої частини Загального реєстру, щодо яких знято обмеження здійснення неплатоспроможним банком операцій та строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування. Як зазначено судом першої інстанції, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного банку Банк "Контракт" подано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві Банк "Контракт" та включено позивача до Загального реєстру вкладників. Тобто, позивача було включено до Загального Реєстру вкладників, у зв`язку з чим він мав отримати суму гарантованого відшкодування коштів за вкладами. Зазначені обставини також підтверджуються постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року у справі № 826/10040/16. У апеляційній скарзі відповідач також не заперечує того, що позивача включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Разом з тим, стверджуючи про правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу гарантованої суми за вкладом за його заявою, відповідач посилається на наявність постанови Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві від 10 травня 2019 року про визнання об`єктів речовими доказами, відповідно до якої визнано грошові кошти ОСОБА_3 , які розміщені на рахунку позивача, речовим доказом у кримінальному провадженні №42018101080000080. Як зазначено вище, вичерпний перелік підстав, коли Фонд не відшкодовує кошти за вкладом, передбачений ч. 4 статті 26 Закону № 4452-VI. Серед таких підстав відсутні посилання на можливість відмови у виплаті гарантованої суми відшкодування з причин, що були зазначені відповідачем у листі від 05 травня 2020 року №02-036-6008/20. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року у справі № 758/9689/18 задоволено клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту, накладеного ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 січня 2016 року, та скасовано накладений ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 січня 2016 року арешт по рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в банківській установі ПАТ Банк «Контракт» на ім`я ОСОБА_1 . З огляду на те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не довів наявність підстав, з якими Закон № 4452-VI пов`язує невиплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського вкладу №1293/2015 від 10 вересня 2015 у розмірі 190 000,00 грн., є протиправними. Разом з тим, з матеріалів справи встановлено та не заперечується позивачем (відзиву на апеляційну скаргу надано не було), що гарантована сума відшкодування вкладу була виплачена ОСОБА_1 30 липня 2020 року, тобто після звернення з даним позовом до суду, однак, до моменту постановлення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2022 року, що підтверджується витягом з Переліку виплачених відшкодувань вкладникам ПАТ «КБ «Контракт». Тобто, станом на час прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідачем вже були вчинені дії щодо виплати за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних oсіб на користь ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним позивачем у ПАТ Банк «Контракт» за Договором банківського вкладу на вимогу «Зручний Контракт» №1293/2015 від 10 вересня 2015 року, у розмірі 190 744,23 грн., а тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача вчинити такі дії, оскільки вони вже вчинені. Відповідно до п.8 ч.1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. З аналізу наведеної норми вбачається, що вона підлягає застосуванню у випадку, коли суб`єкт владних повноважень погодився з допущеними ним порушеннями та такі порушення були виправлені ним самостійно за власною ініціативою, що призвело до повного відновлення законних прав та інтересів позивача без необхідності визнавати протиправними рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Згідно ч.1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Враховуючи, що відповідачем виплачено на користь ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним позивачем у ПАТ Банк «Контракт» за Договором банківського вкладу на вимогу «Зручний Контракт» №1293/2015 від 10 вересня 2015 року, у розмірі 190 744,23 грн., що свідчить про виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження в адміністративній справі відповідно до п.8 ч.1 статті 238 та ч.1 статті 319 КАС України. Керуючись ст. 238, 243, 308, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та стягнення коштів - закрити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст рішення виготовлено 24 січня 2023 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Н.М. Єгорова Я.М. Собків