Постанова 4855 № 711/8020/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 711/8020/20 Суддя першої інстанції: Паламар П.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Горяйнова А.М., суддів - Файдюка В.В. та Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив: - скасувати постанову Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження № 55169069; - зобов`язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) провести виконавчі дії та видати постанову про відновлення виконавчого провадження № 55169069. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року вказану позовну заяву було повернуто позивачу. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі. Скаржник вказує на те, що звернувся до суду у межах десятиденного строку, обчисленого з дня отримання інформації про винесення постанови від 15 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження. Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 від Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не надходив. Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи - 22 квітня 2021 року, проте у судове засідання не з`явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з такого. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 19 листопада 2020 року звернувся до суду із цим позовом до Придніпровського районного суду м. Черкаси. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2020 року справу передано на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду. У подальшому ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху і встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків. Позивачу запропоновано надати докази доплати (перерахування) судового збору в розмірі 840 грн 80 коп. та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами наявності поважних причин пропуску такого строку. На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач 25 січня 2021 року надав до суду квитанцію про сплату судового збору, а також заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. ОСОБА_1 зазначив, що копію постанови від 15 жовтня 2020 року отримав 09 листопада 2020 року, а тому звернувся до суду з позов у межах строку, встановленого ст. 287 КАС України. Разом з тим, ухвалою суду від 26 січня 2021 року адміністративний позов було повернуто позивачу з посиланням на те, що він не виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 повинен був дізнатися про оскаржувану постанову 15 жовтня 2020 року. Пояснення позивача про те, що він дізнався про оскаржувану постанову саме 09 листопада 2020 року суд визнав необґрунтованими. Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені у ст. 287 КАС України. Вказана норма встановлює також спеціальний строк для звернення до суду з відповідними позовними вимогами. Згідно з ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів або у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. ОСОБА_1 оскаржує постанову від 15 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з чим строк звернення до суду становить 10 днів, які обчислюються з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Звертаючись до суду із адміністративним позовом, ОСОБА_1 вказував на те, що копію постанови від 15 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження отримав 09 листопада 2020 року під час відвідування Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано доказів отримання копії постанови від 15 жовтня 2020 року саме 09 листопада 2020 року. У подальшому ОСОБА_1 05 січня 2021 року подав до суду заяву про доповнення позовної заяви. Одним із додатків до вказаної заяви була копію листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15 жовтня 2020 року № 11305, який містив розписку позивача про отримання копії постанови саме 09 листопада 2020 року. Копія такого листа засвідчена заступником начальника ВПВР УЗВПВР у Черкаській області ЦМУМЮ (м. Київ). З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач належними доказами підтвердив, що про оскаржувану постанову він вперше дізнався 09 листопада 2020 року. Доказів, які б підтверджували вручення ОСОБА_1 копії постанови від 15 жовтня 2020 року раніше ніж 09 листопада 2020 року - матеріали справи не містять. Посилаючись на те, що позивач повинен був дізнатися про наявність постанови про закінчення виконавчого провадження ще 15 жовтня 2020 року, тобто у день її винесення - суд першої інстанції не зазначив обставин, на яких ґрунтується такий висновок. Враховуючи, що позивач отримав копію постанови про закінчення виконавчого провадження 09 листопада 2020 року, а позовну заяву подав 19 листопада 2020 року, колегія суддів приходить до висновку, що строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 287 КАС України, було дотримано. За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо пропуску строку звернення до суду, а також щодо наявності підстав для повернення позовної заяви. Отже, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 26 січня 2021 року та є підставою для її скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без додержання норм процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року про повернення позовної заяви - скасувати. Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови та зобов`язання вчинити дії - направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку. Суддя-доповідач А.М. Горяйнов Судді В.В. Файдюк Є.В. Чаку