Постанова 4855 № 580/3890/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3890/22 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач) в якому просив визнати протиправною постанову головного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П. від 11.07.2022 року у виконавчому провадженні №67056027 про закінчення цього виконавчого провадження і скасувати цю постанову. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року позовну заяву було повернуто. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального права, просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду. Згідно до положень ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 позовну заяву залишено без руху, протягом строку якого позивач мав усунути недоліки, а саме надати: -докази адміністративно-процесуальної правоздатності (копія паспорта та РНОКПП); -примірники адміністративного позову з доданими матеріалами для відповідача та третьої особи. 19.09.2022 в порядку усунення недоліків позовної заяви, до суду позивачем подана заява щодо виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху до якої надано копію паспорта та РНОКПП. В частині виконання приписів ч. 1 ст. 161 КАС України та надання примірників адміністративного позову з доданими матеріалами для відповідача та третьої особи, позивач зазначив, що вказана позовна заява подана згідно ст. 383 КАС України, в порядку виконання рішення суду, а тому надання копій позову є безпідставним. Суд першої інстанції, встановивши, що заявлений позов в порядку ст. 287 КАС України, вказав про те, що в порядку усунення недоліків позивачу необхідно було дотримуватися інших вимог встановлених ст. 160, 161 КАС України, а оскільки такі усунуті не були дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу. Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, обставинам справи, доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За змістом ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач хоч і помилково вказує на те, що звернувся з позовом в порядку ст. 383 КАС України, однак виходячи з предмету спору та учасників, яких визначив позивач, даний спір підлягає розгляду в порядку ст.287 КАС України. Особливості подання заяв по суті справи в цій категорії справ визначено правилами ст.269 КАС України, яка не передбачає обов`язку позивача надавати докази скерування копії позовної заяви з додатками іншим учасникам справи. Крім того, колегія суддів зауважує, що в позовній заяві серед додатків долучених до неї позивач зазначає, в тому числі, і поштові квитанції про направлення копій цієї позовної заяви відповідачу і третій особі. Однак, суд першої інстанції ні в ухвалі про залишення позовної заяви без руху ні в ухвалі про повернення позовної заяви не надав оцінку вказаній обставині, не зазначив чому такі докази на переконання суду є неналежними та не можуть бути прийняті судом. За наведених обставин, враховуючи вищезазначені норми процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції помилково не враховано особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ, визначених ст. 296 КАС України. Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про неусунення позивачем недоліків позовної заяви, та як наслідок повернення вказаного позову. Колегія суддів звертає увагу, що повернення позовної заяви в даному випадку суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст.64 Конституції України, не може бути обмежене (п.п.1, 2 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25.12.1997р., абз.7 п.3 мотивувальної частини Рішення № 11-рп/2012 від 25.04.2012р.). Крім того, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи зазначені положення законодавства апеляційний суд вважає, що повернення позовної заяви позивачу в даному випадку призведе до порушення права, визначеного Конституцією України, на доступ до правосуддя. Згідно ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що помилковість висновків суду першої інстанції та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року скасувати. Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: І.В. Федотов Судді: Н.М. Єгорова Є.О. Сорочко