Постанова 4855 № 580/2739/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2739/20 Суддя (судді) суду 1-ї інст.: В.О. Гаврилюк ПОСТАНОВА Іменем України 04 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів: Коротких А.Ю., Федотова І.В., за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною постанови та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просив: - визнати відсутність будь-яких дій виконавця по виконанню виконавчого листа від 18.06.2020 № 580/3819/19, а як наслідок саму так звану "Постанову про закінчення виконавчого провадження" від 14.07.2020 протиправною; - зобов`язати відповідача відновити виконавче провадження. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане судове рішення та направити окрему ухвалу до Вищої ради правосуддя про проведення перекваліфікації ОСОБА_2 , оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивачем було належно оформлено та подано позовну заяву, яка була безпідставно повернута судом першої інстанції, який діяв всупереч норм процесуального права. Відзиву Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву ОСОБА_1 , у зв`язку із недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом: - приведення позовної заяви у відповідність до вимог КАС України, а саме: зазначити в адміністративному позові ідентифікаційний код юридичної особи - відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; - надання копій приведеної у відповідність до вимог КАС України позовної заяви відповідно до кількості учасників справи; - надання до примірника позовної заяви для відповідача копії документу, зазначеного в пункті 2 додатків до позовної заяви. 03.08.2020 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що відповідач не є юридичною особою, а є структурним підрозділом та вказав, що "…документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, подаються разом з позовною заявою в одному екземплярі лише для суду…". Разом з тим, до примірника позовної заяви для відповідача позивач не додав копію документа, зазначеного в пункті 2 додатків до позовної заяви. При цьому, суд звернув увагу на те, що відповідно до ухвали від 27.07.2020 позовна заява була залишена без руху не у зв`язку з ненаданням доказів, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору, а у зв`язку з ненаданням копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що ОСОБА_1 у встановлений судом строк недоліки позовної заяви належним чином не усунув, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України свідчить про наявність підстав для повернення позовної заяви. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Згідно частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. За змістом частин першої, другої пунктів 2-5 частини п`ятої статті 160 КАС у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. В позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Згідно частин першої, четвертої статті 161 КАС до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Частиною першою статті 169 КАС передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Як вже було зазначено вище, суд першої інстанції повертаючи позовну заяву вказав, що вона була залишена без руху не у зв`язку з ненаданням доказів, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору, а у зв`язку з ненаданням копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи. Приписами п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Перевіривши матеріали справи, враховуючи викладені вище положення КАС, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом попередньої інстанції правильно визначені згадані недоліки позовної зави та у зв`язку із неусуненням таких у встановлений строк повернуто позовну заяву. Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що апеляційна скарга містить грубі, неприпустимі вислови, що свідчать про явну неповагу до суду та інших учасників справи. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 44 КАС учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Згідно частини першої статті 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності цих осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС, якою передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Згідно частини четвертої наведеної статті суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Застосування визначених частиною третьою статті 45 КАС правових наслідків у разі використання учасниками судового процесу нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах, відповідає практиці Великої Палати Верховного Суду, що наведена у постанові від 13 березня 2019 року по справі № 199/6713/14-ц. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про повернення позову. В частині вимог ОСОБА_1 щодо направлення окремої ухвали до Вищої ради правосуддя про проведення перекваліфікації ОСОБА_2 , судова колегія виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 249 КАС суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Враховуючи вказані положення процесуального закону, передумовою для постановлення окремої ухвали, про яку просить апелянт є факт встановлення порушення закону. Натомість, колегією суддів не встановлено фактів, які б свідчили про порушення норм закону суддею Гаврилюк В.О., а відтак вказана вимога задоволенню не підлягає. Окрім того, можливість постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, який може вжити таких заходів за наявності достатніх правових підстав та з власної ініціативи. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя А.Ю. Коротких Суддя І.В. Федотов