Постанова 4872 № 916/3449/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/3449/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Аленіна О.Ю. суддів: Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Одесагаз на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.03.2021 по справі №916/3449/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одесагаз-Постачання до Акціонерного товариства Одесагаз про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ У грудні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» (далі ТОВ «Одесагаз-Постачання») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Одесагаз» (далі АТ «Одесагаз»), в якій просило визнати неправомірними дії відповідача щодо надання, починаючи з 01.10.2018, недостовірних даних про обсяги природного газу, спожиті побутовими споживачами та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок обсягів фактично спожитого побутовими споживачами природного газу, починаючи з 01.10.2018 року по 31.07.2020. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. 02.03.2021 до суду першої інстанції надійшла зустрічна позовна заява АТ «Одесагаз» до ТОВ «Одесагаз Постачання» про зобов`язання вчинити певні дії, в якій АТ «Одесагаз» просило прийняти дану заяву до розгляду, об`єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним, зобов`язати ТОВ «Одесагаз-Постачання» здійснити перевірки показань фактично використаних споживачем обсягів природного газу та надати встановлені данні Оператору ГТС, зобов`язати ТОВ «Одесагаз-Постачання» здійснити нарахування побутовим споживачам за спірний період, які не обладнані приборами обліку використаного газу, виходячи з встановлених діючим законодавством норм споживання та надати данні Оператору ГТС. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.03.2021 повернуто зустрічну позовну заяву АТ «Одесагаз» до відповідача ТОВ «Одесагаз Постачання» про зобов`язання вчинити певні дії. В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції із посиланням на приписи ч.1 ст.180 ГПК України зазначив, що ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 15.12.2020 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Представник Акціонерного товариства «Одесагаз» отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 21 грудня 2020 року. Таким чином, Акціонерного товариства «Одесагаз» пред`явивши зустрічний позов 02.03.2021 пропустило строк, встановлений національним законодавством та судом, для подання зустрічного позову, оскільки останнім днем строку на подання зустрічного позову до суду було 06 січня 2021 року. Також, як відзначено місцевим господарським судом, АТ «Одесагаз» не скористалося своїм правом та не зверталось до суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, АТ «Одесагаз» звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.03.2021 по справі №916/3449/20 скасувати та передати зустрічну позовну заву на розгляд суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог за апеляційною скаргою АТ «Одесагаз» із посиланням на приписи ч.ч.1,2 ст.180 ГПК України зазначає, що виконало всі вимоги процесуального законодавства щодо форми, змісту, обґрунтування та доцільності зустрічного позову. В свою чергу, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що задоволення зустрічного позову виключатиме задоволення первісного позову, хоча і зазначив таку підставу прийняття зустрічного позову до розгляду у своїй ухвалі. На переконання апелянта, у даній справі задоволення зустрічного позову виключає повне задоволення первісного позову, а відмова у зустрічному позову виключатиме задоволення первісного позову з того приводу, що і позивача т відповідач мають можливість виконати однакові дії (суть спору). Висновок суду першої інстанції щодо пропуску АТ «Одесагаз» строку на звернення з зустрічним позовом, на думку апелянта є непереконливим та виваженим. Помилка суду, як вважає апелянт, полягає у неповному з`ясуванні обставин зустрічного позову та суб`єктивних прав та обов`язків сторін позову, тобто зроблено помилковий висновок щодо відсутності правових підстав для прийняття зустрічного позову. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 відкрито апеляційне провадження по справі №916/3449/20 за апеляційною скаргою АТ Одесагаз на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.03.2021, визначено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу. Частиною другою статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України. Позивач правом на подання відзиву не користався. Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання. Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 176 Господарського процесуального кодексу України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов. Згідно з ч.8 ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. За приписами ч.1 ст. 251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Сторони користуються рівними процесуальними правами (ч.1 ст.46 ГПК України). Відповідно до п.3 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Разом з цим, згідно з пунктом 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України). Статтею 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню господарським судом заявнику. Як вбачається з наявних матеріалів оскарження ухвали, ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 відкрито провадження по справі №916/3449/20 та запропоновано відповідачу АТ «Одесагаз» подати відзив на позов із врахуванням вимог ст. 165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст. 251 ГПК України, тобто протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У відповідності до наявної у матеріалах оскарження копії рекомендованого повідомлення від 17.12.2020, вищевказана ухвала суду першої інстанції від 15.12.2020 була вручена АТ «Одесагаз» 21.12.2020. Згідно з частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Отже, враховуючи встановлений судом 15-денний строк на подання відзиву, останнім днем звернення із зустрічною позовною заявою було 05.01.2021. Натомість АТ «Одесагаз» зустрічний позов подано до суду першої інстанції 02.03.2021, тобто з пропуском встановленого судом процесуального строку. За приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз положень господарського процесуального кодексу України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства. Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії. Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків. За приписами статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право із власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може мати місце лише до його закінчення. При цьому, поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Однак, наявні матеріали оскарження не містять, а АТ «Одесагаз» не надано доказів на підтвердження звернення апелянта до суду першої інстанції із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку на подання зустрічного позову із зазначенням поважних причин, що спричинили його пропуск. В силу ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Встановивши, що зустрічний позов подано з порушенням строків, встановлених ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення зустрічної позовної заяви заявнику. З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для повернення зустрічної позовної заяви, як такої, що подана поза межами визначеного законом строку та не містить клопотання про його поновлення. Судова колегія вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо доцільності розгляду первісного позову із зустрічним позовом з підстав їх взаємопов`язаності, оскільки дана обставина не була підставою для повернення зустрічного позову. До того ж, дослідження зустрічного позову на предмет його взаємопов`язаності з первісним позовом можливе за умови дотримання строків, встановлених вимогами господарського процесуального кодексу України щодо його подання. Також колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що АТ «Одесагаз» не позбавлено права звернутися до суду за захистом порушених або оспорюваних прав із самостійним позовом. Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційні скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду щодо пропуску заявником строку звернення з зустрічним позовом не спростовують. Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржниками порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 03.03.2021 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА Ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.03.2021 у справі №916/3449/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено та підписано 22.04.2021. Головуючий суддя Аленін О.Ю. Суддя Лавриненко Л.В. Суддя Мишкіна М.А.