Постанова 4872 № 916/2266/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2266/22 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Аленіна О.Ю. суддів: Поліщук Л.В., Філінюка І.Г. розглянувши апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.11.2022 (про повернення зустрічної позовної заяви) по справі №916/2266/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" до Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 4 967 706,00 грн ВСТАНОВИВ У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Компані Україна» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного агропромислового підприємства «ДЗВІН» про стягнення штрафу за договором поставки № К2102-5523 від 03.02.2021 року у розмірі 4 967 706,00 грн. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. 11.11.2022 до суду першої інстанції надійшла зустрічна позовна заява Приватного агропромислового підприємства ДЗВІН до Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна про розірвання договору поставки № К2102-5523 від 03.02.2021 року (з урахуванням додаткових угод), який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна та Приватним агропромисловим підприємством ДЗВІН. Разом із зустрічним позовом, Приватним агропромисловим підприємством ДЗВІН було заявлено клопотання про поновлення строку на звернення із цим зустрічним позовом. В обґрунтування клопотання про поновлення строку позивач за зустрічним позовом посилався на бойові дії на території України, відсутність протягом тривалого часу електроенергії та зв`язку у Тернопільській області. Вказані обставини, за словами позивача за зустрічним позовом, унеможливили своєчасне звернення із зустрічним позовом. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2022 у задоволенні заяви Приватного агропромислового підприємства ДЗВІН про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви у справі № 916/2266/22 відмовлено, зустрічну позовну заяву Приватного агропромислового підприємства ДЗВІН до Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Компані Україна про розірвання договору повернуто позивачу без розгляду. В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції із посиланням на приписи ст.180, ч. 8 ст. 165 ГПК України зазначив, що відповідач мав подати зустрічний позов у строк до 11.10.2022 року включно (так як 15 день припадає на 08.10.2022 року, що є вихідним днем). Однак зустрічний позов направлено засобами поштового зв`язку лише 07.11.2022 року, тобто з пропуском строк, встановленого судом. На думку суду першої інстанції, Приватне агропромислове підприємство ДЗВІН не навело жодних об`єктивних обставин, які були викликані введенням воєнного стану та унеможливили вчасне звернення Підприємства із зустрічним позовом, а саме лише посилання позивача за зустрічним позовом на бойові дії на території України, відсутність протягом тривалого часу електроенергії та зв`язку не являється поважною причиною для поновлення строку на подання зустрічного позову. Судом першої інстанції також наголошена на активній участі ПАП ДЗВІН у розгляді справи, про що свідчить ряд процесуальних документів, поданих до справи за період з 20.09.2022 року. Також суд першої інстанції зауважив, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів неможливості подання зустрічного позову разом із відзивом, який Приватним агропромисловим підприємством ДЗВІН подано до суду вчасно. Відтак, на переконання суду першої інстанції викладені позивачем за зустрічним позовом доводи щодо причин пропуску строку на звернення із зустрічним позовом не можна вважати поважними причинами для поновлення строку, оскільки вони не є об`єктивними і непереборними і не перешкоджали відповідачеві звернутись до суду із зустрічним позовом без пропуску строку, встановленого ч. 1 ст. 180 ГК України. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Приватне агропромислове підприємство ДЗВІН звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.11.2022 по справі №916/2266/22 та прийняти нове рішення, яким направити зустрічний позов Приватного агропромислового підприємства ДЗВІН про розірвання договору поставки №К2102-5523 від 03.02.2021 до Господарського суду Одеської області для подальшого розгляду. В обґрунтування своїх вимог за апеляційною скаргою скаржник зазначає, що судом першої інстанції при її прийнятті не враховано поважність причин пропуску строків на звернення із зустрічним позовом, з огляду на наступне. Скаржник погоджується із тим, що дійсно, останній день строку на звернення із зустрічним позовом припадає на 11.10.2022. Однак зазначає, що Приватне агропромислове підприємство ДЗВІН розташоване в селі Звиняч (близько 900 мешканців) Чортківського району Тернопільської області за 27 км від районного центру і 15 км від найближчої залізничної станції. В селі є пошта, яка працює неповний робочий день і неповний робочий тиждень і за умови наявності зв`язку і електроенергії. За твердженням апелянта, 11.10.2022 була перша серія масованих ракетних ударів по території України, спрямованих на руйнування енергетичної та іншої критичної інфраструктури Держави. В подальшому подібні ракетні обстріли тривали та наслідок руйнувань, завданих ракетними обстрілами, протягом тривалого часу відсутнє енергопостачання та зв`язок, що унеможливлює нормальне функціонування та виконання функцій з ведення бізнесу. Апелянт також відзначає, що обставини щодо розташування Приватного агропромислового підприємства ДЗВІН, збройної агресії рф по відношенню до України, обставини масованих ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури та їх ушкодження, зникнення світла та зв`язку, що є прямим наслідком цих обстрілів, є загальновідомими, в тому числі і для суду, тому не потребують доказування в силу ч.3 ст.75 ГПК України. Приватне агропромислове підприємство ДЗВІН вважає, що за наявності об`єктивної можливості (наявність електроенергії, електронного зв`язку, роботи пошти) і в межах підготовчого засідання звернулось із зустрічним позовом, але це судом першої інстанції було проігноровано, а доводи щодо поважності причин пропуску строків не враховані. На думку апелянта, посилання суду першої інстанції на те, що представником скаржника заявлялись клопотання та приймались участь у судових засіданнях не є безумовною обставиною, яка свідчить, що Приватне агропромислове підприємство ДЗВІН не має право самостійної реалізації процесуальних прав зокрема заявлення зустрічного позову про розірвання договору і в цьому може діяти автономно і самостійно. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №916/2266/22 за апеляційною скаргою Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.11.2022 (про повернення зустрічної позовної заяви) та вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Також вказаною ухвалою зобов`язано Приватне агропромислове підприємство "ДЗВІН" надати до Південно-західного апеляційного господарського суду оригінал зустрічної позовної заяви з доданими до неї документами, яка була повернута оскаржуваною ухвалою. На виконання вимог ухвали, Приватним агропромисловим підприємством ДЗВІН 12.01.2023 було надано до суду апеляційної інстанції оригінал зустрічної позовної заяви з доданими до неї документами, яка була повернута оскаржуваною ухвалою. Судом апеляційної інстанції також отримано відзив на апеляційну скаргу в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що наведені скаржником причини пропуску строку на подачу зустрічного позову не є поважними в розумінні ч. 1 ст. 119 ГПК України. Так, позивач зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що 30.09.2022 року скаржником направило до суду відзив на позовну заяву через свого адвоката Куцевола Д.В., якого залучило для представництва у межах цієї справи, після чого цей представник Підприємства неодноразово брав участь у судових засіданнях та подавав низку процесуальних документів. Відповідно, на думку позивача, якщо у відповідача дійсно існували якісь складнощі з самостійною підготовкою та направленням до суду зустрічної позовної заяви, то Підприємство мало можливість вчинити ці процесуальні дії вчасно через свого представника, в якого, виходячи з його процесуальної поведінки у цій справі, не було для цього перешкод. Позивач також вважає, що у порушення вимог ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України разом з зустрічною позовною заявою Приватним агропромисловим підприємством ДЗВІН не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, на які він посилався як на поважні причини для пропуску строку для її подачі. Водночас, за твердженням позивача, з повідомлення на офіційному веб-сайті ВАТ "ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО" вбачається, що аварійні відключення споживачів електричної енергії у Тернопільської області, де здійснює свою діяльність скаржник, було впроваджено тільки з 25.10.2022 року, тобто через два тижні після закінчення строку для подачі відповідачем зустрічного позову у цій справі. Крім того, як стверджує позивач, з веб-сайту системи публічних закупівель Prozorro вбачається, що Приватне агропромислове підприємство "ДЗВІН" брало участь в одній із закупівель, за результатами якої уклало 06.10.2022 року договір на поставку продукції, що свідчить про те, що на початку жовтня у Підприємства були наявні доступ до мережі Інтернет, зв`язок та електроенергія. Позивач також вважає, що навіть якщо у період дії строку для подачі зустрічного позову у цій справі у населеному пункті, де знаходиться скаржник не функціонувало у звичайному режимі відділення AT "УКРПОШТА", Підприємство могло скористатися послугами інших відділень в радіусі 3-5 кілометрів від села Звиняч або відділення ТОВ "НОВА ПОШТА", яке безперебійно функціонує у селі Звиняч з 09:00-19:00 з понеділка по суботу. Тим більше, на переконання позивача, скаржник не був обмежений у тому, щоб надіслати підписану за допомогою кваліфікованого електронного підпису зустрічну позовну заяву вчасно шляхом направлення її засобами електронного зв`язку - на адресу електронної пошти суду або через підсистему "Електронний суд". Згідно з частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу. Частиною другою статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України. Позивач скористався суоїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання. Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 176 Господарського процесуального кодексу України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов. Згідно з ч.8 ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. За приписами ч.1 ст. 251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Сторони користуються рівними процесуальними правами (ч.1 ст.46 ГПК України). Відповідно до п.3 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Разом з цим, згідно з пунктом 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України). Статтею 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню господарським судом заявнику. Як вбачається з наявних матеріалів оскарження ухвали, ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.09.2022 відкрито провадження по справі №916/2266/22 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження. Також відповідача повідомлено, що відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України у строк для подання відзиву він має право пред`явити зустрічний позов. У відповідності до наявних у матеріалах оскарження ухвали доказів, вищевказана ухвала суду першої інстанції від 14.09.2022 була вручена Приватному агропромисловому підприємству "ДЗВІН" 23.09.2022, що також не заперечується відповідачем. Згідно з частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Отже, враховуючи встановлений судом 15-денний строк на подання відзиву, останнім днем звернення із зустрічною позовною заявою є 11.10.2022 року включно (так як 15 день припадає на 08.10.2022 року, що є вихідним днем). Натомість зустрічний позов направлено Приватним агропромисловим підприємством "ДЗВІН" на адресу суду першої інстанції засобами поштового зв`язку лише 07.11.2022 року, тобто з пропуском строку, встановленого судом. За приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз положень господарського процесуального кодексу України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства. Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії. Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків. За приписами статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право із власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може мати місце лише до його закінчення. При цьому, поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Так, звертаючись із зустрічним позовом, Приватне агропромислове підприємство "ДЗВІН" просило поновити строк на звернення із цим зустрічним позовом. В обґрунтування клопотання про поновлення строку позивач за зустрічним позовом послався на бойові дії на території України, відсутність протягом тривалого часу електроенергії та зв`язку у Тернопільській області. Вказані обставини, на переконання позивача за зустрічним позовом, унеможливили своєчасне звернення із зустрічним позовом. Однак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з приводу того, що наведені Приватним агропромисловим підприємством "ДЗВІН" обставини не є поважними та не можуть бути підставою для поновлення строку на подання зустрічного позову, з огляду на таке. Як вже було зазначено вище, судом першої інстанції встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, та відповідно такий строк встановлено й для звернення із зустрічним позовом, що узгоджується із приписами процесуального законодавства. З огляду на дату отримання відповідачем ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження по справі, останнім днем подання відзиву, та відповідно зустрічної позовної заяви, є 11.10.2022 року включно (так як 15 день припадає на 08.10.2022 року, що є вихідним днем). Скориставшись своїм правом, Приватне агропромислове підприємство "ДЗВІН", у строк встановлений судом, а саме 03.10.2022 надало до суду першої інстанції відзив на позовну заяву. Даний відзив підписано представником відповідача, адвокатом Куцевол Д.В., який діє на підставі ордеру від 14.09.2022. З огляду на таке колегія суддів вважає, що Приватне агропромислове підприємство "ДЗВІН" не було позбавлено можливості своєчасно, зокрема одразу із поданням відзиву на позову заяву, звернутись до суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою. Слід також відзначити, що наявні матеріали оскарження ухвали містять клопотання Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції /вх. № 20211/22 від 20.09.2022 року/, клопотання про зупинення провадження /вх. № 20213/22 від 20.09.2022 року/, відзив /вх. № 21414/22 від 03.10.2022 року/, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції /вх. № 24031/22 від 27.10.2022 року/, клопотання про зупинення провадження /вх. № 24789/22 від 03.11.2022 року/, заперечення на відповідь на відзив /вх. № 25294/22 від 08.11.2022 року/. Вказані процесуальні документи підписані адвокатом Куцевол Д.В., який діє на підставі ордеру № АЕ 1152848 від 14.09.2022 року. Крім того, як свідчить наявний у матеріалах оскарження ухвали протокол судового засідання від 12.10.2022, представник Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" приймав участь у підготовчому засіданні. Однак, ані у вищеназваних клопотаннях, ані під час судового засідання від 12.10.2022 представник Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" не вказував про наміри звернення підприємства до суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою. З приводу посилання позивача за зустрічним позовом на введення на території України воєнного стану та відсутність протягом тривалого часу електроенергії та зв`язку у Тернопільській області, судова колегія зазначає наступне. Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан. Згідно з статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Частинами першою та четвертою статті 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону України Про правовий режим воєнного стану). У даному випадку слід звернути увагу на усталену практику Верховного Суду висловлену, зокрема у рішеннях від 25.08.2022 по справі №873/56/22, від 14.06.2022 по справі №904/3541/15, від 19.09.2022 по справі №910/12940/20, від 11.08.2022 по справі №904/7148/20, від 19.09.2022 по справі №910/9900/20, від 22.09.2022 по справі №910/8899/21, від 19.09.2022 по справі №918/1041/20, де суд касаційної інстанції неодноразово наголошував на тому, що сама по собі наявність воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку за відсутності підтвердження достатніми обставинами та належного обґрунтування причини пропуску даного строку. Судова колегія зазначає, що звертаючись із клопотанням про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви, Приватне агропромислове підприємство "ДЗВІН" не вказало, з урахуванням того, що підприємством було своєчасно подано відзив на позовну заяву, а також інші заяви по суті справи, які саме непереборні обставини стали підставою пропуску строку на своєчасне звернення із зустрічною позовною заявою. Також слід наголосити на тому, що місцезнаходженням Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" є Тернопільська область, Чортківський район, с. Звиняч. У відповідності до інформації розміщеної на офіційному веб-сайті ВАТ «Тернопільобленерго» на виконання термінової факсограми НЕК «Укренерго», в Тернопільській області з 25 жовтня по 28 жовтня 2022 р. з 07:00 год. до 22:00 год. введено в дію графіки обмеження споживання електричної енергії. Відтак, графіки обмеження споживання електричної енергії у Тернопільській області запровадженні вже після спливу строку на подання зустрічної позовної заяви, що спростовує твердження Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" про те, що відсутність електричної енергії, що на його думку стало об`єктивною перешкодою для своєчасного звернення із зустрічною позовною заявою. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що Приватне агропромислове підприємство "ДЗВІН" не навело жодних об`єктивних обставин, які були викликані введенням воєнного стану та унеможливили вчасне звернення Підприємства із зустрічним позовом, а саме лише посилання позивача за зустрічним позовом на бойові дії на території України, відсутність протягом тривалого часу електроенергії та зв`язку не являється поважною причиною для поновлення строку на подання зустрічного позову. Колегія суддів також зазначає, що у суді першої інстанції інтереси Приватного агропромислового підприємства "ДЗВІН" представляв адвокат Куцевол Д.В. на підставі ордеру №АЕ 1152848 від 14.09.2022 року, який зокрема підписав відзив на позовну заяву, а також інші заяви по суті справи. Отже, на переконання колегії суддів, Приватне агропромислове підприємство "ДЗВІН", не було позбавлено можливості своєчасного звернення із зустрічною позовною заявою через свого представника. В силу ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Встановивши, що зустрічний позов подано з порушенням строків, встановлених ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення зустрічної позовної заяви заявнику. З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для повернення зустрічної позовної заяви, як такої, що подана поза межами визначеного законом строку, а клопотання про поновлення строку на її подання не є обґрунтованим. Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційні скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду щодо пропуску заявником строку звернення з зустрічним позовом не спростовують. Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржниками порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 16.11.2022 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.11.2022 у справі №916/2266/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено та підписано 20.01.2023. Головуючий суддя Аленін О.Ю. Суддя Поліщук Л.В. Суддя Філінюк І.Г.