Постанова 4852 № 280/11842/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/11842/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року в адміністративній справі №280/11842/24 (головуючий суддя першої інстанції - Батрак І.В.) за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій,- В С Т А Н О В И В : Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 19.12.2024 року звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», в якому просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4588831,10 грн. за період з квітня 2024 року до жовтня 2024 року включно по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2-8 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 07.01.2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов зустрічний позов Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому товариство просило визнати протиправними дії відповідача щодо складання розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню за період з квітня 2024 року по жовтень 2024 року щодо Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго». Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» залишено без руху на підставі статей 160, 161, 177 КАС України та заявнику наданий строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви шляхом надання суду: - заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, разом із відповідними доказами в частині позовних вимог про визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо складання розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню за період з квітня 2024 року по червень 2024 року включно; - заяви про уточнення позовних вимог у відповідності до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160, частини 1 статті 5 КАС України, а також докази надіслання її відповідачу; - документу про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.. 21.01.2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява від представника АТ «ДТЕК Дніпроенерго» про поновлення строку звернення до адміністративного суду (вх. №3071). Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про поновлення строку (вх. №3071 від 21.01.2025 року), та повернуто зустрічну позовну заяву АТ «ДТЕК Дніпроенерго». Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неправильним з`ясуванням обставин справи. Апелянт зазначає, що при вирішенні питання щодо поновлення строку звернення до суду необхідно враховувати інтереси усіх учасників справи, а також оцінити можливі наслідки і їх вплив на права заінтересованих осіб. Вважає, що пропущення строку звернення до суду пов`язане із звичайними обставинами, що виникли внаслідок подій, які загрожують життю та здоров`ю громадян у зв`язку з військовою агресією рф проти України. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційний суд, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї ж норми визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом. При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є зокрема умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про їх порушення. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час сплину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду, тощо. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 року у справі № 826/10808/18. Відповідно до матеріалів справи, предметом зустрічного позову є незгода АТ «ДТЕК Дніпроенерго» з діями ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо складання довідки-розрахунку та розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню за період з квітня 2024 року по жовтень 2024 року щодо підприємства. Так, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.«б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2-8 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з березня по червень 2024 року включно були надіслані на адресу підприємства та вручені поштою його уповноваженому представнику під підпис, зокрема 26.04.2024 року, 27.05.2024 року та 03.07.2024 року. До суду з даним зустрічним позовом АТ «ДТЕК Дніпроенерго» звернулось лише 07.01.2025 року (дата формування документа в системі «Електронний суд»), що свідчить про пропущення ним шестимісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з квітня 2024 року по червень 2024 року включно. Апеляційна скарга та заява про поновлення строку звернення до суду першої інстанції обґрунтована надзвичайними обставинами, що виникли внаслідок подій, які загрожують життю та здоров`ю громадян у зв`язку з військовою агресією рф проти України. Скаржник вказує, що АТ «ДТЕК Дніпроенерго» є об`єктом критичної інфраструктури та її юридична адреса: м.Запоріжжя вул.Добролюбова,

20. Щодо обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду, вважає загрозу життю та безпеці своїм працівникам. Апеляційний суд зазначає, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 року у справі №160/6430/20. Як встановлено судом першої інстанції будь-яких обставин і фактів, які об`єктивно перешкодили АТ «ДТЕК Дніпроенерго» своєчасно звернутися до суду з даним позовом протягом розумного строку, позовна заява не містять. Судом першої інстанції правильно встановлено, що місто Запоріжжя (місцезнаходження заявника) жодного дня не перебувало в окупації, при цьому Запорізький окружний адміністративний суд не припиняв свою роботу, усі судді та працівники суду перебували на своїх робочих місцях та організовували свою роботу згідно з вимогами законодавства. Скаржник не зазначає, що завадило подати позов шляхом направлення його електронною поштою, або в підсистемі «Електронний суд», або взагалі звичайною поштою у встановлений законом строк. Так, безумовним є той факт, що воєнний стан у країні може бути об`єктивною та поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Водночас, сам факт військової агресії не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Воєнний стан має об`єктивно унеможливлювати/перешкоджати протягом встановленого строку особі звернутись до суду. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача. За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом. Отже, АТ «ДТЕК Дніпроенерго» в частині позовних вимог пропустив строк звернення до суду, встановлений статті 122 КАС України. У заяві про поновлення строку позивач не обґрунтував належними доказами поважності причин пропуску такого строку. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України. Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно із частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. У силу п.9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року в адміністративній справі №280/11842/24 залишити без задоволення. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року в адміністративній справі №280/11842/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко