Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/813/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2025 року м.Харків Справа № 922/813/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Лакіза В.В., суддя Стойка О.В.; розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у порядку письмового провадження апеляційну скаргу (вх.№1499Х/2) ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.06.2025 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №922/813/21 (повний текст ухвали складено та підписано 26.06.2025 суддею Ольшанченком В.І. у приміщенні Господарського суду Харківської області) за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №4 (теперішня назва - Салтівська окружна прокуратура м.Харкова), м.Харків, до 1.Харківської міської ради, м.Харків, 2.Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, м.Харків, 3.Приватного підприємства «Топаз», м.Київ,

4. ОСОБА_1 , м.Харків, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, витребування майна, зобов`язання виконати певні дії,- ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року керівник Харківської місцевої прокуратури №4 (перейменованої у Салтівську окружну прокуратуру міста Харкова) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, Приватного підприємства «Топаз» та ОСОБА_1 про: 1) визнання незаконним та скасування пункту 63 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова» від 06.07.2016 №283/16; 2) визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 10.11.2016 №5396-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Приватним підприємством «Топаз», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрованого в реєстрі за №2362; 3) витребування у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь об`єднаної територіальної громади міста Харкова, в особі Харківської міської ради, нежитлових приміщень першого поверху №26-:-29, 31-:-37, площею 97,1 кв.м, розташованих у житловому будинку літ. «А-4», за адресою: АДРЕСА_1 ; 4) зобов`язання Харківської міської ради (ЄДРПОУ 04059243) прийняти нежитлові приміщення першого поверху №26-:-29, 31-:-37, площею 97,1 кв.м, розташовані у житловому будинку літ. «А-4», за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.04.2021 у справі №922/813/21 повернуто позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури №4 та додані до неї документи без розгляду на підставі пункту 4 частини 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України через відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 апеляційну скаргу керівника Салтівської окружної прокуратури м.Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.04.2021 у справі №922/813/21 задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.04.2021 у справі №922/813/21 скасовано. Справу №922/813/21 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області. Постановою Верховного Суду від 16.10.2024 у даній справі касаційні скарги ОСОБА_1 , Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 922/813/21 залишено без змін. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.01.2025 залишено без руху позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури №4. Ухвалено: надати керівнику Харківської місцевої прокуратури №4 строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме на подання Господарському суду Харківської області: - відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів у сторін; - відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; - витягів з ЄДР на всіх відповідачів; - письмового уточнення адреси відповідача ОСОБА_1 ; - письмового правового обґрунтування позовних вимог про витребування у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь об`єднаної територіальної громади міста Харкова, в особі Харківської міської ради, нежитлові приміщення та про зобов`язання Харківської міської ради (ЄДРПОУ 04059243) прийняти нежитлові приміщення. Зобов`язано прокурора у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків та подання нових доказів невідкладно надіслати відповідні документи відповідачам. Докази про це надати суду. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.02.2025 о 14:00 год та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву. 05.02.2025 від ОСОБА_1 до господарського суду надійшов відзив (вх.№3226) на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Також 05.02.2025 ОСОБА_1 подав до Господарського суду Харківської області зустрічну позовну заяву (вх.№3227) у справі №922/813/21, в якій просив суд захистити його право власності шляхом визнання добросовісним набувачем нежитлових приміщень першого поверху №26-:-29, 31-:-37, площею 97,1 кв м, розташованих у житловому будинку літ.«А-4», за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.02.2025 у даній справі, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.04.2025, повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 з мотивів її невідповідності приписам ст.180 Господарського процесуального кодексу України, а саме, через порушення заявником процесуального строку, встановленого чинним законодавством для пред`явлення зустрічного позову, відсутності взаємопов`язаності первісного та зустрічного позовів та відсутності доказів сплати судового збору і направлення зустрічного позову на адреси інших учасників спору. 24.06.2025 ОСОБА_1 (відповідач за первісним позовом) подав зустрічний позов від 20.06.2025 (вх.№14899), в якому просив господарський суд захистити його право власності шляхом визнання позивача добросовісним набувачем нежитлових приміщень першого поверху №26:-29, 31-:-37, площею 97,1 кв.м, розташованих у житловому будинку літ. «А-4», за адресою: АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_1 просив суд поновити строки звернення до суду з зустрічним позовом. В обґрунтування поважності причин пропуску строку подачі зустрічного позову посилався на те, що суд в ухвалі про відкриття провадження у справі помилково вказав строк на подання заяв дату 10.01.2025. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.06.2025 у справі №922/813/21 відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку для подання зустрічного позову, повернуто ОСОБА_1 зустрічний позов та додані до нього матеріали без розгляду. Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд зазначив, що ОСОБА_1 порушено процесуальний строк, встановлений чинним законодавством для пред`явлення зустрічного позову. Господарський суд виходив з того, що відповідач не навів поважних причин пропуску строку на подання зустрічного позову у другий раз, посилання відповідача на допущену судом помилку в ухвалі суду від 21.01.2025 визнав незмістовними та недоречними, тому відмовив відповідачу у поновленні строку для подання зустрічного позову та повернув без розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 . Відповідач - ОСОБА_1 , подав на зазначену ухвалу до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали господарський суд виявив необ`єктивність, безпосередньо виступив на стороні прокурора, упереджено не дотримується норм процесуального права, що призведе у подальшому до порушення прав власності позивача за зустрічним позовом, відтак вказує на залежність суду від впливу прокурора, позивача за первісним позовом, та відсутність справедливого розгляду справи. Висновки господарського суду про пропуск подачі зустрічного позову не відповідають процесуальним документам, які знаходяться у матеріалах даної справи, натомість заявник вважає, що звернувся з зустрічним позовом вчасно, подавши його 05.02.2025, що є п`ятнадцятим днем після винесення ухвали Господарського суду Харківської області від 21.01.2025 про відкриття провадження у справі. Крім того, зазначає, що відмова у прийнятті до розгляду зустрічного позову є позбавленням відповідача за первісним позовом права на захист своїх майнових прав (добросовісного набувача). Спірне майно знаходиться у відповідача- гр. ОСОБА_1 у приватній власності, і це право зареєстроване в Єдиному реєстрі майнових прав. Апелянт зазначає, що господарським судом не розглянута заява ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду з підстав невідповідності частині 6 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, тому відповідач мав звернутися з зустрічним позовом до суду за захистом свого порушеного права добросовісного набувача. Крім того, заявник наводить доводи по суті заявлених позовних вимог з посиланням на норми матеріального права. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/813/21, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/813/21. 10.07.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.06.2025 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №922/813/21 та ухвалено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи. Встановлено іншим, ніж скаржник, учасникам справи строк до 24.07.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання скаржникові. Встановлено учасникам справи строк до 24.07.2025 для подання заяв, клопотань, тощо. Відзив, заяви та клопотання можуть бути надіслані на офіційну адресу електронної пошти суду (inbox@eag.court.ua) з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи. Повідомлено учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо) на електронну адресу суду (inbox@eag.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Приймання та реєстрація процесуальних документів, надісланих учасниками судового процесу, здійснюється лише з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які мають бути створені в Електронному суді, розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/ Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою court.gov.ua/sud4875. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025 у зв`язку з відпусткою судді Тихого П.В., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Лакіза В.В., суддя Стойка О.В. Як свідчать матеріали справи, про розгляд справи у письмовому провадженні сторони повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом відповідно до пункту 4 частини 5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 2 ст.273 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазанчає таке. Виходячи з положень ст.55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та у порядку, встановлених законом. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, звертаючись з зустрічною позовною заявою, заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання. Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Частиною 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Пунктом 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України). Статтею 180 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню господарським судом заявнику. Відповідно до частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. Згідно з частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.02.2025 о 14:00 год. та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву. Копія ухвали Господарського суду Харківської області від 21.01.2025, направлена на належну адресу ОСОБА_1 повернулася до господарського суду з довідкою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.82-84, том 5). Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом та усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Господарського суду Харківської області від 21.01.2025 про відкриття провадження у даній справі від опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень -27.01.2025, відомості якого є загальнодоступними. Відповідно до частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. Ураховуючи положення статей 165, 242 Господарського процесуального кодексу України, обчислення процесуального строку для надання зустрічного позову відповідачем почалося з дня проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження - 28.01.2025, тому він міг подати відзив, відтак і зустрічну позовну заяву, не пізніше 12.02.2025, тобто до спливу строку, встановленого судом. Вдруге подана зустрічна позовна заява, яка є предметом апеляційного перегляду, надійшла до Господарського суду Харківської області 24.06.2025, тобто майже через чотири місяці після спливу встановленого судом строку. Апелянт зазначає, що вперше звернувся з зустрічним позовом вчасно, подавши його 05.02.2025, що є п`ятнадцятим днем після винесення ухвали Господарського суду Харківської області від 21.01.2025 про відкриття провадження у справі. Колегія суддів зазначає, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.02.2025, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.04.2025, зустрічний позов (вх.№3227 від 05.02.2025) у справі №922/813/21 повернуто заявнику з мотивуванням його невідповідності приписам ст.180 Господарського процесуального кодексу України, а саме, через порушення заявником процесуального строку, встановленого чинним законодавством для пред`явлення зустрічного позову, відсутності взаємопов`язаності первісного та зустрічного позовів та відсутності доказів сплати судового збору і направлення зустрічного позову на адреси інших учасників спору. Ухвала Господарського суду Харківської області від 10.02.2025 у справі №922/813/21 набрала законної сили 11.04.2025 та є чинною. Отже, зустрічний позов (вх.№3227 від 05.02.2025) не був предметом розгляду у суді першої інстанції, за результатом якого винесено оскаржувану ухвалу суду від 26.06.2025, тому в силу положень ст.269 Господарського процесуального кодексу України, зазначені апелянтом обставини щодо вчасного, на думку заявника, подання 05.02.2025 зустрічного позову до господарського суду, не є предметом даного апеляційного перегляду, оскільки вказаним обставинам вже надавалась правова оцінка як господарським судом, так і судом апеляційної інстанції. Таким чином, ОСОБА_1 вже звертався до господарського суду з зустрічною позовною заявою (вх.№3227) у лютому 2025 року, яку повернуто господарським судом ухвалою від 10.02.205, у тому числі, і з підстав порушення строку, встановленого для її подання. У даному випадку предметом апеляційного провадження є перевірка законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції від 26.06.2025, якою відмовлено у поновленні строку для подання зустрічного позову та повернуто ОСОБА_1 зустрічний позов та додані до нього матеріали без розгляду. Звертаючись з зустрічним позовом від 20.06.2025 (вх.№14899 від 24.06.2025), ОСОБА_1 , зокрема, просив господарський поновити строк на звернення до суду з зустрічним позовом, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку подачі зустрічного позову тим, що господарський суд в ухвалі про відкриття провадження у справі помилково вказав строк на подання заяв дату - 10.01.2025, яка передувала винесенню ухвали Господарського суду Харківської області від 21.01.2025 про відкриття провадження у справі. Господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, визнав такі посилання незмістовними та недоречними. Колегія суддів зазначає, що описка в ухвалі суду не є поважною причиною для поновлення строку на звернення з зустрічним позовом, адже поважними причинами для поновлення строку можуть бути лише ті обставини, які об`єктивно перешкоджали особі звернутися до суду вчасно. Описка ж є технічною помилкою, яку можна виправити шляхом подачі відповідної заяви до суду. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Згідно з частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. За вимогами частин 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються. Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], заява №36760/06, п. 230, ECHR 2012). Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року) (п.п. 32-33 рішення ЄСПЛ у справі «ТОВ Фріда» проти України» від 08.12.2016, заява № 24003/07). Виходячи з вище встановленого, суд апеляційної інстанції констатує, що обмеження, пов`язані із встановленням строків подачі зустрічного позову, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи, що є легітимною метою. За своїм змістом такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, оскільки сторона у справі, у такому випадку, не позбавлена можливості звернутися з цим позовом у загальному порядку. Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. З огляду на те, що зустрічна позовна заява (вх.№14899 від 24.06.2025) відповідача за первісним позовом- ОСОБА_2 , подана після закінчення строку, встановленого для подання відзиву, поважних причин для поновлення цього строку відповідач не навів, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо наявності правових підстав для повернення цієї зустрічної позовної заяви як такої, що подана з порушенням вимог частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України. Також колегія суддів у спірних правовідносинах звертає увагу на застосування принципу процесуальної економії господарського судочинства - загального керівного положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків. Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, що б під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановленні законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права. Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати: вимога оперативного розгляду справи; вимога економного використання процесуальних засобів судом учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №912/2185/16). Щодо інших доводів, наведених відповідачем за первісним позовом в апеляційній скарзі, то вони стосуються розгляду справи по суті спору, а не процесуальних питань при поверненні зустрічного позову. З огляду на наведене, аргументи апеляційної скарги колегією суддів відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження, а апелянт не довів суду наявність поважних причин пропуску строку, встановленого для подання зустрічної позовної заяви, отже, зустрічна позовна заява подана з порушенням строків, передбачених відповідно до приписів та вимог частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України. Визначених Господарським процесуальним кодексом України підстав для скасування оскаржуваної ухвали апеляційним господарським судом за результатами перегляду справи в апеляційному порядку не встановлено. Відповідно до частини 1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.06.2025 року у справі №922/813/21 - без змін. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.06.2025 у справі №922/813/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя І.В. Тарасова Суддя В.В. Лакіза Суддя О.В. Стойка