Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/5863/13-ц

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/5863/13-ц Провадження № 22-ц/4820/486/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Гринчука Р.С., Грох Л.М., Костенка А.М. секретар Філіпчук О.В., з участю представника апелянта адвоката Войналовича О.М., представника стягувача адвоката Дяківа В.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2020 року, суддя Чевилюк З.А., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія» про заміну стягувача у виконавчих провадженнях щодо виконання виконавчих листів №686/5863/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубнобудсервіс» (Хмельницькбудінвест) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитом, встановив: У вересні 2020 року ТОВ «Галицька фінансова компанія» звернулося в суд із заявою про заміну сторони у виконавчих листах. В обґрунтування заяви зазначило, що заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2013 року у справі №686/5863/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Хмельницькбудінвест» на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №27/03/2007/978-К/531 від 27.03.2007 року в сумі 25174,50 євро, а також судові витрати в сумі 2601,57 грн. Виконавчий лист щодо стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 перебуває на виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. 15.07.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір №GL48N718070_I_1 про відступлення прав вимоги до боржника ОСОБА_1 та ТОВ «Хмельницькбудінвест» за зобов`язаннями, що виникли на підставі кредитного договору №27/03/2007/978-К/531 від 27.03.2007 року та договору поруки від 27.03.2007 року. 20.07.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відступило відповідне право вимоги ТОВ «ФК «Факторінгс». Того ж дня ТОВ «ФК «Факторінгс» відступило дане право вимоги ТОВ «Галицька Фінансова Компанія», у зв`язку з чим станом на 20.07.2020 року відбулась заміна кредитора у зобов`язаннях, що випливають із кредитного договору №27/03/2007/978-К/531 від 27.03.2007 року та договору поруки від 27.03.2007 року, яким забезпечувалося виконання зобов`язання за цим кредитним договором, боржником за яким є ОСОБА_1 та ТОВ «Хмельницькбудінвест», відтак новим кредитором у зазначених зобов`язаннях є ТОВ «Галицька фінансова компанія». Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2020 року заяву задоволено. Замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «Галицька фінансова компанія» у виконавчих провадженнях щодо виконання виконавчих листів №686/5863/13-ц, виданих Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області на стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ТОВ «Хмельницькбудінвест». В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне встановлення судом усіх обставин справи, просила ухвалу суду скасувати та відмовити ТОВ «Галицька фінансова компанія» у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні. В обґрунтування скарги зазначила, що ТОВ «Галицька фінансова компанія» не набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , оскільки попередній фактор, ТОВ «ФК «Факторінгс», у якого ТОВ «Галицька фінансова компанія» придбало відповідне право, не сплатив ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» в повній мірі ціну договору про відступлення права грошової вимоги. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Галицька фінансова компанія» вказало, що судове рішення є законним та обґрунтованим. Посилання апелянта щодо несплати ТОВ «ФК «Факторінгс» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» повної вартості ціни договору про відступлення права вимоги до боржників ОСОБА_1 та ТОВ «Хмельницькбудінвест» є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу. Представник заявника в суді проти апеляційної скарги заперечив, підтримав рішення суду першої інстанції. В письмовій заяві представник органу ДВС просив апеляційний суд розгляд справи провести без його участі. Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2013 року позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ТОВ «Хмельницькбудінвест» задоволено частково. Стягнуто з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 25174,50 євро (згідно офіційного курсу НБУ станом на 19.03.2013 року 260157,11 грн.) та судові витрати в сумі 2601,57 грн. (а.с. 32). На виконання цього рішення судом видано виконавчі листи № 686/5863/13-ц та відкриті виконавчі провадження з їх примусового виконання (а.с. 71, 80). 15.07.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» набула статусу нового кредитора та отримала право грошової вимоги до боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором до боржника ОСОБА_1 , та за договором поруки до ТОВ «Хмельницькбудінвест» (а.с. 93-94). 20.07.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відступило своє право вимоги до боржників ТОВ «ФК «Факторінгс». Того ж дня ТОВ «ФК«Факторінгс» відступило своє право вимоги, яке було придбане у ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» ТОВ «Галицька Фінансова компанія» (а.с. 86-92, 95-96). Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що відбулася заміна стягувача у зобов`язанні, внаслідок чого ТОВ «Галицька Фінансова компанія» є новим стягувачем у виконавчих провадженнях за виконавчими листами у справі за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ТОВ «Хмельницькбудінвест» про стягнення заборгованості за кредитним договором. Висновок суду про наявність передбачених процесуальним законом підстав для замін сторін у виконавчих листах є обґрунтованим. Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи з цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус як сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 456/3808/14-ц. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі №456/3808/14-ц, від 05 грудня 2018 року у справі №643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі №201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі №190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі №370/2464/17 (провадження № 61-39193св18). Суд першої інстанції, встановивши, що виконавчі листи щодо стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ «Хмельницькбудінвест» було видано стягувачеві, відповідні виконавчі провадження тривають, вірно зазначив, що ТОВ «Галицька Фінансова компанія» надало суду докази, згідно яких право грошової вимоги перейшло від первісного стягувача до ТОВ «Галицька Фінансова компанія», у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про заміну сторони у виконавчому провадженні. Посилання апелянта на те, що ТОВ «ФК «Факторінгс», будучи попереднім кредитором, який відступив право вимоги ТОВ «Галицька Фінансова компанія», не сплатив ціну договору факторингу, відтак не набув відповідного права, не є обґрунтованими, оскільки згідно з платіжними дорученнями від 15 червня 2020 року №59, 15 червня 2020 року №58, 04 серпня 2020 року №85, 11 серпня 2020 року №87, 14 серпня 2020 року №88, 19 серпня 2020 року №89, ТОВ «ФК «Факторінгс» на виконання умов договору №20/07/2020 від 20.07.2020 року сплатило на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» повну вартість ціни договору про відступлення права вимоги, що в загальній сумі склало 12000000 грн. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України»). Судове рішення ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах дов одів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 21 квітня 2021 року. Судді: Р.С. Гринчук Л.М. Грох А.М. Костенко