Постанова 4815 № 569/11615/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 квітня 2021 року м. Рівне Справа № 569/11615/20 Провадження № 22-ц/4815/480/21 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Ковальчук Н. М. суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С. секретар судового засідання - Пиляй І. С. учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк», відповідач - ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року у складі судді Панас О. В., ухвалене в м. Рівне о 12 годині 50 хвилин, повний текст рішення складено 14 грудня 2020 року, в с т а н о в и в : Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно. Згідно заяви від 28.07.2020р. збільшило позовні вимоги. В обґрунтування своїх позовних вимог вказувало, що 27.10.2006 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є АТ «Державний ощадний банк України») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №

627. Тоді ж, 27.10.2006 року, між ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є АТ «Державний ощадний банк України») та ОСОБА_1 укладено Договір застави транспортного засобу, предметом застави за яким є належний заставодавцю автомобіль марки Ford Focus С-Мах, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . Відповідно до п. 2.1 Договору застави, зобов`язання, що забезпечене заставою, вважається виконаним, якщо наявне погашення кредиту, відсотків та витрат, пов`язаних з виконанням зобов`язань по кредитному договору. Відповідно до п. 1.1 Договору застави від 27.10.2006 року Заставодавець передає в заставу майно з метою забезпечення виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору № 627 від 27.10.2006 року, укладеного між Заставодавцем ОСОБА_1 та Заставодержателем ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є АТ «Державний ощадний банк України»), за умовами якого Заставодавець зобов`язаний Заставодержателю до 26 жовтня 2013 року повернути кредит у розмірі 22 939,56 доларів США та сплатити відсотки за користування ним у розмірі 11,7 % річних, а також неустойку у розмірі та у випадках, передбачених кредитним та цим договорами, а Заставодержатель цим приймає майно в заставу на умовах, встановлених цим Договором. ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконала у строк до 26.10.2013 року. Станом на 20.07.2020 р. залишок заборгованості за кредитним договором № 627 від 27.10.2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та AT «Ощадбанк» становив: 14 095,39 дол. США - заборгованість по простроченому основному боргу; 500,00 грн. заборгованість за нарахованою пенею; 1720,00 грн. - судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що підтверджується повідомленням про стан заборгованості за кредитом від 10.07.2020 року. Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 28.07.2020р. вважають, що заборгованість Позичальника за кредитом збільшилась, у зв`язку із донарахуваням 3 % річних (відповідно до договору та закону) і складає 15 133,30 дол. США, та 500 грн. з яких: 14 095,39 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту; 1036,78 дол. США - 3% річних по простроченому основному боргу; 1,13 дол. США - 3% річних по прострочених відсотках; 500 грн. - заборгованість за пенею. Різниця між сумою позову при зверненні до суду складає 28936,93 грн. Виходячи з положень договору кредиту та договору про заставу транспортного засобу та невиконання відповідачкою умов договору кредиту, просили позов задовольнити та звернути стягнення на заставне майно в рахунок погашення боргу. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року у задоволенні вказаного позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції вмотивоване положеннями ст. 593 ЦК України, яка передбачає, що право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою, та обґрунтоване тим, що зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» за кредитним договором (на забезпечення виконання якого і укладено договір застави рухомого майна) припинено відповідно до рішення Рівненського міського суду від 25.10.2019 року, яке набрало законної сили 11.02.2020 року, і яке є преюдиційним для вирішення даного спору в силу ст. 82 ЦПК України, у зв`язку з чим позовні вимоги про звернення стягнення на заставне майно не підлягають до задоволення. Вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що 27.10.2006 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є АТ «Державний ощадний банк України») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 627, а на забезпечення його виконання, 27.10.2006 року укладено Договір застави транспортного засобу (автомобіль марки Ford Focus С-Мах, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ). ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 627 від 27.10.2006р. не виконала у строк до 26.10.2013 року. Станом на 20.07.2020 р. (на момент подачі Банком позовної заяви) та на даний момент залишок заборгованості за кредитним договором № 627 від 27.10.2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та AT «Ощадбанк» становить: 14 095,39 дол. США - заборгованість по простроченому основному боргу; 1036,78 дол. США - 3% річних по простроченому основному боргу; 1,13 дол. США - 3% річних по прострочених відсотках; 500 грн. - заборгованість за нарахованою пенею, що підтверджується розрахунком заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед філією Рівненським обласним управлінням АТ «Ощадбанк» за кредитним договором № 627 від 27.10.2006 року. Крім того, 10.07.2020р. філією Рівненським обласним управлінням АТ «Ощадбанк» направлялась вимога про сплату боргу до ОСОБА_1 , згідно якої Банк зобов`язав останню сплатити заборгованість у строк до 16.07.2020 року. Заборгованість ОСОБА_1 сплачено не було. Виходячи з положень договору кредиту та договору про заставу транспортного засобу та невиконання відповідачкою умов договору кредиту, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення. Із наведених підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити: звернути стягнення звернути стягнення на заставлене майно, транспортний засіб - легковий автомобіль марки Ford Focus С-Max, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення суми боргу за кредитним договором № 627 від 27.10.2006 р. у розмірі 15133,30 доларів США (заборгованість по простроченому основному боргу) та 500 грн. (заборгованість за нарахованою пенею), та встановити спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження. Вирішити питання про судові витрати. У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити як безпідставну. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду від 25 жовтня 2019 року припинено право застави за договором транспортних засобів від 27.10.2006, укладеним між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , легкового автомобіля марки «Ford Focus С-Max» 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного ОСОБА_1 , в зв`язку з припиненням зобов`язання, забезпеченого заставою. У мотивувальній частині вищевказного рішення міститься висновок про те, що оскільки заставою автомобіля марки «Ford Focus C-Max» 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно договору застави транспортних засобів від 27 жовтня 2006 року, були забезпечені зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 627 від 27 жовтня 2006 року, заборгованість за яким сплачена повністю, а отже зобов`язання за ним вважаються припиненими, припиненим є і право застави автомобіля належного позивачу ОСОБА_1 .. Постановою Рівненського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року рішення Рівненського міського суду від 25 жовтня 2019 року залишене без змін та набрало законної сили 11 лютого 2020 року. Постановою Верховного Суду від 08 вересня 2020 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Рівненського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» залишено без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 жовтня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року залишено без змін (справа №569/13068/19). У мотивувальній частині постанови зазначено, що доводи касаційної скарги про наявність заборгованості за кредитним договором від 27 жовтня 2006 року вже були предметом перевірки судів попередніх інстанцій, які визнали їх необґрунтованими. Колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач не надав доказів наявності невиконаних зобов`язань, які випливають з кредитного договору від 27 жовтня 2006 року. Таким чином, судовими рішеннями встановлено факт припинення зобов`язань ОСОБА_1 перед АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» за кредитним договором у зв`язку з його виконанням, проведеним належним чином, та, відповідно, припинення застави, якою це зобов`язання було забезпечене. Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. У зв`язку з наведеним, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» про звернення стягнення на заставне майно та вимог його апеляційної скарги, які повністю дублюють доводи позовної заяви. Апелянтом не надано і судом також не здобуто доказів на спростування висновків судів, викладених у судових рішеннях, що набрали законної сили, щодо припинення зобов`язань між сторонами за договором кредиту та договором застави. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк»залишити без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови складено 21 квітня 2021 року. Головуючий Ковальчук Н. М. Судді: Хилевич С. В. Шимків С. С.