Постанова 4815 № 569/13068/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 лютого 2020 року м. Рівне Справа № 569/13068/19 Провадження № 22-ц/4815/144/20 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Ковальчук Н. М. суддів: Гордійчук С. О., Хилевича С. В., секретар судового засідання Пиляй І. С., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Публічне акціонерне товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 жовтня 2019 року у складі судді Бердія М. А., ухвалене в м. Рівне, відомості про дату складання повного тексту рішення відсутні, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання звільнити автомобіль з-під застави. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що нею була повністю погашена заборгованість по кредитному договору №627 від 27 жовтня 2006 року, укладеному між нею та ВАТ «Державний ощадний банк України», згідно рішення Рівненського міського суду від 06 квітня 2011 року. Зазначила, що загальна сума сплачених нею коштів по рішенню суду становить 159821 грн. та складається: 143836,90 грн. - заборгованість по кредиту, 1600 грн. авансові витрати та 14383,76 грн. - виконавчий збір. Просила суд визнати бездіяльність ПАТ «Державний ощадний банк України в особі філії Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» неправомірною та зобов`язати звільнити з-під застави автомобіль марки «Ford Focus C-Max» 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25 жовтня 2019 року вказаний позов задоволено частково. Припинено право застави за договором застави транспортних засобів від 27 жовтня 2006 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , легкового автомобіля марки «Ford Focus C-Max» 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного ОСОБА_1 , в зв`язку з припиненням зобов`язання, забезпеченого заставою. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заставою автомобіля марки «Ford Focus C-Max» 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно договору застави транспортних засобів від 27 жовтня 2006 року, були забезпечені зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №627 від 27 жовтня 2006 року, заборгованість за яким сплачена повністю, а отже зобов`язання за ним вважаються припиненими, припиненим є і право застави автомобіля належного позивачу ОСОБА_1 .. Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального права, АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує на помилкове ототожнення місцевим судом закінчення виконавчого провадження із припиненням основного зобов`язання. Покликається на ст.. 28 Закону України «Про заставу», за якою застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання. Пояснює, що за кредитним договором від 27.10.2006 року, укладеним між Банком та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у розмірі 22939,56 доларів США та зобов`язалася повернути його. В договорі застави автотранспортного засобу від 27.10.2006р., укладеному на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, сторони визначити, що зобов`язання, забезпечене заставою, вважається виконаним, якщо наявне погашення кредиту відсотків і витрат, пов`язаних із виконанням зобов`язань по кредитному договору. Вказує, що рішенням суду від 06.04.2011 року було стягнуто на користь Банку заборгованість із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в сумі 162 310,18 грн, попри те, що кредит надавався в іноземній валюті, і позовні вимоги також були заявлені Банком про стягнення боргу в доларах США. Стверджує, що сплата ОСОБА_1 частини боргу за кредитним договором у національній валюті, а не у валюті кредиту, призвела до неповного погашення заборгованості і не є належним виконанням зобов`язань. Доводить, що оскільки зобов`язання позичальником перед Банком не виконані належно, то відсутні підстави для припинення права застави. Вказує на порушення місцевим судом процесуальних норм, які виявилися у необґрунтованому відхиленні заяви про відвід головуючого судді Бердія М.А., адже наявні обставини, що викликають сумнів у його об`єктивності та неупередженості, а саме відхилення заяви про ухвалення додаткового рішення в даній справі. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та вирішити питання про судові витрати. Відзиву на апеляційну скаргу не подано. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін. Судом встановлено, що 27 жовтня 2006 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №627, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику на умовах цього договору кредит в сумі 22939,56 доларів США, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 22939,56 доларів США, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 11,7 відсотків річних та комісійні винагороди в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором 27 жовтня 2006 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортних засобів, предметом застави за яким виступив належний ОСОБА_1 (заставодавцю) автомобіль марки «Ford Focus C-Max» 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . У договорі застави сторони погодили, що зобов`язання, яке забезпечене заставою, вважається виконаним, якщо наявне погашення кредиту, відсотків та витрат, пов`язаних з виконанням зобов`язань по кредитному договору. Рішенням Рівненського міського суду від 06 квітня 2011 року по справі №2-987/11, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість по кредиту в сумі 132726 грн. 28 коп., нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом в сумі 27363 грн. 90 коп., нараховану, несплачену пеню по основному боргу та по відсотках в сумі 500 грн., та понесені ВАТ «Державний ощадний банк України» судові витрати по справі, по сплаті державного мита в розмірі 1600 грн., та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Постановою головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Карпюк В.В. від 23 березня 2018 року серії ВП №49786071, з примусового виконання рішення Рівненського міського суду по справі №2-987/11, виконавче провадження закінчено у зв`язку з погашенням ОСОБА_1 заборгованості в повному обсязі, на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». 02 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою до керуючого філією Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» з проханням повідомити реквізити для сплати заборгованості по рішенню Рівненського міського суду від 13 грудня 2018 року, а також просила вирішити питання про звільнення з-під застави автомобіля марки «Ford Focus C-Max» 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Листом №115.20-07/02/3/84 від 16.05.2019 року позивачу ОСОБА_1 були повідомлені реквізити для сплати заборгованості та судових витрат по рішенню Рівненського міського суду від 13 грудня 2018 року по справі №569/4598/18. Крім того, було повідомлено про наявність заборгованості по рішенню Рівненського міського суду від 06 квітня 2011 року та відсутність підстави звільнення з-під застави автомобіля, оскільки наявні невиконанні зобов`язання, а саме станом на 30 липня 2019 року залишок боргу по кредитному договору №627 становить: 14095,39 доларів США заборгованість по простроченому основному боргу, 500 грн. - заборгованість за нарахованою пенею, 1720 грн. - судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Як вбачається із постанови головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Карпюк В.В. від 23 березня 2018 року серії ВП №49786071, виконавче провадження з примусового виконання рішення Рівненського міського суду по справі №2-987/11 закінчено у зв`язку з погашенням ОСОБА_1 заборгованості в повному обсязі, на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження». Таким чином, належне виконання ОСОБА_1 зобов`язань перед Банком підтверджене вказаною постановою державного виконавця. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України, ст. 28 Закону України «Про заставу», право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою. В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, та в апеляційній скарзі не спростовано, що сторона відповідача не заперечила проти того, що позивачем ОСОБА_1 було повністю виконане рішення Рівненського міського суду від 06 квітня 2011 року по справі №2-987/11. У зв`язку з наведеним, апеляційний суд приходить до переконання про те, що зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №627 від 27 жовтня 2006 року, забезпечені заставою автомобіля марки «Ford Focus C-Max» 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно договору застави транспортних засобів від 27 жовтня 2006 року, повністю виконані та вважаються припиненими, то припиненим є і право застави автомобіля належного позивачу. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не погашено суму різниці між курсами валют, оскільки кредит надавався в доларах США, а рішенням суду стягнутий в гривнях України, апеляційним судом відхиляються. Рішенням суду від 06 квітня 2011 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість саме в національній валюті. Рішення, що набрало чинності, має силу виконавчого документа. Крім того, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 грудня 2018 року по справі №569/4598/18, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 3% річних за непогашення кредиту та відсотків за кредитним договором № 627 від 27 жовтня 2006 року у розмірі 11 956 грн., яка є відповідальністю за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором та виконана позивачем ОСОБА_1 , шляхом внесення на рахунок відповідача 12400 грн., згідно квитанції №51 від 09 вересня 2019 року. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. За наведених обставин, апеляційного суду приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» залишити без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови складено 13 лютого 2020 року. Головуючий Ковальчук Н. М. Судді: Гордійчук С. О. Хилевич С. В.