Постанова Київський апеляційний суд № 363/4716/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №363/4716/20 Головуючий в 1 інстанції Чірков Г.Є. Провадження №33/824/2129/2021 Суддя-доповідач у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2021 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Голуб С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2021 року якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік, ВСТАНОВИВ: 14 листопада 2020 року о 00 год. 02 хв. на в м. Вишгород по вул. Шолуденка, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Daewoo днз. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини роту, млявість мови), від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовилася в присутності двох свідків, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до останньої адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що суд, отримавши адміністративні матеріали одразу звернув увагу, що протокол не містить ані підпису особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ані двох свідків, які нібито були на місті скоєння адміністративного правопорушення. Такі підписи були відсутні станом на 14 грудня 2020 року. Постановою від 14 грудня 2020 року, судом були повернуті матеріали на доопрацювання. Та, вже після надходження повторно до суду, такі підписи, відповідно, вже містилися в протоколі. При цьому, судом не було з`ясовано, звідки взялися ці підписи на протоколі. Працівником поліції всупереч вимог ст. 256 КУпАП України у протоколі серії ДПР18 №476003 не було зазначено повні дані щодо свідків, а саме їх адреси, контактні телефони, вказаний протокол не мав відповідних даних, які могли б таких осіб ідентифікувати та взагалі вказати на їх наявність на місті події, що виключає вказаний протокол як відповідний доказ по справі. Також, суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності було вручено другий примірник протоколу серії ДПР18 №476003 лише через дві доби, після звернення ОСОБА_1 до поліції в якому взагалі не містяться дані щодо свідків, тобто в протокол інформація про свідків була вписані пізніше, без присутності ОСОБА_1 та на власний розсуд працівника поліції. Всупереч порядку проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передбаченому ст. 266 КУпАП, працівниками поліції не проведено огляд ОСОБА_1 в закладах охорони здоров`я, тим більш відмовлено в проходженні такого огляду. Працівники поліції не роз`яснювали права на проходження медичного огляду у медичному закладі та наслідків відмови від проходження такого огляду. ОСОБА_1 жодним чином не відмовлялася від проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я і не вчиняла жодних дій для ухилення від огляду. На підставі викладеного в апеляційній скарзі, скаржник просить скасувати оскаржувану постанову Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2021 року та прийняти нову постанову, якою закрити адміністративне провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Одночасно зі звернення до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначає, що не була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду матеріалу про адміністративне правопорушення, а тому 16 лютого 2021 року звернулася до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та 18 лютого 2021 року подала апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції. Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 11 березня 2021 року її апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та роз`яснено право повторного звернення. Така постанова суду апеляційної інстанції була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 15 березня 2021 року, відповідно ознайомившись з її змістом 23 березня 2021 року подано повторно апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Враховуючи доводи скаржника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції визнає їх поважними, а тому клопотання ОСОБА_1 , особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2021 року підлягає задоволенню. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про відкладення судового розгляду справи не подавала. Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з урахуванням наступних підстав. Статтею 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. На підставі цих вимог закону, а також ст.ст. 251, 252 КУпАП суд приймаючи постанову, повинен навести докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та дати їм належну оцінку в їх сукупності. Однак, всупереч вказаним вимогам закону, судом першої інстанції не були в повному обсязі з`ясовані та перевірені всі обставини справи, у зв`язку з чим оскаржувана постанова не може бути визнана законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню. Так, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою складено протокол відносно ОСОБА_1 , адміністративній відповідальності підлягає особа, яка керує транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 6 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Пунктом 7 цієї Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Пунктами 6,7 Розділу Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року встановлено, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Так, об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто, доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Чинне законодавство, в тому числі й Правила дорожнього руху, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення було наведено в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції 14 грудня 2020 року протокол про адміністративне правопорушення було повернуто до Вишгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області для належного оформлення, оскільки акт огляду на стан алкогольного сп`яніння не містить підпису свідків. На виконання вимог суду було надано пояснення, що свідки не розписались у зв`язку з тим, що поспішали. Відсутність підпису свідків в акті огляду на стан сп`яніння є суттєвим порушенням вимог чинного законодавства у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки об`єктивно унеможливлює суд встановити дійсні обставини. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Із наявних у матеріалах справи письмових доказів неможливо зробити висновки щодо подій, які відбувались 14 листопада 2020 року о 00 годині 10 хвилин, а саме: чи рухався автомобіль, які причини його зупинки, хто перебував за кермом автомобіля, чи було запропоновано водію пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Також матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містять відеозапису події, що також позбавляє суд впевнитися в достовірності відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 14 листопада 2020 року серії ДПР18 №476003. Враховуючи викладене, а також те, що судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, всі неточності, виявлені в ході розгляду справи, зокрема те, що до протоколу про адміністративне правопорушення та до матеріалів справи не додані відеозапис з нагрудної камери, протокол про адміністративне правопорушення містив лише підписи в графі «свідки», в акті огляду на стан сп`яніння взагалі відсутні підписи свідків, суд приходить до висновку, про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто свідчить про відсутність в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення, через що провадження у справі підлягає закриттю. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 судом першої інстанції не було дотримано вимог, передбачених ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, а тому постанова Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік підлягає скасуванню, а провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 44-3, 245, 247, 251, 252, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАПта застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік скасувати та прийняти нову постанову. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.А. Голуб