Постанова Київський апеляційний суд № 363/2284/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 березня 2024 року м. Київ Справа №363/2284/23 Апеляційне провадження №33/824/1072/2024 Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Бевзи А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 26 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 079605 від 06 березня 2023 року, що 06 березня 2023 року о 22 год. 28 хв. у м. Вишгород, вул. Київська-вул. Кургузова, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Daewoo» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мовлення). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, водій відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 26 грудня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000, 00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.. Постанова суду мотивована тим, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи та в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки ним порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , його захисником - адвокатом Лещенком Ю.В. подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки транспортним засобом керував ОСОБА_2 . В матеріалах справи також відсутні докази, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування автомобілем після складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення. Судом першої інстанції не встановлено чи ознайомлювали ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення чи складено протокол у його присутності та чи дійсно там його підпис. Також вказує на те, що відеозапис є неповним, постановочним та не висвітлює фактичних обставин справи, та на ньому не вбачається у ОСОБА_1 жодних ознак алкогольного сп`яніння. На підставі викладеного, просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Допитати в якості свідка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01 березня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Лещенко Ю.В. про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , є військовослужбовцем, служить в ЗСУ та не може наразі бути присутній в судовому засіданні. У зв`язку з вищевикладеним, просить зупинити провадження у справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби. В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Лещенко Ю.В. підтримав апеляційну скаргу та клопотання про зупинення провадження у справі з підстав викладених у них та просив їх задовольнити. Розглядаючи питання про зупинення провадження у справі, апеляційний суд виходить з такого. Відповідно до ст. 335 КПК України, на яку посилається захисник у своєму клопотанні, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору. КУпАП не передбачено право чи обов'язку суду (судді) зупиняти провадження у справах про адміністративні правопорушення, які пов`язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху, зокрема, за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП. Суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі особи, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі. При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості подавати письмові пояснення щодо обставин справи, подавати докази та залучити захисника для представництва та захисту її інтересів під час розгляду справи в суді. Разом з цим, враховуючи положення ч.1 ст.271, ст.270 КУпАП, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в суді має право представляти захисник або представник такої особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України. Відповідно до наданих суду матеріалів справи ОСОБА_1 має захисника Лещенка Ю.В. який вправі представляти його інтереси та безпосередньо приймати участь у судовому засіданні. Нормами діючого КУпАП передбачено можливість зупинення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення лише пов`язаних з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо). За таких обставин та оскільки у КУпАП міститься норма, яка регулює питання щодо зупинення провадження лише у окремій категорії справ, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку до застосування аналогія закону із ст. 335 КПК України, яка регулює зупинення судового провадження у кримінальних справах, не підлягає, а тому підстави для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі відсутні. Вирішуючи клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд апеляційної виходить з того, що дані про громадянина ОСОБА_2 , як свідка відсутні в матеріалах справи та на відеозаписі, а позиція громадянина ОСОБА_1 викладена в письмовій формі. Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності апеляційний суд виходить з такого. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність. Відповідно до пункту 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За правилами ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції). Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я) (п. 7 Інструкції). З матеріалів справи вбачається, що 06 березня 2023 року о 22 год. 28 хв. у м. Вишгород, вул. Київська-вул. Кургузова, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Daewoo» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мовлення). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, водій відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП Вказане підтверджується наявними у справі доказами, а саме: даними, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 079605 від 06 березня 2023 року. Протокол підписаний особою, яка притягається до відповідальності та містить його пояснення «В лікарню їхати не буду, на місці дути алкотестер відмовляюсь». До протоколу долучено: пояснення свідків, відео БК, заява, направлення, акт огляду на стан сп`яніння /а.с.1/; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним працівником поліції на ім`я ОСОБА_1 /а.с. 3/; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на ім`я ОСОБА_1 в якому зазначено, що останній відмовився від огляду /а.с.3/; поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в яких вони пояснили, що були свідками того, як громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та у лікаря нарколога /а.с. 4,5/; відеозаписом з боді камери, на якому зображені події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» або у медичній установі у лікаря нарколога /а.с. 8/. Відповідно до положень ст.130 КУпАП, сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність. Таким чином, висновок викладений в постанові Вишгородського районного суду Київської області від 26 грудня 2023 року про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Посилання захисника ОСОБА_1 на те, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки транспортним засобом керував ОСОБА_2 , відхиляються апеляційним судом, оскільки з відеозапису з боді камери поліцейського долученого до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 на запитання працівників поліції повідомляє про те, що він дійсно керував автомобілем, їхав з вул. Кургузова у напрямку вул. Київська м. Вишгород Київської області. На додаток до цього ОСОБА_1 підтверджує марку, модель та номерний знак автомобіля, керування яким він здійснював. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення, який підписаний ОСОБА_1 , останній не вказав жодного зауваження або заперечення з цього приводу. Суд апеляційної інстанції також критично ставиться до посилань захисника Нетребка В.М. про те, що за кермом перебував не він, а інша особа - ОСОБА_2 , оскільки вказані посилання не підтверджуються жодними доказами, та на відеозаписі ОСОБА_1 жодного разу не згадує про те, що за кермом був не він, а ОСОБА_2 , також ОСОБА_2 не видно і на відеозаписі з боді камер поліцейського. Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис наявний в матеріалах справи не є цілісним, а тому не може бути належним доказом, суд до уваги не приймає, оскільки події, зафіксовані відеозаписом та переглянуті судом апеляційної інстанції, відповідають суті правопорушення. Посилання захисника ОСОБА_1 на те, що на відеозаписі у ОСОБА_1 не вбачається жодних ознак алкогольного сп`яніння, суд до уваги не приймає, виходячи з такого. Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції). Відповідно до положень п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Отже, з наведених вище норм вбачається, що водій, відносно якого у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що він перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. В даному випадку, в працівників поліції були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп`яніння, оскільки останній мав ознаки алкогольного сп`яніння, які зазначені в протоколі, а тому останній виконуючи п. 2.5 ПДР України повинен був на вимогу поліцейських пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, однак останній від вказаного огляду відмовився. Судом апеляційної інстанції також відхиляються посилання захисника Нетребка В.М. про те, що судом першої інстанції не було встановлено чи ознайомлювали ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення чи складено протокол у його присутності та чи дійсно там його підпис, оскільки в протоколі містяться пояснення ОСОБА_1 та міститься його підпис, а доказів протилежного останнім суду не надано. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження скаржника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення. Апеляційним судом під час перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушень судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 26 грудня 2023 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає. Суддя: Соколова В.В.