Постанова Тернопільський апеляційний суд № 604/158/21
від 19.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 604/158/21Головуючий у 1-й інстанції Сташків Б.І. Провадження № 33/817/190/21 Доповідач - Лекан І.Є. Категорія - ст.173 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 квітня 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є. за участю ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , адвоката Бойчука В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 12 березня 2021 року,- ВСТАНОВИЛА: Постановою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 12 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді арешту терміном на 5 (п`ять) діб та стягнуто з нього в дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні. Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 протягом січня - лютого 2021 року надсилав образливі та нецензурні повідомлення на особистий мобільний номер телефону потерпілої ОСОБА_2 , чим своїми діями порушив громадський порядок та спокій громадян, вчинивши правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 12 березня 2021 року скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення. Апелянт вказує, що у протоколі зазначено прізвище заявника ОСОБА_2 та не вказано адресу постійного місця проживання заявниці. Також в протоколі зазначено двох понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які ніби-то були присутні при складанні протоколу, вважає, що це видумані працівником поліції особи. Посилається на те, що його працівник поліції не ознайомив із протоколом та не вручив другий примірник протоколу під розписку, проте зазначає, що 11.03.2021 року у відділі поліції ознайомився із протоколом та додатками до нього. Апелянт вважає, що відомості зазначені в рапортах працівників поліції від 13.02.2021 року та від 15.02.2021 року є неправдивими. Зазначає, що із ОСОБА_2 особисто не знайомий, йому не відомо як вона виглядає ззовні, де вона проживає, та яким номером мобільного телефону користується, з нею та ОСОБА_5 не спілкувався та смс повідомлень не надсилав, протягом січня-лютого 2021 року не користувався мобільним телефоном, оскільки загубив сім картку мобільного оператора та не оплачував рахунку. На думку апелянта, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення факти є неправдивими та сфальсифіковані заявницею. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити, пояснення потерпілої ОСОБА_2 , адвоката Бойчука В.І., які заперечили апеляційну скаргу ОСОБА_1 , вважають постанову суду законною та обґрунтованою, просять її залишити без змін, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення з наступних підстав. Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Так, суд прийшов до правильного висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення ВАБ №060276 від 17 лютого 2021 року, складеним ДОП ВП №5 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ст. лейтенантом поліції Стільським О., згідно якого зафіксовано той факт, що ОСОБА_1 протягом січня-лютого 2021 року надсилав образливі повідомлення на мобільний телефон громадянки ОСОБА_2 , чим своїми діями порушив громадський порядок та спокій громадян. Як вбачається з рапорта ст. інспектора чергового відділення поліції №5 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Хоми О.В. від 13 лютого 2021 року, 13.02.2021 року о 12:23 год. надійшло повідомлення від ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_1 , житель с. Староміщина, пише йому на телефон смс-повідомлення різної тематики. Поліцейський зазначив, що 13.02.2021 року о 13:27 громадянин ОСОБА_1 усно відмовився надавати пояснення з приводу обставин повідомлення та спілкуватися з поліцейськими, однак повідомив що 15.02.2021 року сам з`явиться в підрозділ поліції для надання пояснень. Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 11.03.2021 року, останній вказав, що ОСОБА_2 не знає, дзвінків та смс-повідомлнень до неї не здійснював. Однак, в суді апеляційної інстанції ствердив, що знає чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_5 та перебуває з ним довший період в неприязних та конфліктних відносинах. З рапорта ст. інспектора чергового відділення поліції №5 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Антоніва Т.І. від 16.02.2021 року вбачається, що 15.02.2021 року о 20:52 год. надійшла заява ОСОБА_2 , жительки села Токи про те, що протягом січня-лютого 2021 року ОСОБА_1 , житель с.Староміщина, в телефонному режимі ображає її нецензурними словами та погрожує. Відповідно до заяви адвоката Бойчука В.І. в інтересах ОСОБА_2 від 15.02.2021 року, останній повідомив поліцію, що протягом січня-лютого 2021 року на телефонний номер ОСОБА_2 неодноразово телефонував ОСОБА_1 мешканець с.Староміщина Підволочиського району, лаявся, погрожував та вимагав віддати йому неіснуючий борг, який, нібито, її чоловік ОСОБА_5 винен перед ним, вказавши дослівно слова непристойного характеру. Адвокат зазначив, що такі дії являють собою докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини, до того ж у грубій розв`язній манері порушують спокій телефонними дзвінками, лихослів`ям по телефону, містять погрози, вимагання неіснуючих боргів та мають у собі ознаки адміністративного правопорушення. У суді першої та апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що протягом декількох років до неї, її чоловіка ОСОБА_5 та дочки із номеру телефону НОМЕР_1 телефонує ОСОБА_1 , представляється та вимагає повернути йому неіснуючий борг, погрожує, нецензурно висловлюється, принижує її, надсилаючи смс повідомлення непристойного характеру. Вказала, що з деяких повідомлень їй вдалося зробити скрін-шот фото- з телефону та звукозапис. На наявних в матеріалах справи фото- та звукозапису смс повідомлення із мобільного телефону, яким користується ОСОБА_1 , міститься ненормативна лексика в адрес потерпілої. Відповідно до пояснень матері ОСОБА_6 - її син ОСОБА_1 користується мобільним номером НОМЕР_1 . Окрім того, суд правомірно взяв до уваги постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 01.07.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 у березні 2019 року року вчинив аналогічне адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_5 , надсилаючи останньому смс повідомлення непристойного змісту та в нецензурній формі, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. За таких обставин, суд першої інстанції, відповідно до вимог Кодексу про адміністративні правопорушення розглянув справу, повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції, передбаченої ст.173 КУпАП, з врахуванням того, що ОСОБА_1 неодноразово притягується до відповідальності за ст. 173 КУпАП, а тому відсутні підстави для скасування постанови суду та закриття провадження, як про це просить апелянт. Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушеннями, оскільки останній відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить всі необхідні відомості. Окрім того, апелянт в суді апеляційної інстанції підтвердив, що 11.03.2021 року у відділку поліції ознайомився із протоколом та додатками до нього. Будь-яких зауважень до змісту протоколу чи його складення ОСОБА_1 не подавав. Щодо доводів апелянта про відсутність в протоколі адреси проживання потерпілої, то вказане не впливає на відповідальність останнього. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 12 березня 2021 року щодо нього - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя