Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/334/21
від 02.08.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/334/21Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В. Провадження № 33/817/434/21 Доповідач - Лекан І.Є. Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 серпня 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2021 року,- ВСТАНОВИЛА: Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень 00 копійок) та стягнуто судовий збір в розмірі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири). Згідно з постановою суду, 01 січня 2021 року о 23.30 год. на 04 км автодороги М-09, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Опель Омега», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Медичне обстеження на стан сп`яніння проводилося на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоалізатора Алкотест 6819 №ARCD-0524 (повірка дійсна до 15.10.2021 року), на табло якого висвітило результат 2,59 проміле, в присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п.2.9а ПДР. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2021 року та закрити справу на підставі ч.1 ст.247 КУпАП. Вказує, що суд першої інстанції допустив однобічність та неповноту з`ясування обставин справи. Стверджує, що не було належним чином його повідомлено про розгляд справи судом, не було достовірно встановлено обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №038943 від 02 січня 2021 року, який складений з порушеннями. Вважає, що письмові покази свідків, які були присутні під час огляду на стан алкогольного сп`яніння, власноручно заповненні працівником патрульної поліції. Зазначає, що у поясненнях свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не відображено згоди водія з результатами проведення огляду, а також не вказано, чи відмовлявся він від проходження огляду в медичному закладі. Посилається на те, що зазначені свідки приїхали з екіпажем патрульної поліції, які прибули на місце події, що ставить під сумнів дотримання поліцейськими процедури його проведення визначеної ст. 266 КУпАП, а також дотримання процедури направлення водія у медичний заклад у випадку незгоди з результатами огляду проведеного на місці зупинки. Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №038943 відсутні підписи свідків. Зазначає, що суд першої інстанції залишив без належного реагування подане ним клопотання про допит свідків. Посилається на те, що він не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі та повідомив працівників поліції, що згідний проїхати у запропонований ним заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння, однак даний момент було вирізано із долученого до матеріалів справи відеозапису. Вважає, що вказані відеозаписи не можуть бути доказом, оскільки відеозаписи із нагрудної камери відеореєстратора не містять відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Крім цього, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки копію постанови отримав 05 липня 2021 року. Апелянт ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 038943 від 02.01.2021 року складеним поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП рядовим поліції Гаврилюк О.М., відповідно до якого зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 01 січня 2021 року о 23.30 год, на 04 км автодороги М-09, транспортним засобом марки «Опель Омега», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Медичне обстеження на стан сп`яніння проводилося на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора Алкотест 6819 № ARCD-0524 (повірка дійсна до 15.10.2021 року) на табло якого висвітило результат 2,59 проміле, в присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п.2.9а ПДР. Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі. Як вбачається з результату тесту, проведеного за допомогою застосування приладу газоаналізатора ALKOTEST 6810 № ARСD - 0524 (повірка дійсна до 15.10.2021 року) від 02.01.2021 року, рівень алкоголю в крові водія становив 2.59% проміле. З вказаним результатом тесту ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його підпис на роздруківці з Драгеру. Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння підтверджується наявним в матеріалах справи актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, у якому зазначено спеціальний технічний засіб газоаналізатор ALKOTEST 6810 № ARСD - 0524 та результат огляду, який становить 2.59% проміле. Підпис ОСОБА_1 у даному акті свідчить про його проходження та згоду з результатами тесту. Також, факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння підтверджується наявними в матеріалах справи поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які зазначили, що 02.01.2021 року були запрошені працівниками поліції в якості свідків для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу газоаналізатора ALKOTEST 6810 № ARСD - 0524 (повірка дійсна до 15.10.2021 року), за результатами якого водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння із вмістом алкоголю у крові 2.59% проміле. Вказали, що водій погодився із результатом огляду та відмовився їхати у медичний заклад. Окрім того, в матеріалах справи наявна постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серія ДПР18 №038845 від 02.01.2021 року, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП, де вказано, що ОСОБА_1 01.01.2021 року о 23.30 год. на 04 км. автодороги М-09, в порушення п.2.3 б, 12.1. ПДР керуючи транспортним засобом марки «Опель Омега», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на відбійник. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. В матеріалах справи наявна постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серія ДПР18 №751718 від 02.01.2021 року, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.126, де вказано, що ОСОБА_1 01.01.2021 року о 23.30 год. на 04 км автодороги М-09, в порушення п.2.1 а, п.2.1 г ПДР, керував транспортним засобом марки «Опель Омега», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та не мав чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зазначені постанови підтверджують той факт, що ОСОБА_1 01.01.2021 року о 23.30 год. на 04 км автодороги М-09, керував транспортним засобом «Опель Омега», державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів газоаналізатора ALKOTEST 6810 № ARСD - 0524 (повірка дійсна до 15.10.2021 року) огляд проведено у зв`язку з виявленими ознаками, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. За результатами огляду встановлено - проба позитивна 2.59% проміле. Огляд на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу проводився працівниками поліції у відповідності із вимогами п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1425/735, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, які долучені до матеріалів справи. Відповідно до пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав. Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Посилання апелянта на невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові, фактичним обставинам справи, а також на порушення судом норм процесуального та матеріального права є необґрунтованими, оскільки факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП. Не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з істотним порушенням вимог ст.ст.256 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наведеного апелянтом припущення. Крім того, будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував. Необґрунтованими є посилання апелянта на те, що свідки приїхали з екіпажем патрульної поліції, оскільки відповідно до відеозапису свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були зупинені поліцейським з метою їх участі в освідуванні на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 .. Вказані свідки викликалися в судове засідання суду першої інстанції, що підтверджується викликами поштової кореспонденції, проте не з`явилися, тому посилання апелянта на те, що суд залишив без задоволення його клопотання про виклик свідків, є безпідставним. Не відповідає дійсності посилання апелянта на те, що він не відмовився від проходження огляду у медичному закладі та повідомив працівників поліції, що згідний проїхати у запропонований ним заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння, що, як вказує апелянт, було вирізано із долученого до матеріалів справи відеозапису, оскільки відповідно до безперервного відеозапису, наявного в матеріалах справи, ОСОБА_1 , від проходження огляду у медичному закладі, відмовився. Щодо твердження про неналежність відеозаписів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші, обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, і на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки. Необґрунтованими є твердження апелянта щодо порушення принципу безпосередності дослідження письмових пояснень свідків, оскільки це не перешкодило суду повно та всебічно, відповідно до вимог ст.251 КУпАП дослідити докази у справі, достовірно встановити обставини, що мають значення для справи та відповідно до ст.252 КУпАП дати їм належну правову оцінку. Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції порушено його право на захист, оскільки розглянуто справу без його участі, є необґрунтованим, оскільки він належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, тому суд, враховуючи вимоги ст.ст. 277, 38 КУпАП, діяв відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП, згідно вимог якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою. Крім того, ОСОБА_1 скористався своїм правом на апеляційне оскарження, де йому надана можливість використати весь обсяг прав, передбачених КУпАП для забезпечення всебічності, повноти й об`єктивності та вирішення її у відповідності із законом. За таких обставин, суд повно та всебічно, відповідно до вимог ст.251 КУпАП дослідив докази у справі та відповідно до ст.252 КУпАП дав їм належну правову оцінку. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає. Враховуючи, що апелянт отримав копію оскаржуваної постанови 05.07.2021 року, йому слід поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску поважними. На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, - п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 березня 2021 року щодо нього - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя