Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/2076/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/2076/21Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І. Провадження № 33/817/123/21 Доповідач - Тиха І.М. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 квітня 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М. за участю захисника ОСОБА_1 адвоката Колодовського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 лютого 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП,- ВСТАНОВИЛА: Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору. Згідно з постановою суду, 29 січня 2021 року о 19.30 год. по вул. Замонастирська, 32 в м. Тернополі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки проводився в присутності двох свідків за допомогою технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6810 ARAM-2250 на табло якого висвітило результат 1,58 %0 проміле. Водій з результатом був не згідний, після чого, огляд проводився у КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР, висновок №35 від 29 січня 2021 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Мотивує скаргу тим, що відеозапис огляду його стан алкогольного спяніння є недопустимим доказом, оскільки працівниками поліції не було забезпечено безперервності відеозйомки. Також вказує на відсутність в постанові суду посилання на пристрій, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація. Ставить під сумнів факт видачі поліцейському, 29 січня 2021 року, спеціального технічного засобу драгера з сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки посилаючись на те, що протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння складені різними працівниками поліції та в матеріалах справи відсутні відомості із журналу реєстрації алкотестерів. Вважає, що користуватись вимірювальним пристроєм повинен лише поліцейський, якому було його видано. Посилається на те, що перед проведенням огляду працівник поліції не розяснив йому порядку застосування спеціального технічного засобу та не представив сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку даного робочого засобу вимірювальної техніки. Вказує на відсутність в матеріалах справи доказів проходження поліцейським спеціальної підготовки проведення огляду водіїв на стан сп`яніння. Зазначає, що газоаналізатор Alcotest Drager 6810, яким проводився огляд, не затверджений жодним нормативно-правовим актом, оскільки наказ МВС України №1052 від 26 грудня 2018 року, який надавав право застосування цього приладу для виявлення стану алкогольного сп`яніння, втратив чинність, у звязку з чим проведений за його допомогою огляд є недійсним. Зазначає про відсутність в акті огляду його на стан алкогольного сп`яніння підписів свідків, у звязку з чим вважає його недопустимим доказом. Ставить під сумнів пояснення свідка ОСОБА_2 , у звязку з відсутністю у матеріалах справи даних, які могли б його ідентифікувати. Зазначає про упередженість свідка ОСОБА_3 , який є потерпілим у ДТП, а тому не міг бути запрошеним для проведення огляду на стан алкогольного спяніння. Звертає увагу на відсутність у матеріалах справи направлення його на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоровя, що суперечить вимогам ст.266 КУпАП. Посилається на відсутність у матеріалах справи даних про те, що КНП Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань" ТОР включений до переліку закладів, які наділені правом проведення медичного огляду щодо виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та документальних підтверджень щодо кваліфікації лікаря, який проводив освідування. Звертає увагу суду на те, що всупереч вимог п.12 та п. 15 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі. Інструкція) не проводилося лабораторне дослідження його біологічного середовища. Вважає висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння недопустимим доказом, оскільки у ньому не вказано даних на підставі яких зроблено такий висновок. У звязку з виникненням підстав для здійснення його огляду на стан сп`яніння о 19:27 год. та складення протоколу про адміністративне правопорушення лише о 21:45 год., тобто більше ніж через дві години, вважає результат огляду недостовірним. Вважає, рапорт працівника поліції неналежним і недопустимим доказом, оскільки він не адресований суду, а інформацію у ньому суперечливою оскільки, працівник поліції заступив на чергування о 20:00 год., а повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення ним отримано о 19:27 год. тобто до початку зміни патрулювання. Посилається на порушення принципу безпосередності дослідження доказів у звязку з тим, що судом взято до уваги письмові пояснення свідків без проведення їх допиту у судовому засіданні. Вказує на порушення судом першої інстанції його права на захист у звязку з відкладенням розгляду справи лише на один день після заявлення поданого ним клопотання про необхідність залучення захисника. Розглянувши матеріали справи, заслухавши захисника Колодовського О.В., який підтримав подану скрагу з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №038904 від 29 січня 2021 року; висновком щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 №35 від 29 січня 2021 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 29 січня 2021 року о 21.20 год. перебував в стані алкогольного сп`яніння; чеком приладу Drager Alcotest 6810 №ARAM-2250, щодо виявлення стану сп`яніння від 29 січня 2021 року, який показав результат 1,58 ‰; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; свідоцтвом про повірку газоаналізатора Alcotest 6810 № ARAM-2250 (чинне до 15 жовтня 2021 року); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 29 січня 2021 року згідно яких, 29 січня 2021 року в їх присутності водій ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810 № ARАМ-2250, результат якого - 1,58 ‰, з результатом водій був не згідний та виявив бажання проїхати в медичний заклад; копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН №3726096 на ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП від 29 січня 2021 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП серії ДПР18 №038903 від 29 січня 2021 року; рапортом поліцейського роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області Кравчук О.П. від 29 січня 2021 року; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що водій ОСОБА_1 в присутності двох свідків пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер, результат якого показав 1,58 ‰ (проміле), після чого з результатом був не згідний та виявив бажання проїхати в медичний заклад. Істотних порушень закону, які б стали підставою для визнання проведеного огляду недійсним за наслідками перегляду рішення місцевого суду в апеляційному порядку не встановлено. Огляд водія на стан алкогольного спяніння, який став підставою для притягнення його адміністративної відповідальності проведено у закладі охорони здоровя, а не поліцейськими. Відсутність посилання в постанові суду на пристрій, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація, не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з приписів даної статті, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався) повинна містити постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, а не постанова суду. Будь-яких обмежень щодо можливості складання протоколу про адміністративне правопорушення та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння різними працівниками поліції законодавством не передбачено, як і не встановлено вимог щодо наявності в адміністративних матеріалах, відомостей із журналу реєстрації алкотестерів. Посилання апелянта на ненадання йому працівником поліції сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки є безпідставними оскільки, як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису, такої вимоги ОСОБА_1 не заявляв. Його доводи щодо відсутності в матеріалах справи доказів проходження поліцейським спеціальної підготовки проведення огляду водіїв на стан сп`яніння також не заслуговують на увагу оскільки будь-яких даних які б дали суду підстави сумніватись у кваліфікації дій працівника поліції, який проводив огляд, ОСОБА_1 не наведено. Наказом МВС України №1052 від 26 грудня 2018 року газоаналізатори Alcotest Drager 6810 включено до переліку зареєстрованих та внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення засобів, затвердженого наказом державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529. Посилання апелянта на відсутність у матеріалах справи направлення його на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння є безпідставними оскільки таке направлення було виписане працівниками поліції в медичному закладі, у якому й було забезпечено проведення огляду водія в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав згідно до Інструкції та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженного постановою Кабінету міністрів України від 17.12.2008 року № 1103. Доводи ОСОБА_1 щодо невідібрання у нього зразків біологічного середовища при проведення огляду в закладі охорони здоровя не заслуговують на увагу оскільки таке дослідження є обов`язковим лише при огляді на стан наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та у випадку ДТП з тілесними ушкодженнями відповідно до вимог п.п.7,8 Розділу ІІІ Інструкції. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння складено у відповідності до вимог закону, оскільки він містить всі обовязкові реквізити, складений о 21 год 10 хв, тобто до спливу двох годин з моменту виникнення підстав для проведення огляду(19 год 27 хв.) Посилання апелянта на упередженість свідка, який був присутнім при проведенні огляду поліцейськими та який є потерпілим від ДТП не стосується встановленого лікарем у закладі охорони здоровя наявного у водія стану алкогольного спяніння, який і став підставою для притягнення йогго до адміністаритвної відповідальності. Необґрунтованими є доводи ОСОБА_1 щодо порушення принципу безпосередності дослідження доказів у звязку з тим, що у судовому засіданні не було допитано свідків, оскільки присутність вказаних свідків при проведенні огляду огляду водія на стан алкогольного спяніння була забезпечена працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, в матерілаах справи містяться їх письмові пояснення, які у відповідності до вимог ст.251 КУпАП відносяться до інших документів, що підтверджують скоєння ОСОБА_1 адмінправорушенння в сукупності з дослідженими судом доказами. Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції права на захист ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження оскільки його захисник був присутнім у судовому засіданні, де йому була надана можливість повністю використати весь обсяг прав, передбачених КУпАП для забезпечення всебічності, повноти й об`єктивності та вирішення її в точній відповідності із законом. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП та в строки, передбачені ст. 38 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстави для скасування постанови суду та закриття провадження у справі- відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 лютого 2021 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя