Ухвала КАС ВС № 380/2464/20

УХВАЛА 20 квітня 2021 року м. Київ справа № 380/2464/20 адміністративне провадження № К/9901/5792/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Желєзного І.В., перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНУР Конструкціон Інтернешнл" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Паєнського Андрія Степановича, Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Максима Андрія Михайловича про визнання протиправними і скасування приписів та постанови, УСТАНОВИВ : Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року залишено без руху з підстав невідповідності вимогам частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших обставин, які б обґрунтовували поважність пропуску строку, та наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин. 12 квітня 2021 року на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Вказане клопотання скаржника обґрунтовано тим, що в установлений законом строк він вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак, ухвалою від 20 січня 2021 року її було повернуто на підставі пункту четвертого частини п`ятої статті 332 КАС України. Тому касатор скористався правом на повторне звернення з касаційною скаргою і повторно направив касаційну скаргу до Верховного Суду. Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України). Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Так, скаржник повторно обґрунтував пропуск строку на касаційне оскарження тим, що він вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак, ухвалою від 20 січня 2021 року її було повернуто. Проте, суд касаційної інстанції вже надавав оцінку вказаним доводам та обставинам в ухвалі про залишення касаційної скарги ДАБІ без руху від 15 березня 2021 року, зазначивши спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зокрема, необхідність подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших обставин, які б обґрунтовували поважність пропуску строку, та відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин. Проте, скаржник (проігнорувавши вимоги вищезазначеної ухвали) на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не надав жодних належних доказів, а також не зазначив інших, відмінних від тих, що були зазначені в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, обставин, які б обґрунтовували поважність пропуску строку. Крім того, колегія суддів повторно зазначає, що повернення касаційної скарги дає право на повторне звернення до суду з касаційною скаргою, а не на безумовне право на поновлення строку на касаційне оскарження. Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права. Верховний Суд звертає увагу на те, що стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків. Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Водночас тлумачення приписів частини третьої статті 329 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами. Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин. Утім обставини, якими скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску ним строку на касаційне оскарження, а також тривалий строк повторного подання касаційної скарги після її повернення при першому поданні (28 днів), не дають підстав для того, щоб вважати їх об`єктивними та непереборними. З огляду на наведене колегія суддів вважає, що в контексті обставин цієї справи заявник не продемонстрував достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав в судовому порядку, оскільки касаційна скарга була подана повторно через 28 днів після оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги (поданої вперше). Верховний Суд наголошує, що пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень через байдужість до своїх прав та небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з касаційною скаргою, оскільки значний період зволікання з поданням касаційної скарги безпосередньо був зумовлений суб`єктивною поведінкою скаржника, а не об`єктивними обставинами, що перебували поза його волею. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 22 березня 2021 року у справі № 160/1170/20. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З урахуванням вищенаведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити. Керуючись статтями 44, 121, 248, 329, 332, 333, 355, 359 КАС України, суд УХВАЛИВ :

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року, викладені у клопотанні Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНУР Конструкціон Інтернешнл" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Паєнського Андрія Степановича, Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Максима Андрія Михайловича про визнання протиправними і скасування приписів та постанови.

3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає . Судді Я.О. Берназюк В.М. Бевзенко І.В. Желєзний