Ухвала КАС ВС № 813/2176/17

УХВАЛА 04 листопада 2020 року м. Київ справа № 813/2176/17 адміністративне провадження № К/9901/27916/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бучик А.Ю., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу Інспекції державного будівельно-архітектурного контролю у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі за позовом Інспекції державного будівельно-архітектурного контролю у м. Львові до Державної архітектурно-будівельної інспекції України ,третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправними дій, скасування рішень, УСТАНОВИВ: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові звернулась до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення від 31.05.2017 № 15-н/пз про скасування постанови та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 28 листопада 2018 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у справі №813/2176/17 скасовано, направлено справу для продовження розгляду до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року залишено без змін. Не погоджуючись з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 Інспекція державного будівельно-архітектурного контролю у м. Львові звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняте нове рішення про задоволення позовних вимог. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого. Згідно з матеріалами касаційної скарги предмет спору в даній справі стосується оскарження рішення органу нагляду в сфері містобудування та архітектурної діяльності - Державної архітектурно-будівельної інспекції України, яким скасовані акти індивідуальної дії, складені посадовими особами Інспекції державного будівельно-архітектурного контролю. Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адмінстративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, дана справа, в силу приписів пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України, віднесена до справ незначної складності. В свою чергу, пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України. Аналіз наведених положень законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, у разі незгоди з ухваленими судовими рішеннями, після перегляду таких в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх касаційного оскарження, однак, лише у визначених законом випадках. Також, частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Так, згідно з приписами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Таким чином, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню виключно у випадках, вичерпний і остаточний перелік яких передбачений підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для нього. Однак, покликання у касаційній скарзі на те, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення з означеним у скарзі предметом спору не містять обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії суспільно чи винятково значимих. Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зважаючи на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити. Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Керуючись статтями 328, 333, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Інспекції державного будівельно-архітектурного контролю у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 у справі №813/2176/17 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання дій протиправними, скасування рішень. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А. Ю. Бучик Судді: А. І. Рибачук Л. В. Тацій