Постанова 4818 № 645/1863/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «19» квітня 2021 року м. Харків справа № 645/1863/20 провадження № 22ц/818/2307/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач), суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б., учасники справи: позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», відповідач ОСОБА_1 розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2020 року в складі судді Ульяніч І.В. в с т а н о в и в: У березні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 29 грудня 2009 року. Зазначив, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Вказав, що банк свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 12 березня 2020 року має заборгованість в розмірі 59 184,47 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредитом 29682,34 грн, в тому числі, заборгованості за поточним тілом кредиту 0,00 грн, заборгованості за простроченим тілом кредиту 29 682,34 грн, заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України 12 978,95 грн, нарахованої пені 13 228,68 грн, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500,00 грн, штраф (процентна складова) 2794,50 грн. Вказав, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав та інтересів банку. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість у розмірі 59 184,47 грн за кредитним договором № б/н від 29 грудня 2009 року та судові витрати в розмірі 2102,00 грн. Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2020 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 29 грудня 2009 року в розмірі 29 682,34 грн та судовий збір в розмірі 2102,00 грн, в іншій частині позову - відмовлено. Не погоджуючись з заочним рішенням суду Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просив заочне рішення суду скасувати в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України та пені і штрафів і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити вимоги банку в повному обсязі, стягнути з відповідача судові витрати. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, неповно з`ясував обставини у справі, не звернув увагу на те, що виписка за картковими рахунками та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі. З виписки вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором та знову користувався кредитними коштами. Зазначив, що суд безпідставно відмовив у стягненні нарахованих відсотків за статтею 625 ЦК України. Вказав, що відповідачем було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», в якій зазначено базову відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 2,5% на місяць, порядок нарахування пені та розмір штрафів, тобто сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору. 18 березня 2020 року до суду апеляційної інстанції від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» надійшли письмові пояснення, в яких банк зазначив, що відповідачем підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», якою сторонами погоджено умови кредитування, в тому числі щодо неустойки. Таким чином, сума за штрафами, яка підлягає стягненню становить: 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 1508,46 грн - штраф (процентна складова). За період з 01 жовтня 2019 року по 12 березня 2020 року сума відсотків, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України повинна складати 486,79 грн. Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило. Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» необхідно задовольнити частково, заочне рішення суду в оскаржуваній частині скасувати. Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять підтверджень того, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк». Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29 грудня 2009 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, який складається із заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг, та Тарифів банку. Зі змісту заяви-анкети вбачається, що базова процентна ставка за кредитом становить 2,5% на місяць на залишок заборгованості. Згідно з вказаним договором, ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 1000,00 грн, який в подальшому був збільшено до 25 500,00 грн. З довідки Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» вбачається, що за вказаним договором ОСОБА_1 надано кредитні картки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , остання з яких з терміном дії до останнього дня липня 2019 року. Як вбачається з пункту 6.5 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Пунктом 6.6 Умов надання банківських послуг передбачено, що у разі невиконання зобов`язань за договором на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі, простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. Власник картки зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту згідно з пунктом 6.7 Умов та Правил надання банківських послуг. Із пункту 6.4. Умов та Правил надання банківських послуг вбачається, що за незгодою зі зміною правил та/або тарифів банку, клієнт зобов`язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість. Пунктом 5.2 вказаних Умов передбачено, що в разі порушення позичальником вимог чинного законодавства та/або умов даного договору та/або в разі виникнення овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків за карткою (заблокувати картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення вказаних порушень, а також вимагати дострокове виконання боргових зобов`язань в цілому або в певній банком частині в разі невиконання позичальником своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим договором. Пунктом 9.12 вказаних Умов передбачено, що договір дії на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. Із пункту 8.6 вказаних Умов передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів за якомусь з грошових зобов`язань, передбачених договором більш ніж на 120 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову. Пунктом 5.3 Правил користування платіжною карткою передбачено, що строк погашення за кредитом (кредитний ліміт, кредитна лінія) за платіжними картками з встановленим мінімальним обов`язковим платежем наведено в Пам`ятці клієнта, яка є невід`ємною частиною договору. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами, та частину заборгованості за кредитом. Пунктом 5.4 Правил користування платіжною карткою передбачено, що строк погашення за кредитом (кредитний ліміт, кредитна лінія) за платіжними картками без встановленого мінімального обов`язкового платежу, проводиться в наступному порядку: строк погашення процентів за кредитом щомісячно за попередній місяць; строк погашення кредиту в повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці. Пунктом 5.5 Правил передбачено, що за користування кредитом банк нараховує відсотки в розмірі, встановлені Тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів у році. Як вбачається з довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яку підписано ОСОБА_1 29 грудня 2009 року, пільговий період встановлено до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення всієї заборгованості до 25 числа, наступного за датою виникнення заборгованості), базова % ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році) 2,5%, розмір щомісячних платежів 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн та не більше залишку заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітнім; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: ПЕНЯ = пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова процентна ставка за договором) / 30, - нараховується за кожен день прострочення кредиту, а пеня (2) = 1 % від заборгованості, але не менше 30,00 грн в місяць, - нараховується 1 раз в місяць при наявності прострочення за кредитом або процентам 5 і більше днів при утворенні простроченої заборгованості на суму від 50,00 грн і більше; штраф за порушення строків платежів за будь-яким з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів 500,00 грн + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій. За розрахунком банку станом на 12 березня 2020 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 59 184,47 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредитом 29682,34 грн, в тому числі, заборгованості за поточним тілом кредиту 0,00 грн, заборгованості за простроченим тілом кредиту - 29 682,34 грн, заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України 12 978,95 грн, нарахованої пені 13 228,68 грн, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500,00 грн, штраф (процентна складова) 2794,50 грн. Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення неустойки, в тому числі, їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 29 грудня 2009 року, банк посилався на довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка була підписана відповідачем. Вказаною довідкою, з умовами якої погодилася відповідач, передбачений штраф за порушення строків платежів за будь-яким з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів 500,00 грн + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України). В довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» сторони погодили також те, що штраф за порушення строків платежів за будь-яким з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів 500,00 грн + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісії. З огляду на викладене та з урахуванням пояснень банку, існують правові підстави також для стягнення з ОСОБА_1 на користь банку штрафу відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», який становить 2008,46 грн (500,00 грн - штраф (фіксована частина) та 1508,46 грн - штраф (процентна складова)). Щодо вирішення позовних вимог про стягнення пені судова колегія керується таким. У статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Умовами кредитного договору від 29 грудня 2009 року № б/н, а саме у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом та строків повернення кредиту, внаслідок чого позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню за несвоєчасне погашення заборгованості: ПЕНЯ = пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова процентна ставка за договором) / 30, - нараховується за кожен день прострочення кредиту, а пеня (2) = 1 % від заборгованості, але не менше 30,00 грн в місяць, - нараховується 1 раз в місяць при наявності прострочення за кредитом або процентам 5 і більше днів при утворенні простроченої заборгованості на суму від 50,00 грн і більше. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня, встановлені у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 359/3292/13-ц (провадження № 61-21975св18), від 27 березня 2019 року у справі № 333/4292/15-ц (провадження № 61-18153св18), від 20 березня 2019 року у справі № 130/904/16-ц (провадження № 61-16542св18) та інші. Отже, законодавством не передбачено подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Враховуючи, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, судова колегія вважає, що вимоги банку щодо стягнення з ОСОБА_1 нарахованої пені задоволенню не підлягають. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що у ОСОБА_1 дійсно утворилась заборгованість за кредитним договором № б/н від 29 грудня 2009 року за штрафами в розмірі 2008,46 грн, тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню ця заборгованість на користь банку. При цьому, Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» в позовній заяві пред`явив вимогу про стягнення процентів за користування позиченими коштами з підстав та у розмірах, встановлених статтею 625 ЦК України. Взяті на себе зобов`язання за договором № б/н від 29 грудня 2009 року банк виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні ресурси, проте в порушення зазначених умов договору відповідач зобов`язання за договором № б/н від 29 грудня 2009 року належним чином не виконав. Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків на прострочений кредит банк посилався на вимоги статті 625 ЦПК України. Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18). Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим наявні підстави для застосування частини 2 статті 625 ЦК України, а саме стягнення з нього на користь банку трьох процентів річних за період з 01 жовтня 2019 року по 12 березня 2020 року, що складають 486,79 грн та підлягає стягненню з відповідача на користь банку. Суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки та стягнення процентів на підставі частини 2 статті 625 ЦК України в повному обсязі. За таких обставин заочне рішення суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню. В іншій частині заочне рішення суду не оскаржувалося та не переглядалося. Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційну скаргу задоволено частково та позовні вимоги банку задоволено на 54,37%, то судовий збір за подачу позову в розмірі 1142,86 грн та подачу апеляційної скарги в розмірі 1714,29 грн, а всього 2857,15 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк». Керуючись ст. ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст. ст. 381 384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково. Заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2020 року в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині стягнення неустойки та процентів, нарахованих за частиною 2 статті 625 ЦК України задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за кредитним договором № б/н від 29 грудня 2009 року штрафи в розмірі 2008,46 грн та три проценти річних за період з 01 жовтня 2019 року по 12 березня 2020 року - 486,79 грн. В решті позову в цій частині Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити. Заочне рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судового збору в розмірі 2102,00 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 2857,15 грн судового збору за подачу позову та апеляційної скарги. В іншій частині заочне рішення суду не оскаржувалося та не переглядалося. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий І.В. Бурлака Судді О.М. Хорошевський В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 19 квітня 2021 року.