Ухвала КАС ВС № 816/1252/15

УХВАЛА 20 квітня 2021 року м. Київ справа №816/1252/15 провадження №К/9901/6774/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Данилевич Н. А., Кашпур О. В., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Полтавської області про скасування наказу та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : 26 лютого 2021 року зазначену касаційну скаргу подано засобами поштового зв`язку. 01 березня 2021 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції. Верховний Суд ухвалою від 18 березня 2021 року залишив касаційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 КАС України. Недоліки скарги усунуто в установлений судом строк. Скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження. Одночасно зі скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, проаналізувавши доводи якого та матеріали касаційної скарги, суд, із урахуванням положень частини третьої статті 329 КАС України, дійшов висновку про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення. Касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, автор скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення помилково застосував положення статті 233 Кодексу законів про працю України, Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 та Закон України від 02 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", які не підлягали застосуванню. Таким чином суд апеляційної інстанції не врахував висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 810/3246/16. Також у касаційній скарзі йдеться про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" під час обрахунку розміру середнього заробітку під час вимушеного прогулу. Проаналізувавши підстави, на яких подана касаційна скарга у цій справі, Верховний Суд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року. Відтак, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження з підстави, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. В той же час, ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Полтавської обласної прокуратури на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у цій же справі № 816/1252/15, реєстраційний номер К/9901/5317/21. Зважаючи на те, що зазначені касаційні скарги подані на рішення, які ухвалені по одній і тій же справі, провадження по цих касаційних скаргах необхідно об`єднати в одне. Одночасно з касаційною скаргою заявлено клопотання про зупинення дії оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, проаналізувавши доводи якого суд дійшов висновку про його необґрунтованість і відсутність підстав для його задоволення. Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338, 375 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в :

1. Визнати поважними причини пропуску Офісом Генерального прокурора строку на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року в адміністративній справі № 816/1252/15 і поновити цей строк.

2. Відкрити касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі № 816/1252/15.

3. Відмовити в задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення дії рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі № 816/1252/15.

4. Об`єднати касаційні скарги Полтавської обласної прокуратури на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року (К/9901/5317/21) та Офісу Генерального прокурора про зупинення дії рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року (К/9901/6774/21) в одне провадження під номером К/9901/5317/21.

5. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

6. Установити строк у п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

7. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді Н. А. Данилевич О. В. Кашпур