Ухвала КАС ВС № 440/14589/21

УХВАЛА 16 серпня 2023 року м. Київ справа №440/14589/21 адміністративне провадження №К/990/27685/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів - Соколова В.М., Смоковича М.І. перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі № 440/14589/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Полтавської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, в с т а н о в и в : Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо несвоєчасного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №816/1252/15 про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Полтавської області з 24 березня 2015 року; - стягнути з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №816/1252/15 за період з 01 липня 2020 року по 11 жовтня 2021 року у розмірі 604674,14 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо несвоєчасного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №816/1252/15 про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Полтавської області з 24 березня 2015 року. Стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №816/1252/15 за період з 01 липня 2020 року по 11 жовтня 2021 року у розмірі 350086,98 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення. Згідно із частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 23 березня 2023 року, повний текст постанови виготовлений 28 березня 2023 року. Вперше касаційну скаргу подано до Верховного Суду 25 квітня 2023 року. Проте, ухвалою Верховного Суду 16 травня 2023 року її було повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Крім того, ухвалою від 20 червня 2023року, Верховний Суд повторно повернув касаційну скаргу, оскільки вона не містила належних обґрунтувань підстав касаційного оскарження. Також, ухвалами Верховного Суду від 10 липня 2023 року та від 02 серпня 2023 року касаційні скарги Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі № 440/14589/21 повернуті скаржнику, з підстав відсутності підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Представник відповідача зазначає, що скаржнику було роз`яснено про право повторного звернення до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, а також те, що відповідач в найкоротші строки подавав нові касаційні скарги, строк на касаційне оскарження підлягає поновленню. Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів зазначає таке. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків. Також згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Звертаючись п`ятий раз з касаційною скаргою, скаржник просить суд поновити строк касаційного оскарження з тих підстав, що у попередніх ухвалах Верховного Суду роз`яснено право скаржника на повторне звернення до суду касаційної інстанції із цією касаційною скаргою. Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Суд зауважує, що подані повторно касаційні скарги так і не усунули недоліки, які стали підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг. Ураховуючи зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати її поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що належними доказами. Відповідно до приписів статті 44 КАС України сторона, яка діє як суб`єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена в її поданні, повинен вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, такі дії залежали виключно від скаржника. Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, не надання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження. За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів. Керуючись статтями 248, 329-332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску Офісом Генерального прокурора строку на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі № 440/14589/21. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі № 440/14589/21 - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... М.В. Білак В.М. Соколов М.І. Смокович, Судді Верховного Суду