Постанова 4852 № 280/3641/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/3641/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2020 ( суддя першої інстанції Новікова І.В.) в адміністративній справі №280/3641/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Запорізькій області з вимогою визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неприведені у відповідність у відповідності облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегрованої картки позивача шляхом виключення боргу на суму 29293,44 грн. Та зобов`язати відповідача виключити з інтегрованої картки платника податків позивача нарахований борг з єдиного внеску в розмірі 29293,44 грн. та закрити її, на підставі того, що ГУ ДПС у Запорізькій області від 13.02.2020 №Ф-5863-50 винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки), якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку в розмірі 29293,44 грн. та яка скасована. Позивач вказує на те, що ним було оскаржено вимогу в адміністративному порядку до ДПС України, а рішенням ДПС України скаргу задоволено та скасовано вимогу від 13.02.2020 №Ф-5863-50, а також зобов`язано ГУ ДПС у Запорізькій області привести у відповідність дані облікової картки ОСОБА_1 . Разом з тим, позивач вказує на те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, а саме не приведено у відповідність інтегровану картку платника та не списано недоїмку з єдиного внеску в розмірі 29 293,44 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погодившись із вказаним рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно з положеннями статті 311 КАС України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. З матеріалів справи встановлено, 13.02.2020 року контролюючим органом складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-5863-50, якою позивача зобов`язано сплати недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 29293,44 грн., яка обліковується станом на 31.01.2020 року. Посилаючись на протиправність дій податкового органу, що зумовили прийняття податкової вимоги №Ф-5863-50 від 13.02.2020 року, позивач звернувся зі скаргою до податкового органу вищого рівня, а саме ДПС України. Рішенням ДПС України від 27.03.2020 №11231/6/99-00-08-06-01-06 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 №Ф-5863-50 скасовано, а також зобов`язано ГУ ДПС у Запорізькій області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника. Листом ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.05.2020 №8863/14/08-01-50-09 позивача повідомлено про те, що за ним станом на 04.05.2020 обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску на суму 29293,44 грн. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 не зареєстрований, як фізична особа підприємець. Відтак, позивач не має спеціального статусу фізичної особи підприємця, що в свою чергу б створювало обов`язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на рівні не нижче мінімального в незалежності від отримання доходу. На зазначені обставини зауважувало і ДПС України, проте, відповідачем належним чином рішення центрального органу виконавчої влади виконано не було. Податковий орган як суб`єкт владних повноважень, безпосереднім обов`язком якого є контроль за правомірністю нарахування та сплати податків і зборів суб`єктами господарювання, зобов`язаний був врахувати відомості, зазначені у рішщенні ДПС України, однак цього не зробив, що призвело до безпідставного визначення податкового боргу позивачу та направлення йому податкової вимоги. Не погоджуючись з діями та бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. п. 21.1.1, 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Згідно п. 2 вказаного порядку інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами, а оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (п. 4 Порядку № 422). При цьому, п. 5 Порядку № 422 встановлено, що контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. Відповідно до п. 1 розділу 2 Порядку № 422 з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки «платник відсутній в реєстрі»; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування»; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов`язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від`ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, додатково зазначає, що коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. За таких обставин, у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов`язання податкового органу внести зміни до інтегрованої картки платника податків. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всі наведені апелянтами доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2020 в адміністративній справі №280/3641/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст судового рішення складено 16 квітня 2021 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва