Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/18442/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/18442/23 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н.П. Суддів: Кобаля М.І., Мельничука В.П. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року, суддя Лапій С.М., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо невиключення з обліку в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податкового боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 31371,56 грн за наслідками оскарження та скасування судом податкових вимог №Ф-129634-56 від 06.11.2018, №Ф-129634-56 від 04.02.2019, №Ф-129634-56 від 13.08.2019, № Ф-129634-56 від 14.02.2020; - зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області здійснити коригування відомостей в картці особового рахунку платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення відомостей про наявність податкового боргу у сумі 31371,56 грн зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за наслідками оскарження та скасування судом податкових вимог №Ф-129634-56 від 06.11.2018, №Ф-129634-56 від 04.02.2019, №Ф-129634-56 від 13.08.2019, № Ф-129634-56 від 14.02.2020. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року адміністративним позов задоволено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційну скаргу подано на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 16.10.2009 №195 має право на заняття адвокатською діяльністю, про що йому видано відповідне свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 16.10.2009 №4107/10. Відповідвачем прийнято вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 № Ф-129634-56 на суму 15819,54 грн; від 04.02.2019 № Ф-129634-56 на суму 18276,72 грн; від 13.08.2019 № Ф-129634-56 на суму 23785,08 грн та від 14.02.2020 № Ф-129634-56 на суму 29293,44 грн. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 у справі №320/1344/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2019 та ухвалою Верховного Суду від 19.12.2019, визнано протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 №Ф129634-56 та від 06.11.2018 №Ф-129634-56У. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 у справі №320/4886/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 та ухвалою Верховного Суду від 18.05.2020, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №Ф-129634-56. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №320/2718/20, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020 та ухвалою Верховного Суду від 13.01.2021, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Київській області від 14.02.2020 №Ф-129634-56 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 29293,44 грн. 03.02.2022 позивач звернувся до податкового органу із скаргою, у якій просив списати заборгованість по єдиному внеску та привести інтегровану картку у відповідність до судових рішень. Проте, листом від 19.05.2022 Головне управління ДПС у Київській області повідомив позивача, що відсутні правові підстави для списання недоїмки з єдиного внеску ОСОБА_1 12.04.2023 повторно звернувся до відповідача із скаргою про внесення відомостей до інтегрованої картки та виключення даних про податковий борг, однак, отримав відповідь про те, що резолютивні частини судових рішення Київського окружного адміністративного суду не містять вимог зобов`язального характеру про списання заборгованості та приведення інтегрованої картки у відповідність. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881 (був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №422) відповідним чином врегульовав питання ведення ІКП та відображення у ній стану розрахунків платника податків із бюджетом у разі введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу). Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи (пункти 3-5 розділу І). З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників (пункт 1 розділу ІІ). У розділі VII Порядку визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи. У відповідності до п. 2 розділу І Порядку №422 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Пунктом 2 підрозділу 9 розділу ІV Порядку №422 передбачено, що на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться. На даний час правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 №5 (далі - Порядок №5). Відповідно до підрозділу 2 Розділу І Порядку №5 інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції. Згідно з пунктом 1 підрозділу 1 Розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегрована картка платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. Облікові показники, які відображаються в ІКП, залежать від форми обліку, яка передбачена умовами адміністрування відповідного платежу, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі - Перелік форм ІКП). Відображення в інформаційній системі показників за результатами адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів визначені Розділом VII Порядку. Відповідно до підпункту 2 пункту 3 цього Розділу у разі судового провадження - керівник підрозділу судового оскарження (або особа, яка виконує його обов`язки) після отримання ухвали про відкриття провадження у справі за позовом платника чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу податкового органу для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід цієї судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (далі - юрист). Юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються територіальним органом ДПС,- наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у підрозділі 2 розділу VII цього Порядку. Сума позову, яка відображена у рішенні суду про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, та відповідає сумі податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження. Інформація, яка відображена у рішенні суду про оскарження частини суми податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження. Таким чином, як вірно зауважено судом першої інстанції, у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків. Так, у разі скасування вимоги про сплату недоїмки, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом. При цьому, на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) контролюючим органом не здійснюється визначення суми єдиного внеску, а констатується факт наявності заборгованості зі сплати недоїмки з єдиного соціального внеску, тоді як нарахування зобов`язань в ІКП з єдиного внеску здійснюється в автоматичному режимі на підставі даних інформаційних систем податкових органів. Отже, визнання судом протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), на відміну від визнання судом протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму грошового зобов`язання платника податків, не спричинює наслідків для платника єдиного внеску у вигляді виключення з обліку нарахованих сум єдиного внеску. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача в даному випадку буде зобов`язання Головне управління ДПС у Київській області здійснити коригування відомостей в картці особового рахунку платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення відомостей про наявність податкового боргу у сумі 31371,56 грн зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за наслідками оскарження та скасування судом податкових вимог від 06.11.2018 №Ф-129634-56, від 04.02.2019 №Ф-129634-56, від 13.08.2019 №Ф-129634-56, від 14.02.2020 № Ф-129634-56. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Кобаль М.І. Мельничук В.П.