Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/5966/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5966/20 Головуючий у І інстанції - Шейко Т.І. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Громадської організації "Громадська оборона" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року у справі за позовом Громадської організації "Громадська оборона" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: Громадська організація "Громадська оборона" звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просила: - визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" сертифіката від 06.05.2020 за реєстраційним № ІV 163201271348; - скасувати сертифікат, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 06.05.2020 за реєстраційним № ІV 163201271348. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на необґрунтоване прийняття Відповідачем в експлуатацію об`єкта "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГПЗ та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29", замовником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ", та видачу йому відповідного сертифіката. Будівництво згаданого об`єкта містобудування здійснювалося з численними порушеннями цим Товариством вимог законодавства у сфері містобудування, земельного законодавства та природоохоронного законодавства. При будівництві цього об`єкта не виконувалося судове рішення про заборону будь-яких будівельних та інших робіт. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з постановленим рішенням, Громадською організацією "Громадська оборона" подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов. В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Апеляційна скарга мотивована доводами, які аналогічні, заявленим у позовній заяві. Крім того, вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" використовує земельну ділянку при будівництві АЗК не за цільовим призначенням, що вказує на факт проведення самочинного будівництва в розумінні положень ст. 376 ЦК України, а самі будівельні роботи здійснювались всупереч припису контролюючих органів . Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06.06.2017 відбувся відкритий аукціон щодо продажу земельної ділянки за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29, кадастровий номер 1810136300:05:025:017, цільове призначення відповідно до КВЦПЗ - 03.07. "Будівництво та обслуговування будівель торгівлі", що відносить до земель житлової та громадської забудови, переможцем якого визначено ТОВ "ЮПІДЖІ". З постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 у справі № 240/11107/19, яка набрала законної сили, вбачається що відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 06.06.2017 між Житомирською міською радою (продавець) та ТОВ "ЮПІДЖІ" (покупець) та змін до нього від 08.06.2017, витягу № 88900949 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ТОВ "ЮПІДЖІ" на земельних торгах у формі аукціону отримало у приватну власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 1,1 га з категорії земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29, кадастровий номер 1810136300:05:025:0017. Наказом Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 08.08.2017 №52/17 зі змінами, внесеними наказом від 18.09.2019 №123/19, затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки" на земельній ділянці кадастровий номер 1810136300:05:025:0017. Згідно з дозволом на виконання будівельних робіт від 19.07.2019 № ІV ТОВ "ЮПІДЖІ" (замовник) та генеральному підряднику (підряднику) ТОВ "КОРОСТЕНЬ-МБО" надано дозвіл на "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГПЗ та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29", місцерозташування об`єкта будівництва: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29. 29.04.2020 ТОВ "ЮПІДЖІ" звернулося до Держархбудінспекції України із заявою про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката "Будівництво АЗС з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та авто мийки за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29, клас наслідків СС3". 06.05.2020 за наслідками розгляду указаної заяви Відповідач видав ТОВ "ЮПІДЖІ" сертифікат № ІV 163201271348. Вважаючи такі дії протиправними, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що Позивач обрав неналежний спосіб захисту порушених прав, оскільки визнання судом протиправними дій Держархбудінспекції України щодо видачі ТОВ "ЮПІДЖІ" сертифіката від 06.05.2020 № ІV 163201271348 та скасування цього сертифіката не призведе до досягнення Позивачем поставленої мети, тобто забезпечення дотримання суб`єктом містобудівної діяльності вимог містобудівного, земельного та природоохоронного законодавства, позаяк за наявності чинного свідоцтва про право власності на новозбудований (реконструйований) об`єкт будівництва скасування вказаного сертифікату не тягне за собою настання будь-яких правових наслідків. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Так, статтею 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об`єктів. Так, при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів. Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей. Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об`єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це. Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення). Згідно зі статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 219) (далі - Положення № 219) Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Відповідно до приписів пункту 4 Положення № 219 Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, поміж іншого: - отримує повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, здійснює внесення змін до них, а також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення (підпункт 2); - видає дозволи на виконання будівельних робіт, повідомлення про внесення змін до них, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт (підпункт 3); - приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає відповідні сертифікати або відмовляє у їх видачі, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вносить зміни до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію) (підпункт 4). Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Статтею 39 Закону врегульовано питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Так, відповідно до частини другої статті 39 Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Пунктом 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461) визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката. Згідно з пунктом 24 Порядку № 461 для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку. Пунктом 25 Порядку № 461 встановлено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за формою згідно з додатком 9-1 до цього Порядку, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку. Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю здійснює огляд об`єкта. Під час такого огляду посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю з`ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації згідно з додатком 9-1 до цього Порядку, а також здійснює фото- та відеофіксацію. Відповідно до пункту 27 Порядку № 461 орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі. Підставою для відмови у видачі сертифіката є: - неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; - виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; - невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил. Частина сьома Закону містить більш ширший перелік підстав для відмови органом державного архітектурно-будівельного контролю у видачі сертифіката з таких підстав: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; 2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо доступності об`єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; 4) невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг. 29.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" звернулося до Держархбудінспекції України із заявою про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифікату, а саме "Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29" за адресою: 10014, Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29, клас наслідків СС3. Суд першої інстанції вірно вказав, що заява оформлена за формою, що міститься в додатку 8 до Порядку №

461. До указаної заяви додано акт готовності об`єкта до експлуатації, зміст та форма якого також узгоджуються із формою, що міститься в додатку 9 до Порядку №

461. Копії вищевказаних заяви ТОВ "ЮПІДЖІ" та акту готовності об`єкта до експлуатації Відповідач надав до суду. Водночас Відповідач не надав ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції доказів вчинення дій щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за формою згідно з додатком 9-1 до Порядку № 461, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку, що свідчить про правомірність висновків суду першої інстанції про унеможливлення перевірки правомірності видачі Відповідачем ТОВ "ЮПІДЖІ" сертифікату від 06.05.2020 № ІV 163201271348. Поряд з наведеним, колегія суддів при розгляді даного спору погоджується з позицією суду першої інстанції, висловленою в оскаржуваному рішенні про відсутність підстав для перевірки правомірності дій посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України при видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" сертифіката від 06.05.2020 № ІV 163201271348 та його скасування, виходячи з наступного. Відповідно до пункту 11 Порядку № 461 датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Згідно з частиною дев`ятою статі 39 Закону зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього. Підключення закінченого будівництвом об`єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію. За змістом частини п`ятої статті 26 Закону завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 02.09.2020 № 222355725 вбачається, що державним реєстратором Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області Лонською Л.С. 19.05.2020 за № 36544457 зареєстровано право власності ТОВ "ЮПІДЖІ" на об`єкт нерухомого майна "АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки" за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, будинок

29. Підставою для державної реєстрації вказано сертифікат Держархбудінспекції України від 06.05.2020 № IV 163201271348 та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, виданий Житомирською міською радою від 15.05.2020 №873/11. Положеннями п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. У рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що у Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування, враховуючи також і наявність делегованих повноважень, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. З огляду на викладене сертифікат від 06.05.2020 №IV 163201271348, виданий Держархбудінспекцією України ТОВ "ЮПІДЖІ" є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку реєстрацію за третьою особою права власності на вищевказаний об`єкт містобудування. Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав, що після реєстрації права власності Третьої особи на "АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки" за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, будинок 29 вищевказаний сертифікат, як акт індивідуальної дії, вичерпав свою дію, а його скасування жодним чином не призведе до захисту порушених, прав та інтересів громадян саме в публічній сфері, що відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим у постанові від 05.09.2019 у справі № 813/5260/13-а, з чим погоджується і колегія суддів. При розгляді апеляційної скарги колегія суддів вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Громадською організацією "Громадська оборона" в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України. Так, згідно з ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року, кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що Позивач обрав неналежний спосіб захисту порушених прав, оскільки визнання протиправними дій Держархбудінспекції України щодо видачі ТОВ "ЮПІДЖІ" сертифіката від 06.05.2020 №ІV 163201271348 та скасування цього сертифіката не призведе до досягнення Позивачем поставленої мети, з чим погоджується колегія суддів. Поряд з наведеним, колегія суддів звертає увагу на те, що Громадською організацією "Громадська оборона" в апеляційній скарзі належно не обґрунтовано та не вказано, яким чином задоволення даного адміністративного позову може призвести до поновлення чи захисту порушених прав та інтересів, за захистом яких остання звернулась до адміністративного суду. За викладених обставин, колегією суддів не досліджуються доводи Позивача в апеляційній скарзі в частині неправомірності дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України при видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" сертифіката від 06.05.2020 № ІV 163201271348. Окрім того, при розгляді даного спору суд першої інстанції вірно зауважив, що у разі невідповідності діяльності об`єкту містобудування "АЗК з пунктом сервісного обслуговування населення, адміністративними приміщеннями, АГЗП та автомийки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, проспект Незалежності, 29" з порушенням природоохоронного законодавства, спричинення негативного впливу на довкілля та створення загрози навколишньому середовищу, зокрема, загрози життю та здоров`ю людей, Позивач також не позбавлений можливості звернутися до Державної екологічної інспекції України чи її територіальних органів, основним завданням яких, поміж іншого, є здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства екологічної безпеки. Стосовно посилання Позивача в апеляційній скарзі на наявність підстав вважати вказний вище об`єкт самочинно збудованим, то такі посилання аргументовано спростовані судом першої інстанції, який вказав наступне. Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомого майна, у разі наявності підстав вважати його самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України та статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Позивач може звернутися з позовом про знесення самочинного будівництва у порядку, встановленому законом, що узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 813/5260/13-а. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції, який дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Громадської організації "Громадська оборона", викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Громадської організації "Громадська оборона" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко