Постанова 4850 № 200/8235/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2021 року справа №200/8235/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В., Компанієць І.Д., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Сологуб С.А., представника відповідача - Шукайло О.І., представника третьої особи Лауніконіс В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Державної екологічної інспекції у Донецькій області, Державної екологічної інспекції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 200/8235/20-а (головуючий суддя І інстанції Логойда Т.В.), складене у повному обсязі 12 жовтня 2020 року у м. Слов`янськ Донецької області, за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, третя особа - Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, - УСТАНОВИВ: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Донецькій області, Державної екологічної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу голови Державної екологічної інспекції України від 21 серпня 2020 року № 291-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » (а.с. 1-8 т. 1). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 200/8235/20-а задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ голови Державної екологічної інспекції України від 21 серпня 2020 року № 291-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » (а.с. 192-200 т.1). Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року виправлено описку в описовій частині вищевказаного рішення в частині періодів непрацездатності позивача (а.с. 233 т. 1). Не погодившись із судовим рішенням, Державна екологічна інспекція України подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просила скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало перевищення позивачем службових повноважень в частині призначення двох осіб на посади без погодження із керівником відділу правового забезпечення Державної екологічної інспекції України. Вважає, що судом першої інстанції помилково встановлено, що до обов`язків позивача не належало погодження призначення на посаді. При цьому, зазначено, що висновок суду першої інстанції, що відповідачу було відомо про тимчасову непрацездатність позивача не підтверджується матеріалами справи (а.с. 3-13 т.2). Крім того, Державна екологічна інспекція у Донецькій області не погодившись із судовим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просила скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга за своїм обґрунтуванням є ідентичною апеляційної скарги Державної екологічної інспекції України (а.с. 215224 т.1). В письмовому відзиві на апеляційну скаргу представник позивача, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанцій залишити без змін. В судовому засіданні представника відповідача, представника третьої особи підтримали доводи апеляційних скарг, проти чого заперечував позивач і його представник. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційних скарг, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що наказом т.в.о. голови Державної екологічної інспекції України від 27 березня 2020 року № 89-о з 30 березня 2020 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області як переможця конкурсу (а.с. 10 т. 1). Наказом голови Державної екологічної інспекції України від 21 серпня 2020 року № 291-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » щодо нього застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за перевищення службових повноважень, яке не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, передбачене п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». Підставою для винесення вказаного наказу зазначено подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України від 12 серпня 2020 року у дисциплінарному провадженні, порушеному на виконання наказу Держекоінспекції від 27 липня 2020 року № 260 (а.с. 24 т.1). Спірним питанням цієї справи є правомірність прийняття вищевказаного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем надана помилкова оцінка положенням законодавства, що призвело до прийняття протиправного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що в порушення вимог ст. 77 Закону України «Про державну службу» спірний наказ не містить стислого викладу обставин справи, які б свідчили про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за перевищення службових повноважень, і в порушення вимог ч. 4 ст. 74 цього Закону наказ прийнятий в період тимчасової непрацездатності позивача, про що відповідачу було відомо з матеріалів дисциплінарної справи та з письмових пояснень позивача. Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції в оскаржуваній частині, з наступних підстав. Відповідно до частин другої та третьої статті 5 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі Закон № 889) в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Згідно із пунктом 10 частини першої статті 7 Закону № 889 державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності. Керівник державної служби приймає у межах наданих повноважень рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" (пункт 10 частини другої статті 17 Закону № 889). Відповідно до ст. 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом. Згідно зі ст. 65 Закону № 889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Дисциплінарними проступками є, зокрема: - невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону № 889); - перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення (п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону № 889). Частиною 3 ст. 65 Закону визначено, що державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду. Відповідно до ч.ч. 1 та 7 ст. 66 Закону до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Згідно з ч. 1 ст. 67 вказаного Закону дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Частинами 2 та 3 ст. 67 вказаного Закону визначено, що обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця. Частиною 4 ст. 67 вказаного Закону визначено, що обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно до ст. 68 вказаного Закону дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії. Згідно із частинами першою та другою статті 69 Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (частина одинадцята статті 69 Закону № 889). Згідно зі ст. 71 вказаного Закону порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі. Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039. Відповідно до п. 3 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039, рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає: 1) міністр - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; 2) суб`єкт призначення - стосовно інших державних службовців: Кабінет Міністрів України - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії А; голова місцевої держадміністрації - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії Бта здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах; керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій Бі В. Пунктом 4 Порядку визначено, що дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Згідно з п. 5 вказаного Порядку строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів. Частинами першою та другою статті 77 Закону № 889 визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформлюється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Суд зауважує, що Законом № 889 не надано повноважень дисциплінарній комісії самостійно визначати, змінювати чи розширювати предмет та підстави проведення перевірки. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало перевищення позивачем, на думку відповідача, службових повноважень, яке полягало у призначенні 12 та 30 червня 2020 року двох осіб ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) на посаду завідувача сектору правового забезпечення Державної екологічної інспекції у Донецькій області без погодження із керівником відділу правового забезпечення Державної екологічної інспекції України. Відповідач вважав що, вчиняючи ці дії позивач діяв з порушенням пп. 21 п. 10 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040, та п. 1.5 наказу Держекоінспекції від 30 травня 2017 року № 529 «Про затвердження Положення про порядок здійснення правової роботи та взаємодії між юридичними службами територіальних органів Держекоінспекції та Відділом правового забезпечення Держекоінспекції». При цьому, з матеріалів справи слідує, що прийняттю спірного наказу передували наступні події: 26 червня 2020 року до Державної екологічної інспекції у Донецькій області надійшов лист від 26 червня 2020 року № 4988/5/8-20 за підписом голови Державної екологічної інспекції України, яким позивача зобов`язано прибути 01 липня 2020 року до Державної екологічної інспекції України (а.с. 11 т.1). Як зазначає позивач у призначений час він прибув до голови Державної екологічної інспекції України. 03 липня 2020 року головним спеціалістом з питань запобігання та виявлення корупції Державної екологічної інспекції у Донецькій області ОСОБА_4 на ім`я голови Державної екологічної інспекції України та завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Державної екологічної інспекції України Ковальчука О. направлено доповідну записку від 02 липня 2020 року (зареєстрована 03 липня 2020 року під № 13/27-20), в якій повідомлялося, що ним вивчено стан роботи щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, в Державній екологічній інспекції у Донецькій області. Перевіркою встановлено, що наказом начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 18 травня 2020 року № 225 «Про введення в дію структури та штатного розпису Державної екологічної інспекції у Донецькій області» введено в дію з 18 травня 2020 року структуру Держекоінспекції у Донецькій області, затверджену т.в.о. голови Держекоінспекції України 13 квітня 2020 року та цього ж дня погоджену з т.в.о. міністра енергетики та захисту довкіллі України. Цим же наказом з 18 травня 2020 року введено в дію штатний розпис Держекоінспекції у Донецькій області на 2020 рік, затверджений т.в.о. голови Держекоінспекції України 06 травня 2020 року, в межах встановленої граничної чисельності 94 штатних одиниці. У зв`язку із введенням в дію нової структури та штатного розпису станом на 23 червня 2020 року всі працівники переведені до нової структури. Наказом т.в.о. голови Держекоінспекції України від 06 травня 2020 року № 129 «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області (нова редакція)» затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області у новій редакції, з яким ознайомлено працівників Держекоінспекції у Донецькій області. Проте, станом на 02 липня 2020 року положення про структурні підрозділи (відділи та сектори) Держекоінспекції у Донецькій області не затверджені, що є невиконанням п. 9 ст. 6 розд. Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області (нова редакція), що затверджено наказом Державної екологічної інспекції України від 28 квітня 2020 року №

129. Разом з цим, на теперішній час працівниками відділів та секторів Держекоінспекції у Донецькій області проводяться планові та позапланові перевірки як суб`єктів господарювання так і органів місцевою самоврядування, чим порушуються вимоги Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про охорону навколишнього природного середовища». Відсутність затверджених положень про структурні підрозділи Держекоінспекції у Донецькій області унеможливлює належну організацію повсякденної діяльності таких відділів та секторів, оцінювання результатів їх роботи, визначення завдань, функцій, прав та обов`язків, а також відповідальності працівників (а.с. 12-13, 97-98 т.1). 10 липня 2020 року позивач на ім`я голови Державної екологічної інспекції України направив лист від 10 липня 2020 року № 9-2037/20, в якому зазначав, що на прохання голови щодо написання заяви про звільнення за ініціативою державного службовця або за угодою сторін відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу» повідомляє, що після обміркування такої пропозиції вирішив продовжувати виконувати свої службові обов`язки, так як вважає, що виконує їх належним чином та його службова діяльність відповідає принципам державної служби, які зазначені у ст. 4 Закону України «Про державну службу». І якщо він (голова) прийме рішення щодо його звільнення, яке не відповідає законодавству, на його думку, він порушить вимоги ст. 43 Конституції України, якою громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Листом голови Державної екологічної інспекції України від 18 липня 2020 року № 5593/6/8-20 (а.с. 14-т.1) на вказану доповідну записку надана відповідь, якою ОСОБА_4 повідомлено про те, що відповідно до абз. 2 пп. 13 п. 1 розд. II Типового положення про службу управління персоналом державного органу, яке затверджено наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03 березня 2016 року № 47, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 березня 2016 року за № 438/28568 (далі - Типове положення), організація роботи щодо розробки положень про структурні підрозділи є одним із основних завдань служби управління персоналом державного органу. Такі повноваження служба управління персоналу державного органу реалізує разом з іншими структурними підрозділами державного органу відповідно до зазначеної норми. Крім того пп. 1 та 2 п. 1 розд. II Типового положення встановлено також, що реалізація державної політики з питань управління персоналом у державному органі та забезпечення здійснення керівником державної служби своїх повноважень з питань управління персоналом віднесено до основних завдань служби управління персоналу державного органу. Таким чином, організувати роботу щодо розробки положень про структурні підрозділи Державної екологічної інспекції у Донецькій області має служба управління персоналу, яка діє у структурі Державної екологічної інспекції у Донецькій області. Як встановлено з офіційного сайту Державної екологічної інспекції у Донецькій області у структурі державного органу діє Сектор управління персоналом, який очолює завідувач цього Сектору, яка організовує роботу підпорядкованого структурного підрозділу в межах компетенції. У службовій записці ОСОБА_4 від 03 липня 2020 року б/н наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». Відповідно до ст. 63 Закону України «Про державну службу» відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснення повноважень щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності покладено на керівника державної служби, яким у даному випадку є начальник Державної екологічної інспекції у Донецькій області ОСОБА_1 . Враховуючи зазначене та засади дисциплінарної відповідальності державних службовців, визначені Законом України «Про державну службу», порушене у службовій записці від 03 липня 2020 року б/н питання належить до компетенції начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області ОСОБА_1 . Лише у разі невжиття заходів щодо розробки положень про структурні підрозділи Державної екологічної інспекції у Донецькій області ОСОБА_1 . Держекоінспекція може розглядати питання про обставини вчинення зазначеною посадовою особою дисциплінарного проступку. Зі змісту службової записки не встановлено осіб, що допускають бездіяльність щодо розроблення положень про структурні підрозділи Державної екологічної інспекції у Донецькій області та щодо яких заходи реагування має вживати саме апарат Держекоінспекції. Рекомендовано повідомити керівника державної служби про наявні обставини - відсутності положень про структурні підрозділи Державної екологічної інспекції у Донецькій області та осіб, відповідальних за цей напрямок роботи. 27 липня 2020 року головним спеціалістом з питань запобігання та виявлення корупції Державної екологічної інспекції у Донецькій області ОСОБА_4 на ім`я завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Державної екологічної інспекції України Ковальчука О. направлено доповідну записку (а.с. 16, 99-100 т.1) (зареєстрована 27 липня 2020 року під №20), в якій зазначалося про те, що наказом начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 24 липня 2020 року № 399/20 «Про утворення дисциплінарної комісії» його виключено зі складу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців категорії «Б» і «В» Державної екологічної інспекції у Донецькій області, що вважав тиском на нього у зв`язку з написанням доповідної записки начальнику Державної екологічної інспекції України від 03 липня 2020 року. Крім того, з боку начальника Інспекції на нього чинився психологічний тиск висловлюваннями про подальшу некомфортну роботу в Інспекції. Крім того, 24 липня 2020 року начальником Інспекції підписано доручення № 7-В/20 щодо проведення дисциплінарного провадження щодо нього та інших працівників Інспекції, і з таким дорученням його не ознайомлено; вважав, що дисциплінарне провадження ініційовано через написання доповідної записки від 03 липня 2020 року, що також є тиском на нього. Крім того, його не включено до складу комісії з питань здійснення матеріально-технічної інвентаризації майна Державної екологічної інспекції у Донецькій області (чи іншої аналогічної комісії); за період його роботи з 06 квітня 2020 року по він до участі у проведенні матеріально-технічної інвентаризації майна Інспекції не залучався; згідно з усною інформацією завідувача сектору бухгалтерського обліку та фінансів Інспекції протягом 2020 року будь-якої інвентаризації у Інспекції не проводилося. Наказом голови Державної екологічної інспекції України від 27 липня 2020 року № 260 «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України наказано порушити дисциплінарне провадження щодо позивача за ознаками вчинення дисциплінарного проступку, визначеного п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу»; за результатами розгляду дисциплінарної справи внести подання у порядку, визначеному ч. 10 ст. 69 Закону України «Про державну службу»; здійснювати дисциплінарне провадження відповідно до Порядку здійснення дисциплінарних проваджень, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039, та з додержанням строків, передбачених у п. 5 цього Порядку (а.с. 15, 57 т. 1). Підставою для винесення вказаного наказу стала службова записка завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Державної екологічної інспекції України Ковальчука О.Ю. від 27 липня 2020 року № 20 (а.с. 17, 58-59 т.1). У вказаній службовій записці зазначалося, що відповідно до пп. 21 п. 10 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державною підприємства, установи та організації, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040, керівник відділу правового забезпечення Державної екологічної інспекції України відповідно до покладених на нього завдань погоджує кандидатуру претендента на посаду керівника юридичної служби територіального органу Держекоінспекції. Згідно з доповідною запискою головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Державної екологічної інспекції у Донецькій області Синицького Володимира від 03 липня 2020 року № 13/27-20 виявлено порушення організації роботи у Інспекції. При цьому, завідувачу Сектору Ковальчуку О.Ю. додатково було надано інформацію про порушення чинного законодавства начальником Інспекції ОСОБА_1 при призначенні ОСОБА_3 на посаду завідувача сектору правового забезпечення Інспекції. Встановлено, що наказом Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 12 червня 2020 року № 141-о «Про призначення на посаду ОСОБА_2 » ОСОБА_2 призначено на посаду завідувача сектору правового забезпечення Інспекції з 15 червня 2020 року без відповідного погодження із керівником Відділу правового забезпечення Державної екологічної інспекції України. Наказом Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 30 червня 2020 року № 165-о «Про призначення на посаду ОСОБА_3 » ОСОБА_3 призначено на посаду завідувача сектору правового забезпечення Інспекції з 30 червня 2020 року без відповідного погодження із керівником Відділу правового забезпечення Державної екологічної інспекції України. Встановлено, що начальником Державної екологічної інспекції у Донецькій області ОСОБА_1 , в порушення пп. 21 п. 10 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040, із перевищенням службових повноважень призначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на посаду завідувача сектору правового забезпечення Інспекції. Наказом Державної екологічної інспекції у Донецькій області під 24 липня 2020 року № 399/20 «Про утворення дисциплінарної комісії» зі складу дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ щодо державних службовців категорії «Б» і «В» Державної екологічної інспекції у Донецькій області виведено головного спеціаліста з питань виявлення та запобігання корупції Держекоінспекції у Донецькій області ОСОБА_4 (а.с. 50 т.1). Окрім цього, відповідно до доповідної записки головного спеціаліста з питань виявлення та запобігання корупції Держекоінспекції у Донецькій області ОСОБА_4 від 27 липня 2020 року б/н 24 липня 2020 року начальником Інспекції Єврейським О.М. підписано доручення від 24 липня 2020 року № 7-В/20 щодо проведення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_4 та інших працівників Інспекції, що є протиправним тиском на державних службовців, зокрема, у зв`язку із направленням доповідної записки головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Інспекції Синицького Володимира від 03 липня 2020 року № 13/27-20. Також, начальником Інспекції ОСОБА_1 після написання вказаної доповідної записки чинився психологічний тиск на головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Інспекції ОСОБА_4 , який проявлявся у висловлюваннях про подальшу некомфортну роботу у Інспекції. У зв`язку з наведеним в службовій записці завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Державної екологічної інспекції України Ковальчука О.Ю. від 27 липня 2020 року № 20 запропоновано з метою визначення наявності чи відсутності дисциплінарного проступку, ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку порушити дисциплінарне провадження щодо начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області ОСОБА_1 із одночасним відстороненням від виконання посадових обов`язків у зв`язку із перевищенням службових повноважень, яке не містить складу злочину або адміністративного правопорушення. Наказом голови Державної екологічної інспекції України від 28 липня 2020 року № 261-о позивача відсторонено від виконання посадових обов`язків (на підставі службової записки завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Державної екологічної інспекції України ОСОБА_5 від 27 липня 2020 року) (а.с. 60 т. 1). Наказом голови Державної екологічної інспекції України від 28 липня 2020 року № 185 (а.с. 61 т.1) на виконання наказів від 27 липня 2020 року № 260 та від 28 липня 2020 року № 261-о доручено в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області - головному державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Донецької області здійснити заходи, пов`язані із ознайомленням позивача з вказаними наказами, докази чого надіслати Державній екологічній інспекції України. 28 липня 2020 року на виконання вказаного доручення позивача ознайомлено з наказами голови Державної екологічної інспекції України від 27 липня 2020 року № 260 та від 28 липня 2020 року № 261-о. В періоди з 29 липня 2020 року по 14 серпня 2020 року та з 17 серпня 2020 року по 29 серпня 2020 року був тимчасово непрацездатним (перебував на амбулаторному лікуванні згідно з листками непрацездатності АДТ № 922250 та АДУ № 016733) (а.с. 26, 27, 80 т. 1). Наказом голови Державної екологічної інспекції України від 30 липня 2020 року № 266 (а.с. 65 т. 1) продовжено строк здійснення дисциплінарного провадження щодо позивача до 25 серпня 2020 року. Підставою для видання вказаного наказу стала службова записка голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України, завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Державної екологічної інспекції України Ковальчука О.Ю. від 30 липня 2020 року, в якій повідомлялося про перебування позивача на лікарняному, про що на адресу Державної екологічної інспекції України також було направлено лист від 29 липня 2020 року № 11-2253/20. Листом Державної екологічної інспекції України від 30 липня 2020 року (а.с. 18, 73 т.1) позивача повідомлено про те, що наказом Держекоінспекції від 27 липня 2020 року № 260 щодо нього порушено дисциплінарне провадження. У зв`язку з наведеним позивача запрошено на засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України для ознайомлення з наявними на цей час матеріалами дисциплінарної справи, а також надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Також повідомлено, що засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України відбудеться о 09 год. 00 хв. 11 серпня 2020 року, за адресою: м. Київ, Новопечерський провул. 3, корп.

2. Вказаний лист-запрошення та наказ від 30 липня 2020 року № 266 надіслані на електронну пошту позивача та на його мобільний телефон за допомогою месенджера «Viber», що відображено в протоколі від 30 липня 2020 року про доведення інформації та документів до відома державного службовця (а.с. 74-75 т.1). 30 липня 2020 року головою Державної екологічної інспекції України щодо позивача надано характеристику (а.с. 70-71 т.1) якій зазначено, що позивач не має досвіду роботи на посадах державної служби та роботи у галузі охорони навколишнього природного середовища; не володіє системними професійними знаннями, вільно володіє державною мовою; останнім часом виконанню поставлених завдань та посадових обов`язків не приділяв належної уваги; знання нормативно-правових актів на низькому рівні, що знижує оперативність та ефективність виконання обов`язків за посадою; щорічне оцінювання не проходив; за період роботи в Держекоінспекції з 30 березня 2020 року до дисциплінарної відповідальності не притягався; відомчими відзнаками Держекоінспекції не заохочувався. Також до дисциплінарної комісії подано інформацію про те, що з 30 березня 2020 року позивач до дисциплінарної відповідальності не притягався (а.с. 72 т. 1). 11 серпня 2020 року відбулося засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України, на якому дисциплінарною комісією складено акт про відмову від надання пояснень державним службовцем щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. В акті відображено, що на засідання дисциплінарної комісії позивач не прибув, письмові пояснення щодо обставин, які тали підставою для порушення дисциплінарного провадження, не надав. На засідання прибув уповноважений адвокат позивача, який повідомив про відсутність письмових пояснень через перебування позивача на лікарняному. 12 серпня 2020 року дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України за результатом розгляду дисциплінарної справи голові Державної екологічної інспекції України внесено подання з висновком про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» (а.с. 113-121 т. 1). У поданні встановлено, що позивач в порушення вимог пп. 21 п. 10 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040, та п. 1.5 наказу Держекоінспекції від 30 травня 2017 року № 529 «Про затвердження Положення про порядок здійснення правової роботи та взаємодії між юридичними службами територіальних органів Держекоінспекції та Відділом правового забезпечення Держекоінспекції», із перевищенням службових повноважень, без погодження з Відділом правового забезпечення Держекоінспекції призначив Веселовського Євгена Вікторовича та ОСОБА_3 на посаду завідувача Сектору правового забезпечення Державної екологічної інспекції у Донецькій області, про що видав відповідні накази від 12 червня 2020 року № 141-о (а.с. 102 т.1) та від 30 червня 2020 року № 165-о (а.с. 103 т. 1). В результаті неправомірних дій начальника Інспекції ОСОБА_1 , внаслідок вчинення ним дисциплінарного проступку, настали наслідки у вигляді: а) наказом Інспекції від 12 червня 2020 № 141-о «Про призначення на посаду ОСОБА_2 » ОСОБА_2 призначено на посаду завідувача Сектору правового забезпечення Інспекції з 15 червня 2020 року без відповідного погодження із керівником Відділу правового забезпечення Державної екологічної інспекції України; б) наказом Інспекції від 30 червня 2020 року № 165-0 «Про призначення на посаду ОСОБА_3 » Моненка Олександра Віталійовича призначено на посаду завідувача Сектору правового забезпечення Інспекції з 30 червня 2020 року без відповідного погодження із керівником відділу правового забезпечення Державної екологічної інспекції України. У поданні рекомендовано застосувати щодо позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади відповідно до ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу». На засідання комісії дисциплінарної позивач не з`явився через тимчасову непрацездатність (а.с. 122 т.1). Про результат розгляду дисциплінарної справи та про вказане подання позивача повідомлено листом Державної екологічної інспекції України від 12 серпня 2020 року №6430/9/8-20 (а.с. 19, 123 т. 1), в якому одночасно зазначено про необхідність надання позивачем як державному службовцю, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмових пояснень на ім`я голови Державної екологічної інспекції України. Вказаний лист надісланий на електронну пошту позивача та на його мобільний телефон за допомогою месенджера «Viber», що відображено в протоколі від 12 серпня 2020 року про доведення інформації та документів до відома державного службовця (а.с. 124-125 т.1). Того ж дня - 12 серпня 2020 року позивачем на ім`я голови Державної екологічної інспекції України були надані письмові пояснення щодо питання притягнення його до дисциплінарної відповідальності щодо відомих йому обставин, в якому він також повідомив, що є тимчасово непрацездатним, тому з жодним документом дисциплінарної справи, у тому числі безпосередньо з поданням дисциплінарної комісії не ознайомлений. Вважав, що підстави порушення щодо нього дисциплінарного провадження є надуманими, відсторонення від виконання посадових обов`язків є протиправним; залишає за собою право надати додаткові письмові пояснення після ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи (а.с. 20-23 т.1). 25 серпня 2020 року на свою електронну пошту позивач отримав копію наказу голови Державної екологічної інспекції України від 21 серпня 2020 року № 291-о «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » (а.с. 25 т. 1). Судом також встановлено, що наказом голови Державної екологічної інспекції України від 17 вересня 2020 року № 340-о позивача звільнено із займаної посади. Вказане звільнення з оскарженим наказом не пов`язано. Щодо перевищення повноважень, що інкримінують позивачу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до пп. 21 п. 10 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040, юридична служба органу виконавчої влади відповідно до покладених на неї завдань погоджує кандидатуру претендента на посаду керівника юридичної служби територіального органу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади і підприємств, що належать до сфери управління органу виконавчої влади. Разом з тим це Загальне положення регулює питання діяльності юридичної служби міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих держадміністрацій (далі - орган виконавчої влади), а також державного підприємства, установи та організації (п. 1 Положення). Вказане Загальне положення визначає деякі повноваження юридичної служби і не визначає повноваження начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області, як помилково вважав відповідач. Адже повноваження вказаної посадової особи визначені Посадовою інструкцією, яка затверджена т.в.о. голови Держекоінспекції 08 квітня 2020 року. Згідно з п. 4 вказаної Посадової інструкції до повноважень позивача як начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області належало призначення на посади та звільнення з посад керівників структурних підрозділів, інших державних службовців та працівників Державної екологічної інспекції у Донецькій області. При цьому обов`язку погоджувати такі призначення з іншими особами Посадова інструкція не містить. Аналогічні положення містить п. 9 ч. 1 Розподілів обов`язків між начальником Державної екологічної інспекції у Донецькій області, першим заступником начальника та заступником начальника, які затверджені наказом в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 05 серпня 2019 року №263 та, відповідно, наказом начальника цієї Інспекції від 03 квітня 2020 року №146/20, від 19 травня 2020 року №228, від 03 червня 2020 року №256, пункти 1 яких визначають, що начальник Державної екологічної інспекції у Донецькій області за посадою є головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Донецької області та головою колегії цієї Інспекції. Наказ Держекоінспекції від 30 травня 2017 року № 529, на порушення п. 1.5 якого посилалася дисциплінарна комісія, не містить пункту 1.5 (в наказі є виключно пункти 1, 2, 3, 4 та 5). При цьому, п. 1.5 Положення про порядок здійснення правової роботи та взаємодії між юридичними службами територіальних органів Держекоінспекції та Відділом правового забезпечення Держекоінспекції, яке затверджено вказаним наказом, встановлено, що призначення керівника юридичної служби, а також головного спеціаліста юрисконсульта самостійної штатної одиниці Інспекції провадиться за погодженням з Відділом, шляхом направлення копій документів, які підтверджують здобуття вищої юридичної освіти не нижче магістра (у разі, коли особа, яка претендує на зайняття вакантної посади, здобула освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повну вищу освіту) відповідно до пп.2 п. 2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту», така освіта прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра) та досвід роботи на посадах державної служби категорії «Б» та «В» або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від їх форми власності не менше двох років у парадовому та електронному вигляді. Разом з тим це Положення, що затверджено наказом Держекоінспекції від 30 травня 2017 року № 529, визначає організаційні питання правової роботи та процедурні питання взаємодії між юридичними службами територіальних органів Держекоінспекції та Відділом правового забезпечення Держекоінспекції. Воно розроблено відповідно до Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040, та спрямовано на забезпечення узгодженості дій працівників юридичних служб під час виконання посадових обов`язків (п.п. 1.1. та 1.2. Положення). Отже, вказане Положення також не визначає повноваження начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області, як помилково вважав відповідач. Крім того, вказані норми Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040, та Положення, що затверджено наказом Держекоінспекції від 30 травня 2017 року № 529, суперечать положенням Закону України «Про державну службу». Закон України «Про державну службу» визначає порядок призначення на посаду державної служби, а саме на посаду державної служби призначається переможець конкурсу. Рішення про призначення приймається: 1) на посаду державної служби категорії "А" - суб`єктом призначення, визначеним Конституцією та законами України, у порядку, передбаченому Конституцією України, цим та іншими законами України; 2) на посади державної служби категорії "Б", які здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, - суб`єктом призначення, визначеним законом; 3) на інші посади державної служби категорій "Б" і "В" - керівником державної служби, якщо інше не передбачено законом. На посаду державної служби призначається особа, визначена переможцем конкурсу. Державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу: 1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення; 2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця. Отже призначення на посаду державної служби відбувається за результатом конкурсу або за переведенням на підставі рішення суб`єкта призначення, і не передбачає додаткових погоджень. Вказані положення законодавства при призначенні двох осіб ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) на посаду завідувача сектору правового забезпечення Державної екологічної інспекції у Донецькій області позивачем як керівником державного органу та керівником державної служби були дотримані та вчинені без перевищення службових повноважень, адже вказаних осіб призначено на посаду як таких, що успішно пройшли конкурсний відбір на посаду. Вказані обставини підтверджуються змістом підписаних позивачем наказів від 12 червня 2020 року № 141-о «Про призначення на посаду ОСОБА_2 » та від 30 червня 2020 року № 165-о «Про призначення на посаду ОСОБА_3 ». Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем надана помилкова оцінка наведеним обставинам та положенням законодавства, що призвело до прийняття протиправного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. При цьому, дійсно, в порушення вимог ст. 77 Закону України «Про державну службу» оскаржений наказ не містить стислий виклад обставин справи, які б свідчили про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за перевищення службових повноважень, і в порушення вимог ч. 4 ст. 74 цього Закону наказ прийнятий в період тимчасової непрацездатності позивача, про що відповідачу було відомо з матеріалів дисциплінарної справи та з письмових пояснень позивача. Доказів про необізнаність відповідача про тимчасову непрацездатність позивача матеріали справи не містять, до того ж в матеріалах справи наявні доповідні записки про те, що позивач знаходиться на лікарняному станом на 29 липня 2020 року (а.с. 80 т.1) та станом на 12 серпня 2020 року (а.с. 122 т. 1), що нівелює твердження відповідача про неможливість отримання вказаної інформації. Вказані обставини мали виключити застосування щодо позивача дисциплінарного стягнення. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що наказ суб`єкта владних повноважень, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення, підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо протиправності наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що прямо суперечить зазначеним вимогам Закону України Про державну таємницю та підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява № 49429/99). Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованого та правомірного висновку суду попередньої інстанції. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Державної екологічної інспекції у Донецькій області, Державної екологічної інспекції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 200/8235/20-а залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 200/8235/20-а залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 19 квітня 2021 року. Судді А.А. Блохін А.В. Гайдар І.Д. Компанієць