Постанова Запорізький апеляційний суд № 314/503/21

Дата документу Справа № 314/503/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 314/503/21 Головуючий в 1-й інстанції - Кононенко І.О. Справа № 33/807/256/21 Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2021 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О. за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Бондаренко Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бондаренко Т.А. на постанову судді Вільнянського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2021 року, в с т а н о в и в: постановою судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 березня 2021 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 посвідчення водія НОМЕР_2 (дата видачі 12.10.2005, орган що видав ЦЕНТР ДАІ 2302) громадянина України, не працює, який проживає за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 ,із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Розстрочена ОСОБА_1 виплата адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200,00 грн., накладеного на нього даною постановою Вільнянського районного суду Запорізької області, терміном на 12 (дванадцять) місяців, а саме по 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок щомісячно до повного погашення заборгованості. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 гривень 00 копійок на користь держави. Як зазначено в постанові, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 103678 від 03.02.2021 року, водій ОСОБА_1 , 03.02.2021 о 12 годині 15 хвилин по вул. Соборна 51, м. Вільнянськ, Запорізької області, керував ЗАЗ 1102, номер НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, бліде обличчя). Від огляду та тесту в присутності двох свідків, водій відмовився. Даними діями водій порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі адвокат Бондаренко Т.А. зазначає, що не погоджується з висновками суду. В обґрунтування скарги вказує, що суд послався на покази свідків, без їх безпосереднього опитування під час судового розгляду. Вважає, що наявний в матеріалах справи відеозапис є недопустимим доказом, оскільки відео зйомка переривалась, містить розбіжності в часі, порівняно з протоколом. На думку апелянта з відеозапису не вбачається наявність явних ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 . Вказує, що ОСОБА_1 не був обізнаним про порядок проходження медичного огляду та про наслідки відмови від проходження такого огляду, працівники поліції не роз`ясняли ОСОБА_1 ці наслідки. Також зазначає, що в порушення вимог ст.265-2, ст.266 КУпАП жодних даних про тимчасове затримання транспортного засобу та відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем та передачі керування ним іншій особі матеріали справи не містять. На підставі викладеного просить скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Ч.1 ст.268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (п.2 рішення Конституційного Суду України 25.12.1997 року по справі №9-зп). Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутись до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався, оскільки обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не з`ясував, та не перевірив правильність складання матеріалів адміністративної справи, в тому числі, і протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Суддя місцевого суд в порушення вимог ст.283 КУпАП в постанові не зазначив опис обставин, встановлених під час розгляду справи, лише констатував зміст протоколу про адміністративне правопорушення. За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суддею суду першої інстанції під час розгляду справи були порушені вимоги процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому вважає за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до вимог п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі. Виходячи з фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 103678 від 03.02.2021, ОСОБА_1 , 03.02.2021 о 12 годині 15 хвилин по вул. Соборна 51, м. Вільнянськ , Запорізької області, керував ЗАЗ 1102, номер НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, бліде обличчя). Від огляду та тесту в присутності двох свідків, водій відмовився. Даними діями водій порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Ці обставини визнані судом першої інстанції доведеними і покладені в основу оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суддя як на докази вини останнього послався на пояснення свідків; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозапис з місця вчинення адміністративного правопорушення. Між тим, з такими висновками суду неможливо погодитися виходячи з наступного. Судом першої інстанції не враховано ряд обставин, які мали значення для правильного вирішення справи. Нормами ст.278 КУпАП на орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, покладений обов`язок на стадії підготовки справи для розгляду перевірити питання, перелічені у цьому законі. Одне з таких питань - це питання правильності складання протоколу та інших матеріалів справи. Ці норми закону судом першої інстанції дотримані не були. Відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення розроблені та затверджені наказом МВС від 07.11.2015 за №1395 з реєстрацією в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/278853 «Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі по тексту Інструкція №1395), наказом МВС від 06.11.2015 за №1376 з реєстрацією в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27942 «Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» (далі по тексту Інструкція №1376), спільним наказом МВС і МОЗ від 09.11.2015 за №1452/735 з реєстрацією в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі по тексту Інструкція №1452/735) недотримання норм яких дає підстави для висновку про недопустимість доказів на підтвердження обставин подій та доведеності вини особи у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення. Так, під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 так само як і під час розгляду справи судом першої інстанції, зазначав, що він не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі, однак не хотів залишати автомобіль, а тому працівники поліції сприйняли це як відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Йому не роз`яснювали його права, а також наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Таким чином, наявність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, що утворює склад правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, не доведена наданими доказами поза розумним сумнівом Перераховані обставини у своїй сукупності свідчать, що під час оформлення матеріалів стосовно ОСОБА_1 , було порушено порядок його направлення і проведення огляду на стан сп`яніння. Зазначеним обставинам, які мають істотне значення, судом першої інстанції оцінка не дана. Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі. Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Виходячи, положень ст.8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Крім того, зі змісту протоколу вбачається, що до протоколу додається відео, однак на диску відсутня більша частина відеозапису події, а також відсторонення водія від керування транспортним засобом. Наданий відеозапис суперечить вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 №1026. Таким чином, з огляду на зміст оскаржуваної постанови, суддею проведено судовий розгляд формально, без з`ясування всіх обставин справи. З матеріалів справи вбачається, що судом порушено вимоги щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування та дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, що мають значення для правильного вирішення справи. Не перевірено правильність складання протоколу та оформлення матеріалів справи. Перевірити та спростувати твердження апелянта, суд апеляційної інстанції не має можливості, оскільки відсутній повний відеозапис події, а тому встановити дійсні обставини події неможливо, так само, як і спростувати доводи апелянта, оскільки ставиться під сумнів належне виконання працівниками поліції вимог, передбачених ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним наказом МВС і МОЗ від 09.11.2015 за №1452/735 з реєстрацією в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858. Враховуючи викладене, існують суперечності щодо істотних обставин справи, які мають бути трактовані на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі. Таким чином, суддя першої інстанції під час розгляду адміністративної справи не встановив фактичних обставин, що утворюють склад адміністративного правопорушення та не виклав їх в мотивувальній частині постанови як формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Текст постанови суду містить лише посилання на протокол про адміністративне правопорушення. Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Виходячи з положень ст.ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не підтверджена наявними доказами безсумнівно, відтак постанова місцевого суду підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу адвоката Бондаренко Т.А. задовольнити. Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду Ю.О. Гріпас