Постанова 4872 № 916/596/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2021 року Справа № 916/596/20 м.Одеса, пр-т Шевченка, 29 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді М.А. Мишкіної суддів Л.В. Лавриненко, І.Г. Філінюка (склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №26 від 26.02.2021р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2021р.) секретар судового засідання Кияшко Р.О. за участю представників учасників справи про банкрутство: від ПП «Рост Верк» - Швець О.В. - за ордером; від ТОВ «АВТОТЕХЦЕНТР» - Дьяков В.О. - за ордером; від ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» - не з`явився; від ДП «МТП «Чорноморськ» - Пилипчук О.В. - за ордером; Саєвська Т.П. - в порядку самопредставництва арбітражний керуючий Чепелюк О.О. до приміщення Північно-західного апеляційного господарського суду не з`явився Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Рост Верк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07 жовтня 2020 року про відхилення вимог кредитора та ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 07 жовтня 2020 року у справі №916/596/20 за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХЦЕНТР» до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» про банкрутство суддя суду першої інстанції С.І. Антощук час і місце постановлення ухвали про відхилення вимог кредитора: 07.10.2020р., 11:48год, м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №9 повна ухвала складена 12.10.2020р. час і місце постановлення ухвали попереднього засідання: 07.10.2020р., 12:11год, м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №9 повна ухвала складена 08.10.2020р. Учасники справи про банкрутство належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 12.04.2021р. згідно ст.ст. 233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови. встановив: 04.03.2020р. ТОВ «Автоцехцентр» звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН». Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2020р. відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН»; визнано вимоги ТОВ «Автотехцентр» в розмірі 9105744,42грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» (6800, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Проспект миру, 5-Р, каб.12, каб.24; код ЄДРПОУ40611490) строком на 170 календарних днів до 16.11.2020р.; призначено розпорядника майном боржника ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича; встановлено грошову винагороду розпоряднику майна арбітражному керуючому Чепелюку О.О.; встановлено обмеження для боржника ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН», його органу управління, власника майна боржника; оприлюднено на офіційному веб-порталі Верховного суду оголошення про відкриття провадження у справі у справі про банкрутство ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН». 02.07.2020р. Приватне підприємство «Рост Верк» подало до місцевого господарського суду заяву про визнання кредиторських вимог до ТОВа «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН», в якій просило визнати грошові вимоги кредитора до боржника в сумі 11408456,6грн., з яких 10000000грн. - основна сума кредиту, підлягають включенню до четвертої черги задоволення; 290410,96грн. - сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за період з 09.06.2018р. по 31.07.2018р., підлягають включенню до четвертої черги задоволення; 439726грн. - заборгованість зі сплати 3% річних, підлягають включенню до четвертої черги задоволення; 678322,64грн. заборгованість зі сплати інфляційних втрат підлягають включенню до четвертої черги задоволення. В обґрунтування заяви підприємство посилалося на те, що 07.06.2018р. між ТОВом «ПАУЕР БРОК» (Кредитодавець) та ТОВом «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» (Позичальник) було укладено Кредитний Договір (Кредитна лінія) про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 391, на виконання умов якого 08.06.2018р. Кредитодавець надав Позичальнику кредитні кошти в сумі 10 000 000,00 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок Боржника № НОМЕР_1 , відкритий в AT «БАНК АЛЬЯНС» що підтверджується випискою по рахунку. 31.07.2018р. між ТОВом «ПАУЕР БРОК» та ТОВом «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЕНІКС ПЛЮС» було укладено Договір №Ф-31/08/1-18 про надання фінансових послуг факторингу, за яким ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЕНІКС ПЛЮС» набуло права вимоги до ТОВа «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» грошових коштів за Кредитним Договором (Кредитна лінія) про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 391 від 07.06.2018р. в сумі 10290410,96грн., з яких 10000000грн. - основна сума кредиту, та 290410,96 грн. - сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за період з 09.06.2018р. по 31.07.2018р.. В подальшому, 12.03.2019р. між ТОВом «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЕНІКС ПЛЮС» та ПП «РОСТ ВЕРК» було укладено Договір № 151 про відступлення права вимоги (цесїї), предметом якого є право вимоги до ТОВа «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» за Кредитним Договором (Кредитна лінія) про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 391 від 07.06.2018р в сумі 10290410,96грн. За умовами Договору №151 про відступлення права вимоги (цесїї) ПП «Рост Верк» набуло права вимоги до Боржника за Кредитним договором №391; у Боржника перед ПП «Рост Верк» існує заборгованість 10000000грн. - основна сума кредиту та 3% річних, інфляційні втрати та проценти за користування кредитом у сумах, зазначених у заяві про грошові вимоги. Заявник вказує, що заборгованість ТОВа «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» перед ПП «Рост Верк» за Кредитним Договором (Кредитна лінія) про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 391 від 07.06.2018р. становить 11408459,96грн., з яких 10000000грн. - основна сума кредиту, 290410,96 грн. - сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за період з 09.06.2018р. по 31.07.2018р., 439726,00грн. заборгованість зі сплати 3%річних, 678322,64 грн. заборгованість зі сплати інфляційних втрат. 20.07.2020р. директор ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» подала суду відповідь на заяву ПП «Рост Верк», згідно якої боржник визнає кредиторські вимоги ПП «Рост Верк» на суму 11408459,96грн. у повному обсязі. 22.07.2020р. ТОВ «Автотехцентр» подало суду заперечення на заяву ПП «Рост Верк», в яких просило відмовити у задоволенні заяви та, зокрема, зазначило, що ліцензія ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЕНІКС ПЛЮС» на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг була анульована розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 2031 від 10.10.2019р. До договору про відступлення права вимоги № 151 від 12.03.2019р. не надано доказів оплати придбання права вимоги, доказів повідомлення боржника про зміну кредитора відповідно до вимог ст.ст. 516-518 ЦК України, доказів звернення до ТОВ "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" з вимогою про повернення заборгованості. Також з акту приймання-передачі документів від 31.03.2019р. вбачається, що новому кредитору не передавався оригінал кредитного договору, письмова заявка на видачу кредиту, платіжне доручення про перерахування кредитних коштів тощо, на підставі яких виникає право вимоги. Таким чином у Боржника не виникло обов`язку перед ПП «Рост Верк», оскільки відсутні докази переходу права вимоги до останнього. Окрім того у ПП «Рост Верк» відсутня ліценція на провадження господарської діяльності у сфері надання фінансових послуг. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2020р. (головуючий суддя С.І. Антощук) (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.10.2020р.), відхилено конкурсні грошові вимоги Приватного підприємства «РОСТ ВЕРК» до ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» у сумі 11408459,96грн. При постановленні ухвали суд першої інстанції керувався нормами ч. 2 ст.1083, ч.1 ст.203, ч.1ст.216, ст.1, ч.1 ст.2, ч.1 ст.45, ч.6 ст.46 Кодексу України з процедур банкрутства. Господарський суд дійшов висновку, що правочин, який вчинявся щодо передачі права вимоги до ТОВа «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» за Кредитним Договором (Кредитна лінія) про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 391 від 07.06.2018 року в сумі 10 290 410,96 грн. (10 000 000,00 грн. - основна сума кредиту, 290 410,96 грн. - сума заборгованості зі сплати процентів) вчинений не у формі договору факторингу (договір відступлення права вимоги №151 від 19.03.2019р.), суперечить Цивільному кодексу України і є нікчемним в силу закону. У суду немає правових підстав вважати, що право вимоги до ТОВа «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» у сумі 10290410,96грн. перейшло від ТОВа «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЕНІКС ПЛЮС» до ПП «РОСТ ВЕРК», оскільки нікчемні правочини не створюють відповідних юридичних наслідків. При цьому судом не прийнято до уваги заперечення ініціюючого кредитора стосовно неналежного оформлення банківської виписки по рахунку боржника як доказу перерахування коштів за договором з тих підстав, що наявні у матеріалах справи документи, які надійшли до суду від АТ "Банк Альянс" спростовують зазначені заперечення. Заперечення щодо скасування ліцензії на здійснення фінансових послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "ПАУЕР БРОК" судом також відхилені, оскільки це за даними самого кредитора було здійснено після укладення договору кредиту. Враховуючи відмову суду у визнанні грошових вимог ПП «РОСТ ВЕРК» за основним зобов`язанням у сумі 10 290 410,96 грн., суд відмовив також у визнанні 439726,00грн. - 3% річних, 678322,64грн. інфляційних втрат, які нараховані кредитором у зв`язку із неналежним виконанням основного зобов`язання. Ухвалою попереднього засідання від 07.10.2020р., визначено розмір та перелік усіх визнаних, а також невизнаних господарським судом вимог кредиторів, зокрема, не визнані вимоги Приватного підприємства «Рост Верк» у сумі 11408459,96грн. (п.4 резолютивної частини ухвали). В ухвалі зазначено, що грошові вимоги Приватного підприємства «Рост Верк» до ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН у сумі 11408 459,96грн. відхилено ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2020р. 26.10.2020р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного підприємства «Рост Верк» (вхідний номер 3495/20, 3496/20 від 26.10.2020р.) на вищезазначені ухвали, в якій скаржник просить суд: - прийняти апеляційну скаргу Приватного підприємства «Рост Верк» на ухвалу Господарського суду Одеської області про відхилення вимог кредитора від 07 жовтня 2020 року у справі № 916/596/20, якою відхилено кредиторські вимоги Приватного підприємства «Рост Верк» та ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 07 жовтня 2020 року у справі № 916/596/20 до розгляду; - ухвалу Господарського суду Одеської області про відхилення вимог кредитора від 07 жовтня 2020 року у справі №916/596/20, якою відхилено грошові вимоги Приватного підприємства «Рост Верк» до ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» в сумі 11 408 459,96 грн. скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким визнати грошові вимоги Приватного підприємства «Рост Верк» до ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» в сумі 11408459,96грн. повністю; - ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 07 жовтня 2020 року у справі № 916/596/20 в частині визначення грошових вимог Приватного підприємства «Рост Верк» до ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» в сумі 11408459,96грн. як таких, що невизнані судом скасувати; - включити грошові вимоги Приватного підприємства «Рост Верк» до ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» в сумі 11408459,96грн. до переліку визнаних господарським судом вимог конкурсних кредиторів для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів. В обґрунтування вимог апеляційної скарги ПП «Рост Верк», крім доводів, наведених у заяві про грошові вимоги, зазначає, що: - суд припустився помилки під час визначення правовідносин, які склалися між ТОВом «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЕНІКС ПЛЮС» та ПП «Рост Верк» і, як наслідок, застосував не ті норми Законодавства України, які підлягають застосуванню, не врахував існуючу чисельну судову практику, правові позиції судів касаційної інстанції та Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 11.09.2018р. у справі №909/968/16 (щодо розмежування договору факторингу та інших способів відступлення права вимоги); - суд неправомірно дійшов висновку про те, що правочин, який вчинявся щодо передачі права вимоги до Боржника за Кредитним Договором (Кредитна лінія) про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 391 від 07.06.2018 року в сумі 10290410,96 грн. є нікчемним, оскільки у законодавстві України відсутні відповідні приписи; - у Цивільному кодексі України, як вбачається зі змісту його статей 512, 1077, розмежовано правочини, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу; - положення ч.2 статті 656, ст. 1083 ЦК України не позбавляють фінансову установу, якою є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЕНІКС ПЛЮС», та ПП «Рост Верк», яке не є фінансовою установою, права на укладення Договору № 151 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.03.2019р.на підставі ст.512 ЦК України незалежно від наявності у них права на укладення договору факторингу відповідно до ст.1077 цього Кодексу та як наслідок не суперечить Цивільному кодексу України; - оскільки ухвала попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 07 жовтня 2020 (в частині щодо вимог ПП «Рост Верк») прийнята на підставі ухвали від 07.10.2020, якою відхилено грошові вимоги ПП «Рост Верк» до Боржника у сумі 11408459,96 грн., оскарження ухвали попереднього засідання в частині грошових вимог ПП «Рост Верк» неможливе без одночасного оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 07.10.2020р. якою відхилено грошові вимоги ПП «Рост Верк» до ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» у сумі 11 408 459,96 грн., Ухвалами суду апеляційної інстанції: - від 28.10.2020рю витребувано від Господарського суду Одеської області копії матеріалів, необхідних для розгляду апеляційної скарги ПП «Рост Верк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.10.2020р. про відхилення вимог кредитора та ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 07.10.2020р. у справі №916/596/20; відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги ПП «Рост Верк» до надходження копій витребуваних матеріалів з господарського суду Одеської області; - від 09.11.2020р. залишено апеляційну скаргу без руху; - від 22.12.2020р. поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження ухвал від 07.12.2020р., відкрито апеляційне провадження з апеляційною скаргою ПП «Рост Верк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.10.2020р. про відхилення вимог кредитора та ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 07.10.2020р. у справі №916/596/20; встановлено учасникам справи про банкрутство строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 11.01.2021р.; - від 14.01.2021р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні 10.02.2021р. з повідомленням учасників справи. 12.01.2021р. арбітражний керуючий Чепелюк О.О. подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити оскаржені ухвали без змін, а апеляційну скаргу без задоволення та зазначив, що: - директор ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» Шубко О.Ю., яку в межах справи про банкрутство було відсторонено від виконання обов`язків, одночасно є засновником заявника ПП «Рост Верк», а складені та подані до суду документи свідчать про зацікавленість даної особи у збільшенні розміру кредиторських вимог; - до заяви ПП «Рост Верк» надана банківська виписка ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН», яка сформована 16.04.2019 р. та не могла бути наявна у заявника, оскільки Договір про надання коштів у позику укладався не з заявником, а з ТОВ «ПАУЕР БРОК»; - з документів, які подані заявником, встановлюється, що повідомлення про відступлення права вимоги оформлено у вигляді Додатку до договору № Ф- 31/08 /1-18, який укладено між ТОВ «ПАУЕР БРОК» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЕНІКС ПЛЮС», що жодним чином не доводить про інформування ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕН ЮКРЕЙН» про відступлення права вимоги; - за практикою Верховного Суду відсутність підпису та печатки сторони свідчить про відсутність волевиявлення, а отже договір є неукладеним, в свою чергу не укладений договір не породжує жодних прав та обов`язків; - за відсутності підписаного зі сторони Боржника Акту звірки від 31.07.2018р. встановити достеменно суму заборгованості можливим не вбачається; - оскільки право вимоги у ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЕНІКС ПЛЮС» виникло на підставі договору факторингу, то й подальший продаж права вимоги повинен бути оформлений у вигляді договору факторингу; - пунктом 1 ст.1082 ЦК передбачено, що наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Проаналізував зміст договору факторингу № Ф-31/08/1-18 від 31.07.2018р. встановлено, що договір не містить посилання на можливість здійснення наступного відчуження права вимоги; - пунктом 10 Договору передбачений обов`язок обох сторін Договору повідомити Боржника про відступлення права вимоги за основним Договором протягом 5 днів. Однак, доказів повідомлення Боржника про відступлення права вимоги ані від Цедента ані від Цесіонарія до заяви не долучено. Що свідчить про невиконання сторони своїх зобов`язань за договором. 02.02.2021р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРІ ФІНАНС», в якому заявник просить замінити первісного кредитора ТОВ «Фінансова компанія «ЮГ КАПІТАЛ» на нового кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАРІ ФІНАНС». Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2021р. (яка занесена до протоколу судового засідання) (головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді В.В.Бєляновський, І.Г. Філінюк) відкладено розгляд справи на 03.03.2021р., 14.30год. У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю з 23.02.2021р. судді В.В. Бєляновського, розпорядженням керівника апарату суду №26 від 26.02.2021р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/596/20. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2021р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: Л.В. Лавриненко, І.Г. Філінюк. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 01.03.2021р. прийнято матеріали оскарження ухвал від 07.10.2020р. за апеляційною скаргою ПП «Рост Верк» у справі №916/596/20 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: Л.В. Лавриненко, І.Г. Філінюк; призначено судове засідання на 22.03.2021р., 11.00год. з повідомленням учасників справи; допущено участь в судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду 22.03.2021р., 11.00год. в режимі відеоконференції арбітражного керуючого Чепелюка О.О. із дорученням проведення відеоконференції Північно-західному апеляційному господарському суду. 12.04.2021р. від ДП «МТП «Чорноморськ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому кредитор зазначає, що апеляційна скарга ПП «Рост Верк» підлягає залишенню без задоволення через відсутність порушень норм матеріального та процесуального права. У відзиві заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку його подання, яке обґрунтоване зміненими умова праці на підприємстві, зокрема, введенням неповного робочого тижня та оголошеним з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби простоєм з можливістю перебування вдома, яке задоволено протокольною ухвалою суду. В засіданні суду апеляційної інстанції 12.04.2021р. ПП «Рост Верк» підтримало доводи та вимоги апеляційної скарги. Представники ТОВ «АВТОТЕХЦЕНТР» та ДП «МТП «Чорноморськ» проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечували. Інші учасники провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» своїх представників в засідання суду апеляційної інстанції не направили. Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, у справах про банкрутство у випадках, передбачених ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Згідно із ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 07.06.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАУЕР БРОК" (Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" (Позичальник) було укладено Кредитний Договір (Кредитна лінія) про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 391, згідно п. 1.1 якого Кредитодавець зобов`язується відкрити Позичальнику кредитну лінію загальним розміром не більше ніж 10 000 000, 00 грн., в межах якої Позичальник може отримувати будь-які суми, які надаються на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості. Пунктом 1.2. Договору передбачено, що Позичальник зобов`язується повернути отримані за кредитною лінією кредити та сплатити проценти за користування кредитами на умовах, визначених цим Договором. Згідно п. 1.4. Договору видача окремих кредитів провадиться на підставі письмової заяви Позичальника. Відповідно до п. 2.1. Договору кредитна лінія відкривається строком на 6 місяців від дати отримання Позичальником першого кредиту. Пунктом 2.3. передбачено, що Позичальник зобов`язується повернути отримані кредити та сплатити проценти за користування кредитами до закінчення строку, визначеного п. 2.1. цього Договору. Згідно п. 3.1. Договору плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою і становить 20 процентів простих річних які нараховуються на залишок заборгованості за основною сумою кредиту. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту та влючаючи дату його повернення. Додатком №1 до даного Договору визначено графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у випадку отримання усієї суми кредиту за кредитною лінією. 08.06.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАУЕР БРОК" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" кредитні кошти в сумі 10 000 000,00 грн. (десять мільйонів гривень 00 копійок) шляхом перерахування коштів на рахунок Боржника № НОМЕР_1 , відкритий в AT "БАНК АЛЬЯНС" що підтверджується випискою по рахунку (т. 9 а.с. 147). 31 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАУЕР БРОК" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЕНІКС ПЛЮС" (фактор) було укладено Договір №Ф-31/08/1-18 про надання фінансових послуг факторингу, відповідно до п.1.1 якого клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити права грошової вимоги, що виникли у клієнта на підставі Кредитного договору (кредитна лінія) про надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту №391 від 07.06.2018р., права вимоги за яким відступаються клієнтом фактору. Згідно п.1.2 Договору №Ф-31/08/1-18 в силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) по всім грошовим вимогам клієнта згідно п.1.1. Договору, у тому числі права одержання від боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» суми основного боргу, відсотків, неустойки у повному обсязі. Відповідно до п.1.3 Договору №Ф-31/08/1-загальна сума переданих грошових вимог, станом на 31.07.2018р. складає 10 000 000,00 грн. борг за основною сумою кредиту, 290 410,96 грн. нараховані та не сплачені за користування кредитом проценти, станом на 31.07.2018р. В пункті 3.1.3 Договору №Ф-31/08/1 сторони погодили, що фактор має право уступити права грошових вимог, в цілому або якоїсь окремої вимоги згідно даного договору третім особам. Пунктом 4.1. Договору №Ф-31/08/1 передбачено, що за передані Клієнтом права вимоги до Боржника Фактор сплачує 10 000 000 грн. без ПДВ., що є сумою фінансування. Згідно п. 4.3. Договору №Ф-31/08/1 оплата послуг Фактора за надання фінансування Клієнта за цим Договором здійснюється шляхом відступлення Прав Вимоги із знижкою, розмір якої складає різницю між Загальною сумою заборгованості та Сумою фінансування. Згідно Додатку №1 до вказаного Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАУЕР БРОК" повідомило Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" про передання на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЕНІКС ПЛЮС" права вимоги за Договором № 391 від 07.06.2018р. 12.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЕНІКС ПЛЮС" (цедент) та Приватним підприємством "РОСТ ВЕРК" (цесіонарій) було укладено Договір № 151 про відступлення права вимоги (цесїї), відповідно до п.1 якого в порядку і на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарію право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" , а цесіонарій набуває право вимоги до боржника яке виникло за Кредитним Договором (Кредитна лінія) про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 391 від 07.06.2018р. з усіма договорами про внесення змін та доповнень, що є його невід`ємною частиною і договором №Ф-31/08/1 про надання фінансових послуг факторингу від 31.07.2018р. за яким право вимоги до боржника перейшло до цедента. Відповідно до п.2 Договору № 151 за відступлення права вимоги цесіонарій сплачує цедентові плату в розмірі 10 290 410,96 грн., яка підлягає сплаті протягом трьох банківських днів, починаючи з 25.05.2021р. Згідно п.3, 5, 7 Договору № 151 цесіонарій набуває право вимагати від боржника сплати коштів в сумі 10 290 410,96 грн. Зазначене право вимоги цедента до боржника переходить до цесіонарія з моменту підписання цього договору. Для підтвердження переходу права вимоги до цесіонарія, сторонам не потрібно підписувати додаткові документи, акти, тощо, за виключенням випадків, прямо передбачених цим договором. Посилаючись на перехід права вимоги до ТОВ "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" на підставі Договору № 151 про відступлення права вимоги (цесїї), ПП "РОСТ ВЕРК" звернулося до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог у розмірі 11408456,6грн., з яких 10000000грн. - основна сума кредиту, 290410,96грн. - сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за період з 09.06.2018р. по 31.07.2018р., 439726грн. - заборгованість зі сплати 3% річних, 678322,64грн. заборгованість зі сплати інфляційних втрат. Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо відсутності підстав для визнання вказаних вимог, однак не може повністю погодитися з мотивами, які викладені в ухвалі господарського суду щодо підстав для такого висновку. Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви. Частиною 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Відповідно до ч.6 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Так, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЕНІКС ПЛЮС" (фактор) отримало право вимоги до боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» на підставі Договору факторингу №Ф-31/08/1-18. В пункті 3.1.3 Договору №Ф-31/08/1 сторони погодили, що фактор має право уступити права грошових вимог, в цілому або якоїсь окремої вимоги згідно даного договору третім особам. Згідно зі статтею 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави. Тобто, правочин, за яким відбувається наступне відступлення фактором права вимоги до боржника, має відповідати саме договору факторингу відповідно до положень Глави 73 ЦК України - «Факторинг». Отже, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЕНІКС ПЛЮС" вправі було здійснити наступне відступлення прав вимоги, однак, як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, таке відступлення права грошової вимоги, в силу прямих вказівок закону (ст.1083 ЦК України) мало здійснюватися виключно у формі договору факторингу, а не у формі договору відступлення (цесії). У п. 1 ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України вказано, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги). Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Ааналіз ст.ст. 512, 1077 ЦК України свідчить про те, що цивільне право розмежовує правочини, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: договори з відступлення права вимоги (договори цесії) та договори факторингу. Зазначені правочини не є повністю подібними та різняться за певними критеріями: за предметом договорів, за формою вчинення договорів, за суб`єктним складом правочинів, за метою їх укладення. Щодо розмежування за предметом договору слід зазначити, що під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Предметом договору факторингу згідно зі ст.1078 ЦК України може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги). При розмежуванні зазначених договорів за формою їх вчинення слід враховувати, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (ст. 513 ЦК України). Оскільки факторинг згідно з п.3 ч.1 ст.49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Відмінність зазначених договорів за суб`єктним складом полягає в тому, що відповідно до ст. 2, 512-518 ЦК України за договором відступлення права вимоги учасниками цесії можуть бути будь-які фізичні або юридичні особа. Щодо розмежування договорів відступлення права вимоги та факторингу за метою їх укладення слід враховувати, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. У розумінні п. 11 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону факторинг є фінансовою послугою. Отже, метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права, тоді як метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №909/968/16, на яку також посилався скаржник. Колегія суддів відхиляє аргумент скаржника, що положення ч.2 статті 656, ст. 1083 ЦК України не позбавляють фінансову установу, якою є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЕНІКС ПЛЮС», та ПП «Рост Верк», яке не є фінансовою установою, права на укладення Договору № 151 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.03.2019р.на підставі ст.512 ЦК України незалежно від наявності у них права на укладення договору факторингу відповідно до ст.1077 цього Кодексу та як наслідок це не суперечить Цивільному кодексу України. Колегія суддів вважає, що чинне законодавство допускає наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі лише за договором факторингу, тоді як в даному випадку набуття права вимоги відбулося на підставі договору уступки права вимоги. Укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЕНІКС ПЛЮС" та Приватним підприємством "РОСТ ВЕРК" Договір № 151 про відступлення права вимоги (цесїї) не є договором факторингу. Відповідно до п. 1.1 договору №Ф-31/08/1-18 ТОВ "ПАУЕР БРОК" (клієнт) передає ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЕНІКС ПЛЮС" (фактор), а фактор приймає і зобов`язується оплатити права грошової вимоги, що виникли у клієнта на підставі Кредитного договору (кредитна лінія) про надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту №391 від 07.06.2018р., права вимоги за яким відступаються клієнтом фактору. Згідно п.1.2 Договору №Ф-31/08/1-18 в силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) по всім грошовим вимогам клієнта згідно п.1.1. Договору, у тому числі права одержання від боржника ТОВ «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» суми основного боргу, відсотків, неустойки у повному обсязі. За умовами Договору № 151 про відступлення права вимоги (цесїї), в порядку і на умовах, визначених цим договором, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЕНІКС ПЛЮС" (цедент) відступає ПП "РОСТ ВЕРК" (цесіонарій) право вимоги до ТОВ "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН", а цесіонарій набуває право вимоги до боржника яке виникло за Кредитним Договором (Кредитна лінія) про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 391 від 07.06.2018р. з усіма договорами про внесення змін та доповнень, що є його невід`ємною частиною і договором №Ф-31/08/1 про надання фінансових послуг факторингу від 31.07.2018р. за яким право вимоги до боржника перейшло до цедента. Згідно п.3 Договору № 151 цесіонарій набуває право вимагати від боржника сплати коштів в сумі 10 290 410,96 грн. Згідно ст. ст.76,77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже обставина переходу права вимоги за договором, що був укладений як договір факторингу, згідно ст.1083 ЦК України має бути підтверджена допустимим доказом - договором, укладеним відповідно до Глави 73 ЦК України, що регулює відносини факторингу, що випливає з положень ст. 1083 ЦК України. Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЕНІКС ПЛЮС" та Приватним підприємством "РОСТ ВЕРК" Договір № 151 про відступлення права вимоги (цесїї) є нікчемним, оскільки сама та обставина, що договір відступлення права вимоги укладений не у формі договору факторингу не може свідчити про нікчемність такого договору. Передбачених ст.. 215 ЦК України підстав вважати договір цесії №151 нікчемним судом не наведено, відсутнє посилання на норму закону, яка прямо вказує на нікчемність такого правочину та судом апеляційної інстанції таких підстав не встановлено. За наведених обставин договір про відступлення права вимоги (цесії) №151 не може бути належним та допустимим доказом переходу права вимоги за кредитним договором №391 від 07.06.2018р. до ПП «Рост Верк», оскільки не є договором факторингу, а згідно ст.. 1083 ЦК України саме такий договір є доказом переходу права вимоги до нового кредитора. Такий висновок суду не ґрунтується на нормах чинного законодавства і є таким, що істотно впливає на висновок про правильність застосування норм матеріального права при перегляді оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку. Враховуючи наведене у задоволенні кредиторських вимог ПП «Рост Верк» слід було відмовити у зв`язку із недоведеністю переходу до нього права вимоги до ТОВ "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" допустимими доказами, а не у зв`язку із нікчемністю договору №151 від 12.03.2019р. Враховуючи, що інших доказів переходу права вимоги від ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЕНІКС ПЛЮС" до ПП "РОСТ ВЕРК" матеріали справи не містять, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо відсутності підстав вважати, що право вимоги до ТОВ "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" перейшло від ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЕНІКС ПЛЮС" до ПП "РОСТ ВЕРК" на підставі договору про відступлення права вимоги. Доводи апеляційної скарги у своїй сукупності не спростовують правильність висновку місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання кредиторських вимог ПП «Рост Верк» до боржника у розмірі 11408456,6грн. та подальшого включення їх до реєстру вимог кредиторів. Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Згідно із ч.ч.1,2 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та/або резолютивної частини (ч.4 ст.277 ГПК України). Колегія суддів не погодилася з твердженням господарського суду стосовно того, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЕНІКС ПЛЮС" та Приватним підприємством "РОСТ ВЕРК" Договір № 151 про відступлення права вимоги (цесїї) є нікчемним, що зумовлює необхідність зміни мотивувальної частини ухвали. З огляду того, що апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги в частині скасування ухвали господарського суду Одеської області від 07.10.2020р., якою відхилені кредиторські вимоги ПП «Рост Верк», відсутні підстави і для задоволення вимог скаржника щодо скасування ухвали господарського суду від 07.10.2020р., постановленої за наслідками проведення попереднього засідання у справі №916/596/20. З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга ПП "РОСТ ВЕРК" задоволенню не підлягає, проте оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області підлягає зміні в мотивувальній частині із викладенням мотивувальної частини ухвали в редакції постанови апеляційного господарського суду та залишенням в силі резолютивної частини ухвали від 07.10.2020р. та ухвали попереднього засідання від 07.10.2020р. Керуючись ст.ст. 232, 233, 235, 236, 240, 269, 270, 271, 276, 277, 281-284 ГПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ПП «Рост Верк» залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.10.2020р. про відхилення вимог ПП «Рост Верк» змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції постанови апеляційного господарського суду. Резолютивну частину ухвали від 07.10.2020р. залишити без змін. Ухвалу попереднього засідання від 07.10.2020р. у справі №916/596/20 в частині включення вимог ПП «Рост Верк» до переліку невизнаних судом вимог кредиторів - залишити без змін. Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.287, 288 ГПК України. Повний текст постанови складено 19.04.2021р. Головуючий суддя М.А. Мишкіна Суддя Л.В. Лавриненко Суддя І.Г. Філінюк