Постанова 4872 № 916/596/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/596/20 пр-т Шевченко, 29, м.Одеса Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді М.А. Мишкіної, суддів В.В. Бєляновського, І.Г. Філінюка (склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №424 від 26.10.2020р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2020р.) секретар судового засідання Кияшко Р.О. за участю представників учасників справи про банкрутство: від ТОВ "Чорноморська стивідорна компанія" - не з`явився; від ТОВ " АВТОТЕХЦЕНТР " - не з`явився; від ТОВ " ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН " - не з`явився; від арбітражного керуючого та інших учасників провадження у справі про банкрутство - представники не з`явилися. Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська стивідорна компанія" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18 вересня 2020 року про визнання вимог кредиторів у справі №916/596/20 за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР" до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" про банкрутство суддя суду першої інстанції С.І. Антощук час і місце постановлення ухвали: 18.09.2020р., 12:15год, м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №9 Учасники справи про банкрутство належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 20.01.2021р. згідно ст.ст. 233, 240 ГПК України підписано вступну та резолютивну частини постанови. встановив: 04.03.2020р. ТОВ «Автоцехцентр» звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН». Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2020р. відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН»; визнано вимоги ТОВ «Автотехцентр» в розмірі 9105744,42грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» (6800, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Проспект миру, 5-Р, каб.12, каб.24; код ЄДРПОУ40611490) строком на 170 календарних днів до 16.11.2020р.; призначено розпорядника майном боржника ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича; встановлено грошову винагороду розпоряднику майна арбітражному керуючому Чепелюку О.О.; встановлено обмеження для боржника ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН», його органу управління, власника майна боржника; оприлюднено на офіційному веб-порталі Верховного суду оголошення про відкриття провадження у справі у справі про банкрутство ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН». 30.06.2020р. ТОВ «Чорноморська стивідорна компанія подало місцевому господарському суду до заяву про грошові вимоги до ТОВа «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН», в якій просило визнати грошові вимоги кредитора до боржника, що складаються з суми 113470,4грн., в тому числі: 60658,46грн. основного боргу, пені у розмірі 49819грн., інфляційних витрат у розмірі 71,99грн., 3% річних у розмірі 818,95грн. та судових витрат на сплату судового збору 2102грн. по справі №916/690/20; визнати грошові вимоги кредитора до боржника, що складаються з суми 954586,30грн., в тому числі: 162300грн. основного боргу, 10115,91грн. інфляційних нарахувань, 775794грн. пені та 6376.39грн. 3% річних по справі №916/691/20. Кредитор посилається на те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 25.05.2020р. у справі №916/690/20 позовну заяву ТОВ «Чорноморська стивідорна компанія» до ТОВ ««ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» про стягнення заборгованості було задоволено, вирішено стягнути з ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» на користь кредитора заборгованість у розмірі 60658,46грн., пеню у розмірі 49819,00грн., інфляційні витрати у розмірі 71,99грн., 3% річних у розмірі 818,95грн. та судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2102,00грн. 13.03.2020р. ТОВ «Чорноморська стивідорна компанія» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» про стягнення 954586,30грн., в тому числі: 162300грн. основного боргу, 10115,91грн. інфляційних нарахувань, 775794грн. пені та 6376.39грн. 3% річних (справа №916/691/20). Ухвалою суду від 15.06.2020р. прийнято до провадження справу №916/691/20 у межах справи №916/596/20. Невиконання боржником взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу №29 підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи №916/691/20. 20.07.2020р. директор ТОВ «ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН» подав суду відповідь на заяву ТОВ «Чорноморська стивідорна компанія», в якій божник частково визнає грошові вимоги на суму 113470,40грн. (дана заборгованість у боржника перед кредитором підтверджується відповідним судовим рішення). Щодо решти вимог ТОВа «Чорноморська стивідорна компанія» на загальну суму 954586,30грн. то до моменту розгляду судом заявлених вимог у позовному провадженні (справа №916/691/20) та прийняття рішення, Боржник вважає неможливим здійснити їх розгляд як кредиторських вимог у справі. 20.07.2020р. ТОВ «Чорноморська стивідорна компанія» подало суду заяву про уточнення заяви про грошові вимоги, в якій кредитор просить змінити прохальну частину заяви про грошові вимоги та викласти їх в наступній редакції: визнати грошові вимоги кредитора до боржника , що складаються з суми 113470,4грн., в тому числі: 60658, 46 основного боргу, пені у розмірі 49819грн., інфляційних втрат у розмірі 71,99грн., 3% річних у розмірі 818,95грн. та судових витрат на сплату судового збору у розмірі 2102грн по справі №916/690/20; визнати грошові вимоги кредитора до боржника, що складаються з суми 954586,30грн., в тому числі: 162300грн. основного боргу, 10115,91грн. інфляційних нарахувань, 775794грн. неустойки та 6376,39грн. 3% річних по справі №916/596/20(916/691/20). Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2020р. (суддя С.І.Антощук) визнано конкурсні грошові вимоги ТОВ «Чорноморська стивідорна компанія» до ТОВа «Європіан Агро Інвестмент Юкрейн» у сумі 242441,04грн., що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів, у сумі 91936,96грн. (пеня), що підлягає задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів, та судовий збір у сумі 4204грн., що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів; у задоволенні інших заявлених конкурсних вимог відмовлено. При постановленні ухвали суд першої інстанції керувався нормами ст.ст. 193, 216, ч.1 ст.230, п. 6 ст.231, ч.6 ст. 232, ч.2 ст.343 ГК України, ст.ст.525, 526, 610 ч.1 ст. 611, ч. 2 ст.625 ЦК України, ст.ст. 1, 2 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань». Суд першої інстанції вважає підтвердженими грошові вимоги кредитора, що підтверджені рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/690/20 від 25.05.2020р. у сумі: 60658,46грн. основної заборгованості, 49819грн пені, 71.99грн. інфляційних втрат, 818,95грн. 3% річних та судові витрати у розмірі 2102грн. Щодо інших грошових вимог, суд першої інстанції перевіривши розрахунок заборгованості за договором №29 від 15.11.2018р. інфляційних втрат у сумі 10115,91грн. та 3% річних у сумі 6373,73грн., наданий кредитором, встановив, що з урахуванням заявленого кредитором строку розрахунку, то він відповідає дійсним обставинам справи. Суд самостійно визначив суму пені, яка підлягає задоволенню, зробивши власні розрахунки, а саме - 42117,96грн. керуючись ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», відповідно до якої пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Суд визначив, що загальна сума заборгованості за Договором №65 від 30.09.2019р. та Договором №29 від 15.11.2018р. складає 334378грн., що у свою чергу складається з 222958,46грн. основної заборгованості, 91 936,96грн пені, 10187,90грн. інфляційних втрат, 7192,68грн. 3% річних та 2102грн судового збору у справі №916/690/20. 05.10.2020р. не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «Чорноморська стивідорна компанія» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Одеської області про визнання кредиторських вимог від 18.09.2020р. по справі №916/596/20 - скасувати. Апелянт вважає, що в ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначена диспозитивна норма, яка не визначає розмір пені, а її верхню межу, що не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а ст.343 ГК України доречно застосовувати до суб`єктів, що здійснюють свою діяльність у сфері фінансів та банківської діяльності, кредитор та боржник не є суб`єктами такого виду господарської діяльності. Апелянт посилається на норми ст. ст.551, 627 ЦК України, які передбачають можливість збільшення розміру відповідальності за порушення зобов`язань сторонами, оскільки є свобода договору. Ухвалою ПІвденно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2020р. (головуючий суддя Богатир К.В., судді: Бєляновський В.В., Філінюк І.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Чорноморська стивідорна компанія», встановлено строк учасникам справи на подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань по справі до 10.11.2020р. 26.10.2020р. до суду апеляційної інстанції надійшли: апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЮГ КАПІТАЛ" на ухвали господарського суду Одеської області від 07.10.2020р.; апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКС-РАЙТ" на ухвали господарського суду Одеської області від 07.10.2020р.; апеляційна скарга Приватного підприємства "Рост Верк" на ухвали господарського суду Одеської області від 07.10.2020р. Враховуючи положення п.п.17.4 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, п.п.2.3.17, 2.3.25, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010р., у зв`язку із направленням судді К.В. Богатиря на підготовку для підтримки кваліфікації до Національної школи суддів України з 26.10.2020р. по 30.10.2020р., розпорядженням керівника апарату суду №424 від 26.10.2020р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/596/20. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2020р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А. Мишкіна, судді: В.В. Бєляновський, І.Г. Філінюк. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2020р. прийнято матеріали оскарження за апеляційною скаргою ТОВ «Чорноморська стивідорна компанія» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2020р. про визнання вимог кредиторів у справі №916/596/20 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А Мишкіна., судді: В.В. Бєляновський, І.Г. Філінюк . Ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.11.2020р. призначено справу до розгляду на 16.12.2020р. Судове засідання, призначене на 16.12.2020р. не відбулось у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді М.А. Мишкіної з 30.11.2020р. по 18.12.2020р. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.12.2020р. призначено справу до розгляду на 20.01.2021р 15.01.2021р. арбітражний керуючий Чепелюк О.О. подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив поновити строк на подання відзиву та відхилити апеляційну скаргу ТОВа «Чорноморська стивідорна компанія». У відзиві зазначено, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018р. у справі №910/10224/14, від 23.05.2018р. у справі №910/15492/17 та від 06.03.2019р. у справі №916/4692/15. Клопотання розглянуто у судовому засіданні 20.01.2021р. та постановлено ухвалу про продовження строку на подання відзиву до 13.01.2021р. У судове засідання 20.01.2021р. представники учасників провадження не з`явилися. Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У відповідності до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, у справах про банкрутство у випадках, передбачених ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали та встановлено господарським судом, 15.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморська стивідорна компанія" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №29 від 15.11.2018р., відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати Покупцю у власність виготовлене та встановлене у складі №21 Обладнання, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість даного Обладнання на умовах розстрочення платежу. Перелік Обладнання зазначено у п. 1.1. даного Договору. Відповідно до п. 2.1. Договору вартість обладнання за Договором складає 649 200 грн. з ПДВ. Згідно п. 2.2. Договору розрахунок за Обладнання за Договором здійснюється у національній валюті України у безготівковій формі на поточний рахунок Продавця з розстрочкою платежу на 4 місяці. Відповідно до пп. 2.3.1., 2.3.2. п. 2.3. Договору Покупець зобов`язаний протягом двох днів з моменту підписання даного Договору перерахувати Продавцеві грошові кошти у розмірі 162 300 грн. що є 25% попередньою оплатою від загальної суми вартості Обладнання, решту суми Договору Покупець зобов`язаний сплачувати на поточний рахунок Продавця щомісячно у розмірі 162 300 грн., але не пізніше 15 числа поточного місяця. Крім того, пп. 2.3.3. п. 2.3. визначено наступний графік платежів на погашення залишку суми заборгованості за договором (- 25% авансованих коштів за договором): 1. до 15.12.2018р. - 162 300 грн. 2. до 15.01.2019р. - 162 300 грн. 3. до 15.02.2019р. - 162 300 грн. Згідно пп. 4.1.1 п. 4.1 Договору визначено, що Продавець зобов`язується передати Обладнання у власність Покупцю не пізніше одного робочого дня з дня виконання Покупцем вимог цього договору щодо повної оплати вартості Обладнання. Відповідно до пп. 4.2.1. п. 4.2. Покупець зобов`язаний виплачувати Продавцю щомісячні внески в розмірі та строки, передбачені пп. 2.3.1. 2.3.2. п. 2.3. Пунктом 7.1. Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним Договором Продавець і Покупець несуть матеріальну відповідальність у відповідності з чинним законодавством України. Відповідно до п. 7.4 Договору у випадку не здійснення Покупцем оплати в строк та в розмірі, передбачених пп. 2.3.1 п. 2.3 даного Договору Продавець має право відмовитися від Договору та розірвати його в односторонньому порядку без попередження про це Покупця. Відповідно до п. 7.5 Договору Покупець за невнесення платежів, передбачених пп. 2.3.1, 2.3.2 п. 2.3 Договору, чи внесення їх не в повному обсязі або з порушенням термінів, зазначених у пп. 2.3.1., 2.3.2. даного Договору, сплачує Продавцю неустойку у розмірі 1% від загальної суми заборгованості, яка склалася на день порушення по цьому Договору, за кожний день прострочення. Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору Боржником 19.11.2028р. було здійснено попередню оплату у розмірі 25% від вартості Договору, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 285 від 19.11.2018р. На виконання взятих на себе зобов`язань Кредитором відповідно до Акту приймання-передачі ключа від 19.11.2018р. передано Боржнику ключ від однієї (правої) секції складу №21 (інв. №941), розташованого на території порту Чорноморськ та відповідно до Акту приймання-передачі ключа від 30.11.2018р. передано Боржнику ключ від лівої секції складу №21 (інв. №941), таким чином станом на 30.11.2018р. Кредитор виконав взяті на себе зобов`язання згідного Договору у повному обсязі. Для погашення залишку заборгованості за Договором Кредитором були виставлені наступні рахунки Боржнику: № 1 від 08.01.2018р. на суму 162 300 грн.; № 3 від 07.02.2019р. на суму 162 300 грн.; № 6 від 07.12.2018р. на суму 162 300 грн.. Втім боржником було здійснено часткову оплату залишку заборгованості за Договором та з порушенням термінів оплати, а саме: - згідно платіжного доручення № 674 від 25.01.2019р. платіж у сумі 162 300 грн., який повинен був бути сплачений до 15.12.2018р. було сплачено 25.01.2019р., тобто з простроченням у 42 дні. - згідно платіжного доручення № 857 від 26.02.2019р. платіж у сумі 162 300 грн., який повинен був бути сплачений до 15.01.2018р. було сплачено 26.02.2019р., тобто з простроченням у 43 дні. - останній платіж, який повинен був бути оплачений до 15.02.2019р. не сплачено до даного часу. Як встановлено судом, сума заборгованість за основним зобов`язанням Боржника складає 162 300 грн. Перевіривши здійснений кредитором розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд визнав його відповідаючим дійсним обставинам справи та дійшов висновку, що інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу №29 від 15.11.2018р. склали 10 115, 91 грн., сума 3 % річних - 6 373, 73 грн. Також господарським судом встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 25.05.2020р. у справі №916/690/20 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська стивідорна компанія" та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" на користь позивача 60 658, 46 грн. основної заборгованості, 49 819 грн. пені, 71, 99 грн. інфляційних втрат, 818, 95 грн. 3% річних та судові витрати у розмірі 2 102 грн. Поряд з цим, перевіривши здійснений кредитором розрахунок пені, господарський суд не погодився з нарахованою ТОВ "Чорноморська стивідорна компанія" пенею у сумі 775 794,00 грн. та здійснивши власний розрахунок дійшов висновку, що вірним є розмір пені у сумі 42 117,96грн. Суд визначив, що загальна сума заборгованості за Договором №65 від 30.09.2019р. та Договором №29 від 15.11.2018р. складає 334378грн., що у свою чергу складається з 222958,46грн. основної заборгованості, 91 936,96грн пені, 10187,90грн. інфляційних втрат, 7192,68грн. 3% річних та 2102грн судового збору у справі №916/690/20. Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди із ухвалою суду в частині визнання конкурсних грошових вимог ТОВ „ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ" до ТОВ „ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" у сумі 242 441, 04 грн з віднесенням їх у четверту чергу задоволення вимог кредиторів, у сумі 49 819 грн. (пеня) з віднесенням їх у шосту чергу задоволення вимог кредиторів, 4 204,00 грн. (судовий збір) з віднесенням їх у першу чергу задоволення вимог кредиторів, суд апеляційної інстанції не переглядає оскаржувану ухвалу в цій частині. Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Так, в п. 7.5 Договору купівлі-продажу №29 сторони погодили, що покупець за невнесення платежів, передбачених пп. 2.3.1, 2.3.2 п. 2.3 Договору, чи внесення їх не в повному обсязі або з порушенням термінів, зазначених у пп. 2.3.1., 2.3.2. даного Договору, сплачує Продавцю неустойку у розмірі 1% від загальної суми заборгованості, яка склалася на день порушення по цьому Договору, за кожний день прострочення. На підставі умов договору ТОВ "Чорноморська стивідорна компанія" здійснено нарахування пені в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення. Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Судом встановлено, що розмір пені, погоджений сторонами в договорі 1%) перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Господарським судом враховано положення ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та вірно зазначено, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена за подвійною обліковою ставкою Національного банку України. Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України є сталою та викладена в постановах Верховного Суду України від 24.10.2011 у справі № 25/187 та від 07.11.2011 у справі № 5002-2/5109-2010.", а також у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №910/10224/14, від 23.05.2018 у справі №910/15492/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15. Перевіривши здійснений господарським судом розрахунок пені за договором купівлі-продажу №29, колегія суддів вважає його арифметично вірним. З приводу аргумента скаржника, що ст.. 1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено диспозитивні положення щодо розміру пені колегія суддів зазначає, що хоча ст. 1 згаданого закону і визначає, що розмір пені встановлюється за згодою сторін, однак у статті 3 вказано, що цей розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Також колегією суддів відхиляються доводи щодо безпідставного застосування судом положень статті ст.343 ГК України, оскільки стаття 343 ГК України є спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків. З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги про стягнення пені за договором купівлі-продажу №29 з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 42117,96грн., відмовивши у решті вимог кредитора в цій частині. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги як окремо, так і у своїй сукупності не спроможні спростувати правильність висновку господарського суду в частині визначення розміру кредиторських вимог у вигляді пені за договором купівлі-продажу №29 у сумі 42117,96грн., а отже підстави для зміни або скасування оскаржуваної ухвали в цій частині колегія суддів вважає відсутніми. На підставі вищевикладеного, колегія суддів залишає ухвалу господарського суду Одеської області від 18.09.2020р. у справі №916/596/20 без змін , а апеляційну скаргу ТОВ "Чорноморська стивідорна компанія" - без задоволення. Керуючись ст.ст. 232, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Одеської області від 18.09.2020р. у справі №916/596/20 залишити без змін. Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст. 286, 287 ГПК України. Повний текст постанови складено 25 січня 2021 року. Головуючий суддя М.А. Мишкіна Суддя В.В. Бєляновський Суддя І.Г. Філінюк