Постанова 4854 № 420/4475/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4475/20 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Шляхтицький О.І. суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г., секретар - Недашковська Я.О., за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Шаркевича Я.В., представника апелянта - Левенця А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 по справі № 420/4475/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області за участю третьої особи Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22.04.2020 №516 о/с "По особовому складу"; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 всі види грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що у квітні 2020 року ОСОБА_1 було звільнено з посади у Національній поліції України на підставі Наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення від 13.11.2019. Позивач вважає, що покладені в основу звільнення обставини є необґрунтованими та незаконними, а тому наказ від 22.04.2020 №516 о/с підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на посаді. Вказує, що за результатом розгляду адміністративної справи № 420/7683/19 наказ від 22.11.2019 року №1567 о/с, яким позивача було звільнено з посади, визнано протиправним та скасовано. Цей наказ було прийнято на підставі Наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення від 13.11.2019, тобто за аналогічних підстав, що і попереднього разу. Більше того, за результатом апеляційного розгляду справи № 420/7683/19 було також визнано протиправним та скасовано наказ про застосування до нього дисциплінарного стягнення від 13.11.2019. Отже, законна підстава для звільнення позивача з посади відсутня, а також з 10.04.2020 позивач перебував на лікарняному по догляду за неповнолітньою дитиною, а звільнення під час тимчасової непрацездатності особи є неприпустимим. Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що звільнення позивача з органів поліції відбулось на підставі систематичних порушень у професійній діяльності, невиконання останнім покладених на нього службових обов`язків, порушення дисципліни, що відображено у відповідному акті службового розслідування. Від третьої особи пояснення не надходили. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 18грудня 2020 року позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22.04.2020 № 516 о/с "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. Поновив ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області. Стягнув з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у період з 22.04.2020 року по 18.12.2020 у сумі 29 484 (двадцять дев`ять чотириста вісімдесят чотири) грн. 92 коп. Допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць з Головного управління Національної поліції в Одеській області. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління Національної поліції в Одеській області подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - детальний опис дисциплінарних проступків позивача; - судом першої інстанції не взято до уваги, що Довідка № 56 від 10.04.2020 надана ОСОБА_1 не звільняє його від виконання службових обов`язків, оскільки ані листка непрацездатності, ані медичного висновку щодо неможливості здійснення догляду за дитиною матір`ю позивачем не надано. Отже звільнення позивача в період тимчасової непрацездатності не було, так як ним не надано жодного документу який би звільняв його від виконання службових обов`язків; - на момент видання наказу від 22.04.2020 № 516 наказ від 13.11.2019 № 2781 був чинний, а отже посилання суду першої інстанції на його протиправність є хибною; - інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову. Обставини справи. Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області. 08.10.2019 до Головного управління Національної поліції в Одеській області (надалі - відповідач) надійшла доповідна записка начальника УКЗ ГУНП в Одеській області полковника поліції Перчика О.М. про численні порушення інспектором СРПП № 3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_1 норм КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, під час заповнення та винесення протягом березня-вересня 2019 року постанов про накладення адміністративних стягнень по справам про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. З метою перевірки відомостей, викладених у доповідній записці полковника поліції Перчика О.М., наказом ГУ НП в Одеській області від 10.10.2019 № 2476 призначено службове розслідування. За результатами проведеного службового розслідування, відповідно до пункту 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.11.2019 № 2781, за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.п. 1, 2, 3, 9 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги поліцейського, ст.ст. 7, 8, ч. 1 ст. 33, ч. 2 ст. 36, ст.ст. 251, 280, 283 КУпАП, п. 1, абзацу 2 п. 3 Розділу V Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22.11.2019 № 1567о/с, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 22.11.2019 майора поліції ОСОБА_1 (0064054), інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області. Накази від 13.11.2019 № 2781 та від 22.11.2019 № 1567 о/с оскаржені позивачем до суду (справа №420/7683/19). Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 19.02.2020 визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1567 о/с від 22.11.2019 року "По особовому складу". Поновив ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області з 22 листопада 2019 року. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.06.2020 у справі № 420/7683/19 визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 2781 від 13 листопада 2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області", в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, наказ ГУНП в Одеській області від 22.11.2019 № 1567 "По особовому складу" та поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Білгород-Дністровського Відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області в Одеській області з 30 листопада 2019 року (а.с.76-86). Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 08.04.2020 № 463 о/с на виконання рішення суду від 19.02.2020 позивача поновлено на займаній посаді (а.с.12) зі сплатою грошового забезпечення з 22.11.2019 по 19.02.2020 у сумі 31 636,53 грн. Згідно Рапорта від 10.04.2020 на ім`я начальника Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області позивач повідомив про перебування на лікарняному по догляду за неповнолітньою дитиною (а.с.13). 10.04.2020 начальником Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області складено подання на ім`я начальника ГУ НП в Одеській області про звільнення позивача на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.11.2019 № 2781 (а.с.70-71). Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22.04.2020 № 516о/с, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 22.04.2020 майора поліції ОСОБА_1 (0064054), інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області (а.с.98). Не погоджуючись із правомірністю звільнення, позивач звернувся до суду із даним позовом. Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Висновок суду першої інстанції. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що для звільнення позивача на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) відсутній факт притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. До того ж відповідно до ст. 40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України. Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно статті 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII. Відповідно до вимог статті 1 цього Закону Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов`язаний:1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Відповідно до частин 1-3 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень. Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію", служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про Національну поліцію", проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року N 2337-УІП (далі - Дисциплінарний статут) передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і плідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком - визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Відповідно до ч. 1 статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. Згідно частин 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Приписи частин 1, 2 статті 22 Дисциплінарного статуту визначають, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт. Приписи пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначають, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності звільнення позивача зі служби в Національній поліції України за наслідком реалізації відповідного дисциплінарного стягнення, накладеного на підставі затверджених висновків проведеного службового розслідування. Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, оскаржуваний наказ винесено на підставі подання начальника Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області на ім`я начальника ГУНП в Одеській області про звільнення ОСОБА_1 від 10.04.2020 (а.с.70-71). Так, подання складено на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.11.2019 № 2781 (а.с.63-69). Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, аналогічний наказ став підставою і для звільнення позивача 22.11.2019. Колегія суддів зазначає, що не зважаючи на те, що наказ від 13.11.2019 на момент прийняття спірного наказу від 22.04.2020 року був чинний, його повторна реалізація не відповідає загальним принципам права, окрім того факт його протиправності та скасування встановлені постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що згідно частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. З постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі № 420/7683/19 вбачається, що в межах спірних правовідносин не можуть бути підставою для видання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності дисциплінарні проступки, вчинені поліцейським більш-ніж за шість місяців до його видання. ГУ НП в Одеській області, всупереч регламентованим Дисциплінарним статутом Національної поліції України строкам застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських, проведено службове розслідування щодо позивача, за період з 01 січня 2019 року по 15 вересня 2019 року. Як вбачається із затверджених висновків проведеного службового розслідування, позивачем, зокрема, вчинено дисциплінарні проступки порушення вимог КУпАП у період з 12.03.2019 по 08.05.2019. П`ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 420/7683/19, зазначив, що позивач не міг бути притягнутим до дисциплінарної відповідальності за вчинення зазначених порушень, так як станом на 13 листопада 2019 року (день видання дисциплінарного наказу) минув відповідний шестимісячний строк притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Також апеляційним судом під час розгляду справи № 420/7683/19 зазначено, що ГУНП в Одеській області не надано жодних пояснень щодо зазначених порушень вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також не обґрунтовано правомірності та доцільності перевірки саме такого періоду діяльності позивача (з 01 січня 2019 року по 15 вересня 2019 року) у межах спірних правовідносин. Як ґрунтовно зазначив суд першої інстанції, встановлені обставини підлягають врахуванню у якості доказової бази і у спірних правовідносинах щодо вирішення питання про правомірність наказу №516 о/с від 22.04.2020, оскільки такий наказ у своїй основі містить той же наказ від 13.11.2019 року та ті ж висновки службового розслідування. Вказана обставина дає підстави дійти висновку, що іншою датою та за іншими реквізитами відповідачем видано наказ, зміст якого фактично повністю відповідає змісту наказу від 22.11.2019, який визнано судом протиправним та скасовано. За аналогічного правового регулювання суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність наказу № 516 о/с від 22.04.2020, додатково констатуючи, що на момент вирішення даної справи основа для прийняття спірного наказу відсутня. Іншими словами, для звільнення позивача на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) відсутній факт притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 22.04.2020 №516 о/с "По особовому складу" як протиправний, що в своїй основі не мав законної підстави. Звільнення ОСОБА_1 з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав. З огляду на викладене, колегія суддів уважає правильними висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині скасування наказу про звільнення і поновлення позивача на посаді. Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення суду в частині правильності розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому відповідно до частини 1 статті 308 КАС України апеляційний суд не дає правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову. Доводи апеляційної скарги. Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу. Колегія суддів не вдається до аналізу дисциплінарних проступків на які посилається апелянт, відповідно до яких винесено наказ ГУ НП в Одеській області від 13.11.2019 № 2781, оскільки всі аргументи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи № 420/7683/19, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено. При цьому, колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у постанові від 10.06.2020 окремо акцентувала увагу на посиланнях ГУНП в Одеській області щодо неможливості проходження служби позивачем через існування оприлюднених у вересні 2019 року у мережі Інтернет відеозаписів зухвалої та ганебної поведінки позивача, який перебуваючи у прикордонному пункті пропуску "Удобне", в однострої, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, дискредитував Національну поліцію України. В даному випадку, вказані обставини не були фактичною підставою притягнення позивача до спірної дисциплінарної відповідальності та відповідно до посилань ГУНП в Одеській області характеризують виключно особу позивача. Додатково апеляційний суд зазначає, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закона України "Про Національну поліцію" було реалізоване відповідачем 22.11.2019, наказ № 1567о/с , який згодом постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі № 420/7683/19 визнано протиправним та скасовано. Відповідно до статті 61 Конституції України "ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення". Щодо доводів апеляційної скарги про те суд першої інстанції безпідставно вказав на той факт, що звільнення позивача відбулось в період тимчасової непрацездатності позивача, колегія суддів зазначає, що вони не впливають на правильність висновків суду першої інстанції. В аспекті оцінки аргументів сторін в апеляційному провадженні суд також враховував позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 по справі № 420/4475/20- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 16 квітня 2021 року. Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Федусик А.Г. Семенюк Г.В.