Постанова 4854 № 420/7618/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/7618/20 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача - судді Стас Л.В. суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П. за участю секретаря - Худика С.А. за участю представника апелянта - Левенця А.В. за участю представника позивача - Карпова І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області ( далі - відповідач) , у якому просив : -визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1499 від 25.06.2020р. в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого організаційно-методичного відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області; -визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №855 о/с від 03.07.2020р. по особовому складу, яким, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 03 липня 2020року майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого організаційно - методичного відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області; -поновити ОСОБА_1 на службі на посаді старшого оперуповноваженого організаційно - методичного відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області; -стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.07.2020 року по день фактичного поновлення на роботі. В обґрунтування позову зазначив, що службове розслідування відповідачем проведено не об`єктивно, та односторонньо, з численними порушеннями норм чинного законодавства, без дотримання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та направлене виключно на звільнення ОСОБА_1 з органів Національної поліції, оскільки Дисциплінарною комісією при проведенні службового розслідування та складанні висновку не взято до уваги те, що ОСОБА_1 не має діючих дисциплінарних стягнень, не взято до уваги характеристику з місця проходження стажування, а саме ГУНП в Луганській області, при опитуванні не надано можливості дати пояснення по фактам, які поставлені на розгляд комісії, адже про вказані порушення позивач дізнався лише 26.06.2020 року при ознайомленні з висновком службового розслідування. Також, при визначенні ОСОБА_1 стягнення не було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких вони ним нібито скоєні, його попередня поведінка та ставлення до виконання службових обов`язків, тощо. При визначенні міри дисциплінарного стягнення не вказано також мотивів надання переваги обраному виду дисциплінарного стягнення (звільнення з посади) і неможливості застосування більш м`якого виду дисциплінарної відповідальності, враховуючи усі обставини в сукупності. Крім того, у висновку службового розслідування не зазначено, яка шкода була заподіяна ОСОБА_1 внаслідок нібито допущеного ним порушення та чим це підтверджується, не вказано, що саме характеризує проступок ОСОБА_1 з найтяжчої сторони, враховуючи те, що звільнення як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Позивач також зазначає, що станом на 05.07.2020 не прийнято рішення по службовому розслідування за наказом ГУНП № 1153 від 15.05.2020 за фактом порушення прав ОСОБА_1 та фальсифікації обставин видання наказу ГУНП від 30.04.2020 № 1045, що свідчить про передчасне та незаконне винесення висновку по службовому розслідуванню за наказом № 1045 ГУНП. Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач вважає, що наказ № 855 о/с ГУНП від 03.07.2020 в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції та пункт наказу № 1499 ГУНП від 25.06.2020 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, є протиправними, та такими, що підлягають скасуванню. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року - позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Наказ №1499 від 25.06.2020р. в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого організаційно-методичного відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області. Визнано протиправним та скасовано Наказ №855 о/с від 03.07.2020р. по особовому складу, згідно якого, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 03 липня 2020року майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого організаційно-методичного відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого організаційно-методичного відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області (65000, м.Одеса, вул.Єврейська,12; код ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.07.2020 року по 06.08.2021р. у загальному розмірі 151752 (сто п`ятдесят одна тисяча сімсот п`ятдесят дві) грн.58коп. Допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого організаційно-методичного відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області, а також в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області суми середнього заробітку за період вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. В апеляційній скарзі, Головне управління Національної поліції в Одеській області , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 16 серпня 2021 року - скасувати, прийняти нове рішення, про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, апелянтом не зазначено. ГУ Національної поліції в Одеській області наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться в акті службового розслідування та були предметом розгляду судом першої інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу, позивач послався на доводи, які узгоджуються з висновками суду першої інстанції. Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів. Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 22.04.2020р на ім`я Начальника УКЗ ГУНП в Одеській області полковника поліції Перчика О., т.в.о. заступника начальника управління - начальника ВК УКЗ ГУНП в Одеській області підполковником поліції Дікаловою Н., оформлено рапорт Про виявлення працівників поліції, які тривалий час не виходять на службу. З вказаного рапорту вбачається, що за результатами проведення зазначеного моніторингу встановлено, що окремі поліцейські, у тому числі, ОСОБА_1 (з 01.04.2020 по теперішній час) часто та довготривало хворіють і відповідно не виконують свої службові обов`язки. Враховуючи вищевикладене, у діях вказаних працівників поліції вбачаються ознаки дисциплінарного проступку в частині невиходу на службу без поважних причин. У зв`язку з чим, необхідно орієнтувати керівників підрозділів (або працівників кадрового підрозділу), де останні проходять службу, на надання до УКЗ ГУНП інформації щодо законності їх відсутності на службі, а саме: листків непрацездатності або інших матеріалів. Зазначене потребує повної та об`єктивної перевірки, яку доцільно провести в рамках службового розслідування (а.с.132, том 1). 24.04.2020р. Начальником УКЗ ГУНП в Одеській області полковником поліції Перчиком О., на ім`я Начальника ГУНП в Одеській області генерала поліції третього рангу Бех О. направлено доповідну записку про доцільність призначення службового розслідування відповідно до змісту якої 23.04.2020р. до ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області з ВК УКЗ ГУНП надійшла інформація про те, що старший оперуповноважений організаційно-методичного відділу УКР ГУНП майор поліції ОСОБА_1 , в період з серпня 2019 року по 02.04.2020 не виходив на службу у зв`язку з перебуванням на лікарняному (з 27.08.2019 по 13.09.2019, з 17.09.2019 по 11.10.2019, з 15.10.2019 по 22.11.2019, з 26.11.2019 по 06.12.2019, з 09.12.2019 по 16.01.2020, з 22.01.2020 по 20.02.2020) та у відпустці з 23.02.2020 по 03.04.2020 (17.03.2020 був відкликаний з відпустки наказом ГУНП від 20.03.2020 № 380 о/с, з яким ознайомився 31.03.2020). На теперішній час з 02.04.2020 майор поліції ОСОБА_1 на службу також не виходить. Зі слів останнього, нібито перебуває на лікарняному, при цьому лікарняний (листок непрацездатності) до ВК УКЗ ГУНП не надав. На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, в службовій записці викладено прохання щодо призначення службового розслідування за вказаною подією та складу дисциплінарної комісії (а.с.130, том 1). Судом також встановлено, що Наказом Головного управління національної поліції в Одеській області від 30.04.2020р. №1045 на підставі інформації від ВК УКЗ ГУНП про те, що старший оперуповноважений організаційно-методичного відділу УКР ГУНП майор поліції ОСОБА_1 в період з серпня 2019 року по 02.04.2020 не виходив на службу, у зв`язку з перебуванням на лікарняному (з 27.08.2019 по 13.09.2019, з 17.09.2019 по 11.10.2019, з 15.10.2019 по 22.11.2019, з 26.11.2019 по 06.12.2019, з 09.12.2019 по 16.01.2020, з 22.01.2020 по 20.02.2020), та у відпустці з 23.02.2020 по 03.04.2020, керуючись ст.ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, розділом 1.1 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 наказано призначити проведення службового розслідування за вказаним фактом, створити дисциплінарну комісію та протягом встановленого законодавством терміну провести службове розслідування, скласти висновок службового розслідування та оформити матеріали в обсязі, передбаченому ч. 10 ст. 14. ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII. (а.с.128-129, том 1). Наказом Головного управління національної поліції в Одеській області від 19.05.2020р. №1270 продовжено строк судового розслідування до 30.06.2020р призначеного Наказом ГУНП від 30.04.2020р. №1045 у зв`язку із службовою необхідністю (а.с.136, том 1). За результатами проведеного службового розслідування за фактом тривалої відсутності на службі старшого оперуповноваженого ОМВ УКР ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 19.06.2020р., складено Висновок (а.с.189-213, том 1). Зокрема, з матеріалів висновку службового розслідування, вбачається, що з 27.08.2019 по 13.09.2019 майор поліції ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 14» м. Одеси (листок непрацездатності серії АДН № 312484 від 27.08.2019) з діагнозом: гіпертонічна хвороба II ступеня, криза неускладнена. Дисциркуляторна енцефалопатична декомпенсація, помірно виражений вестибуло-атоксичний синдром ГХ II стадії 2 ступеню р 3). До праці може приступити 14.09.2019. При цьому, 16.09.2019р. майор поліції ОСОБА_1 складав щорічну підсумкову перевірку зі службової підготовки. З 17.09.2019 по 11.10.2019 майор поліції ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у 25-му відділенні КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» (довідка від 11.10.2019) з діагнозом: залишкові явища перенесеної закритої черепно-мозкової травми (струс головного мозку від 14.07.2013 травма невиробнича), у вигляді мікроорганічних знаків ураження центральної нервової системи, стійкого цефалгічного, вираженого вертигіозного та помірно вираженого гіпертензійно-гідроцефального синдромів: кризовими станами, за типом симптом-адреналових важкого перебігу. Вертеброгенна цервіколюмбалгія з вираженим больовим синдромом та м`язові-тонічними проявами. Поширений остеохондроз хребта, в 96.8/С 54/8 (відповідно до МКХ 10 - Інші уточненні ураження центральної нервової системи (Інші ураження корінців та сплетінь, неуточнене). До праці може приступити 12.10.2019р. Також, у вказаному Висновку зазначено, що майор поліції ОСОБА_1 листок непрацездатності за вказаний період до УКР та УКЗ ГУНП не надав. При цьому, замість надання довідки з КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» до ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» для належного обліку та аналізу його захворювання з подальшим, рекомендованим, наглядом в невропатолога, надав зазначену довідку керівництву ОМВ УКР ГУНП, що не є відповідним документом підтверджуючим поважність невиходу на службу (а.с.194-195, том 1). Дисциплінарною Комісією також встановлено, що довідка з 25-го відділенні КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» не дає підстави для звільнення від служби (роботи) так як не відповідає формі довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського. Отже, в діях майора поліції ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 4, 5 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (а.с.196, том 1). Судом з матеріалів висновку службового розслідування також встановлено, що з 15.10.2019р. по 11.11.2019р. майор поліції ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в КНП «Консультативно-діагностичний центр Одеської міської ради № 6» (листок непрацездатності серії АДЖ № 391977 від 15.10.2019) з діагнозом: ДЕПII ступеня (декомпенсація), кризова течія. З 12.11.2019р. по 22.11.2019р. - на амбулаторному лікуванні в КНП «Консультативно-діагностичний центр Одеської міської ради № 6» (листок непрацездатності серії АДН № 103358 від 11.11.2019) з діагнозом: ДЕП II ступеня змішаного генезу, кризова течія. До праці може приступити 23.11.2019. Окрім того, у Висновку службового розслідування від 19.06.2020р., зазначено, що 25.11.2019 майор поліції ОСОБА_1 звернувся до ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» зі скаргами на біль в вухах. Рекомендовано звернутись 26.11.2019 за медичним обстеженням та встановленням діагнозу до ЛОР лікаря. Разом з тим, майор поліції ОСОБА_1 на службі не перебував, довідку про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України, керівництву УКР ГУНП не надав, надав лише довідку про звернення до медичного закладу, що не є поважною причиною невиконання вказаним працівником поліції своїх службових обов`язків у зазначений день. З 26.11.2019р. по 06.12.2019р. майор поліції ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» (довідка про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України № 6874 від 26.11.2019) з діагнозом: М 68.0 (відповідно до МКХ 10 - Синовіт та тендосиновіт при бактеріальних хворобах). До праці може приступити 07.12.2019р. З 09.12.2019р. по 16.01.2020р. майор поліції ОСОБА_1 знаходився у щорічній відпустці за 2019 рік (наказ ГУНИ від 17.12.2019 № 1719 о/с). 17.01.2020, 20.01.2020, 21.01.2020 майор поліції ОСОБА_1 зі слів начальника ОМВ УКР ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_2 перебував на службі. При цьому, підполковник поліції ОСОБА_2 не надала жодної інформації про те, що саме зі своїх службових обов`язків, виконував майор поліції ОСОБА_1 протягом 3 робочих днів (зокрема, який аналіз проводив, які документи готував, отримував та відсилав, які доручення керівництва виконував). Згідно довідки, наданої в ході службового розслідування, працівниками канцелярії УКР ГУНП, майор поліції ОСОБА_1 у зазначені робочі дні, жодного службового документу не отримував та не направляв. Відповідно до висновку службового розслідування з 22.01.2020р. по 20.02.2020р. майор поліції ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» (довідка про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України № 499 від 22.01.2020) з діагнозом: (№ 20.1) (відповідно до МКХ 10 - камені січоходу). До праці може приступити 21.02.2020р. 29.01.2020р. наказом ГУНП № 94, у зв`язку із службовою необхідністю та надання практичної допомоги майор поліції ОСОБА_1 був відряджений до Окнянського ВП Подільського ВП ГУНП з 29.01.2020 по 27.02.2020 (терміном 30 діб). 31.01.2020р. станом на 11:00 год. майор поліції ОСОБА_1 не виконав вимоги наказу ГУНП від 29.01.2020 № 94 та на службу до Окнянського ВІІ Подільського ВП ГУНП не вийшов. Того ж дня, майор поліції ОСОБА_1 звернувся до ГУНП з рапортом про те, що не згоден з вимогами наказу ГУНП від 29.01.2020 №

94. Встановлено, що 03.02.2020, 04.02.2020, 05.02.2020, 06.02.2020, 07.02.2020 працівниками Окнянського ВП Подільського ВП ГУНП складались відповідні акти про невихід майора поліції ОСОБА_1 на службу у відповідності до вимог наказу ГУНП від 29.01.2020 № 94 (реєстраційні №№ 46.2/1-643, 46.2/1-673, 46.2/1-715, 46.2/1-743, 46.2/1-758 відповідно). Службовим розслідуванням встановлено, що на підставі рапорту майора поліції ОСОБА_1 від 31.01.2020 т.в.о. заступника начальника ГУНП - начальника КП ГУНП полковником поліції ОСОБА_3 05.02.2020р. була складена відповідна доповідна записка (реєстраційний № 2/1-779), яка 13.02.2020р. за вих. № 2/1-989 була скерована до УКЗ ГУНП. 13.02.2020р. на підставі листа УКР ГУНП наказом ГУНП № 134 о/с наказ ГУНП від 29.01.2020 № 94 о/с було скасовано. Суд слушно зауважив, що наведені комісією обставини невиходу позивачем на службу відповідно до наказу ГУНП від 29.01.2020 № 94 не можуть бути враховані судом так, як у висновку службового розслідування комісією зазначено, що наказом ГУНП № 134 о/с від 13.02.2020р. наказ ГУНП від 29.01.2020р. № 94 о/с було скасовано (а.с.200, том 1). Також, з Висновку встановлено, що 21.02.2020 майор поліції ОСОБА_1 зі слів начальника ОМВ УКР ГУНП підполковника поліції ОСОБА_2 перебував на службі. При цьому, як зазначено Дисциплінарною Комісією, жодного службового документу, який би підтвердив дійсність перебування майора поліції ОСОБА_1 на службі, а також інформації щодо того, які останній виконував службові обов`язки відповідно до вимог посадових інструкцій, підполковник поліції ОСОБА_2 не надала (а.с.201, том 1). Суд також звернув увагу, що Комісією за зазначеними обставинами зроблено висновок, що щодо факту перебування на службі майора поліції ОСОБА_1 21.02.2020 та виконання ним службових обов`язків, виникають сумніви, так як пояснення надані підполковником поліції ОСОБА_2 та майором поліції ОСОБА_1 , різняться. Таким чином, підполковник поліції ОСОБА_2 в ході службового розслідування проявила нещирість під час надання дисциплінарній комісії пояснень щодо фактичного місця перебування майора поліції ОСОБА_1 на службі. Тому, в діях підполковника поліції ОСОБА_2 вбачаються ознаки вчинення дисциплінарного проступку тобто порушення службової дисципліни, що передбачено ч. 2 ст. 1, ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII. Отже, фактично Комісією в межах окреслених обставин службового розслідування відносно ОСОБА_1 , здійснено висновок про ознаки вчинення дисциплінарного проступку підполковником поліції ОСОБА_2 , зокрема, порушення службової дисципліни, що передбачено ч. 2 ст. 1, ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII. Крім того, судом встановлено, що на аркуші 13 висновку службового розслідування зазначено, що з 23.02.2020 по 03.04.2020 майор поліції ОСОБА_1 знаходився у щорічній відпустці за 2020 рік (наказ ГУНП від 26.02.2020 № 266 о/с). З 17.03.2020 наказом ГУНП від 20.03.2020 № 380 о/с відповідно до доручення Національної поліції України від 17.03.2020 № 3397/01/12-2020 та ч. 11 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію», майор поліції ОСОБА_1 разом з іншими працівниками поліції, що перебували у відпустках, був відкликаний з відпустки. Опитана підполковник поліції ОСОБА_2 стверджує, що у період часу з 17.03.2020 по 20.03.2020, з 23.03.2020 по 27.03.2020 майор поліції ОСОБА_1 був присутній на службі. Однак, підполковник поліції ОСОБА_2 , не надала жодної інформації про те, що саме зі своїх службових обов`язків, виконував майор поліції ОСОБА_1 протягом 9 робочих днів (зокрема, який аналіз проводив, які документи готував, отримував та відсилав, які доручення керівництва виконував). Згідно довідки, наданої в ході службового розслідування, працівниками канцелярії УКР ГУНП, майор поліції ОСОБА_1 у зазначені робочі дні, жодного службового документу не отримував та не направляв. У зв`язку з відсутністю будь-якого документального підтвердження щодо факту виконання майором поліції ОСОБА_1 своїх службових обов`язків за посадою, доцільно вважати, що останній самоусунувся від належного виконання своїх посадових обов`язків, передбачених п. 3 його Посадових інструкцій (а.с.201-202, том 1). Між тим, комісією за зазначеними обставинами у Висновку наголошено, що підполковник поліції ОСОБА_2 , також самоусунулась від належного виконання своїх службових обов`язків, як керівник майора поліції ОСОБА_1 , зокрема не виконувала належним чином свої службові обов`язки щодо організації службової діяльності підлеглих, а отже не здійснювала прозору і об`єктивну оцінку службової діяльності підлеглих. При цьому, службове розслідування призначене Наказом Головного управління національної поліції в Одеській області від 30.04.2020р. №1045 на підставі інформації від ВК УКЗ ГУНП, саме відносно старшого оперуповноваженого організаційно-методичного відділу УКР ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , та у жодному разі не відносно підполковника поліції ОСОБА_2 . Крім того, як вбачається з матеріалів справи, з 01.04.2020р. по 10.04.2020р. майор поліції ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 14» (листок непрацездатності серії АДН № 362093 від 01.04.2020) з діагнозом: гострий трахеобронхіт. До праці може приступити 11.04.2020. При цьому, як зазначено у висновку службового розслідування, відповідно до довідки наданої УКР ГУНП, 09.04.2020 згідно облікового запису з журналу реєстрації вхідної кореспонденції УКР ГУНП, майор поліції ОСОБА_1 отримав на виконання службовий документ (доручення) за вх. № 166 дор. Комісією, що проводила службове розслідування, здійснено висновок, що в період звільнення від виконання обов`язків у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю, майор поліції ОСОБА_1 виконував свої службові обов`язки, при тому, що був тимчасово непрацездатний. Тим самим, своїми діями майор поліції ОСОБА_1 порушив службову дисципліну. Разом з тим, зазначене дає привід узяти під сумнів дійсність хворобливого стану майора поліції ОСОБА_1 у період з 01.04.2020 по 10.04.2020. Разом з тим, зважаючи на вищевикладене, дисциплінарна комісія доходить висновку, що вказане порушення службової дисципліни майором поліції ОСОБА_1 стало можливим у зв`язку з неналежним виконанням свої службових обов`язків підполковником поліції ОСОБА_2 , яка самоусунулась від належного виконання своїх посадових обов`язків, тим самим порушила вимоги п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 5 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, абзацу 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п.п. 3.1, 3.10 Посадових інструкцій начальника ОМВ УКР ГУНП в Одеській області від 18.09.2019 (реєстраційний №2/1-478 дек) (а.с.202-203, том 1). З 13.04.2020 по 30.04.2020 майор поліції ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у 25-му відділенні КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» (витяг з медичної карти № 731/1-231 наданий вказаним медичним закладом) з діагнозом: залишкові явища перенесеної закритої черепно-мозкової травми (струс головного мозку від 14.07.2013 травма невиробнича), у вигляді мікроорганічних знаків ураження центральної нервової системи, стійкого цефалгічного, вираженого вертигіозного та помірно вираженого гіпертензійно-гідроцефального синдромів; кризовими станами, за типом симптом-адреналових важкого перебігу. Вертеброгенна цервіколюмбалгія з вираженим больовим синдромом та м`язові-тонічними проявами. Поширений остеохондроз хребта, й 96.8/С 54/8 (відповідно до МКХ 10 - Інші уточненні ураження центральної нервової ситсеми (Інші ураження корінців та сплетінь, неуточнене). До праці може приступити 01.05.2020. Разом з тим, у вказаній довідці було зазначено, що майору поліції ОСОБА_1 надана довідка до ЛзП ДУ «ТМО МВС України по Одеській області». В свою чергу, майор поліції ОСОБА_1 листок непрацездатності до ГУНП не надав. При цьому, замість надання довідки з КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» до ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» для належного обліку та аналізу його захворювання з подальшим, рекомендованим наглядом в невропатолога, надав зазначену довідку керівництву ОМВ УКР ГУНП, що не є відповідним документом підтверджуючим поважність невиходу на службу. За наведених обставин комісія дійшла висновку, що в діях майора поліції ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII. На арк. 17 Висновку службового розслідування зазначено, що майор поліції ОСОБА_1 надав витяги з медичної карти про проходження стаціонарного лікування у КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» у період з 17.09.2019 по 11.10.2019 та з 13.04.2020 по 30.04.2020, під час перебування на стаціонарному лікуванні в ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» з 13.05.2020 по 25.05.2020. Тобто, лише під час проведення службового розслідування та здійснення дисциплінарною комісією перевірки дійсності фактів перебування майора поліції ОСОБА_1 на лікуванні та наявності листків непрацездатності встановленої форми листків непрацездатності поліцейського, а також отримання інформації з відомчого медичного закладу про облік та стан здоров`я майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарна комісія отримала інформацію про те, що станом на 27.05.2020 інформація про те, що майор поліції ОСОБА_1 у періоди з 17.09.2019 по 11.10.2019 та з 13.04.2020 по 30.04.2020 проходив стаціонарне лікування у КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» до ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» не надходила (а.с.205, том 1). На арк.20 висновку службового розслідування, в якому комісією зазначено, що за результатами службового розслідування в частині з`ясування усіх обставин тривалого невиходу майора поліції ОСОБА_1 на службу, дисциплінарна комісія доходить висновку, що старший оперуповноважений ОМВ УКР ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, п. 4.3 розділу IV Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 № 3705, Присягу Поліцейського, що виразилось у наданні копій, замість оригіналів довідок про тимчасову непрацездатність, у ненадані безпосередньому керівництву та до УКЗ ГУНП довідок про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України встановленої форми, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.03.2016 № 201, у приховуванні від лікарів ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» інформації про дійсний стан свого здоров`я, що унеможливило своєчасно надати лікарям закладу охорони здоров`я МВС України реальну оцінку здоров`ю майора поліції ОСОБА_1 та визначення його придатності до подальшої служби, у відмові від отримання направлення на проходження ВЛК у закладі охорони здоров`я МВС України у відповідності до вимог абзацу 2 п. 7 розділу III Порядку проходження комплексного медичного огляду (диспансеризації) поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 10.12.2015 № 1561, та п. 4 розділу III Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285, у тривалій неспроможності виконувати свої службові обов`язки за станом здоров`я, у виконанні службових обов`язків за дорученням начальника ОМВ УКР ГУНП підполковника поліції ОСОБА_2 , у період тимчасової непрацездатності, тобто 09.04.2020, коли він з 01.04.2020 по 10.04.2020 проходив лікування в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 14». Зазначені порушення з боку майора поліції ОСОБА_1 , стали можливими у зв`язку з неналежним виконанням своїх службових обов`язків начальником ОМВ УКР ГУНП в Одеській області підполковником поліції ОСОБА_2 , яка порушила вимоги п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 1, п. 5 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, абзацу 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п.п. 3.1, 3.10 Посадових інструкцій начальника ОМВ УКР ГУНП в Одеській області від 18.09.2019 (реєстраційний № 2/1-478 дек), що виразилось у самоусунулась від належного виконання своїх службових обов`язків, невиконанні належним чином своїх службових обов`язків щодо організації службової діяльності підлеглих, нездійсненні прозорої і об`єктивної оцінки службової діяльності підлеглих, проявленні нещирості під час надання дисциплінарній комісії пояснень в рамках службового розслідування, у невжитті заходів щодо отримання від майора поліції ОСОБА_1 оригіналів довідок про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України встановленої форми, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.03.2016 № 201 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.04.2016 за № 535/28665. Таким чином, у Висновку службового розслідування, зазначено, що дисциплінарна комісія, зважаючи на вимоги Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, та керуючись статями 14, 15, 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вважала би: Службове розслідування за фактом тривалої відсутності на службі старшого оперуповноваженого ОМВ УКР ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 , закінчити. За скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, Присяги Поліцейського, п. 4.3 розділу IV Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 № 3705, майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого ОМВ УКР ГУНП в Одеській області, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнити зі служби в поліції. 25.06.2020р. ГУНП в Одеській області прийнято Наказ № 1499 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Одеській області», згідно пункту 1 якого наказано за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, Присяги поліцейського, п. 4.3 розділу IV Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 № 3705, майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого ОМВ УКР ГУНП в Одеській області, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції (а.с.214-227, том 1). 03.07.2020р. Головним управлінням Національної поліції в Одеській області винесено Наказ №855 о/с, яким, відповідно до Закону «Про національну поліцію», на підставі Наказу №1499 від 25.06.2020р., подання начальника карного розшуку від 26.06.2020р., звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 03.07.2020р. майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого організаційно - методичного відділу управління карного розшуку ГУНП в Одеській області. Не погодившись з пунктом 1 Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 25.06.2020р. № 1499 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Одеській області», а також Наказом №855 о/с від 03.07.2020р., яким, відповідно до Закону «Про національну поліцію», на підставі Наказу №1499 від 25.06.2020р., подання начальника карного розшуку від 26.06.2020р., з 03.07.2020р. майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого організаційно - методичного відділу управління карного розшуку ГУНП в Одеській області, звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даною позовною заявою. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що з висновків службового розслідування не вбачається чіткий причинно-наслідковий зв`язок між встановленими службовим розслідуванням діями позивача, та порушенням окресленими діями вимог п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги Поліцейського, п. 4.3 розділу IV Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, як і не вбачається належних обґрунтувань щодо порушення позивачем Присяги Поліцейського у контексті відповідних законодавчих положень. Матеріалами службового розслідування, відповідно до вимог Дисциплінарного статуту НП України, не доведено наявності вчинення позивачем саме дисциплінарного проступку та не конкретизовано, у чому саме полягає порушення позивачем вимог Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги Поліцейського, п. 4.3 розділу IV Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 № 3705. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку. Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 3 якого у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Пунктом 6 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, статтею 1 якого передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Відповідно до п.4 та п.5 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника. Згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений статтею 19 Дисциплінарного статуту. У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення (частина 9 статті 19 Дисциплінарного статуту). Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення. Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. У той же час адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової чи адміністративно-правової кваліфікації діяння чи інших аспектів відповідного провадження. Суб`єкт владних повноважень, у свою чергу, має довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування, тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб вважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього, рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами. Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням. При цьому слід ураховувати, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі Порядок №893), яким визначено процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 визначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. При цьому, у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо) (пункт 4 розділу ІІ Порядку №893). Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «;Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника (пункт 2 розділу IV Порядку №893). Відповідно до п.1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. В силу приписів п.4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити, окрім іншого, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування. Отже, приписами Порядку №893 передбачено, що службове розслідування має проводитися стосовно конкретного поліцейського з метою встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку в діянні поліцейського, з приводу якого було призначено вказане розслідування. Водночас, обставини, як і причини, що зумовили проведення розслідування, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за результатами якого складається висновок, у якому, крім іншого, зазначається підстава для проведення службового розслідування та обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим та зазначається щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації. Таким чином, з системного аналізу наведених вище судом норм чинного законодавства, котрі регулюють особливості проходження служби в органах поліції, вбачається, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни (пункт 6 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію). Зокрема, судом з`ясовано, що підставою для прийняття Головним управлінням Національної поліції в Одеській області Наказу від 25.06.2020р. №1499 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Одеській області, згідно пункту 1 котрого майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого ОМВ УКР ГУНП в Одеській області, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції, слугували встановлені Висновком службового розслідування порушення ОСОБА_1 п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, Присяги Поліцейського, п. 4.3 розділу IV Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 № 3705. Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини. Згідно з п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника. Як було зазначено вище, Наказом Головного управління національної поліції в Одеській області від 30.04.2020р. №1045, були окресленні межі службового розслідування, зокрема перевірка поважності причин відсутності на службі старшого оперуповноваженого організаційно-методичного відділу УКР ГУНП майор поліції ОСОБА_1 в період з серпня 2019 року по 02.04.2020року, у зв`язку з перебуванням на лікарняному (з 27.08.2019 по 13.09.2019, з 17.09.2019 по 11.10.2019, з 15.10.2019 по 22.11.2019, з 26.11.2019 по 06.12.2019, з 09.12.2019 по 16.01.2020, з 22.01.2020 по 20.02.2020) та у відпустці з 23.02.2020 по 03.04.2020. Відповідно до п.4.1 та п.4.2 розділу IV Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018р. № 3705 працівник поліції повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі (рапортом), засобами електронного чи телефонного зв`язку або іншим доступним способом. У разі недотримання працівником поліції вимог п.4.1 цього розділу складається акт про відсутність на робочому місці. Між тим, як встановлено судом, жодного акта про відсутність на робочому місці за окресленим наказом про проведення службового розслідування, у тому числі, відносно позивача, відповідачем до суду не надано. Натомість, в матеріалах справи наявна довідка Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» від 14.05.2020р на звернення Управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області, в якій повідомлена інформація, зокрема що майор поліції ОСОБА_1 перебував на лікарняному в ЛзП ДУ ТМО у період з 01.08.2019р. по теперішній час, а саме: з 21.01.19р. по 16.02.19р. з 14.06.19р. по 08.07.19 р. з 09.07.19р. по 17.07.19р. з 12.08.19р. по 19.08.19р. з 26.11.19р. по 06.12.19р. з 22.01.20р. по 20.02.10р. з 13.05.20р. по теперішній час (а.с.159, том 1). Також, Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» на звернення Управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області 27.05.2020р., надано інформацію, що майор поліції ОСОБА_1 перебував на лікарняному в ЛзП ДУ ТМО у період з серпня 2019р. по теперішній час, а саме: з 12.08.19р. по 19.08.19р. з 26.11.19р. по 06.12.19р. з 22.01.20р. по 20.02.20р. з 13.05.20р. по 25.05.20р. На стаціонарному лікуванні з 13.05.20р. по 25.05.20р. перебував у терапевтичному відділенні ЛзП ДУ «ТМО МВС України по Одеській області (а.с.162-163, том 1). Комунальним некомерційним центром «ЦПМСД №14» ОМР 15.05.2020р. на звернення Управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області, повідомлено, що ОСОБА_1 , уклав декларацію з сімейним лікарем Комунальним некомерційним центром «ЦПМСД №14» ОМР 27.08.2019р. За 2019-2020рр. знаходився на листку непрацездатності (л/н): л/н № НОМЕР_2 серії АДН з 27.08.2019р. по 13.09.2019р. амбулаторне лікування, в тому числі в денному стаціонарі: л/н № НОМЕР_3 серії АДН з 01.04.2020р. по 10.04.2020р. амбулаторне лікування (а.с.165, том 1). 19.05.2020р. Комунальним некомерційним підприємством «Консультативно-діагностичний центр №6» ОМР на запит Управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області вих. №9/4352 від 12.05.2020р., повідомлено, що громадянин ОСОБА_1 , знаходився на амбулаторному лікуванні в КНП «Консультативно-діагностичний центр №6» ОМР з 15.10.2019р. по 22.11.2019р. (листки непрацездатності АДЖ № 391977 з 15.10.19р. по 11.11.2019р. та АДН № 103358 з 12.11.2019р. по 22.11.2019р.) (а.с.172, том 1). Як вбачається з Висновку, комісія неодноразово наголошувала на порушенні майором поліції ОСОБА_1 , вимог законодавства, що виразились у наданні копій, замість оригіналів довідок про тимчасову непрацездатність, у ненадані безпосередньому керівництву та до УКЗ ГУНП довідок про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України встановленої форми, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.03.2016 № 201, у приховуванні від лікарів ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» інформації про дійсний стан свого здоров`я, що унеможливило своєчасно надати лікарям закладу охорони здоров`я МВС України реальну оцінку здоров`ю майора поліції ОСОБА_1 та визначення його придатності до подальшої служби, у відмові від отримання направлення на проходження ВЛК у закладі охорони здоров`я МВС України у відповідності до вимог абзацу 2 п. 7 розділу III Порядку проходження комплексного медичного огляду (диспансеризації) поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 10.12.2015 № 1561, та п. 4 розділу III Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285, у тривалій неспроможності виконувати свої службові обов`язки за станом здоров`я, у виконанні службових обов`язків за дорученням начальника ОМВ УКР ГУНП підполковника поліції ОСОБА_2 , у період тимчасової непрацездатності, тобто 09.04.2020, коли він з 01.04.2020 по 10.04.2020, проходив лікування в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 14», які, при цьому, стали можливими у зв`язку з неналежним виконанням своїх службових обов`язків начальником ОМВ УКР ГУНП в Одеській області підполковником поліції ОСОБА_2 . З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що з висновків службового розслідування не вбачається чіткий причинно-наслідковий зв`язок між встановленими службовим розслідуванням діями позивача, та порушенням окресленими діями вимог п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги Поліцейського, п. 4.3 розділу IV Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, як і не вбачається належних обґрунтувань щодо порушення позивачем Присяги Поліцейського у контексті відповідних законодавчих положень. Отже, аналізуючи основний документ службового розслідування стосовно позивача - Висновок службового розслідування від 19.06.2020р., суд вірно визначив, що матеріалами службового розслідування, відповідно до вимог Дисциплінарного статуту НП України, не доведено наявності вчинення позивачем саме дисциплінарного проступку та не конкретизовано, у чому саме полягає порушення позивачем вимог Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги Поліцейського, п. 4.3 розділу IV Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 29.10.2018 № 3705. Відповідно до п. 4 розд. V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Між тим, встановлені судом фактичні обставини, та досліджені ретельно наявні у справі письмові докази, свідчать про відсутність повного, та об`єктивного з`ясування усіх обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку під час службового розслідування, про не встановлення причин, та умов його вчинення, не з`ясування питання про наявність вини саме з боку позивача у скоєнні дисциплінарного проступку, що відповідно ставить під сумнів факт наявності складу дисциплінарного проступку з боку ОСОБА_1 . Окрім того, реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни, є окремою підставою для звільнення. Накладаючи на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, відповідачем не враховано, при цьому, можливість застосування менш суворих дисциплінарних стягнень, та відповідно не дотримано градації застосування дисциплінарного стягнення - від легкого до найсуворішого. Зокрема, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації, тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, водночас, окреслені у Висновку службового розслідування, обставини, як вірно зазначив суд першої інстанції, не є достатніми для застосування до позивача найсуворішого виду стягнення. До того ж, Висновок від 19.06.2020року не містить оцінок поведінки позивача, ступінь його вини та взагалі наявність такої вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, а лише констатує певні факти. Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов правильного висновку, що Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1499 від 25.06.2020р. в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого організаційно - методичного відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області, є протиправним та підлягає скасуванню. Враховуючи, що суд дійшов висновку, що Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1499 від 25.06.2020р. в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , є протиправним та підлягає скасуванню, спірний Наказ №855 о/с від 03.07.2020р., згідно якого майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого організаційно - методичного відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 03 липня 2020року, також є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно до ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Отже, зважаючи, що судом встановлено протиправність звільнення позивача із займаної посади, з урахуванням приписів ст.235 КЗпП відповідач зобов`язаний поновити його на попередній посаді. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі Порядок 100). Пунктом 3 ч.2 Порядку 100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Згідно з п. 5 Порядку № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п.8 Порядку №100). Отже, розрахунок грошового забезпечення на час вимушеного прогулу судом здійснено наступним чином: позивач - ОСОБА_1 звільнений з посади 03.07.2020р. Таким чином, період вимушеного прогулу складає 274 робочих днів, зокрема, у період з 06.07.2020р., який є наступним робочим днем після дати звільнення, так, як наступним днем після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, є вихідний день, першим днем відліку є перший робочий день, по 06.08.2021р. (дата ухвалення судом рішення). Два попередні місяці, що передують звільненню - травень-червень 2020р. Кількість робочих днів - 39 (19 робочих днів в травні+20 робочих днів в червні). Грошове забезпечення: 10691,03грн. (травень 2020р.) + 10901,97грн. (червень 2020р.) = 21593,00грн. : 39 день = 553,67грн./день х 274 (кількість днів вимушеного прогулу) = 151752,58грн. Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Обов`язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з`ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися. Водночас, оскільки на суд покладено обов`язок здійснювати правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Законів України «Про судоустрій і статус суддів» у редакціях від 07 липня 2010 року та 02 червня 2016 року), зазначений обов`язок суду полягає в закладенні у свої мотиви відповідної аргументації з дотриманням принципів верховенства права. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції встановлено в повній мірі фактичні обставини справи, та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених сторонами, у зв`язку з чим, наявні підстави вважати, що обставини справи встановлено повно та правильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції. Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.ст.315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 09.06.2022р. Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.