Постанова 4856 № 560/3057/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3057/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 14 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач 17.06.2020 звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28.01.2020 № 222430001276, лист від 13.04.2020 № 2200-0301-8/14133 про відмову в зарахуванні до пільгового стажу за списком № 1 період роботи з 22.08.1992 по 12.10.1993; зарахувати період роботи з 22.08.1992 по 12.10.1993 до пільгового стажу за списком № 1 та призначити пенсію з моменту виникнення на неї права з 25.11.2019. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28.01.2020 № 222430001276 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №

1. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 1 ОСОБА_1 період роботи з 22.08.1992 по 12.10.1993 та призначити йому пенсію на пільгових умовах з 26.11.2019. У задоволенні решти позовних вимог, а саме щодо визнання протиправним та скасування листа Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області від 13.04.2020 №2200-0301-8/4133 відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,8 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок) гривень за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Приймаючи оскаржуване рішення в частині задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт роботи позивача повний робочий день в період з 22.08.1992 по 12.10.1993 на посаді електрослюсаря 4 розряду дільниці технологічних захистів і блокувань цеху теплової автоматики в шкідливих умовах, передбаченій списком №1. При цьому суд врахував, що атестація робочого місця позивача проведена до прийняття Порядку № 442 від 01.08.1992, а після цієї дати позивач продовжив роботу за цією ж професією, і при цьому умови і характер його праці не змінювалися, то результати атестації робочого місця позивача, під час якої встановлені шкідливі умови його праці, були чинними та не потребували дострокового перегляду шляхом проведення атестації до закінчення 5 річного строку. Крім того, судом першої інстанції також враховано, що наявність атестації робочого місця не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право позивача на пільгову пенсію, зважаючи на наявність записів у його трудовій книжці та довідок, які підтверджують факт роботи повний робочий день на посадах, що передбачені списком № 1 та характером роботи, що дає підстави для призначення пільгової пенсії. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що відсутність підтвердження атестації робочого місця позивача з 21.08.1992 не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу. Також звергнуто увагу суду на те, що назва посади, на якій працював позивач вказана у довідці №05-280 від 24.04.2020 не відповідає назві посади, яка зазначена у трудовій книжці позивача. Крім того відповідач вказує на те, що призначення пенсії відноситься виключно до функцій органів Пенсійного фонду України. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що атестацію його робочого місця було проведено вчасно, що підтверджується відповідними документами ВП ХАЕС, однак відповідачем порушено його право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, за весь оспорюваний період, чим порушено його конституційні права на соціальний захист. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 апеляційну скаргу залишено без руху. 15.02.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2021 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 14.04.2021. Згідно з п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 27.01.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 та отримав відмову у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи. 16.03.2020 позивач повторно подав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №

1. Рішенням від 28.01.2020 № 222430001276 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 5 років. Листом від 13.04.2020 № 2200-0301-8/14133 відповідач повідомив позивача про прийняте рішення, вказавши, що підставою для відмови слугувало не врахування до пільгового стажу роботи за списком №1 періоду роботи з 22.08.1992 по 12.10.1993 на посаді електрослюсаря 4 розряду дільниці технологічних захистів і блокувань цеху теплової автоматики Хмельницької АЄС у зв`язку з відсутністю документів про атестацію робочого місця за умовами праці. Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже апеляційний суд не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову за такими доводами. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Згідно ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058- ІV). Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Пунктом 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Наведені положення статті 114 Закону № 1058-IV збігаються із приписам статті 13 Закону № 1788-XII. Основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника з огляду на положення статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону № 1788-ХІІ та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі Порядок № 637), є трудова книжка. Положеннями пункту 20 Порядку № 637, передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, та у такій довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Вимоги щодо порядку ведення трудових книжок визначені Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 (далі Інструкція № 58), та до таких вимог серед іншого цією Інструкцією віднесено необхідність внесення до трудової книжки: відомостей про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомостей про нагородження і заохочення, про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомостей про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди (пункт 2.2.). Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 затверджений Порядок застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок № 383), який регулює застосування списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, і нормами цього Порядку передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи, та до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (пункт 3 Порядку № 383). Положеннями п. 10 Порядку № 383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №

637. Отже, уточнююча довідка є основним документом для підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи в трудовій книжці. Згідно із записами у трудовій книжці позивача, з 27.10.1986 прийнятий на посаду електрослюсаря 4 розряду лабораторії систем управління захисту в цех теплової автоматики та вимірювань Хмельницької АЄС із звичайними умовами праці. З 01.06.1089 у зв`язку з переходом на нові умови оплати праці позивачу встановлена кваліфікація електрослюсаря 4 розряду дільниці ремонтних робіт ТЗІБ ЦТАІ. 12.10.1993 звільнений з займаної посади за власним бажанням. Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних запису в ній від 24.04.2010 №05-280, виданої ВП "Хмельницька АЕС", позивач працював повний робочий день в період з 15.11.1087 по 31.01.1992 на посаді електрослюсаря 4 розряду лабораторії технологічних захистів і функціонального групового управління, дільниці технологічних захистів і блокувань цеху теплової автоматики і вимірювань, що передбачена Списком №1 розділ ХХІV підрозділ 12406000-17541 код 7241.1/19919/9, з в період з 01.02.1992 по 12.10.1993 на посаді електрослюсаря 4 розряду дільниці технологічних захистів і блокувань цеху теплової автоматики і вимірювань, що передбачена Списком №1 розділ ХХІV підрозділ 12406000-17541 код 7241.1/19919/9; характер виконуваних робіт - постійна зайнятість експлуатацією, ремонтом та налагодженням технологічного устаткування, вентиляції, систем керування, приладів технологічного та радіаційного контролю, на роботах з виведення з експлуатації атомних реакторів різного призначення та атомних станцій у умовах радіаційної шкідливості. Крім зазначеної довідки робота позивача в шкідливих умовах, які дають йому право на зарахування зазначеного стажу до стажу за списком №1, підтверджується також особовою карткою форми П 2 та довідкою від 07.05.2020 №49-757 щодо нарахування заробітної плати та надбавки за шкідливі умови праці за період з 01.08.1992 по 31.10.1993. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт роботи позивача повний робочий день в період з 22.08.1992 по 12.10.1993 на посаді електрослюсаря 4 розряду дільниці технологічних захистів і блокувань цеху теплової автоматики в шкідливих умовах, передбаченій списком №1 підтверджений матеріалами справи. За змістом пункту 3 Порядку № 383 обов`язковою умовою зарахування стажу роботи після 21.08.1992 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, є проведення атестації робочого місця відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок №442). За змістом підпункту 4.1 пункту 4 Порядку № 383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Згідно пунктів 8 та 9 Порядку №442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Абзацом 3 пункту 4 Порядку № 442 визначено, що позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці. Згідно матеріалів справи атестація робочого місця позивача проведена до 05.03.1992, що підтверджується наказом Хмельницької АЕС від 05.03.1992 № 114 " Про впорядкування надання пільг за роботу в шкідливих і особливо шкідливих умовах", особовою карткою П 2 та довідкою ВП "Хмельницька АЄС" від 04.06.2020 № 48-25-248/5298 про проведення атестації робочого місця електрослюсаря з ремонту й обслуговування автоматики та засобів вимірювань електростанцій, на якому працював ОСОБА_1 , за результатами якої встановлено шкідливі умови праці позивача, передбачені списком № 1, які дають право на пільги і компенсації, зокрема, доплату за умови праці, додаткову відпустку, скорочену тривалість робочого тижня, лікувально-профілактичне харчування. Відповідно до довідки від 04.06.2020 № 48-25-248/5298 умови і характер праці на робочому місці з 01.02.1992 по 12.10.1993 не змінювались; у вказаний період позивач працював на робочому місці електрослюсаря з ремонту й обслуговування автоматики та засобів вимірювань електростанцій впродовж повного робочого дня в особливо шкідливих умовах праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно за списком №

1. Згідно з пунктом 4 Порядку 442 атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Згідно матеріалів справи атестація робочого місця позивача проведена до прийняття Порядку № 442 від 01.08.1992, а після цієї дати позивач продовжив роботу за цією ж професією, і при цьому умови і характер його праці не змінювалися, з урахуванням приписів Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з набрання чинності Порядком 442 (з 22.08.1992) по 12.10.1993 результати атестації робочого місця позивача, під час якої встановлені шкідливі умови його праці, були чинними та не потребували дострокового перегляду шляхом проведення атестації до закінчення 5 річного строку. Крім того, судом першої інстанції вірно вказано, що факт та своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити особу її конституційного права на соціальний захист, зокрема, на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за наявності всіх інших підстав, передбачених законодавством для реалізації такого права. Наявність атестації робочого місця не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право позивача на пільгову пенсію, зважаючи на наявність записів у його трудовій книжці та довідок, які підтверджують факт роботи повний робочий день на посадах, що передбачені списком № 1 та характером роботи, що дає підстави для призначення пільгової пенсії. Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області від 28.01.2020 № 222430001276 про відмову в призначенні позивача пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу виповнилось 55 років, він звернувся за призначенням пенсії 27.01.2020, не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Тому, має право на призначення пенсії з 26.11.2019. Стосовно твердження відповідача про те, що назва посади, на якій працював позивач вказана у довідці №05-280 від 24.04.2020 не відповідає назві посади, яка зазначена у трудовій книжці позивача колегія суддів зазначає, що позивач був прийнятий на посаду електрослюсаря 4 розряду лабораторії систем управління захисту в цех теплової автоматики та вимірювань Хмельницької АЄС та в подальшому у зв`язку з переходом на нові умови оплати праці позивачу встановлена кваліфікація електрослюсаря 4 розряду дільниці ремонтних робіт ТЗІБ ЦТАІ. Таким чином, назва посади, на якій працював позивач не змінювалася, а змінилася кваліфікація електрослюсара 4 розрядку у зв`язку з переходом на нові умови праці, а тому доводи відповідача є безпідставними. Щодо доводів скаржника про те, що призначення пенсії відноситься виключно до функцій органів Пенсійного фонду України апеляційний суд зазначає наступне. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акту. Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків. Таким чином, встановивши право позивача на зарахування спірного періоду роботи позивача до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та врахувавши дискреційні повноваження відповідача у питаннях призначення пенсії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що належним способом захисту порушеного права є саме зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу вищевказаний періоди роботи позивача, який не визнається відповідачем та зобов`язання останнього призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах. Крім того, у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 809/1231/16 викладено висновок, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. У разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 28.01.2020 № 222430001276 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 та зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 1 ОСОБА_1 період роботи з 22.08.1992 по 12.10.1993 та призначити йому пенсію на пільгових умовах з 26.11.2019. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, то підстав для зміни розподілу судових витрат немає. Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.