LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд600/7430/21-а

від 05.01.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/7430/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 05 січня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просила суд: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області №2400-1706-8/25919 від 26.07.2021 у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області призначити та виплачувати з 03.06.2021 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просив рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що обставини даної справи аналогічні обставинам справи №520/15025/16-а. Однак, судом першої інстанції безпідставно не застосовані висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, згідно яких: не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника; контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що до пільгового стажу позивача не зараховані періоди роботи в ВАТ "Кварц" з 21.08.1992 по 25.10.1999, оскільки за висновком Державної експертизи умов праці від 25.01.2001 №05-04 проведену атестацію робочих місць за умовами праці та наказ №423/116 від 18.07.1994 "Про затвердження переліку професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням робітників" визнано недійсними. При опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, посадовими особами відповідача розрахованого стаж позивача, який склав 22 роки 1 місяць 25 днів, пільговий стаж за Списком №2 - 8 років 29 днів, що не є достатнім для призначення пенсії позивачеві за віком на пільгових умовах за Списком №2. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2022, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 від 23.07.1984 серії НОМЕР_1 , позивач працювала у ВАТ (далі ТДВ) "Завод "Кварц" на посаді оператора прецизійної фотолітографії в період з 23.07.1984 по 25.10.1999. Згідно довідки ТДВ "Завод "Кварц" від 09.06.2021 №70/104, підтверджено пільговий характер роботи позивача за вказаний вище період. За період роботи первинна атестація робочих місць проводилася в липні 1994 року. Висновком Державної експертизи умов праці від 25.01.2001 №05-04 проведена атестація вважається як така, що недійсна, з підстав неправильності її проведення. Наступні атестації робочих місць за умовами праці по даній професії не проводилися. 03.06.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до відповідача із заявою, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме за Списком №2, відповідно до вимог статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Листом від 26.07.2021 №2400-1706-8/25919 відповідач повідомив позивача про відсутність необхідного пільгового та страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільговим умовах. Позивач повторно звернулася до відповідача із аналогічною заявою, та 23.11.2021 отримала листа №№2400-1706-8/41867 згідно якого відповідачем зараховані до страхового стажу періоди підприємницької діяльності позивача, однак відмовлено в призначені пенсії за вислугою років на пільгових умовах. Підставою вказаних відмов слугувала недостатність наявного у позивача пільгового стажу для призначення пенсії позивачеві за віком на пільгових умовах за Списком №2 з огляду на неврахування у складі пільгового стажу періоду роботи з 21.08.1992 по 25.10.1999, у зв`язку з визнанням недійсною атестації. Позивач не погодилась із вказаною відмовою, а тому звернулась до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що пільгового стажу позивача правомірно не зараховані періоди роботи в ВАТ "Кварц" з 21.08.1992 по 25.10.1999, оскільки за висновком Державної експертизи умов праці від 25.01.2001 №05-04 проведену атестацію робочих місць за умовами праці та наказ №423/116 від 18.07.1994 "Про затвердження переліку професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням робітників", визнано недійсними. Отже, стаж позивача складає 22 роки 1 місяць 25 днів. При цьому, пільговий стаж за Списком №2 становить 8 років 29 днів, який є недостатнім для призначення пенсії останньому за віком на пільгових умовах за Списком №

2. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Відповідно до п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Закон №1788-XII) на пільгових умовах право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 8.11.2005 №383 (Порядок №383), при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Згідно пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Відповідно до пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637. Робоче місце особи, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (Порядок №442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 (Методичні рекомендації). Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці. За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. У постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду зазначає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Апеляційний суд зауважує, що правовідносини, які досліджувались під час розгляду справи №520/15025/16-а, виникли у зв`язку із відмовою у зарахуванні до стажу роботи позивача, що дає право на пільгову пенсію, певного періоду роботи, оскільки відсутня атестація робочого місця. Водночас, у даній справі за період роботи позивача первинна атестація робочих місць проводилася в липні 1994 року. Однак, Висновком Державної експертизи умов праці від 25.01.2001 №05-04 проведена атестація вважається як така, що недійсна, з підстав неправильності її проведення. Наступні атестації робочих місць за умовами праці по даній професії не проводилися. Таким чином, обставини даної справи та справи №520/15025/16-а відрізняються, що свідчить про помилковість посилань позивача на вказані висновки Великої Палати Верховного Суду, які висловлені у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а. Тому, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що до пільгового стажу позивача правомірно не зараховані періоди роботи в ВАТ "Кварц" з 21.08.1992 по 25.10.1999, оскільки за висновком Державної експертизи умов праці від 25.01.2001 №05-04 проведену атестацію робочих місць за умовами праці та наказ №423/116 від 18.07.1994 "Про затвердження переліку професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням робітників", визнано недійсними. Оскільки з урахуванням наведеного пільговий стаж позивача за Списком №2 становить 8 років 29 днів, відсутні підстави для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»